Справа № 645/6190/16-ц
Провадження № 2-п/645/79/21
16 грудня 2021 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого - судді Сілантьєвої Е.Є.,
за участю секретаря судових засідань - Ятлової Ю.В.,
учасники справи:
відповідач - ОСОБА_1 ,
представник відповідача - адвокат Сулейманова Марія Ігорівна, яка діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №1978 від 22 листопада 2017 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходилася цивільна справа за зазначеним позовом.
Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20 квітня 2017 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ТОВ «АНСУ» 4000 (чотири тисячі) долларів США, що еквівалентно станом на час розгляду справи 107148 грн. (сто сім тисяч сто сорок вісім гривень) та судовий збір у сумі 789 грн. з кожного.
Сторона відповідача звернулася до суду із заявою, в якій просять скасувати заочне рішення. В обґрунтування заяви вказано, що ОСОБА_4 , з даним рішенням не погоджується, оскільки обставини справи не відповідають дійсності та встановлені не в повному обсязі. Повне заочне рішення не було вручене їй у день його проголошення, про існування даної справи у суді їй не було відомо. Повний текст рішення від 20.04.2017 року було їй вручено під час ознайомлення з матеріалами справи у Фрунзенському районному суді м. Харкова 21.10.2021 року. Заявник зазначає, що заочне рішення від 20 квітня 2017 року по справі 645/6190/16-ц, ухвалене за відсутності відповідачів по справі, які не були повідомлені про час та місце розгляду справи, а також судом не було повно з'ясовано усіх фактичних обставин справи та не досліджено і не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, внаслідок чого суд ухвалив рішення, яке є необґрунтованим та незаконним. Судові повістки відповідачу не вручались, поштові повідомлення про отримання повістки їй не надходили. Про існування справи вона не знала. Про винесене рішення їй стало відомо з єдиного реєстру боржників у жовтні 2021 року, після чого вона ознайомилась 21 жовтня 2021 року у суді з матеріалами справи та отримала в той же день рішення суду. В матеріалах справи знаходяться конверти на ім'я ОСОБА_5 , які повернуті до суду за закінченням терміну зберігання. За адресою АДРЕСА_1 вона не мешкає з 2011 року, оскільки після реєстрації шлюбу 17.12.2011 року із своїм чоловіком ОСОБА_6 проживає за місцем його реєстрації: АДРЕСА_2 , а тому щодо надісланої на цю адресу кореспонденції не знала. Крім того зазначила, що жодних письмових доказів та письмових обґрунтувань суми заборгованості у розмірі 4000 доларів США позовна заява та матеріали справи не містять та враховуючи, що представник позивача у судових засіданнях жодного разу присутній не був, то і усних пояснень щодо суми заборгованості також не надавав.
Відповідач ОСОБА_7 та представник відповідача адвокат Сулейманова М.І. в судовому засіданні зазначила, що відповідач, не була належним чином (згідно з вимогами процесуального закону) повідомлена про час і місце розгляду справи у суді першої інстанції, тому не мала рівних з позивачем можливостей подання доказів, їх дослідження та доведення перед цим судом їх переконливості, а також не могла нарівні з позивачем довести у суді першої інстанції ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень. В зв'язку з чим, просили поновити пропущений строк на подачу заяви про скасування заочного рішення та скасувати заочне рішення, переглянувши його, враховуючи зазначені факти в заяві.
Відповідач ОСОБА_3 до судового засідання не з*явилася про день та час розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, надала суду заяву, якою просила слухати справу за її відсутності
Представник позивачаТОВ «АНСУ» до судового засідання не з*явився, про день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. 23.11.2021 від представника позивача ОСОБА_8 надійшли письмові пояснення, згідно з якими позивач заперечує проти скасування рішення, оскільки ОСОБА_7 у судові засідання, призначені на 09.03.2017 року та 20.04.2017 року не з'явилась та не повідомляла про причини неявки, хоча повідомлялась про час та місце розгляду справи належним чином та у строк визначений процесуальним законодавством шляхом направлення судових повісток рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштового відправлення за адресою своєї реєстрації - АДРЕСА_1 , яка також вказана останньою і у Кредитному договорі як адреса проживання, і у заяві про перегляд заочного рішення. Пунктом 6.7. Кредитного договору (строк дії якого до речі встановлено до 21.11.2027 року) встановлено, що Позичальник зобов'язується письмово повідомляти Банк (кредитора) про зміну адреси місця проживання. У разі невиконання чи несвоєчасного виконання зазначеного обов'язку, Позичальник несе ризик настання несприятливих наслідків пов'язаних із цим. Позичальник не попереджав а ні ПАТ «ПУМБ» (до моменту відступлення права вимоги), а ні ТОВ «АНСУ» (після відступлення права вимоги, про що Відповідач повідомлявся досудовою вимогою) про зміну місця свого проживання. Відповідач ОСОБА_3 зареєстрована за тією ж адресою, що і ОСОБА_7 та є її близьким родичем, у зв'язку із чим Відповідач і могла отримуючи судові повістки адресовані на своє ім'я - отримати і судові повістки на ім'я ОСОБА_7 . До отримання такого повідомлення, про зміну адреси місця проживання/реєстрацїї, вимога Кредитора підлягає направленню Позичальнику за його адресою, зазначеною в цьому договорі. Крім того представник позивача вказує, що позивачем було долучено до позовної заяви копію довідки про стан та історію заборгованості (оригінал якої наразі знаходиться у Позивача) № 5864436 від 21.11.2007 року (п. 9 Додатку до позовної заяви, оригінал якої ПАТ «ПУМБ» надав ТОВ «АНСУ» на підтвердження актуальної суми заборгованості на момент відступлення права вимоги) з розрахунку якого вбачається, що заборгованість по тілу кредиту складає 35 555,54 доларів США та процентах 15 888,97 доларів США. При цьому, банк просив стягнути з Відповідачів частину від загальної суми заборгованості по тілу кредиту. Отже, посилання заявника щодо недоведеності позивачем існування суми заборгованості у розмірі 4000 доларів США та не підтвердження саме такої суми заборгованості є безпідставними. Заявником не надано платіжного