Справа № 712/10732/21
Провадження № 2-а/712/132/21
20 грудня 2021 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого/судді - Троян Т.Є.
за участю секретаря - Ліпатової Н.Г.
розглянувши в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Черкаській області Департамент патрульної поліції, інспектора роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у Черкаській області лейтенанта поліції Костенка Олександра Анатолійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Адвокат Білоглазенко Г.П. звернулася до суду з адміністративним позовом в інтересах ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Черкаській області Департамент патрульної поліції, інспектора роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у Черкаській області лейтенанта поліції Костенка Олександра Анатолійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи свої вимоги тим, що 19.09.2021 близько 21 год. 45 хв. ОСОБА_1 рухався по вул. Надпільна в напрямку від вулиці Чорновола до вулиці Пацаєва, керуючи автомобілем Ford Transit connect д.н. НОМЕР_1 , та після проїзду перехрестя вулиць Чорновола та Надпільна був зупинений співробітником роти поліції Костенко О.А. Як вбачається зі змісту постанови, ОСОБА_1 ніби то 19.09.2021 року близько 21 год. 35 хв. у м. Черкаси керуючи транспортним засобом по вул. Чорновола здійснив поворот праворуч на вул. Надпільна на заборонений поєднаний червоний та жовтий сигнал світлофору, тобто скоїв правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП за порушення пункту 8.7.3 Правил дорожнього руху. Відповідно до даної постанови на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Вважає, що дана постанова винесена незаконно, з грубим порушенням положень норм КУпАП, при відсутності події та складу правопорушення, при відсутності доказів вчинення правопорушення, а тому підлягає скасуванню. Вказала, що поліцейський Костенко О.А. не дотримався положень закону та розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу з грубим порушенням матеріальних та процесуальних норм, без участі позивача, не надавши право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, не надавши доказів про нібито скоєний адміністративний проступок. Крім того, до постанови не доданий жоден матеріал фото чи відео, який може підтвердити факт скоєння правопорушення. Вважає, що відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 122 КУпАП. Зазначила, що оскаржувану постанову ОСОБА_1 отримав 21.09.2021 року, оскільки копія постанови направлена не за адресою проживання позивача. Просить визнати протиправними дії інспектора лейтенанта поліції батальйону № 1 роти № 1 УПП в Черкаській області Костенка Олександра Анатолійовича; скасувати постанову про адміністративне правопорушення Серії САО № 4793616 від 19.09.2021 року інспектора лейтенанта поліції батальйону № 1 роти № 1 УПП в Черкаській області Костенка О.А. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 вересня 2021 року по справі відкрито спрощене позовне провадження.
Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
24.11.2021 року представником відповідача скерований відзив на адміністративний позов, відповідно до якого просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Зазначив, що 19.09.2021 о 21 год. 35 хв. інспектор ніс службу по забезпеченню публічної безпеки і порядку шляхом патрулювання на службовому автомобілі та виконував службові обов'язки відповідно повноважень, передбачених Законом України «Про Національну поліцію». В цей час відповідач 2 став свідком того, як позивач, керуючи автомобілем FORD Transit Connect д.н.з. НОМЕР_1 в м. Черкаси, проїхав перехрестя, здійснивши поворот праворуч з вул.. Чорновола на вул.. Надпільна на забороняючий сигнал світлофора, а саме поєднання червоного та довтого сигналів, чим порушив п. 8.7.3 є) ПДР України, а тому на підставі ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» вищевказаний транспортний засіб був зупинений. Відповідач 2, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» звертаючись до позивача, який був за кермом автомобіля, представився, та згідно ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» проінформував про вищезазначене порушення ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Надалі відповідач 2, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 2.4 ПДР оголосив законні вимоги щодо пред'явлення посвідчення водія. Після перевірки документів відповідач 2, у відповідності до вимог ст. 279 КУпАП, з врахуванням положень ст. 280 КУпАП, здійснив розгляд справи про адміністративне правопорушення, при цьому роз'яснив позивачеві його права, передбачені ст. 63 Конституції України, а також права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП. Під час розгляду справи позивач факт вчинення адміністративного правопорушення заперечував, навіть попри те, що ознайомився з відеодоказом вчиненого правопорушення. Проте жодних письмових заяв та/або клопотань перед та під час розгляду справи від позивача не надходило. Розглянувши справу у відповідності до положень ст. 258 КУпАП з дотриманням вимог ст. 283 КУпАП з врахуванням ч. 2 ст. 33 КУпАП, ст.ст. 251, 252 КУпАП було винесено постанову ЕАО № 4793616 за ч. 2 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. Надалі відповідач згідно ст. 285 КУпАП ознайомив позивача зі змістом постанови про адміністративне правопорушення, проте позивач відмовився отримувати її копію. Також позивачеві було роз'яснено зміст ст.ст. 307, 308 КУпАП щодо порядку виконання постанови про накладення штрафу та ст. 289 КУпАП щодо порядку оскарження постанови. Крім того вказав, що поліцейський двічі пред'являв позивачеві відеозапис з нагрудних відео реєстраторів поліцейських, який позивач навіть зняв на власний телефон. В свою чергу позивач доказів на підтвердження факту проїзду ним перехрестя на зелений сигнал світлофора не надав. Вказав, що строк зберігання відеозаписів з відео реєстраторів, установлених у службових транспортних засобах становить 30 діб, а тому за спливом терміну його було видалено із сервісів зберігання. Також вказав, що постанова зазначеної позивачем серії САО № 4793616 відносно позивача не виносилася та така постанова взагалі відсутня в базі даних.
