Справа № 715/3039/21
Провадження № 3/715/1380/21
20.12.2021 смт. Глибока
Суддя Глибоцького районного суду Чернівецької області Маковійчук Ю.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Західного регіонального управління Чернівецького прикордонного загону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , начальника групи дільничних інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », проживає в с. Черепківці, Чернівецького району Чернівецької області за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Начальник групи дільничних інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » лейтенант ОСОБА_1 проявив недбале ставлення до військової служби. Зокрема, в період з 16 год. 00 хв. по 19 год. 00 хв. 06 листопада 2021 року не вийшов на службу для проведення роботи з місцевим населенням с. Біла Криниця, знаходився на території підрозділу ВІПС «Біла Криниця». Своїми діями ОСОБА_1 , вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.172-15 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому порушення визнав повністю. Вказав, що не зміг з'явитися в населений пункт для проведення роботи з населенням с. Біла Криниця у зв'язку із роботою у підрозділі ВІПС «Біла Криниця». Просив суд суворо не карати, оскільки він знаходився у військовій частині, за час служби дисциплінарне законодавство не порушував.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-15 КУпАП - недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Крім пояснень ОСОБА_1 , його вина у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 020385 від 20 грудня 2021 року; поясненнями ОСОБА_2 ; службовою запискою.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 , передбаченою ст. 34 КУпАП, є щире розкаяння. Обставин, що обтяжують його відповідальність, передбачених ст. 35 КУпАП, суддею не встановлено.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень ст. ст. 10, 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права - однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях ЄКПЛ, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У зв'язку з тим, що дії ОСОБА_1 не становили великої суспільної небезпеки, не спричинили значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам інших осіб, а також враховуючи його особисте критичне ставлення до вчиненого, щире каяття, позитивну характеристику за місцем служби, вчинення адміністративного правопорушення вперше, суддя вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, і обмежитися усним зауваженням, беручи до уваги обставини справи, характер вчиненого правопорушення, його малозначність, відсутність тяжких наслідків від правопорушення.
Суд вважає, що таке звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю адміністративного правопорушення та оголошення йому усного зауваження, в цьому конкретному випадку є доцільним, а також є важливим засобом реалізації судом принципу гуманізму та індивідуалізації відповідальності.
Згідно з ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що провадження у вказаній справі слід закрити за малозначністю вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, судовий збір, передбачений нормою ст. 40-1 КУпАП, стягненню не підлягає.
На підставі ч.2 ст.172-15 КУпАП, керуючись ст. ст. 38, 252, 283, 285, 287 КУпАП,-
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого діяння на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Провадження по справі закрити.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Глибоцький районний суд Чернівецької області протягом 10-ти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя