Справа №705/1951/20
2/705/2357/21
20 грудня 2021 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко В.Л., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу (КЕВ) м. Біла Церква, треті особи: Уманська міська рада, Виконавчий комітет Уманської міської ради Черкаської області, Міністерство Оборони України, про надання службової квартири у постійне користування,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КЕВ м. Біла Церква, в якому просить визнати за ним право на виключення з числа службового житла квартиру АДРЕСА_1 , для забезпечення його сім'ї постійним житлом та зобов'язати відповідача подати до Виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області клопотання про виключення з числа службового житла квартири АДРЕСА_1 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він проходить військову службу у ЗСУ з 01.08.1994 по даний час і станом на день звернення з позовом до суду має стаж військової служби понад 25 років. З 17.08.2000 перебуває на обліку громадян, які потребують покращення житлових умов, що підтверджується довідкою КЕВ м. Біла Церква. Відповідно до п. 2 наказу Міністерства оборони України від 01.10.2019 №300 на підставі постанови КМУ від 04.08.2000 №1225, наказу МОУ від 31.01.2019 №40, Положення про організацію КЕЗ ЗСУ затвердженого наказом МОУ від 03.07.2013 року №448, наказу МОУ від 16.07.2019 №385, квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 61,7 кв. м закріплена за ним, як заступником командира з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_1 . Рішенням Виконавчого комітету Уманської міської ради від 23.10.2019 №446 відповідно до п.п.5 п. «б» ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 15, 118, 121 Житлового кодексу Української РСР, пункту 8 постанови КМУ від 03.08.2006 року №1081 «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями», п. 2 постанови Ради Міністрів Української РСР від 04.02.1988 №37 «Про службові жилі приміщення», розглянувши клопотання начальника квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква підполковника Соловіченка В.О. від 22.08.2019 №945 та клопотання начальника Уманського гарнізону полковника Цимбала В.Ф. від 05.09.2019 №1588/39/1708, взявши до уваги висновки громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітету Уманської міської ради з метою забезпечення військовослужбовців Уманського гарнізону житлом включили до числа службових квартир в будинку за адресою: АДРЕСА_2 (пункт 17). У вказаній квартирі позивач проживає разом із своєю сім?єю, а саме: дружиною ОСОБА_2 та дочками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Позивач неодноразово, у відповідності до статуту внутрішньої служби ЗСУ, подавав рапорти та заяви на ім'я начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква з клопотанням зміни статусу «службова» квартира та надання службового приміщення у постійне користування із зняттям з черги, проте, його вимоги не були задоволенні, у зв?язку з чим він вимушений звернутися з даним позовом до суду.
Ухвалою судді від 03.06.2020 у справі відкрито спрощене позовне провадження, а також роз'яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред'явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Позивачу направлено копію ухвали про відкриття провадження, а відповідачу копію ухвали та копію позову з додатками рекомендованими повідомленнями.
За вх. № 13526 від 25.06.2020 від представника квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква Свириденка В.М. надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому вказано, що на даний час порядок надання житла військовослужбовцям та особам звільненим з військової служби визначений постановою КМУ від 3 серпня 2006 № 1081 «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями» та наказом Міністра оборони України від 31.07.2018 № 380 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями». Відповідно до п.3 вказаної Постанови, забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла. Згідно п.11 Постанови житлове приміщення виключається з числа службового, якщо відпала потреба в його використанні, а також якщо в установленому порядку його виключено з числа житлових приміщень. Виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно-експлуатаційного органу. Відповідно до п. 2 розділу 1 вказаного Наказу, забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями від Міністерства оборони України здійснюється за рахунок: новозбудованого, вивільненого або придбаного житла; надання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення (за згодою військовослужбовця); переобладнання нежилих приміщень фонду Міноборони у жилі (крім приміщень, розташованих на територіях, які використовуються за призначенням військовими частинами). Згідно п.10 розділу 7 Наказу, військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров'я, віком, у зв'язку із скороченням штатів, особи з інвалідністю І чи II групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, що забезпечені службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на обліку та в порядку, визначеному пунктами 3-7 цього розділу. Виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком. Таким чином, позивачем при вирішенні питання виключення квартири з числа службових не був дотриманий порядок визначений Постановою та Наказом (в тому числі визначеному пунктами 3-7 Наказу). Твердження позивача, що КЕВ повинен подати клопотання разом з клопотанням начальника гарнізону та командира військової частини не відповідає дійсності, адже КЕВ жодним чином не може вплинути на їх рішення та дії. Відповідно до наказу Міністра оборони України від 31.01.2019 № 40 «Про проведення експерименту із забезпечення службовим житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців Збройних Сил України», службова квартира закріплена за заступником командира з озброєння військової частини НОМЕР_1 (наказ №300). Таким чином, вирішення питання виключення квартири (приміщення) з числа службових неможливе, оскільки не відпала потреба в його використанні відповідно до Постанови.