документа про повну сплату заборгованості за кредитним договором. Заявник посилається лише на факт реалізації іпотечної квартири АДРЕСА_3 та на її думку, за рахунок коштів отриманих від реалізації даної квартири, було задоволено вимоги ПАТ «ПУМБ» та на підтвердження зазначених аргументів надає копію акту державного виконавця від 05.02.2013 року та виконавчого напису, але ж, зазначені документи були долучені Позивачем до позовної заяви (п. 7 Додатку до позовної заяви) та суд їх досліджував та надав правову оцінку. З відповідно акту не вбачається, що заборгованість погашена в повному обсязі. Продаж іпотечної квартири, відповідно до акту державного виконавця від 05.02.2013 року, було здійснено за 195750,00 гривень, з яких на рахунок ВДВС в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 5864436 від 21.11.2007 року було перераховано 168 345,00 гривень. Зазначена сума була врахована ПАТ «ПУМБ» в якості часткового погашення заборгованості Позичальника за кредитним договором № 5864436 від 21.11.2007 року по відсоткам за користування кредитом та тілом кредиту (дата погашення 04.03.2013 року) і це відображено в розрахунку заборгованості, який нами було долучено до позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором №5864436 від 21.11.2007 року. В зв*язку з чим, просили заочне рішення не скасовувати та відмовити в задоволенні заяви в повному обсязі.
Суд, перевіривши матеріали цивільної справи та докази додані до заяви про перегляд заочного рішення, заслухавши думку відповідача та представника відповідача, вважає заявою такою, що не підлягає задоволенню в зв*язку з наступним.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету. Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20 квітня 2017 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ТОВ «АНСУ» 4000 (чотири тисячі) долларів США, що еквівалентно станом на час розгляду справи 107148 грн. (сто сім тисяч сто сорок вісім гривень) та судовий збір у сумі 789 грн. з кожного.
Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
За змістом вказаних норм наявність цих трьох підстав для скасування заочного рішення є обов'язковою.
Згідно ч. 1 ст. 28 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Матеріали справи містять відповідь відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Харківській області від 06.02.2017, згідно якої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 з 28.01.2004 (а.с. 99).
Відповідно до п. 2 ч.7 ст. 128 та ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Таким чином судом встановлено, що відповідно ст. 28 ЦПК України позивач звернувся до суду згідно територіальної підсудності. Крім того в матеріалах справи містяться конверт з повісткою про виклик на судове засідання, призначене на 09.03.2017 р. о 10 год. 30 хв. (повернутий 05.04.2017 р. за закінченням терміну зберігання) (а.с. 122-123); конверт з повісткою про виклик на судове засідання, призначене на 23.03.2017 р. о 11 год. 30 хв. (повернутий 27.03.2017 р. за закінченням терміну зберігання) (а.с. 118-121); конверт з повісткою про виклик на судове засідання, призначене на 20.04.2017 р. о 11 год. 30 хв. (повернутий 10.04.2021 р. за закінченням терміну зберігання) (а.с. 126-129) про час та місце проведення судового засідання відповідачі повідомлялися згідно документального підтвердження про реєстрацію відповідачів АДРЕСА_1 . Крім того в матеріалах справи містяться конверт з заочним рішення суду для відповідачів, яке направлялося також за зареєстрованим місцем проживання відповідачів АДРЕСА_1 та повернутий 30 травня 2017 р. за закінченням терміну зберігання.
Справа призначалася до розгляду неодноразово, учасники судового розгляду, в тому числі і відповідач про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно, в тому числі і рекомендованою кореспонденцією, на адресу, яка вказана в позовній заяві. Окрім того, інформація щодо розгляду справи була розміщена на офіційному сайті «Судова влада», який є у загальному доступі.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що посилання ОСОБА_7 на обставини неотримання судових повісток, як на докази, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання, не знайшли свого підтвердження.
Крім того, відповідачем не вказано жодного доказу, якій б не досліджувався судом та який має істотне для правильного вирішення справи та відповідачем не повідомлені обставини та не зазначені докази, усвідомлення яких судом при постановлені заочного рішення дали б підстави прийти до іншого висновку, ухваливши принципово інше рішення.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, а посилання на не повідомлення його про розгляд цивільної справи, не знайшли свого підтвердження, оскільки останній повідомлявся судом за адресою його місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, про що наявні докази в матеріалах справи.
Незгода сторони відповідача з нарахованою сумою є підставою для апеляційного оскарження судового рішення.
За приписами статей 126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя є незалежні та керуються верховенством права, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.
Згідно з роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади", процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом (п.10). Відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Крім того, стороною відповідача було заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку для подачі заяви про скасування заочного рішення, оскільки про існування рішення стало відомо тільки 21.10.2021 року. Дослідивши обґрунтування відповідача щодо поновлення строку, суд, керуючись ст. ст. 4, 127 ЦПК України поновлює відповідачу строк.
Відповідно до ч. 3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.
Керуючись ст.ст. 287, 288 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20 квітня 2017 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 та адвокату Сулеймановій Марії Ігорівні, що заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20 квітня 2017 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - може бути оскаржено у загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним Кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складено 20.12.2021.
Головуючий суддя -