Справа № 632/201/21
провадження № 2-п/632/10/21
Іменем України
08 грудня 2021 року м. Первомайський
Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Библіва С.В., при секретарі Кузьменко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Первомайському Харківської області заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Руденка Андрія Олександровича про перегляд заочного рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 31 травня 2021 року, ухваленого у справі № 632/201/21 провадження № 2/632/255/21 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Заочним рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 31 травня 2021 року, ухваленому у справі за вищезазначеним позовом, позовні вимоги позивача задоволені, а саме, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.08.2011 року, станом на 13.12.2020 року у сумі 61 362 (шістдесят одна тисяча триста шістдесят дві) грн. 20 коп., та витрати по сплаті судового збору у сумі - 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
08 листопада 2021 року представник ОСОБА_1 адвокат Руденко А.О. подав до суду заяву про перегляд вказаного заочного рішення та поновлення йому строку для подачі заяви про його перегляд. В обґрунтування заяви послався на те, що його довірителю не було відомо про жодне з судових засідань, що відбувались по даній справі. Про наявність такого рішення він дізнався випадково, оскільки по виконавчому провадженню арештоване його майно та кошти, в результаті він звернувся за правовою допомогою і на звернення адвокати отримано копію позову та рішення 04.10.2021 року. Не будучи повідомленим про судове засідання, він не мав можливості заявити в судовому засіданні про докази. Просив скасувати заочне рішення та поновити йому строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.
В судове засіданні представник заявника не прибув, проте надав письмову заяву, в якій просив заявлені вимоги задовольнити та розглянути заяву про перегляд заочного рішення без його участі та його довірителя. Сторона Банку, також не прибула, проте, від його представників надано відзив на заяву про перегляд заочного рішення та про розгляд заяві без участі представника Банку. Зокрема, у відзиві заперечують проти скасування заочного рішення та призначення справи до слухання у загальному порядку
Неявка сторін не є перешкодою для розгляду заяви про перегляд заочного рішення.
Враховуючи неявку в судове засідання обох сторін, суд відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України не здійснює фіксування процесу за допомогою технічних засобів.
Суд, вивчивши заяву відповідача про перегляд заочного рішення, матеріали зазначеної вище цивільної справи, встановив:
заявник у своєму клопотанні просить поновити йому строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, оскільки його копію він отримав лише 24.09.2021 року, а заяву про перегляд рішення подано 08.11.2021 року, отже 30-ти денний строк на її подання порушено. Проте адвокат відповідача захворів з 17.10.2021 року на COVID-19 і вчасно не зміг подати вказану заяву. Відповідно до ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Суд вважає причину пропуску строку на звернення із заявою про перегляд заочного рішення поважною, а тому доходить висновку про задоволення клопотання про поновлення цього строку.
Згідно ч.1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Згідно п.2 ч.7, ч.11 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Посилання ж сторони відповідача про неотримання судових повісток через проживання в м. Обухів Київської області суд не сприймає доведеним, адже за офіційним запитом суду надано відповідь (а.с.69) про місце реєстрації ОСОБА_1 є саме АДРЕСА_1 . Саме на цю адресу суд надсилав судові повістки. Проте, з поверненням поштового конверту з відміткою про не проживання адресата, відповідача було викликано через оголошення (а.с.76). Таким чином, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про місце, дату та час проведення судового засідання.
Аналізуючи норму ч.1 ст.288 ЦПК України у діючий редакції, суд вважає, що підставою для скасування заочного рішення має буди в сукупності поважна причина неявки та наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. В даному випадку немає обидвох складових наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, та поважна причина неявки.
Так, відповідачем не надано будь-якого доказу, що має істотне значення для правильного вирішення справи. Викладені обставини відповідачем у своїй заяві не спростовують позиції позивача, а також суду, викладену у судовому рішенні. А неотримання судових повісток є виключно наслідком халатності відповідача.
Відповідно до п.1 ч.3, ч.4 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що немає жодної підстави для задоволення заяви про перегляд заочного рішення, його скасування та призначення справи до розгляду в загальному порядку, тому заяву в цій частині слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст.128, 130, 247, 287, 288, 289 ЦПК України, суд
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Руденка Андрія Олександровича про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення задовольнити та поновити цей строк.
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Руденка Андрія Олександровича про перегляд заочного рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 31 травня 2021 року, ухваленого у справі № 632/201/21 провадження № 2/632/255/21 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.
Заочне рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 31 травня 2021 року, ухваленого у справі № 632/201/21 провадження № 2/632/255/21 може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Суд вважає необхідним роз'яснити відповідачеві, що строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від рішення суду та набирає законної сили негайно з моменту її проголошення суддею.
Повний текст ухвали складено 20.12.2021 року
Суддя:С. В. Библів