За таких обставин, не можуть бути визнані незаконними дії КЕВ та зобов'язано вчинити будь-які дії, а також покладення на КЕВ м. Біла Церква судових витрат, у зв?язку з чим просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.
Суд, вивчивши матеріали справи, розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити, виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч.1 ст. 4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом вказаних процесуальних норм, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, і саме вони є підставою для звернення особи за захистом із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно ч.1,ч.2, ч.3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Право на забезпечення житлом передбачене ст.47 Конституції України та ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до абз.1 п.1 ст.12 Закону, держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 3 цієї ж норми визначено, що військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.
Абзацом 4 пункту 1 статті 12 Закону передбачено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу у Збройних Силах України, згідно витягу з послужного списку ОСОБА_1 , та має загальну вислугу 26 років.
Відповідно до п. 2 Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 01.10.2019 року №300, виданого на підставі постанови КМУ від 04.08.2000 №1225, наказу МОУ від 31.01.2019 №40, Положення про організацію КЕЗ ЗСУ, затвердженого наказом МОУ від 03.07.2013 року №448, наказу МОУ від 16.07.2019 року №385, квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 61,70 кв.м закріплена за заступником командира з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_1
ОСОБА_1 за вказаною адресою проживає разом з сім?єю: дружиною ОСОБА_2 та дочками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Згідно Довідки начальника КЕВ м. Біла Церква № 214 від 22.12.2018 майор ОСОБА_1 під час проходження служби в Уманському гарнізоні військовій частині НОМЕР_1 перебуває на обліку громадян, які потребують покращення житлових умов з 17.08.2000 по теперішній час.
Рішенням Виконавчого комітету Уманської міської ради від 23.10.2019 № 446 квартиру АДРЕСА_1 включено до числа службових квартир.
Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року №1081.
У відповідності до пункту 1 Порядку № 1081, визначений механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців, зокрема - осіб офіцерського складу Збройних Сил України.
Пунктом 4 Порядку № 1081 встановлено, що центральні органи виконавчої влади, які здійснюють керівництво Збройними Силами, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, правоохоронні органи спеціального призначення та Держспецтрансслужба, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, видають нормативно-правові акти з питань забезпечення військовослужбовців житлом, а також щороку визначають обсяги службового житла і житла, що надається військовослужбовцям для постійного проживання.
У відповідності до згаданої норми наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380, затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, яку було зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 вересня 2018 за № 1020/32472.
У відповідності до встановленого порядку отримання службового житла, службові житлові приміщення, службова жила площа, обліковуються у військовій частині та КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району у книзі обліку службових жилих приміщень. На підставі наказу командира військової частини та із урахуванням рішень Міністра оборони України щодо забезпечення військовослужбовців службовими житловими приміщеннями КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району розробляє список надання службових жилих приміщень (службової жилої площі) у військових частинах. Вказаний список, підписаний начальником КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району направляється до ГКЕУ ЗС України для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю. Списки надання службових жилих приміщень розглядаються на засіданні Комісії з контролю, на які можуть запрошуватися (бути присутніми) голови житлових комісій військових частин (об'єднаних житлових комісій). Розгляд Списків надання службових жилих приміщень здійснюється по КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району та по кожному військовослужбовцю окремо. У разі відмови у наданні військовослужбовцю службового жилого приміщення, зазначене службове жиле приміщення підлягає повторному розподілу у військовій частині, до якої воно розподілено у встановленому цією Інструкцією порядку та в строк, що не перевищує один місяць. Рішення Комісії з контролю є підставою для оформлення протягом десяти робочих днів КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району та подання до виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради документів для видачі спеціального ордера, який є єдиною підставою для вселення в надане службове жиле приміщення. Житлове приміщення включається до числа службового згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону або командира військової частини за погодженням з КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району відповідно до пункту 8 Порядку № 1081. До виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району надає витяг з наказу командира військової частини про надання службового жилого приміщення. Під час вселення у службове жиле приміщення військовослужбовець здає отриманий спеціальний ордер до житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - відповідному підприємству, установі, організації, що здійснює обслуговування цього житлового приміщення, а в закритих, віддалених військових містечках до будинкоуправління відповідної КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району.
Порядок отримання житла для постійного проживання є практично аналогічним.
За нормами Розділу VII Інструкції № 380, особи, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, забезпечуються жилим приміщенням згідно з чергою у військовій частині, що визначається часом зарахування на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень, або до списків осіб, які користуються правом позачергового одержання житлових приміщень) за рішенням житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії), яке затверджується наказом командира військової частини.
Судом встановлено, що 31 січня 2019 року Міністром оборони України видано наказ № 40 про проведення експерименту із забезпечення службовим житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців ЗС України. У відповідності до нього начальнику Головного КЕУ ЗС України наказано розробити та затвердити порядок проведення експерименту із забезпечення службовим житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців ЗС України.
