ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/18023/20
провадження № 2/753/1678/21
"02" листопада 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Лужецької О.Р.,
при секретарі - Григораш Н.М.,
учасники справи:
представник позивача - ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
представник відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом вселення
У жовтні 2020 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом вселення.
Свої вимоги мотивує тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 , оскільки придбав дану квартиру на прилюдних торгах. Зазначає, що фактично в даній квартирі проживають відповідачі колишній власник - ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , які перешкоджають позивачу вселитися до квартири та не надають ключів від квартири. Оскільки права позивача порушені, відповідачі перешкоджають правомірному використанню свого майна позивачем, він був змушений звернутися до суду з даним позовом, в якому просить усунути перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом його вселення в дану квартиру.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 11.11.2021 р. відкрито провадження у даній справі та постановлено провести розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 31.05.2021 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов з наведених у ньому підстав.
Відповідач ОСОБА_2 , та її представник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення позову.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не надав, причини неявки не повідомив.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.07.2021 р.
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.07.2021 р. (а.с.8) вбачається, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва від 21.07.2020 р. НОМЕР_3 про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону) виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В.М. (а.с.7)
Як вбачається із свідоцтва НОМЕР_3 виданого 21.07.2020 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В.М., на підставі акта про реалізацію предмета іпотеки ВП №60040900 від 21.07.2020 р., посвідчено, що ОСОБА_4 належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 , яка ним придбана за 913 493,12 коп., що раніше належала ОСОБА_2 (а.с.7)
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 14.01.2021 р. визнано ОСОБА_2 та ОСОБА_5 такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 03.02.2021 р. відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 , в якому остання просила суд: визнати недійсним акт про реалізацію предмета іпотеки від 21.07.2020 р., винесеного приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О. в рамках виконавчого провадження №60040900; визнати недійсним протокол №490728 проведення електронних торгів ДП «СЕТАМ»; визнати недійсними прилюдні торги з реалізації квартири АДРЕСА_1 , які відбулись через ДП «СЕТАМ».
Частиною 4 ст.82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. (ч. 5 ст.82 ЦПК України)
Відповідно до ч.7 ст.82 ЦПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
26.08.2020 р. ОСОБА_4 звертався до Дарницького управління поліції ГУНП в м. Києві із заявою про вчинення злочину щодо неможливості потрапити до придбаної ним квартири АДРЕСА_1 . (а.с.10)
В листі-відповіді Дарницького управління поліції ГУНП в м. Києві на вказану заяву позивачу було рекомендовано за захистом своїх порушених прав звернутись до суду. (а.с.13)
З матеріалів справи та пояснень учасників справи вбачається, що між сторонами склалися конфліктні відносини, відповідачі заперечують проти вселення позивача та користування останнім вказаним житлом, що призвело до того, що позивачу чиняться перешкоди у користуванні спірною квартирою.
Таким чином позивачем доведено, що відповідачі чинять йому перешкоди в користуванні житлом, в результаті чого позивач не може потрапити до квартири, власником якої він є, де позивач має право на проживання та у зв'язку з чим позивач змушений проживати в іншому житловому приміщенні.
Основоположні принципи здійснення правомочностей власника сформульовані у статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04 листопада 1950 року), що набрала чинності для України з 11 вересня
1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог статті 9 Конституції України.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.
Відповідно до ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Статтею 9 Житлового кодексу Української РСР встановлено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом.
Згідно положень ч.1 та 4 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Правова позиція Європейського суду з прав людини, відповідно до п. 1 ст. 8 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція), гарантує кожній особі окрім інших прав, право на повагу до її житла. Воно охоплює насамперед право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла.
Це покладає на Україну в особі її державних органів зобов'язання «вживати розумних і адекватних заходів для захисту прав» (рішення у справі Powell and Rayner v. the U.K. від 21.02.1990 р.). Такий загальний захист поширюється як на власника квартири (рішення у справі Gillow v. the U.K. від 24.11.1986 р.), так і на наймача (рішення у справі Larkos v. Cyprus від 18.02.1999 р.).
Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.
Відповідно ч.1 ст.383 ЦК України власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, а згідно ч.1ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Вбачається, що чинення перешкод у користуванні спірною квартирою полягає у відмові відповідачів впускати ОСОБА_4 до спірної квартири.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не приймає до уваги твердження та посилання сторони відповідача, оскільки обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень щодо позовних вимог не знайшли свого підтвердження підчас розгляду справи в суді та спростовуються матеріалами справи.
Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо усунення перешкоди в користуванні квартирою шляхом його вселення в дану квартиру є обґрунтованими, доведеними та такими що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 41, 47, 55 Конституції України, статями 13, 15, 16, 29, 316-319, 321, 355-358, 379, 382, 383, 391 Цивільного кодексу України, статтями 2-5, 8, 10, 12, 13, 76-81, 83, 89, 95, 141, 209, 258, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом вселення - задовольнити.
Усунути ОСОБА_4 перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом його вселення в дану квартиру.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 420,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на користь ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 420,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.Р.Лужецька