Справа № 646/8126/21
№ провадження 1-кс/646/2253/2021
17.12.2021 м.Харків
Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м.Харкова ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Харкові скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб СВ Відділу поліції №1 Харківського районного управління поліції №1 ГУ НП в Харківській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
09 грудня 2021 року до Червонозаводського районного суду м.Харкова засобом Електронного суду надійшла скарга ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб СВ Відділу поліції №1 Харківського районного управління поліції №1 ГУ НП в Харківській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за їх заявою від 03 грудня 2021 року.
В обґрунтування скарги зазначають, що 03 грудня 2021 року ними на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 дізнавача СВ відділу поліції №1 Харківського районного управління поліції №1 в Харківській області було подано заяву про внесення до ЄРДР відомостей про злочини. Однак, інформації щодо виконання вимог вказаної заяви не надходило, у зв'язку з чим наявні підстави вважати, що такі вимоги не виконані, тому просили зобов'язати відповідальну особу СВ Відділу поліції №1 Харківського районного управління поліції №1 ГУ НП в Харківській області внести відомості, які містяться в їх заяві від 03 грудня 2021 року, до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Особи, які подали скаргу - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилися, про місце, день та час розгляду скарги були повідомлені належним чином засобами Електронного суду, у скарзі просили проводити судовий розгляд за їх відсутності, крім того, на адресу суду в якості додатків до скарги долучили заяви про кримінальні правопорушення від 10 жовтня та 12 листопада 2021 року, позовну заяву про захист честі та гідності у кримінальному провадженні №12020225190000149 та позовну заяву про відшкодування моральної шкоди.
Представник СВ Відділу поліції №1 Харківського районного управління поліції №1 ГУ НП в Харківській області - т.в.о. начальника СВ Відділу поліції №1 Харківського районного управління поліції №1 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_7 у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій зазначив, що 03 грудня 2021 року до ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області надійшла заява від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яку було внесено до Єдиного обліку №20805 від 07 грудня 2021 року. При розгляді заяви складу кримінального правопорушення не виявлено, матеріали ЄО №20805 передані для прийняття рішення по сектору дільничних офіцерів Відділу поліції №1 Харківського районного управління поліції №1 ГУ НП в Харківській області.
Оскільки учасники кримінального провадження у судове засідання не з'явились, відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.
Слідчий суддя, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, приходить до такого висновку.
Положеннями частини 1 статті 303 КПК України визначений перелік рішень, дії чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, що можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Так, зокрема, положеннями п.1 ч.1 ст. 303 КПК України передбачено можливість оскарження на досудовому провадженні бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно з ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
При цьому, виходячи зі змісту ст.214 КПК України повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, дізнавач та прокурор.
Отже, обов'язок із внесення відповідних відомостей про вчинене кримінальне правопорушення покладається на слідчого, дізнавача, прокурора, до якого надійшла заява, повідомлення про таке діяння.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені в ч.5 ст.214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, зокрема: дата надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
Також, згідно з ч. 1 розділу 2 Про затвердження Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020, до Реєстру вносяться відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно частини 1 статті 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.
Статтею 11 КК України визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб тощо), суб'єктивна та об'єктивна сторони кримінального правопорушення.
Діючим КПК України передбачена спрощена процедура початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки викладених в заяві обставин), яка полягає в тому, що для внесення відомостей до ЄРДР необхідно лише перевірити зміст самої заяви про кримінальне правопорушення на предмет викладення в ній конкретних, відомих заявнику обставин об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). При цьому такі обставини мають бути достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статі КК).
Проте така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК).
Стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання вказаних завдань і покликана, з одного боку, забезпечити рішуче оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення громадян в орбіту кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів.
Правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати його з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, перевантажувати правоохоронну систему держави численними повідомленнями, які завідомо не містять відомостей саме про кримінальне правопорушення, задля досягнення власних інтересів та виконання нею невластивих їй функцій. Такими запобіжниками, зокрема, є: встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК України.
