Справа № 646/4438/21
№ провадження 2/646/1957/2021
20.12.2021 м.Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Теслікова І.І.,
за участі секретаря судових засідань - Бєлівцової О.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Кравцова Сергія Олександровича до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди внаслідок залиття квартири,-
ОСОБА_1 звернувся до Червонозаводського районного суду м.Харкова, через свого представника - адвоката Кравцова С.О., з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить стягнути з відповідача 61800,00 грн. матеріальної шкоди заподіяної внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , та стягнення упущеної вигоди у розмірі 30000,00 грн., заподіяної внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову позивач зазначив, що він є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №208313339 від 06.05.2020 та відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №249184560 від 22.03.2021. 19.02.2021 сталося залиття квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до акту обстеження житлового приміщення (квартири) позивача, по факту визначення пошкоджень, спричинених внаслідок залиття 19.02.2021, встановлено, що під час обстеження у квартирі АДРЕСА_1 виявлено пошкодження: на стінах у лоджії від стелі до підлоги мокрі плями від води; стіна, в якій знаходиться вхід до лоджії, зі сторони кімнати від стелі до підлоги мокрі плями від води. Як наслідок комісією зазначено, що залиття квартири АДРЕСА_3 відбулось через відкриту лоджію у квартирі АДРЕСА_4 . Позивачем отримано висновок експертного будівельно-технічного дослідження, згідно якого матеріальна шкода заподіяна позивачу внаслідок залиття складає 61800,00 грн. Крім того, позивачем зазначено, що 01.02.2021 між ним та ОСОБА_3 був укладений договір оренди квартири строком на 1 рік. У відповідності до умов договору сума оренди становила 10000,00 грн. щомісяця. У зв'язку з залиттям квартири 21.02.2021 ОСОБА_4 звернувся до нього із письмовою заявою про дострокове розірвання договору оренди, через неможливість нормального проживання, та у зв'язку з чим позивачем робився ремонт в квартири протягом 3 місяців, та він недоотримав грошові кошти у розмірі 30000,00 грн. В зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до суду з позовом.
Ухвалою від 09.07.2021 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 22.07.2021 прийнято справу до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 01.12.2021 заяву відповідача ОСОБА_2 про виклик свідків залишено без розгляду, та відмовлено у задоволенні клопотання про перехід до розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 20.12.2021 в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 від 13 грудня 2021 року про залучення доказів до матеріалів справи - відмовлено.
За правилами спрощеного позовного провадження відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, у якому він заперечує проти задоволення позовних вимог з посиланням, що акт обстеження №14 від 19.02.2021, який був поданий позивачем, не відповідає формі встановленій додатком 4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджений наказом Держкомітету з питань ЖКГ від 17.05.2005 №76, а саме в ньому не вказані: характер залиття, не встановлені та беззаперечно не з'ясовані його причини, не вказаний опис завданої матеріальної шкоди: обсяг необхідного ремонту для відновлення попереднього стану приміщень квартири, відсутній висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. Комісія зробила хибний висновок лише зі слів позивача, що у його квартирі, яка поверхом вище, відкрита лоджія, куди потрапляє сніг та у зв'язку з тим що його не прибирають він тане та затоплює квартиру позивача. Разом з тим, зазначає, що комісією не взято до уваги той факт, що протягом всього лютого 2021 року тримались заморозки, а саме в період з 13 по 19 лютого температура не підіймалась вище -90С, при якій сніг розтанути не міг. Крім того, зазначає, що позивачем на підтвердження доказів спричиненої йому шкоди не надано належного та допустимого висновку будівельно-технічної експертизи, оскільки згідно акту обстеження №14 від 19.02.2021 комісія встановила дійсний ремонтний стан у квартирі АДРЕСА_1 , що підтверджується доданими до нього фотографіями, згідно якого: лоджія площею 4,0 кв.м. підлога - плитка, стіни - гіпсокартон, поштукатурено, пошпакльовано, стеля без ремонту, житлова кімната 19.2 кв.м. стіни поштукатурені, прошпакльовані, стеля - без ремонту. Крім того, зазначає, що позивач підписуючи даний акт не заперечував твердження комісії, що ремонт квартири зроблений на 60%. Разом з тим, зазначає, що згідно наданого позивачем локального кошторису, складеного ОСОБА_5 станом на 13.05.2021 не може слугувати доказом для визначення дійсного розміру відновлювальних ремонтних робіт. А звіт про оцінку матеріальних збитків, зроблений оцінювачем ОСОБА_6 11.06.2021 тільки зі слів позивача та кошторису, який склав ОСОБА_5 , оскільки у нього включено дуже багато зайвого об'єму будівельних робіт, таких як: зняття шпалер 100 м.кв., обліцування каркасу стелі неперфорованими плитами акустичними (демонтаж) 100 кв.м., обліцування каркасу стелі неперфорованими плитами акустичними 100 кв.м., штукатурка декоративна полімерна «Кароєд» 36кг., облаштування покриття із ламінату (демонтаж) 100 м.кв., облаштування покриття із ламінату 100 м.кв., та інше. Разом з тим зазначає, що вказані роботи не можуть бути відновлювальними, оскільки згідно акту №14 від 19.02.2021 у квартирі не було ремонту стелі та підлоги, та у зв'язку з чим позивач не мав змоги здати квартиру у якій не дороблено ремонт в оренду.
