20.12.2021
Справа № 644/ 9922 /21
н/п 1-в/644/ 537 /21
іменем України
20 грудня 2021 року м. Харків
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
засудженого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова в режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтави, громадянина України, з середньою освітою, раніше неодноразово судимого, засудженого 12.08.2020 року Ленінським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 15, ч .2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ч. ч. 1, 4 ст. 70 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі, про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,-
В жовтня 2021 року до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова надійшло клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, відповідно до ст. 81 КК України.
В клопотанні засудженим зазначено, що він відбуває покарання призначене вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 12.08.2020 року, відповідно до якого його визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч .2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання на підставі ч. ч. 1, 4 ст. 70 КК України у виді 2 років 2 місяців позбавлення волі. Початок строку відбування покарання рахується з 12.08.2020 року. Вирок набрав законної сили 18.01.2021 року.
В обґрунтування клопотання засуджений посилається на те, що він за час відбуття покарання режим утримання не порушує, стягнень та зауважень не має, сумлінно виконує обов'язки покладені на нього, також, сумлінно відноситься до праці, працевлаштований та має заохочення. Має соціальні зв'язки та підтримує їх, шляхом телефонних розмов. Має постійне місце проживання та матір з інвалідністю 3-ї групи, яка потребує сторонньої допомоги. Він має перелом хребта та хворіє на туберкульоз. Свою вину визнає повністю, щиро розкаюється, відбув більше ніж частини призначеного покарання відповідно до ст.81 КК України.
Таким чином, засуджений вважає, що своєю поведінкою та сумлінним ставленням до праці довів своє виправлення, а тому існують підстави для умовно - дострокове звільнення, передбачені ст. 81 КК України.
Засуджений ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання та доводи наведені в його обґрунтування підтримав та просив його задовольнити.
Прокурор проти задоволення клопотання засудженого заперечував, посилаючись на відсутність підстав для умовно-дострокового звільнення. Також прокурор зазначив, що ОСОБА_4 раніше був неодноразово засуджений за вчинення умисних корисливих злочинів, однак належних висновків для себе не зробив.
Суд, перевіривши матеріали особової справи засудженого, вислухавши думки учасників провадження, приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 12.08.2020 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч .2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання із застосуванням ч. ч. 1, 4 ст. 70 КК України у виді 2 років 2 місяців позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 18.01.2021 року.
Початок строку відбування покарання рахується з 12.08.2020 року. Кінець строку відбування покарання - 20.03.2022 року. На час розгляду клопотання засуджений відбув 3/4 строку призначеного судом покарання.
Згідно ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
При цьому вирішальним фактором при прийнятті судом рішення про застосування до засудженого ст. 81 КК України, є не відбуття певної частини строку покарання засудженим, а саме те, що засуджений своєю поведінкою за весь період відбування покарання дає підстави вважати, що він змінив свою поведінку і вже став на шлях виправлення.
Згідно наданої ДУ «Харківська виправна колонія (№ 43) особової справи ОСОБА_4 вбачається, що засуджений раніше неодноразово судимий за скоєння корисливих злочинів.
Фактично ОСОБА_4 відбуває покарання, яке призначено із урахуванням ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України, та за вказаним вироком має стягнення за цивільними позовами та судовими витратами, які засудженим за час відбування покарання не відшкодовані.
Станом на час розгляду клопотання засудженого останній характеризується посередньо, стягнень немає, підтримує рівні стосунки з іншими засудженими. До виконання передбачених законом вимог персоналу ставиться не завжди сумлінно.
Висновок про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, повинен ґрунтуватися на аналізі даних про поведінку засудженого за весь час відбуття покарання, в тому числі й на даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. При цьому основним, вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого.
Положення про те, що засуджений став на шлях виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов'язків у період відбування покарання засвідчили успішність процесу виправлення.
Згідно з п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна не відбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
Згідно з п.17 вказаної Постанови Пленуму при розгляді питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким судам слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці і навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також наміри щодо залучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
При цьому суд зазначає, що відсутність стягнень у засудженого на час звернення до суду з клопотанням не є тією обставиною, якої достатньо для висновку про те, що засуджений довів своє виправлення, цей факт лише підтверджує обставину звичайного додержання засудженим режиму відбування покарання.
Крім того, суд звертає увагу на те, що на засіданні комісії ДУ «Харківська виправна колонія № 43» з розгляду питань про умовно - дострокове звільнення засуджених від 21.07.2021 року (витяг з протоколу № 24), прийшла до висновку не направляти матеріали до суду для вирішення питання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_4 оскільки останній не довів своє виправлення.
Інших даних які б свідчили про виправлення засудженого на час розгляду клопотання про умовно-дострокове звільнення матеріали особової справи не містять.
Доводи засудженого викладені в клопотанні про можливість застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є непереконливими, оскільки з урахуванням перевірених матеріалів справи, з урахуванням кількості вироків, за якими відбуває покарання засуджений та кількості епізодів кримінальних правопорушень, які вчинені останнім та завданих матеріальних збитків, які не відшкодовані засудженим, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Керуючись ст. 81 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд, -
Клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - залишити без задоволення.
Копію ухвали направити учасникам судового провадження для відома.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою з моменту вручення їй судового рішення.
Повний текст ухвали складено та оголошено - 20.12.2021 року.
Суддя: ОСОБА_1