Справа № 643/8947/19
Провадження № 1-кп/643/589/21
17.12.2021 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , цивільного позивача ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220000000347 року від 05.04.2018 року, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гарадаг Ахсуінського району Азербайджану, з вищою освітою, який раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-, -
Суть клопотання
Захисником обвинуваченого ОСОБА_6 подано клопотання, в якому він просить звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, провадження у справі закрити.
В обґрунтування клопотання зазначено, що події, викладені в обвинувальному акті, мали місце 20.02.2018 року. Враховуючи наведене, строк притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності, передбачений ст. 49 КК України, сплив.
Позиція учасників судового провадження
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 підтримав заявлене захисником клопотання.
Судом були роз'яснено ОСОБА_6 наслідки закриття кримінального провадження, а також що підстави закриття кримінального провадження, передбачені ст. 49 КК України, виходячи з практики Верховного Суду, є нереабілітуючими, та він не позбавлений права вимагати продовження судового розгляду і ухвалення виправдувального вироку в разі, якщо наполягає на своїй невинуватості у вчиненні кримінального правопорушення.
На уточнююче запитання суду обвинувачений пояснив, що вказані вище положення законодавства України йому зрозумілі, він визнає вину та надає згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із спливом строків давності.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що не заперечує проти клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності.
Представник ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_9 в судове засідання не з'явився, надав письмове клопотання, в якому просив розглядати справу за його відсутності та звільнити обвинуваченого від покарання за строками давності.
Потерпілий ОСОБА_8 та цивільний позивач ОСОБА_5 , кожний окремо, підтримали позицію адвоката ОСОБА_9 .
Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення згідно обвинувального акту
20.02.2018 року, приблизно о 21-30 год., ОСОБА_6 керував автомобілем «ГАЗ 3302-14», державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_10 , та рухався на вказаному автомобілі по автодорозі «Київ-Харків-Довжанський» зі сторони вул. Роганської в напрямку вул. Героїв Праці у м. Xapкові на швидкості 50-60 км/год.
Під час руху по вказаній автодорозі в районі 505 км +250 м. водій ОСОБА_6 проявив неуважність, не вжив своєчасно заходів для зменшення швидкості, не дотримався безпечної дистанції, чим порушив вимоги п.п. 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України, згідно яких:
п. 12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»;
п. 13.1 «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу»
та допустив зіткнення з задньою частиною автомобіля «Peugot 309», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 , який рухався попереду в попутному напрямку, після чого автомобіль останнього зіштовхнувся з автомобілем «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_5 , який рухався попереду автомобіля «Peugot 309», державний номерний знак НОМЕР_2 .
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_8 , який був водієм автомобіля «Peugot 309», згідно з висновком судово-медичної експертизи № 12-14/399-А18 від 04.06.2018 та висновком комісійної судово-медичної експертизи № 08-12/2019 від 08.02.2019 спричинені тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді саден обличчя та закритих переломів поперечних відростків 2, 3, 4 поперекових xpeбців зліва.
Порушення вимог п. 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України ОСОБА_6 виразилося в тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем «ГАЗ 3302-14», проявив необачність та при виникненні перешкоди для свого руху у вигляді автомобіля «Peugot 309», держаний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 , який рухався попереду в попутному йому напрямку та який він об'єктивно міг виявити, не застосував своєчасно заходи для зниження швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, при цьому не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив з ним зіткнення, що спричинило вищевказані наслідки.
Дії водія ОСОБА_6 згідно висновків судово-автотехнічних експертиз № 7/281СЕ-19 від 25.03.2019 та № 7/371СЕ-19 17.04.2019 перебувають у причинному зв'язку з подією та наслідками, що наступили.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення згідно обвинувального акту
Дії ОСОБА_6 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Застосовне законодавство
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження.
За правилами ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Положеннями ч. 4 ст. 286 КПК України визначено, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Правилами ч. 3 ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули встановлені цією статтею строки.
Оцінка суду
Щодо строків давності
Виходячи з положень ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, відноситься до нетяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді штрафу від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Таким чином, станом на час подачі клопотання закінчились строки давності, передбачені ст. 49 КК України.
Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених в ухвалах Верховного Суду від 14.09.2020 року по справі № 93/1843/16-к, від 20.08.2020 року по справі № 661/4717/15-к, від 24.02.2020 року по справі № 466/5490/17, матеріально
-правовою підставою застосування інституту давності вважається істотне зменшення суспільної небезпечності вчиненого злочину внаслідок спливу певного проміжку часу, що суттєво позначається на досягненні мети покарання.
Досягнення мети кари і виправлення особи, яка вчинила злочин, загального і спеціального попередження іноді стає або взагалі неможливим, або просто зайвим. Тому недоцільним є і притягнення особи до кримінальної відповідальності. Внаслідок цього ст. 49 КК України встановлює строки давності, тобто строки, після закінчення яких особа не може бути піддана кримінальній відповідальності за раніше вчинений злочин. Закінчення цих строків є підставою обов'язкового і безумовного звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Факт визнання чи невизнання особою своєї винуватості у даному випадку не має значення для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави. Таке звільнення є обов'язком, а не правом суду, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 5 ст. 49 КК України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку щодо наявності передбачених законодавством України підстав для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
З наведених вище підстав суд відхиляє доводи адвоката ОСОБА_9 , потерпілого ОСОБА_8 та цивільного позивача ОСОБА_5 щодо необхідності звільнення обвинуваченого від покарання, оскільки за наявності відповідного клопотання обвинуваченого звільнення його від кримінальної відповідальності є обов'язком суду.
Щодо цивільних позовів
В ході судового провадження ОСОБА_8 та ОСОБА_5 пред'явили цивільні позови до ОСОБА_6 . В подальшому ОСОБА_8 та ОСОБА_5 зазначили, що не мають матеріальних претензій до обвинуваченого, і в остаточній редакції цивільних позовів пред'явили вимоги про відшкодування шкоди до ПАТ «Європейський страховий союз».
Згідно ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. У разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові. У разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.
Таким чином, КПК України не передбачено можливість вирішення по суті цивільного позову в разі постановлення ухвали про закриття кримінального провадження.
Аналогічні роз'яснення надані в п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1989 року № 3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», згідно яких у разі закриття справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди у цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для вирішення по суті цивільного позову в разі постановлення ухвали про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
КПК України не врегульовано питання, яке процесуальне рішення з приводу цивільного позову має право ухвалити суд в разі закриття кримінального провадження, зокрема у зв'язку із спливом строків давності.
При цьому КПК України передбачено два можливі процесуальні рішення за наслідками розгляду цивільного позову - або вирішення його по суті, або залишення без розгляду.
За таких обставин суд вважає за необхідне керуватись висновками щодо застосування норм права, викладеними в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 02.09.2020 по справі № 0306/7567/12, згідно яких коли нормами кримінально-процесуального закону відповідну ситуацію прямо не передбачено, є необхідним та можливим застосування аналогії права. Зазначена можливість встановлена частиною 6 статті 9 КПК, згідно з якою коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються встановлені частиною першою статті 7 КПК загальні засади кримінального провадження. Однією з таких засад є законність, що включає обов'язок суду, як і інших органів державної влади, неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу та інших актів законодавства.
Враховуючи наведене, суд застосує аналогію права та залишає цивільні позови ОСОБА_8 та ОСОБА_5 до ПАТ «Європейський страховий союз» без розгляду.
Згідно ч. 7 ст. 128 КПК України особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи наведене, а також висновки щодо застосування норм права, викладені в Постанові Верховного Суду від 26.03.2020 року по справі № 730/67/16-к, звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності не позбавляє ОСОБА_8 та ОСОБА_5 можливості звернутися до суду з цивільним позовом про відшкодування заподіяної внаслідок кримінального правопорушення шкоди в порядку цивільного судочинства.
Щодо процесуальних витрат та інших питань
Згідно матеріалів кримінальної справи, у кримінальному провадженні наявні процесуальні витрати, пов'язані з проведенням експертиз, в загальному розмірі 20045,12 грн.
Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 02.12.2021 року в справі № 449/1689/19, закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності, є нереабілітуючою підставою. Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається. Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.
Враховуючи наведене, суд у відповідності до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України стягує вказані вище процесуальні витрати з обвинуваченого на користь держави.
Питання про долю документів, які були надані суду, вирішується у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 284-286, 288, 314, 369-372 КПК України, -
Клопотання захисника ОСОБА_7 про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності - задовольнити.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220000000347 року від 05.04.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - закрити на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, звільнивши ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності.
Цивільний позов ОСОБА_8 до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» - залишити без розгляду. Роз'яснити ОСОБА_8 , що він має право пред'явити цивільний позов в порядку цивільного судочинства.
Цивільний позов ОСОБА_5 до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» - залишити без розгляду. Роз'яснити ОСОБА_5 , що він має право пред'явити цивільний позов в порядку цивільного судочинства.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати на проведення судових експертиз в загальному розмірі 20045,12 грн. (двадцять тисяч сорок п'ять гривень дванадцять копійок).
Документи, долучені до матеріалів судового провадження - зберігати в матеріалах судового провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.
Повний текст ухвали буде проголошено в приміщенні Московського районного суду м. Харкова 20.12.2021 року о 15-00 год.
Суддя ОСОБА_1