20.12.21
Справа № 635/6047/21
Провадження № 2/635/3246/2021
13 грудня 2021 року смт. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Назаренко О.В.,
за участю секретаря судового засідання Шевченко В.С.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Укрсиббанк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просить суд стягнути на користь Акціонерного товариства «Укрсиббанк» солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11044147000 від 21.09.2006 року у розмірі 3094,63 доларів США, а також понесені судові витрати у розмірі 2270,00 грн., а саме у рівних частках з кожного по 1135,00 грн..
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту №11044147000 від 21.09.2006 року з додатковими угодами. Відповідно до умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 34620,00 доларів США шляхом зарахування коштів на поточний рахунок позичальника, а відповідач зобов'язався кожного місяця повертати кредит в терміни та розмірі, встановленому графіком погашення кредиту згідно додатку 1 до договору, але у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 21.09.2017, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту (п.п.1.1,1.2 кредитного договору). За користування кредитним коштами позичальник зобов'язався сплатити проценти у розмірі 12,3% річних та у порядку, встановленому п. 1.3 кредитного договору. Проценти нараховуються на суму кредиту, що фактично надана банком позичальнику і яка ще не повернута останнім у власність банку відповідно до умов договору. Сторони домовилися, що за умовами договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки (п.1.3.2 , п. 9.2 кредитного договору). Додаткової угодою №2 від 30.01.2009 змінено строк повернення кредиту до 21.09.2021. Додаткової угодою №3 від 30.01.2009 змінено схему погашення кредиту та позичальник зобов'язався з 30.01.2009 повертати кредит та сплачувати плату за кредит шляхом сплати ануїтет них платежів у розмірі 395,00 доларів США 21 числа кожного місяця. Сторони домовилися, що для ідентифікації договору можуть застосувати як номер договору, зазначений при його укладенні а саме №11044147000 , так і реєстраційний номер договору в системі обліку Банку, а саме №11044147001. При цьому при здійсненні погашення заборгованості за кредитом сторонами використовується реєстраційний номер договору. В забезпечення виконання кредитних зобов'язань позичальника по вказаному кредитному договору прийнята порука ОСОБА_2 згідно договору поруки №110144147000 від 21.09.2006 з додатковою угодою №1 від 30.01.2009. У зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, станом на 13.07.2021 заборгованість за кредитним договором становить 3094,63 долари США, а саме 2972,23 долари США - заборгованість за кредитом, 2,24 долари США - заборгованість за процентами за користування кредитом за процентною ставкою 12,3% річних, 120,16 долари США - заборгованість про процентам за користування грошовим коштами понад встановлений договором термін (за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідно до смт. 625 ЦК України) за процентною ставкою 12,3 %. Позивач направив відповідачам вимогу про усунення порушень кредитного договору та у разі не погашення простроченої заборгованості - про дострокове повернення кредиту. Однак відповідачі вимогу не виконали, заборгованість не погасили у повному обсязі. За вказаних обставин позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 07 вересня 2021 року прийнято позов Акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи за позовом Акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначити по справі судове засідання.
Представник позивача С.В.Шевчук у судове засідання не з'явився, надав заяву про слухання справи без участі представника АТ «Укрсиббанк», позов підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідачі у судове засідання повторно не з'явилися, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Статтею 223 Цивільного процесуального кодексу України визначені наслідки неявки учасника справі у судове засідання.
Зокрема, згідно з частиною 3 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Відповідно до частини 2 статті 191 Цивільного процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
При цьому, відповідно до частини 4 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачі належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи, суд розглядає справу за відсутності відповідачів та, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень частини другої статті 247 ЦПК України, судом не здійснювалось.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту №11044147000 від 21.09.2006 року з додатковими угодами.
Відповідно до умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 34620,00 доларів США шляхом зарахування коштів на поточний рахунок позичальника, а відповідач зобов'язався кожного місяця повертати кредит в терміни та розмірі, встановленому графіком погашення кредиту згідно додатку 1 до договору, але у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 21.09.2017, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту (п.п.1.1,1.2 кредитного договору).
За користування кредитним коштами позичальник зобов'язався сплатити проценти у розмірі 12,3% річних та у порядку, встановленому п. 1.3 кредитного договору. Проценти нараховуються на суму кредиту, що фактично надана банком позичальнику і яка ще не повернута останнім у власність банку відповідно до умов договору.
Сторони домовилися, що за умовами договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки (п.1.3.2 , п. 9.2 кредитного договору).
Додаткової угодою №2 від 30.01.2009 змінено строк повернення кредиту до 21.09.2021.