Позивачем надано відповідь на відзив, у якій зазначено, що акт обстеження квартири АДРЕСА_5 від 19.02.2021 відповідає формі додатку №4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджений наказом Держкомітету з питань ЖКГ від 17.05.2005 №76 та зазначив, що відповідачем не надано доказів на підтвердження того що у кошторисі завищено розмір ремонтних робіт.
Відповідачем ОСОБА_1 подано до суду заперечення на відповідь на відзив, у якому він зазначає, що крім іншого що він зазначив у відзиві, акт обстеження №14 від 19.02.2021 складений за його відсутності, його не повідомляли про обстеження, разом з тим його присутність при складанні такого акту є обов'язковою.
Дослідивши подані матеріали, суд встановив та врахував наступне.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №208313339 від 06.05.2020. (а.с.55-56)
Над квартирою АДРЕСА_6 , власником якої є ОСОБА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №249184560 від 22.03.2021. (а.с.49-50)
Будинок АДРЕСА_7 обслуговується ДП ЖКТ АТ «Трест Житлобуд-1».
Положеннями статті четвертої ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як вбачається із змісту поданої до суду заяви, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у зв'язку з завданням йому шкоди внаслідок залиття його квартири.
Так, 19.02.2021 комісією ДП ЖКТ АТ «Трест Житлобуд-1» було складено акт №14, яким здійснила обстеження житлового приміщення (квартири) АДРЕСА_1 , з метою з'ясування пошкоджень та нанесення шкоди, спричинених внаслідок залиття. Квартира АДРЕСА_3 перебуває у власності ОСОБА_1 . При обстеженні присутній: власник пошкодженого житлового приміщення №94 ОСОБА_1 . В результаті обстеження на місці встановлено наступне: квартира АДРЕСА_8 , знаходиться на 12 поверсі 16-поверхового житлового будинку. Квартира загальною площею 46,2 кв.м. Ремонт у квартирі виконаний на 60%. Під час обстеження у квартирі АДРЕСА_1 , виявлено пошкодження: лоджія площею 4,0 кв.м. підлога - плитка, стіни - гіпсокартон, поштукатурено, пошпакльовано, стеля - без ремонту. Лоджія закрита. На стінах у лоджії від стелі до підлоги мокрі плями від води (см.фото). житлова кімната 19.2 кв.м. стіни поштукатурені, пошпакльовані. Стеля - без ремонту. Стіна, в якій знаходиться вхід до лоджії, зі сторони кімнати від стелі до підлоги мокрі плями від води. (см.фото) Комісія з'ясувала: власник квартири АДРЕСА_3 розповів, що він декілька раз бачив у себе на лоджії і в кімнаті мокрі плями. Особливо це проявляється, коли іде дощ чи сніг. Над квартирою АДРЕСА_3 знаходиться квартира АДРЕСА_4 на 13 поверсі, власник квартири ОСОБА_2 лоджія у нього відкрита. Сніг з відкритої лоджії не прибирається і потім тане і протікає до квартири АДРЕСА_3 . Висновок комісії: залиття квартири АДРЕСА_3 відбулось через відкриту лоджію у квартирі АДРЕСА_4 . ДП ЖКТ АТ «Трест Житлобуд-1» рекомендує власникам -квартир АДРЕСА_3 і АДРЕСА_4 прийти до взаєморозуміння в ситуації, що склалася. (а.с.75-76).
Зазначений вище акт був підписаний виключно представниками комісії, зокрема інспектором ДП ЖКТ АТ «Трест Житлобуд-1» Дейнеко В.В., комендантом ДП ЖКТ АТ «Трест Житлобуд-1» Ковиловою М.В., комендантом ДП ЖКТ АТ «Трест Житлобуд-1» Ковиловою О.Ю. Складений у присутності власника квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_1 . Затверджений директором ДП ЖКТ АТ «Трест Житлобуд-1» Скоріковим Г.В. Підпис відповідача ОСОБА_2 в акті відсутній, а так само відсутній запис про те, що останній відмовився від його підписання.
Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Аналізуючи наведені правові норми, суд зауважує, що ОСОБА_1 , як особа, якій було завдано збитків, має право на їх відшкодування. Проте, таке відшкодування здійснюється лише особою, винними діями якої було завдано шкоду.
Таким чином, з урахуванням вимог ст.77 ЦПК України, до предмету доказування у справі належить встановлення факту неправомірних дій ОСОБА_2 , якими було завдано майнових збитків позивачу.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом посилався на те, що залиття його квартири сталося внаслідок відкритої лоджії, на яку потрапляє дощ та сніг, власника квартири АДРЕСА_2 .
Відповідач позов не визнав та вказував на те, що його вини у затопленні квартири позивача не має.
Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
За змістом з ч.3 ст.156 Житлового кодексу України власник квартири та члени його сім'ї повинні дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири).
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмета доказування у справі. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил).
Форма акту визначена у додатку №4 до Правил. Зокрема, визначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. Акт обов'язково затверджується начальником житлово-експлуатаційної організації та скріплюється підписами потерпілої та винної сторони.
Згідно до роз'яснення, наданого Міністерством з питань житлово-комунального господарства України у Листі від 29.12.2009 р. №12/20-11-1975, відповідно до якого вказується, що п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76 у разі аварії і залиття квартир складається відповідний акт. Додатком 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій встановлено форму згаданого акта. Тобто факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення, водопостачання та водовідведення, представника (власника) будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб як від потерпілої, так і від винної сторін є обов'язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта; прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника, наймача, орендаря, квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім'я, по батькові власника, наймача, орендаря квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода, обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість; висновок комісії щодо встановлення вини особи,яка вчинила залиття. Акт обов'язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність: у такому випадку в акті має бути зазначено що згадані особи (прізвище ім'я по батькові) підписувати складений акт відмовилися з тих чи інших причин.
Окрім забезпечення присутності осіб, визначених у зазначених Правилах, зацікавленим особам слід домогтися належного оформлення акта (оскільки нерідко представники ОСББ, житлово-експлуатуючих організацій та інші особи, що входять до складу комісій не мають юридичної освіти, в силу чого складають акти про залиття, не вказуючи необхідної інформації). Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій визначено, що з актом про залиття повинні бути ознайомлені мешканці відповідних квартир шляхом його підписання, що дає змогу майбутньому відповідачу включити до акту свої пояснення. Окрім цього, в актах повинна бути вказана чітка причина залиття, як того вимагає Додаток 4 до п. 2.3.6 зазначених Правил: «чітко зазначити причини». Проста фіксація замокання стін та стелі не буде розцінена судом як належний доказ того, що залиття сталося з вини Відповідача.
Аналогічна позиціїя викладена у Постанові Верховного Суду України: у справі № 6-2125цс16 від 23.07.2017 року, в який було зазначено, що позивачі не надали комісійного акта, складеного за участю представників обслуговуючої організації, яким би було зафіксовано сам факт затоплення, а також причини затоплення та завдані пошкодження, а суди попередніх інстанцій, установивши факт залиття квартири, не з'ясували причини залиття квартири позивачів та не установили особу, відповідальну за завдану шкоду.
Проте, вказаним вимогам акт №14 від 19.02.2021 не відповідає, оскільки його було складено у відсутності зацікавлених осіб: з боку винної сторони, не зазначена завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість).
Відповідач не погоджується із зазначеним актом з мотивів його складення у його відсутності, без огляду належної йому квартири АДРЕСА_4 , у зв'язку з не зазначенням завданої матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість), та у зв'язку з зробленим висновком лише зі слів ОСОБА_1 .
З урахуванням зазначеного, суд визнає акт №14 від 19.02.2021 недопустимим доказом у справі та відхиляє його.
Судом враховується правова позиція, викладена у Постановах ВС від 21.02.2018 в справі №2-1974/11, згідно до якої зазначено, що акт, який не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, не може бути належним і допустимим доказом заподіяння відповідачем майнової шкоди.
У постанові від 10.05.2018 року в справі №465/2120/14-ц суд касаційної інстанції також наголосив, що зважаючи на викладене, суди не звернули увагу на невідповідність акта обстеження від 6 лютого 2014 року зазначеним Правилам, оскільки він не містить відомостей щодо характеру залиття, не зазначено осіб, які допустили таке залиття, а також інші потрібні відомості, які слід зазначити під час складання такого виду документа.
Також на підтвердження заявлених позовних вимог ОСОБА_1 було надано суду, складений на його замовлення, звіт суб'єкта оціночної діяльності ТО-П ОСОБА_6 про оцінку матеріального збитку від 11.06.2021, згідно якого вартість матеріального збитку, що нанесено залиттям водою згори власнику квартири АДРЕСА_1 становить 61800 грн.
