Справа № 752/26589/21
Провадження №: 3/752/11891/21
17.12.2021 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання у м. Києві матеріали адміністративної справи, що надійшли
відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання та реєстрації - АДРЕСА_1
за участюОСОБА_1 (особисто)
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 324579 від 16.10.2021 (надалі по тексту - протокол від 16.10.2021), складений відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП з посиланням на порушення п. 2.5 Правил Дорожнього руху України, в якому зазначено, що 16.10.2021 о 02:15 у м. Києві по вул. Васильківській, 47/1, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Insignia, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнин рота.
Згідно зі складеним протоколом від огляду в установленому законом порядку водій відмовився.
До зазначеного протоколу приєднано компакт-диск з відеозаписами з нагрудної камери співробітників Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції.
Під час розгляду справи по суті ОСОБА_1 клопотав перед судом про закриття провадження у справі з мотивів відсутності складу адміністративного правопорушення та недотримання співробітниками Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції процедури складання протоколу. Так, за твердженнями ОСОБА_1 спілкування між ним і співробітниками поліції розпочалося коли він перебував в автомобілі, а не керував ним, з'ясування ознак сп'яніння, які на думку співробітників поліції він мав, не зафіксовані на відеозаписі, на його вимогу йому не було представлено для ознайомлення документацію, яка підтверджує сертифікацію, держану реєстрацію та повірку технічного пристрою, за допомогою якого йому запропонували пройти огляд на стан сп'яніння на місці, не роз'яснено права та обов'язки, зокрема право на захист. При цьому, примірник протоколу від 16.10.2021, який надійшов до суду та примірник протоколу, який видали йому на руки не відповідають одне одному за змістом, що є недопустимим. Крім того, в протоколі, складеному відносно нього, зазначений державний номерний знак транспортного засобу, до якого він не має жодного відношення (не має ні права власності, ні права користування/керування тощо). Також ОСОБА_1 посилався на те, що до протоколу про адміністративне правопорушення не приєднано направлення на огляд водія на стан сп'яніння і йому таке направлення не видавалося.
Для залучення до матеріалів справи ОСОБА_1 надав свої письмові заперечення з додатками, серед яких оригінал другого примірника протоколу про адміністративне правопорушення від 16.10.2021, виданий йому на місці складання цього протоколу (екземпляр водія), засвідчена фотокопія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Opel Insignia.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, уважно дослідивши наявні у справі докази, переглянувши в залі судового засідання на робочому комп'ютері відеозаписи з нагрудних камер співробітників поліції, керуючись завданнями КУпАП за ст. 1, засадами забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення за ст. 7, визначення адміністративного правопорушення (проступку) за ч. 1 ст. 9, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення за ст. 247 цього Кодексу, суд (суддя) не вбачає складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.
Статтею 130 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
За змістом ст. 130 КУпАП відмові від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижує увагу та видків руху також тягне адміністративну відповідальність за цією статтею.
У ч. 2 ст. 266 КУпАП унормовано, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з п. 6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України наказом № 1452/735 від 09.11.2015 (далі по тексту - Інструкція № 1452/735) огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
У п. 11 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 (надалі по тексту - Інструкція № 1376) від 06.11.2015 зазначено, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені ст. 277 КУпАП, про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з п. 2 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 4 розділу І цієї Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
У п. 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 вказується, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до Інструкції № 1452/735.
З переглянутих відеозаписів з нагрудної камери поліцейських вбачається момент спілкування з ОСОБА_1 , який перебуває біля автомобіля у темну пору доби, йому пропонують пройти огляд на стан сп'яніння з посиланням на те, що він керував автомобілем у стані сп'яніння. Також на відео зафіксовано відмову ОСОБА_1 з посиланням на те, що він не має довіри до технічного пристрою, про який йому нічого не відомо, зокрема, про достовірність вимірів.
Згідно з п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.03.2019 у справі № 686/11314/17 працівник поліції має належним чином задокументувати та довести належними і допустимими доказами факт порушення водієм Правил дорожнього руху, яке пред'являлось водію перед прийняттям свого рішення.
У постанові Верховного Суду від 18.07.2020 у справі № 216/5226/16-а зазначено, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно з п. 5 розділу ІІ "Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису" затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
На переглянутому відеозаписі моменту руху автомобіля з номерним знаком НОМЕР_1 , яким би керував ОСОБА_1 не міститься, так само як і дій зі з'ясування (фіксування, установлення) поліцейськими у нього ознак алкогольного сп'яніння, вимова у ОСОБА_1 чітка, розмірена, упевнена, хода стійка.
Виходячи з положень ст. 16 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" в Україні закріплено необхідність здійснення оцінки відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів та ведення реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки.
На вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається, поширюється дія постанови Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 № 94 "Про затвердження Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки", норми якої класифікують їх як засоби вимірювальної техніки, які призначені для застосування у сфері законодавчо регульованої метрології.
Разом з тим, на запитання ОСОБА_1 стосовно відповідності технічного пристрою для з'ясування ознак сп'яніння державним стандартом, йому не було повідомлено жодних відомостей, документацію про сертифікацію, повірку тощо не представлено, що за його твердженнями, поряд з вищевикладеними запереченнями, слугувало підставою для відмови у проходженні передвіки на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного пристрою.
Також суд (суддя) зауважує, що до протоколу про адміністративне правопорушення не приєднано направлення водія на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і, як слідує з переглянутих відеозаписів, ОСОБА_1 на місці направлення не видавалося.
Виходячи зі змісту ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який і є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення та його оформлення закріплені у ст. 256 КУпАП, де вказано, що у ньому зазначаються дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи; відомості про заподіяння матеріальної шкоди (у разі її наявності).
При цьому норми КУпАП не надають суду (судді) повноважень на самостійне внесення змін або ж будь-яких доповнень, виправлень у протокол про адміністративне правопорушення, так само і права визначати кваліфікацію вчиненого на власний розсуд, адже це є недопустимим та може мати наслідком порушення права особи на захист або ж бути витлумачене як упередженість чи необ'єктивність судді.
Відповідно до п. 5-8 Інструкції № 1376 протокол про адміністративне правопорушення складається на спеціальному бланку, що виготовлений друкарським способом згідно з технічним описом бланка протоколу про адміністративне правопорушення, на якому проставлено відповідні серію та номер.
Протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією (додаток 3) складається на бланку, що виготовлений друкарським способом.
Усі реквізити протоколу про адміністративне правопорушення заповнюються чорнилом чорного або синього кольору, розбірливим почерком, державною мовою.
Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Протокол про адміністративне правопорушення складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Як встановлено у ході розгляду справи в суді, примірник бланку протоколу про адміністративне правопорушення від 16.10.2021, який виданий на руки ОСОБА_1 , не містить кваліфікації дій за ст. 130 КУпАП, що є порушенням складання відповідного протоколу.
Поряд з викладеним, слід зазначити, що під час з'ясування фактичних обставин справи належними і допустимими доказами були перевірені твердження ОСОБА_1 про те, що він не має відношення до транспортного засобу з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , що зазначений у протоколі від 16.10.2021. Так, судом (суддею) з'ясовано, що у користуванні ОСОБА_1 перебуває транспортний засіб з державним реєстраційним номеромАА7928ХА.
З огляду на недопустимість внесення виправлення і дописувань у протокол про адміністративне правопорушення, зазначені недоліки протоколу від 16.10.2021 видаються такими, що не можуть бути усунуті в ході судового розглядую
Отже, протокол про адміністративне правопорушення від 16.10.2021, що складений для цілей притягнення до адміністративної відповідальної ОСОБА_1 за ст. 130 КУпАП, не відповідає вимогам, вміщеним у ст. 256 КУпАП.
В такій ситуації протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по цій справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки не відповідає установленим вимогам за ст. 256 КУпАП та за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом.
Згідно з п. 1 розділу ХІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 тимчасове затримання транспортного засобу проводиться поліцейським відповідно до Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1102, у разі наявності в нього підстав вважати, що водієм учинено порушення, передбачені ч. 1-4, 6 і 7 ст. 121, ч. 3-5 ст. 122 (у частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю), ст. 122-5, 124, 126, ч. 1-4 ст. 130, ст. 132-1, 206-1 КУпАП. За наявності правових підстав, передбачених абз. 1 п. 1 цього розділу, тимчасове затримання транспортного засобу проводиться шляхом його блокування або доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку.
Матеріали, які надійшли до суду, не містять доказів того, що ОСОБА_1 було відсторонено від керування, а автомобіль затримано або ж передано власнику на зберігання.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
З огляду на встановлені обставини складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 видається безпідставним через відсутність складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та з огляду на наявність численних порушень процедури оформлення адміністративного матеріалу.
У ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
За приписами п. 1 ч. 7 ст. 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.
У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey, п. 282) зазначається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
З огляду на викладене, склад адміністративного правопорушення видається відсутнім, а притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не відповідатиме засадами забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення за ст. 7, визначення адміністративного правопорушення (проступку) за ч. 1 ст. 9, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення за ст. 247 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, керуючись ст. 9, 23 ст. 130, 247, 268, 276, 277, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Бушеленко