Справа № 643/13952/21
Провадження № 2/643/4911/21
20.12.2021 Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Єрмак Н.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу, -
Позивач звернувся до суду з позовом, який в ході розгляду був уточнений про стягнення з відповідачів боргу за договором позики від 01.11.2014 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач надав розписку від 08.10.2020 року, відповідно до якої відповідач ОСОБА_2 зобов'язалася повернути ОСОБА_1 борг в сумі 25000 євро, в строк до 01.01.2021 року. Відповідач ОСОБА_3 гарантував повернення позивачу грошових коштів. У зв'язку із тим, що відповідачем ОСОБА_2 добровільно не сплачується борг, він звернувся до суду за захистом своїх прав, просить стягнути солідарно з відповідачів основний борг у сумі 792552,50 грн. та судовий збір у сумі 7925,53 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 20000 грн.
Ухвалою судді Московського районного суду м.Харкова від 06.08.2021 року задоволено клопотання позивача про забезпечення позову.
Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 20.12.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Інші процесуальні дії у справі (вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження, тощо): не застосовувалися.
Відповідачами у встановлений строк та станом на момент прийняття рішення по справі не надано заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного провадження, відзиву на позовну заяву та доказів, котрими підтверджуються заперечення проти позову.
Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
08.10.2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики, згідно якого ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 позику у розмірі 25000,00 євро, строком до 01.01.2021 року, ОСОБА_3 гарантував повернення ОСОБА_2 коштів в розмірі 25000,0 євро, що підтверджується розпискою, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.
08.10.2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики, згідно якого ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 позику у розмірі 25000,00 євро, строком до 01.01.2021 року, що підтверджується розпискою, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.
За ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Отже, письмова форма договору позики, з огляду на його реальний характер, є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Проте, відповідач - ОСОБА_4 , взяті на себе зобов'язання не виконала та не повернула кошти позивачу у встановлений строк.
Частиною 1 статті 543 ЦК України визначено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом так і від будь-кого з них окремо.
Статтею 546 ЦК України передбачено що, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.
Відповідно до ст. 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідачі не виконують належним чином свої зобов'язання за договором, що призвело до утворення заборгованості.
Таким чином, відповідно до розрахунку позивача заборгованість відповідачів становить 25000 євро, що еквівалентно 792552 грн. 50 коп.
Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що відповідачі не виконали зобов'язання перед ОСОБА_1 належним чином, чим порушили зазначені норми закону та умови договору, а тому суму боргу, що становить 792552,50 грн, слід солідарно стягнути з відповідачів на користь позивача.
Стосовно витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Так, ч. 1 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Також, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».
Документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки та ін.), які б засвідчували факт того, що позивач дійсно поніс витрати на правничу допомогу, позивачем не надані та матеріали справи таких не містять.
За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10-13,76-81,89,141,158,264-265 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 792552 (сімсот дев'яносто дві тисячі п'ятсот п'ятдесят дві грн.) 50 коп.
Стягнути в рівних частках з ОСОБА_5 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 7925 грн. 00 коп. по 3962 грн. 50 коп. з кожного.
В частині стягнення витрат на правову допомогу - відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя - Н.В. Єрмак