01 лютого 2019 року начальником Головного КЕУ ЗС України затверджено Порядок проведення експерименту із забезпечення службовим житлом, шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців ЗС України, з якого вбачається, що до службового (штатно - посадового) житла можуть бути віднесені житлові приміщення, які вже мають статус службових, житлові приміщення в об'єктах нового будівництва, реконструкції, придбані, набуті в порядку, передбаченому законодавством, на які зареєстровано право власності за Міністерством оборони України. Житлові приміщення включаються до службового (штатно-посадового) житла рішенням заступника Міністра оборони України (згідно з розподілом обов'язків) за поданням Головного КЕУ ЗС України. Приймання-передача службового (штатно-посадового) житла на баланс квартирно-експлуатаційного органу та закріплення його за військовою частиною на праві оперативного управління проводиться на підставі наказу Міністерства оборони України, а в подальшому акту приймання-передачі основних засобів, передається документація на таке житло.
Наказ командира військової частини про закріплення службового (штатно-посадового) житла за відповідними посадами є підставою для укладення договору про надання в користування такого житла конкретному військовослужбовцю.
Зазначений договір не надає військовослужбовцю та членам його сім'ї права зареєструвати місце проживання за адресою відповідного житлового приміщення, а також не є підставою для державної реєстрації речових прав на житлове приміщення. Військовослужбовці, які забезпечуються службовим (штатно-посадовим) житлом та члени їх сімей реєструються за юридичною адресою військової частини.
У відповідності до наданої копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 307489886 від 15.03.2019 квартира АДРЕСА_1 перебуває у державній власності Міністерства оборони України, на праві оперативного управління та закріплена за військовою частиною НОМЕР_1 .
Відтак, на підставі поданих документів, судом встановлено, що спірну квартиру позивач отримав у тимчасове користування на підставі наказу Міністра оборони України № 40 від 31 січня 2019 року про проведення експерименту із забезпечення службовим житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців ЗС України.
Вказаний нормативний документ у розумінні пункту 4 Порядку № 1081 є також нормативно-правовим актом з питань забезпечення військовослужбовців житлом, що виданий центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво Збройними Силами України, а в той же час має однакову юридичну силу, разом з Інструкцією № 380.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що нормативно - правовим документом, на підставі якого військовослужбовці мають право на отримання службового житла, є також і Інструкція з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затверджена Наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06 вересня 2018 за № 1020/32472.
Як зазначалося вище судом, службові житлові приміщення надаються військовослужбовцям згідно з рішенням командира військової частини, яке погоджується з квартирно-експлуатаційним органом, за місцем проходження ними військової служби. На підставі рішення про надання службового житлового приміщення виконавчий орган районної, міської, районної у місті ради видає спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення.
У матеріалах справи відсутнє підтвердження того, чи було розроблено та затверджено начальником Головного квартирно-експлуатаційного управління ЗСУ на виконання наказу МОУ від 31.01.2019 № 40 (пугкт2) порядок проведення експерименту із забезпечення службовим житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців Збройних Сил України.
Наказ командира військової частини про закріплення службового (штатно-посадового) житла за відповідними посадами є підставою для укладення договору про надання в користування такого житла конкретному військовослужбовцю, проте, в даному випадку не надано підтвердження укладення такого договору, тобто, не надано підтвердження того, чи укладався такий договір між військовою частиною НОМЕР_1 , за якою на праві оперативного управління закріплено таке житло, та військовослужбовцем ОСОБА_1 , за посадою якого це житло закріплено, відповідний договір. У зв?язку з чим не встановлено фактичної підстави отримання спірного житла в користування.
Крім того, позивачем не надано доказу та з матеріалів справи неможливо встановити те, чи приймалося рішення про надання житлового приміщення ОСОБА_1 для постійного проживання в порядку, визначеному п.п. 3-7 розділу 7 Інструкції №380 та п.п. 3,11 Порядку від 03.08.2006 № 1081.
Також, стороною позивача не надано спеціальний ордер виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради.
Пунктом 11 Порядку № 1081 передбачено, що житлове приміщення виключається з числа службового, якщо відпала потреба в його використанні, а також якщо в установленому порядку його виключено з числа житлових приміщень. Виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно-експлуатаційного органу. Такого підтвердження позивачем також не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до задоволення не підлягають, оскільки вони є передчасними, штатно - посадове (службове) житло надавалося позивачу в порядку проведення експерименту із забезпечення службовим житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців ЗС України.
До такого висновку суд дійшов вивчивши та проаналізувавши матеріали справи та враховуючи позицію, викладену у Постанові Верховного Суду від 15.09.2021 під час розгляду касаційної скарги у цій справі.
Керуючись ст.ст.2, 4, 5, 12, 13, 76-79, 81, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу (КЕВ) м. Біла Церква, треті особи: Уманська міська рада, Виконавчий комітет Уманської міської ради Черкаської області, Міністерство Оборони України, про надання службової квартири у постійне користування- відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Валентина Леонідівна Гудзенко