06.12.2021 року адвокатом позивача Білоглазенко Г.П. скерована до суду відповідь на відзив, відповідно до якої зазначено, що викладені у відзиві обставини не відповідають дійсності. Запису з відереєстратора, на який зафіксовано правопорушення, до відзиву не надано, мотивуючи це тим, що термін зберігання таких записів вичерпаний. Вказала, що відеозапис на відео реєстраторі, який встановлений в поліцейському автомобілі для ознайомлення позивачу не надавався, факт цього підтверджується записом нагрудних камер працівників поліції. Позивачу було надано невідомий відеозапис з особистого телефону співробітника поліції, на якому не було видно державного номерного знаку транспортного засобу, моделі та марки зафіксованого автомобіля. Вважає, що жодних доказів того, що ОСОБА_1 скоїв адміністративний проступок на момент розгляду адміністративної справи не було.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши диск відеозапису правопорушення, приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від відповідальності.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтею 8 Конституції задекларовано, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Постановою інспектора роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Черкаській області інспектора лейтенанта поліції Костенка О.А. від 19 вересня 2021 року серії ЕАО № 4793616 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в сумі 510,00 грн.
У постанові серії ЕАО № 4793616 зазначено, що позивач ОСОБА_1 19.09.2021 о 21 год. 35 хв. в м. Черкаси керуючи ТЗ по вул. Чорновола здійснив поворот праворуч на вул. Надпільна на заборонений поєднаний червоний та жовтий сигнал світлофору, чим порушив п.п. 8.7.3.є) ПДР України.
Відповідно до п. 1.3. Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати передбачені ними вимоги, а особи, які порушують їх, відповідно до п. 1.9. цих Правил несуть відповідальність згідно із законодавством.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Як передбачено ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Згідно зі ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 8.7.3.є) Правил дорожнього руху України визначено, що сигнали світлофора мають такі значення: поєднання червоного і жовтого сигналів забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого сигналу.
Адміністративним правопорушенням на підставі ч. 2 ст. 122 КУпАП є порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд виходить з того, що при вирішенні даного спору врахуванню підлягають приписи Кодексу адміністративного судочинства України щодо здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Так, на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Позивач в позовній заяві, у відповіді на відзив вказав, що інспектором не доведено правомірності своїх дій та не надано відповідних доказів щодо вчинення правопорушення, зазначеного в постанові.
У той же час, твердження відповідача про те, що під час складання постанови про адміністративне правопорушення було достеменно встановлено, що позивач здійснив поворот праворуч на заборонений поєднаний червоний та жовтий сигнал світлофору, не знайшли свого об'єктивного підтвердження. Так, на відеозаписі, який наданий відповідачем, взагалі не зафіксований факт проїзду ОСОБА_1 перехрестя вул. Чорновола на вул. Надпільна.
Тому, до таких тверджень відповідача суд ставиться критично, оскільки вони не підтверджуються жодними доказами. Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише в тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку. У даному випадку для підтвердження порушень позивачем Правил дорожнього руху України відповідач відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема, відеозапис події із відповідним моментом переключення сигналу світлофору тощо.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідачем у встановленому порядку не доведено обґрунтованості прийняття оскаржуваної постанови з урахуванням усіх обставин, що мають значення для її прийняття, що є підставою для її скасування. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Докази, що спростовують висновки суду, станом на час розгляду справи відсутні.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Суд при цьому зазначає, що, з урахуванням конституційних принципів законності та індивідуалізації відповідальності, обов'язковою передумовою накладення на особу адміністративного стягнення є точний виклад обставин вчиненого нею адміністративного правопорушення, прямо передбаченого законодавством. Притягнення особи до адміністративної відповідальності на припущеннях є неприпустимим.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Таким чином, встановлено, що під час винесення оспорюваної постанови, інспектором поліції не зібрано достатніх достовірних фактичних даних, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не долучено інших відомостей необхідних для вирішення справи, передбачених ст. 268 КУпАП .
Тому суд приходить до висновку, що при винесенні спірної постанови неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, тому постанова серії ЕАО №4793616 від 19.09.2021 підлягає скасуванню.
У той же час, відсутні підстави для визнання дій лейтенанта поліції протиправними, оскільки це не передбачено чинним законодавством (ст. 293 КУпАП).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 72, 77, 242-246, 250, 286 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Черкаській області Департамент патрульної поліції, інспектора роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у Черкаській області лейтенанта поліції Костенка Олександра Анатолійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Постанову серії ЕАО №4793616 від 19.09.2021 року інспектора роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Черкаській області лейтенанта поліції Костенка Олександра Анатолійовича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн. скасувати.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Рішення суду може бути оскаржене у відповідності до ч. 4 ст.286 Кодексу адміністративного судочинства України протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через суд першої інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано або за результатом розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Головуючий: Т.Є. Троян