З дослідженого судом звіту вбачається, що суб'єктом оціночної діяльності було визначено шкоду зі слів замовника, який зазначив, що ремонтні роботи у квартирі закінчені у кінці 2020 року, та на підставі локального кошторису, що виконано за допомогою програмного комплексу «Строительные технологии - Сметатм». Вартість ремонтних робіт за кошторисом дорівнює 61771,00 грн. Залишкова вартість відновлення дорівнює 67782,00*1=61771,00 грн., де 1 - коефіцієнт придатності.
Зазначений звіт визнано судом таким, що викликає обґрунтовані сумніви, у зв'язку з тим, що як вбачається з акту обстеження №14 від 19.02.2021 ремонт у квартирі АДРЕСА_1 , виконаний на 60%. Під час обстеження у квартирі виявлено пошкодження: лоджія площею 4,0 кв.м. підлога - плитка, стіни - гіпсокартон, поштукатурено, пошпакльовано, стеля - без ремонту. Лоджія закрита. На стінах у лоджії від стелі до підлоги мокрі плями від води (см.фото). житлова кімната 19.2 кв.м. стіни поштукатурені, пошпакльовані. Стеля - без ремонту. Стіна, в якій знаходиться вхід до лоджії, зі сторони кімнати від стелі до підлоги мокрі плями від води.
Разом з тим, як вбачається з локального кошторису до нього включено багато зайвого об'єму будівельних робіт щодо відновлення після затоплення, так в ньому зазначено: зняття шпалер 100 кв.м., обліцування каркасу стелі неперфорованими плитами акустичними (демонтаж) 100 кв.м., обліцування каркасу стелі неперфорованими плитами акустичними 100 кв.м., штукатурка декоративна полімерна «Кароєд» 36 кг., шпаклювання стелі шпаклівкою «Ветоніт» 100 кв.м., оклеювання стін шпалерами тисненими та щільними 100 кв.м., фарбування полівінільними водоемульсійними составами стін по шпалерам за 2 рази 100 кв.м., покращене фарбування стін по штукатурці 100 кв.м., покращене фарбування стелі по збірним конструкціям 100 кв.м., облаштування плінтусів (демонтаж) 100 м., облаштування покриття із ламінату (демонтаж) 100 кв.м., облаштування покриття із ламінату 100 кв.м., облаштування плінтусів 100 кв.м.
Однак, вищезазначені роботи не можуть бути «відновлювальними», оскільки станом на 19.02.2021 в квартирі АДРЕСА_1 стеля була без ремонту, стіни були лише поштукатурені та пошпакльовані без шпалер та фарбування, на підлозі відсутній ламінат. Враховуючи вищевикладене, звіт суб'єкта оціночної діяльності ТО-П ОСОБА_6 про оцінку матеріального збитку від 11.06.2021, судом також визнано неналежним доказом, щодо матеріальних збитків внаслідок залиття квартири.
Крім того, встановлений судом факт того, що на момент залиття квартири АДРЕСА_1 , був незавершений ремонт, спростовує твердження позивача, щодо недоотриманої ним вигоди у розмірі 30000,00 грн. у зв'язку з розірванням із ним ОСОБА_3 договору оренди даної квартири, оскільки на момент залиття у ній тривав ремонт, та проживання у ній було неможливе.
При вирішенні даного спору суд керується роз'ясненнями, наданими у постанові Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди», відповідно до яких розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Тому, враховуючи те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що залиття відбулось саме з вини відповідача ОСОБА_2 та розміру завданої йому в наслідок залиття шкоди на відновлювальний ремонт, суд приходить до висновку, що позивачем належними та допустимими доказами у справі не доведено факту вчинення неправомірних дій відповідачем ОСОБА_2 щодо залиття квартири АДРЕСА_1 .
Враховуючи вище викладене, а також керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства щодо розгляду справи в межах заявлених особою вимог, суд на підставі встановлених обставин справи, що підтверджені належними та допустимими доказами у справі, приходить до висновку про недоведеність заявлених позивачем позовних вимог, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для їх задоволення.
Понесенні судові витрати згідно до ст.141 ЦПК України, суд покладає на позивача.
Керуючись ст.ст.22,317,1166 ЦК України, ст. 4, 5, 10, 18, 76-80, 81, 89, 95, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову представника ОСОБА_1 - адвоката Кравцова Сергія Олександровича до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди внаслідок залиття квартири - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_9 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, проживає за адресою: АДРЕСА_10 .
Суддя Теслікова І.І.