Справа № 643/17162/21
Провадження № 3/643/4414/21
22.11.2021 м.Харків
Суддя Московського районного суду м. Харкова Харченко А.М., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомий, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4,124 КУпАП,
встановив:
06.09.2021 о 17-40 год. на перехресті пр. Л. Ландау та вул. Ахієзерів в м. Харкові водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не впевнився в безпеці виконуючого маневру, та здійснив зіткнення з транспортним засобом «Toyota», державний номерний знак НОМЕР_2 , який був під керуванням ОСОБА_2 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 22.09.2021 серія ААБ № 300202, 06.09.2021 о 17-40 год на перехресті пр. Л. Ландау та вул. Ахієзерів в м. Харкові водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , став учасником до ДТП та з невідомих причини залишив місце події.
Дії водія ОСОБА_1 були кваліфіковані як порушення п.п. 2.10 а, 10.1, 10.4 Правил Дорожнього руху України, тобто вчинення правопорушень, що передбачені ст. ст.124, 122-4 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що факт ДТП не заперечує, вину у скоєні ДТП визнає, однак зазначає, що коли рухався по автодорозі, ніяких звуків зіткнення не чув, однак потім йому подзвонила мама та повідомила, що сталося ДТП. Через дві години він приїхав на місце ДТП. Жодного умислу на залишення місця ДТП у нього не було.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суддя приходить до наступного.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, за що встановлено відповідальність у виді накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Стаття 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до вимогст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За встановлених фактичних обставин справи, судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 , порушуючи вимоги п. п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, вчинив правопорушення, що передбачене ст.124 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи а саме: даних, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, ААБ № 300201 від 22.09.2021, схемі місця дорожньо-транспортної пригоди, письмових поясненнях учасників ДТП.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченогост.122-4 КУпАП характеризується наявністю вини у формі умислу.
Склад правопорушення - наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
З наданих пояснень ОСОБА_1 судом встановлено, що останній не мав умислу залишати місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він був причетний, оскільки не відчув зіткнення взагалі, дізнався про ДТП з телефонного дзвінка матері.
Будь-яких належних доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст.122-4 КУпАП матеріали справи не містять.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, оцінивши наведені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, доводи на підтвердження відсутності в його діях складу правопорушення, дослідивши усі наявні у справі докази, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення за ст.122-4 КУпАП відносно ОСОБА_1 , за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.122-4КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Окрім того, в порядку ст. 40-1 КУпАП з правопорушника на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 454,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.33,40-1,122-4,124 КУпАП, суддя -
постановив:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомий, винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн. (отримувач: ГУК у Харківській області 21081300, код отримувача 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р UA168999980313020149000020001, призначення платежу: «штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху»).
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.122-4 КУпАП закрити за відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомий, судовий збір на користь держави в розмірі 454 грн. 00 коп. (отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення»).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова - особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя А.М. Харченко