Справа № 643/22197/21
Провадження № 1-кс/643/5478/21
16.12.2021 слідчий суддя Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12021221170003398 від 11.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
встановив:
З поданого клопотання вбачається, що слідчим відділом ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021221170003398 від 11.12.2021 за ч. 2 ст. 121 КК України, яким встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , 10.12.2021 близько 20.30, маючи умисел на умисне тяжке тілесне ушкодження своєму батькові ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 умисно нанесла ножові поранення у ділянку стегна правої ноги.
Так, 11.12.2021 у період часу з 05:37 по 05:45 у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відібрано: 2 (два) змиви з обох долонній рук; 2 (два) зразка нігтьових пластин з обох рук; 1 (один) зразок букального епітелію; зразки відбитків пальців та долонній лівої та правої руки.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, посилаючись на ст.ст. 167, 168 КПК України з метою збереження речових доказів та позбавлення можливості його знищення або переховування.
Разом з клопотанням прокурором подано заяву про підтримання клопотання та розгляд за його відсутністю.
Розглянувши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя встановив наступне: за повідомленням до чергової частини ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області внесені відомості до ЄРДР за ознаками ч. 2 ст. 121 КК України.
Постановами прокурора від 11.12.2021 з метою проведення необхідних експертиз вказано провести відібрання у ОСОБА_4 біологічних зразків.
Як вбачається з копії заяви ОСОБА_4 , остання не заперечувала проти відібрання вказаних зразків. 11.12.2021 складено чотири протоколи про отримання зразків на експертизу, а саме: зрізів нігтьових пласти з лівої та правої руки, змивів з долоней та пальців обох рук, букального епітелію, зразків відбитків пальців та долоней лівої та правої руки.
Згідно абзацу 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, а метою, крім іншого, - забезпечення збереження речових доказів (абз. 2 ч. 1, ч. 2 ст.170 КПК України).
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження тощо.
Під біологічними зразками особи слід розуміти всі зразки, пов'язані з життєдіяльністю особи як біологічної істоти. У словниках «біологічний» тлумачиться як «стосовний до біології, … до життя, життєвих процесів організму».
Майно - предмети матеріального світу, які перебувають у власності суб'єкта права (фізична особа, юридична особа, держава, територіальна громада, Український народ), у тому числі: окрема річ, сукупність речей, майнові права та обов'язки, гроші і цінні папери, а також майнові права на них.
Статтями 167, 168 КПК України визначені поняття тимчасового вилучення майна, його критерії та порядок вилучення, під які не підпадають відібрані біологічні зразки, отже останні не є тимчасово вилученим майном.
Згідно ч. 3 ст. 245 КПК України, відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160-166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов'язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.
Отже, проаналізувавши вказані норми закону, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для арешту відібраних біологічних зразків, оскільки останні не є майном, не підпадають під критерії тимчасово вилученого майна, ризики приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження відсутні через знаходження відібраних зразків у органу досудового розслідування.
Таким чином клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 369-372, 376, 395 КПК України, -
постановив:
В задоволенні клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12021221170003398 від 11.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а саме відібраних у ОСОБА_7 зразків для проведення експертизи - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час проголошення ухвали - в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1