Отже, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Разом з тим, такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК). Вказана інформація необхідна для визначення того, що ставиться питання про вчинення саме кримінального правопорушення, та можливості спрямувати орган досудового розслідування на його розкриття, зібрання відповідних доказів.
Вказане узгоджується з позицією, викладеною в Узагальненні ВССУ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017, за якою КПК України дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, існують обставини, в силу яких передбачений законом механізм притягнення до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення не може бути застосований за відсутності відомостей з інших джерел, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об'єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; використання інструментів статті 214 КПК не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК), а також унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення. Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
Закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Вказане слугує гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Зі змісту скарги слідує, що 03 грудня 2021 року заявники надіслали на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 дізнавача СВ відділу поліції №1 Харківського районного управління поліції №1 в Харківській області заяву про внесення до ЄРДР відомостей про злочини, передбачені ст.28, ч.2 ст. 147, ч.5 ст. 186, ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 364, ст.396 КК України, за фактом зловживання владою з боку всіх посадових (службових) осіб виконкому смт. Кулиничі, органу приватизації смт. Кулиничі, ДПІ Червонозаводського району м. Харкова, ліквідаційної комісії та Господарського суду Харківської області, які діють на користь та в інтересах утримувачів заручників та осіб, що приховують замахи на життя ОСОБА_3 .
Як вбачається зі змісту заяви від 03 грудня 2021 року про внесення до ЄРДР відомостей про злочини, яка долучена до матеріалів скарги, заявники повідомляють орган поліції про те, що, на їх думку, всі посадові особи виконкому смт.Кулиничі, зловживаючи владою, приховують незаконну приватизацію квартири АДРЕСА_1 та обман, залякування, незаконне утримання та примушування заручників, а також, що всі посадові особи виконкому смт.Кулиничі, ДПІ Червонозаводського району м.Харкова, ліквідаційної комісії та Господарського суду Харківської області діють в інтересах та на користь заручників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та осіб, що приховують замахи на життя ОСОБА_3 , грабіж ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , у зв'язку з чим вважають, що у діях вищезазначених осіб містяться ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст.28, ч.2 ст. 147, ч.5 ст. 186, ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 364, ст.396 КК України. Також повідомляють про факт незаконного припинення з травня 2004 року надання субсидії інвалідам за адресою: АДРЕСА_2 та про створення та передання ДЖКГ Харківської міської ради завідомо неправдивих персональних даних про ОСОБА_3 ,
З відповіді Відділу поліції № 1 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області № 13085/119-63/02/10-2021 від 15 грудня 2021, що надійшла до канцелярії суду, слідує, що відомості за заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 03 грудня 2021 року до ЄРДР не вносились, оскільки при розгляді заяви складу кримінального правопорушення не виявлено.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З матеріалів заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 неможливо достовірно встановити, чого саме стосуються обставини вчинення вказаних ними кримінальних правопорушень. Так, особи, які звернулись зі скаргою, наводять перелік великої кількості посадових осіб, зокрема посадові особи виконкому смт.Кулиничі, ДПІ Червонозаводського району м.Харкова, ліквідаційної комісії та Господарського суду Харківської області, та свої припущення щодо вчинення ними кримінальних правопорушень, передбачених ст.28, ч.2 ст. 147, ч.5 ст. 186, ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 364, ст.396 КК України. Всі ці факти стосуються різноманітних подій, які відбулися у різний період часу, за різних обставин та за участі не пов'язаних між собою осіб. Це унеможливлює встановлення ознак конкретного кримінального правопорушення, відомості щодо якого потенційно могли б бути внесені до ЄРДР.
Доводів скаржників недостатньо для того, щоб розпочати кримінальне переслідування кожного із переліку осіб, зазначених у їх заяві, адже досудове розслідування розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, і не може слугувати механізмом для безпідставного переслідування посадових осіб у разі незгоди з їх рішеннями або суб'єктивними припущеннями про їх злочинні дії.
З огляду на викладене, у слідчого судді відсутні правові підстави для задоволення скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 214, 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб СВ Відділу поліції №1 Харківського районного управління поліції №1 ГУ НП в Харківській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складений 20 грудня 2021 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1