20.12.2021
Іменем України
16 грудня 2021 року смт Шевченкове
Шевченківський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді - Тордія Е.Н. секретар судових засідань - Сергієнко В.С.
номер справи №637/996/21 (2/637/343/21)
Ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи:
Участь у справі приймав: позивач - ОСОБА_1
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської селищної ради Харківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом,-
Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
06 жовтня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду Харківської області з позовною заявою до Шевченківської селищної ради Харківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судовому засіданні позивач просив позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його прабабуся ОСОБА_2 , яка постійно проживала та була зареєстрованою по АДРЕСА_1 . Після її смерті йому заповідано належну ОСОБА_2 на праві власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку (серія ЯК №192961) земельну ділянку, площею 3.5679 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6325786500:02:001:0031, розташовану на території Старовірівської сільської ради Шевченківського району Харківської області.
Він дізнався про існування заповіту в 2020 році від працівників Старовірівської сільської ради, тобто поза межами строку прийняття спадщини, про наявність заповіту йому раніше не повідомлялось, не роз'яснено право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття, до державного нотаріуса до 2020 року будь - які особи із заявами про прийняття спадщини після смерті прабабусі ОСОБА_2 не звертались та спадкова справа не заводилась, відповідно інформації про наявність заповіту на його користь не надсилалася та не розміщувалася в пресі.
На теперішній час звернутися до Шевченківської державної нотаріальної контори Харківської області із заявою про реєстрацію спадкової справи та з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, він немає можливості у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини. На час смерті бабусі він був неповнолітнім та нічого знав про спадкове майно, яке залишилося після її смерті, а тим більше про існуючий заповіт. За життя бабся про складання заповіту не повідомляла. Саме від працівників сільської ради йому стало відомо про складений заповіт.
Таким чином, він вважає, що необізнаність щодо існування заповіту та неповідомлення про наявність заповіту на його користь є поважними причинами пропуску строку на прийняття спадщини.
Тому звернувся до суду та просить ,визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті прабабусі: ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у два місяці.
В судове засідання представник відповідача Шевченківської селищної ради Харківської області не з'явився, надав до суду письмову заяву з клопотанням про розгляд справи у своєї відсутності та проти задоволення позову ОСОБА_1 не заперечує.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі.
02 грудня 2021 року після усунення недоліків вказаних в ухвалі суду від 11 жовтня 2021 року, по справі постановлена ухвала про відкриття провадження та розгляд справи за правилами загального провадження, призначено підготовче судове засідання на 16 грудня 2021 року. Також відповідачу наданий строк для подання відзиву на позовні вимоги. Окрім того за клопотанням представника позивача по справі зроблено запит до нотаріальної контори за для з'ясування наявності заповітів, та інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 , а також виклик свідків в судове засідання.
В судове засідання представник відповідача Шевченківської селищної ради Харківської області не з'явився, надав до суду письмову заяву з клопотанням про розгляд справи у своєї відсутності та проти задоволення позову ОСОБА_1 не заперечує.
Суд заслухавши пояснення позивача, свідків, перевіривши матеріали справи, вважає що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Свідоцтвом про смерть (серія НОМЕР_1 яке видане виконавчим комітетом Старовірівської сільської ради Шевченківського району Харківської області від 15 вересня 2016 року) підтверджується факт того, що ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається з земельної ділянки, площею 3.5679 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6325786500:02:001:0031, розташована на території Старовірівської сільської ради Шевченківського району Харківської області, на яку ОСОБА_2 мала право власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку (серія ЯК №192961 від 01 червня 2012 року) (а.с.6).
Відповідно до заповіту від 15 червня 2012 року, зареєстрованого в реєстрі за № 11, посвідченого секретарем виконавчого комітету Старовірівської сільської ради Харківської області Козир Н.Б., позивачу заповідано належну ОСОБА_2 на праві власності земельну ділянку, площею 3.5679 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6325786500:02:001:0031, розташовану на території Старовірівської сільської ради Шевченківського району Харківської області (Державний акт серія ЯК №192961 від 01.06.2012 року) (а.с.5).
З відповіді №803/01-16 приватного нотаріуса Куп'янського районного нотаріального округу Харківської області Томчука С.М. від 16 грудня 2021 року вбачається, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , але в строк встановлений ст.1270 Цивільного кодексу України, ним не подано заяви про прийняття спадщини, тобто пропустив шести місячний строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Інформаційними довідками зі Спадкового реєстру наданих приватним нотаріусом Куп'янського районного нотаріального округу Харківської області від 16 грудня 2021 року зазначено, що після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 є чинний заповіт, який посвідчений Козир Н.Б., секретарем виконавчого комітету Старовірівської сільської ради Шевченківського району Харківської області 05 червня 2012 року за реєстровим № 11 на ім'я ОСОБА_1 .
З довідки вбачається, що після смерті ОСОБА_2 з заявою про прийняття спадщини за заповітом, в визначений судом додатковий строк звернулася ОСОБА_3 (заповіт посвідчений Козир Н.Б., секретарем виконавчого комітету Старовірівської сільської ради Шевченківського району Харківської області 25 липня 2003 року за реєстровим №206 на ім'я ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 3.52 га згідно державного акту серія І-ХР №037751 виданого 25 жовтня 2002 року), інші спадкоємців за законом або заповітом до нотаріальної контори не звергалися.
З довідок №02-30/405 від 13 листопада 2019 року та №416 від 10 листопада 2021 року наданих Старовірівською сільською радою та старостою Шевченківської селищної ради вбачається, що на час смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_1 . На момент смерті ОСОБА_2 малолітніх та неповнолітніх дітей не було.
