Справа № 646/4249/19
№ провадження 1-кп/646/815/2021
20.12.2021 м.Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції під час трансляції з приміщення Державної установи «Олексіївської виправна колонія (№25)» обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220060000399 від 23 лютого 2018 року, відносно обвинуваченого
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Утківка, Харківський р-н, Харківська обл., українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
вироком Харківського районного суду Харківської області від 23.01.2006 за ч.2 ст.186, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 4 місяці, звільненого 24.06.2008 по відбуттю строку покарання;
вироком Харківського районного суду Харківської області від 30.06.2016 за ч.2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки;
вироком Жовтневого районного суду міста Харкова від 17.09.2020 за ч.1 ст.190, ст.71, ст.72 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць;
вироком Київського районного суду міста Харкова від 15.12.2020 за ч.2 ст.186, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі,
у вчиненні проступку, передбаченого ч. 2 ст.125 КК України,
22.02.2018, близько 19 год. 40 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи разом зі своєю знайомою ОСОБА_5 , відносно якої судом винесено ухвалу про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності та закриття кримінального провадження, за адресою: АДРЕСА_2 , підтримавши свою знайому ОСОБА_5 , яка стала ініціатором сварки з її давньою знайомою ОСОБА_6 , діючи умисно, з мотивів раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_6 , реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, з метою завдання фізичного болю ОСОБА_6 , знаходячись за спиною ОСОБА_6 , повалив її на землю. Після того, як ОСОБА_6 впала на землю та знаходилась у лежачому стані на лівому боці, ОСОБА_4 , скористався уразливим станом ОСОБА_6 , наніс не менше двох ударів кулаком правої руки в область обличчя останній, а саме в область носу. Потім, ОСОБА_4 разом зі своєю знайомою ОСОБА_5 з місця скоєння правопорушення зникли.
У результаті протиправних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_6 завдані тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носу, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я, тривалістю понад 6-ти днів, але не більше як 3 тижні, та за цією ознакою відповідно до п.п.2.3.1.а, 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я.
Потерпіла у призначені судові засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутністю, покарання просила призначити на розсуд суду та залишити цивільний позов без розгляду.
На підставі вимог ст. 325 КПК України, за погодженням із учасниками судового провадження, судовий розгляд проведено за відсутності потерпілого.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні злочину в межах висунутого обвинувачення, погодившись з юридичною оцінкою інкримінованого йому діяння та пояснив про обставини викладені вище, які стали підставою для пред'явлення останньому обвинувачення за вчинення проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, тобто -умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Під час допиту обвинувачений ОСОБА_4 надав наступні свідчення: 22.02.2018, близько 19 год. 40 хв., перебуваючи разом зі своєю знайомою ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 , підтримавши свою знайому ОСОБА_5 , яка стала ініціатором сварки з її давньою знайомою ОСОБА_6 , знаходячись за спиною ОСОБА_6 , повалив її на землю. Після того, як ОСОБА_6 впала на землю та знаходилась у лежачому стані на лівому боці, наніс їй не менше двох ударів кулаком правої руки в область обличчя, а саме в область носу.
Показання обвинуваченого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються, при цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження справи, що характеризують особу обвинуваченого.
При цьому суд роз'яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена під час судового розгляду та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
При призначенні покарання, суд відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого проступку, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів".
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Утківка, Харківського району, Харківської області, українець, громадяни України, з середньою освітою, не одружений, офіційно не працює, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря нарколога не перебуває, раніше судимий: вироком Харківського районного суду Харківської області від 23.01.2006 за ч.2 ст.186, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 4 місяці, звільненого 24.06.2008 по відбуттю строку покарання; вироком Харківського районного суду Харківської області від 30.06.2016 за ч.2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки; вироком Жовтневого районного суду міста Харкова від 17.09.2020 за ч.1 ст.190, ст.71, ст.72 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць; вироком Київського районного суду міста Харкова від 15.12.2020 за ч.2 ст.186, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Обставинами, які згідно зі ст.66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченому, судом встановлено щире каяття.
Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 12 КК України кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України віднесено до кримінального проступку.
Визначаючи вид та міру покарання суд керується положеннями частини 2 статті 50 КК України відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових проступків та злочинів як засудженими, так і іншими особами. Враховуючи те, що відповідно до зазначеної норми Закону суд призначає більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений проступок (злочин) лише у разі якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому, його щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання, думку сторони обвинувачення, у зв'язку з чим, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, необхідно призначити покарання в межах санкцій статті з ізоляцією від суспільства у вигляді обмеження волі, та остаточно призначити покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за вироком Київського районного суду м.Харкова від 15.02.2020 року, відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України.
Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередженням вчинення нових злочинів. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
У зв'язку з подачею потерпілою ОСОБА_6 заяви про залишення її цивільного позову без розгляду, суд прийшов до висновку про задоволення клопотання потерпілої.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Судові витрати та речові докази відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 366-368, 370, 371, 374, 376 КПК України, суд,-
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, та призначити покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ч.4 ст.70, 72 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання за цим вироком більш суворим покаранням за вироком Київського районного суду м.Харкова від 15.02.2020 року остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання рахувати з 17.07.2020 року.
Цивільний позов ОСОБА_6 - залишити без розгляду.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1