Додаткової угодою №3 від 30.01.2009 змінено схему погашення кредиту та позичальник зобов'язався з 30.01.2009 повертати кредит та сплачувати плату за кредит шляхом сплати ануїтет них платежів у розмірі 395,00 доларів США 21 числа кожного місяця. Сторони домовилися, що для ідентифікації договору можуть застосувати як номер договору, зазначений при його укладенні а саме №11044147000 , так і реєстраційний номер договору в системі обліку Банку, а саме №11044147001. При цьому при здійсненні погашення заборгованості за кредитом сторонами використовується реєстраційний номер договору.
Факт надання позивачем кредиту відповідачу ОСОБА_1 у розмірі 34620,00 доларів США підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про рух коштів по рахунку.
В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між позивачем (Кредитор) та відповідачем ОСОБА_2 (Поручитель) було укладено Договір поруки №110144147000 від 21.09.2006 з додатковою угодою №1 від 30.01.2009, згідно з п. 1.1. якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником всіх його зобов'язань перед кредитором в повному обсязі, що виникають із кредитного договору № 11044147000 від 21.09.2016, як існуючих на момент укладання цього договору, так і тих, які можуть виникнути в майбутньому.
Згідно з п. 1.4. Договору поруки відповідальність Поручителя і Боржника щодо виконання Основного зобов'язання є солідарною.
Згідно п.2.2 у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань по кредитному договору, кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими для виконання на наступний день з моменту невиконання своїх зобов'язань позичальником по кредитному договору.
Пунктом 3.1. Договору поруки визначено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін.
Пунктом 3.2 Договору поруки встановлено, що порука припиняється з припиненням всіх зобов'язань позичальника по вищеназваному кредитному договору.
Згідно п.3.3. Договору поруки за невиконання поручителем вимоги, пред'явленої згідно п.2.2 договору і в зазначені в цьому пункті терміни, поручитель сплачує кредитору пеню із розрахунку подвійної ставки НБУ, що діяла на момент затримки виконання зобов'язання, за коже день затримки. Відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого станом на 13.07.2021 за ним утворилася заборгованість за кредитним договором становить 3094,63 долари США, а саме 2972,23 долари США - заборгованість за кредитом, 2,24 долари США - заборгованість за процентами за користування кредитом за процентною ставкою 12,3% річних, 120,16 долари США - заборгованість про процентам за користування грошовим коштами понад встановлений договором термін (за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідно до смт. 625 ЦК України) за процентною ставкою 12,3 %.
Позивач звернувся до відповідача-1 та відповідача-2 з вимогами про погашення боргу, проте вказані вимоги задоволені не були.
У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з частинами 1 та 4 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Положеннями ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу приписів ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ст. 554 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 Цивільного кодексу України).
Положеннями ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України визначено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, оскільки відповідач належним чином взяті на себе грошові зобов'язання не виконав, суд дійшов висновку про те, що відповідачем були порушені права та законні інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, відповідний борг в сумі 3094,63 долари США, а саме 2972,23 долари США - заборгованість за кредитом, 2,24 долари США - заборгованість за процентами за користування кредитом за процентною ставкою 12,3% річних, 120,16 долари США - заборгованість про процентам за користування грошовим коштами понад встановлений договором термін (за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідно до смт. 625 ЦК України) за процентною ставкою 12,3 %, який існує на момент розгляду справи в суді, має бути стягнутий солідарно з відповідачів в судовому порядку.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з частиною 2 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
У відповідності до частини 1 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Положеннями частин 1 та 3 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України унормовано, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина 4 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України).
Разом з цим відповідачі не скористалися правом на подання відзиву на позов впродовж встановленого строку. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що відповідачі були позбавлений можливості у порядку частини 4 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України письмово та завчасно повідомити суд про неможливість подання у встановлений законом строк доказів та об'єктивних причини, з яких такі докази не могли бути подані у зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі строк.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частина 7 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України).
При цьому, за приписами частини 4 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідачами не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належним доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем.
Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідачі неналежним чином виконували взяті на себе обов'язки, позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наведеного.
Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.
Керуючись ст. ст. 19, 76, 81, 141, 247, 263-265, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -
позов Акціонерного товариства «Укрсиббанк» - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 користь Акціонерного товариства «Укрсиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11044147000 від 21 вересня 2006 року у розмірі 3094,63 доларів США (три тисячі дев'яносто чотири долари США 63 цента).
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 держави судовий збір у розмірі 2270,00 гривень, а саме по 1135,00 грн. з кожного.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості, що не проголошуються:
позивач - Акціонерне товариство «Укрсиббанк», код ЄДРПОУ 09807750, місцезнаходження юридичної особи 04070, м. Київ, вул. Андріївська, б. 2/12,
відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання у встановленому законом порядку: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 20 грудня 2021 року.
Суддя О.В.Назаренко