Допитані в судовому засіданні свідки: ОСОБА_5 засвідчив що ОСОБА_1 дійсно є правнуком ОСОБА_2 , вона мала двох дітей, мати позивача померла коли йому було 9 років, його виховував батько, він весь час приїжджав до прабабусі , після досягнення повноліття поїхав до міста на навчання. Про те що ОСОБА_2 залишила заповіт усі дізналися у 2020 році, вона також залишила заповіт на ім'я його доньки ОСОБА_4 це була не сподівання. ОСОБА_6 ОСОБА_7 , надали аналогічні пояснення.
Після смерті спадкодавця саме на зазначену земельну ділянку, яку заповідала ОСОБА_2 позивачу з заявами про прийняття спадщини або відмову від прийняття спадщини в нотаріальну контору спадкоємці не звертались. Спадкова справа не заводилась, свідоцтво про право на спадщину не видавалось (а.с.35-38).
Позивач просить надати йому додатковий строк для прийняття спадщини, вказавши, що пропустив його з поважних причин, а саме з причини незнання існування заповіту та неповідомлення про наявність заповіту на користь позивача.
Мотивувальна частина та застосовані судом правові норми.
Відносини спадкування регулюються Цивільним кодексом України, який вступив у дію 01 січня 2004 року.
Частина 3 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України встановлює обов'язок кожної сторони довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства» № 4451/70).
Частина 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачає,що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу
Згідно зі ст. 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1233 Цивільного кодексу України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача. Заповіт лише спрямовується на виникнення у спадкоємця прав та обов'язків, але до моменту смерті не створює їх у нього. Розпорядження, яке міститься у заповіті, набирає чинності лише у разі смерті заповідача.
Призначення спадкоємцем є правом заповідача, визначеним частиною першою статті 1235 Цивільного кодексу України.
Згідно ст.ст. 1223, 1233 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Частиною 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України передбачено ,що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі №643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18), від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20), від 03 березня 2020 року у справі № 145/148/20 (провадження № 61-16153св20).
Прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов'язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред'явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Відповідно до п. 2.2 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій) при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.
За положеннями статті 63 Закону України «Про нотаріат» , нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Згідно з пунктами 7, 209, 188, 214 Порядку вчинення нотаріальних дій, довідки про заповіти (про наявність заповіту, його зміст та ін.) видаються особам, щодо яких було складено заповіт, а також органам, переліченим в абзаці третьому пункту 7, та спадкоємцям за законом тільки після смерті заповідача за умови подання свідоцтва про його смерть. При підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом шляхом витребування відповідних доказів перевіряє: факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, наявність та чинність спадкового договору, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво; перевіряє коло осіб, які мають право на обов'язкову частку в спадщині. Нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.
Отже, Закон пов'язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов'язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року по справі № 565/1145/17 та постанові Верховного Суду складу Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.04.2021 по справі 591/1271/18.
Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі (заповіти/спадкові договори), зареєстрований заповіт, який є чинним на момент розгляду справи та посвідчений Козир Н.Б. секретарем виконавчого комітету Старовірівської сільської ради Шевченківського району Харківської області 05 червня 2012 року (реєстровий №11).
З листа від 16 грудня 2021 року № 803/01-16 приватного нотаріуса Куп'янського районного нотаріального округу Харківської області вбачається, що після смерті ОСОБА_2 з заявою про прийняття спадщини за заповітом звернулася ОСОБА_3 , інші спадкоємців за законом або заповітом до нотаріальної контори не зверталися.
Також з'ясовано, що ОСОБА_8 дівоче прізвище ОСОБА_9 звернулася до нотаріальної контори в додатковий строк, встановлений судом, для прийняття спадщини за заповітом посвідчений від імені ОСОБА_2 , яким вона заповідала їй іншу земельну ділянку, яка померлій належала на праві власності (заповіт складений 25 липня 2003 року за реєстровим номером №206 посвідчений секретарем виконавчого комітету Старовірівської сільської ради Козир Н.Б.).
Таким чином, судом підтверджується інформація відносно того, що до державного нотаріуса та приватного нотаріуса Томчука С.М. будь-які особи із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 саме на вказану в заповіті земельну ділянку не звертались, та спадкова справа не заводилась, спадкоємець за заповітом про відкриття спадщини не повідомлявся, виклик спадкоємця шляхом публічного оголошення не здійснювався та не розміщувалася в пресі.
Пленум Верховного Суду України в п. 24 «постанови від 30 травня 2008року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.
Відповідно до правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.
При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
У відповідності до вимог ч.3 ст.200 Цивільного процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Таким чином, суд підтверджує поважність причин пропуску позивачем строку на прийняття спадщини.
Оцінивши надані докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, також враховуючи, що факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, суд приходить до висновку, що позовна заява є доведеною та такою, що підлягає задоволенню.
Судові витрати.
При зверненні до суду сплачений судовий збір 908.00 грн., який суд залишає за рахунок позивача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 133, 200, 258, 259, 268 Цивільно-процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16, 1217, 1220, 1222, 1223, 1233, 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України (2004 року), висновки та пленуми Верховного Суду України, ПВС України «Про судову практику у справах про спадкування», ст.63 Закону України «Про нотаріат», ст.41 Конституції України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківської селищної ради Харківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю 2 (місяці) для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті: ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Початком строку вважати день набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи,зазначений строк обчислюється з часу виготовлення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження.