Іменем України
20 грудня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/6775/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши в письмову провадженні справу за позовом Головного управління ДПС у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,
05 листопада 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Луганській області (далі також - позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі також - відповідач), в якій просить стягнути кошти з відповідача кошти за податковим боргом з єдиного податку з фізичних осіб у загальній сумі 126245,00 грн основного платежу на користь місцевого бюджету за наступними реквізитами: розрахунковий рахунок №А398999980314010699000012497, код платежу 18050400, отримувач ГУК у Луг.обл./МТГ м.Рубіжн/18050400, ОКПО 37991110, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).
В обґрунтуванням позовних вимог позивач зазначає, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . та перебуває за основним місцем обліку в Рубіжанському управлінні Головного управління ДПС у Луганській області як платник податків та зборів з 21.09.2020.
Станом на 19.10.2021 у ФОП ОСОБА_1 наявний податковий борг з єдиного податку на суму 126245,00 грн основного платежу, який виник на підставі несплати самостійно поданої відповідачем податкової декларації від 27.04.2021 № 9101603347 за І квартал 2021 року на суму 119245,00 грн та на підставі несплати автоматичних нарахувань згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 3691//ЛП від 05.03.2021 за період квітень-вересень 2021 року на суму 7000,00 грн.
22.09.2020 ФОП ОСОБА_1 подано заяву про застосування до нього з 21.09.2020 спрощеної системи оподаткування обліку та звітності третьої групи та 05.03.2021 подано заяву про застосування до нього з 01.04.2021 спрощеної системи оподаткування обліку та звітності другої групи.
Відповідно до інформаційних даних Головного управління ДІ1С у Луганській області ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в Рубіжанському управлінні Головного управління ДПС у Луганській області як платник єдиного податку з 21.09.2020.
Головним управлінням ДПС у Луганській області з метою погашення податкового боргу, відповідно до статті 59 ПК України, було надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ф» від 08.06.2021 № 6016014-1305-1212, яка відповідно до поштового повідомлення вручена відповідачу 16.06.2021. Однак заходи з погашення податкового боргу, які були здійснені податковим органом, не дали позитивного результату, податковий борг відповідача залишається несплаченим.
Враховуючи те, що заходи з погашення податкового боргу, які були здійснені податковими органами не дали позитивного результату, борг добровільно платником податків не сплачено, позивач звернувся до суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10.11.2021 відкрито провадження у справі та призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 20-21).
У вказаній ухвалі запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву протягом п'ятнадцятиденного строку з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі та роз'яснено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
На адресу суду повернувся конверт з відміткою «за закінченням строку зберігання» (а.с. 44-45). Разом з тим, процесуальні документи направлялися відповідачу за адресою, яка зазначена у Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно із частиною одинадцятою статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Станом 20 грудня 2021 року відзив на позовну заяву до суду не надходив.
09.12.2021 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог від 09.12.2021 № 10084/5/12-32-20-03-26, в якій просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 кошти за податковим боргом з єдиного податку з фізичних осіб у загальній сумі 76745,00 грн (сімдесят шість тисяч сімсот сорок п'ять грн 00 коп) основного платежу на користь місцевого бюджету за наступними реквізитами: розрахунковий рахунок № UА398999980314010699000012497, код платежу 18050400, отримувач ГУК у Луг.обл./МТГ м.Рубіжн/18050400, ОКПО 37991110, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79, 90 КАС України, суд дійшов наступного.
Відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Рубіжанської міської радої 21.09.2020 за № 2003900000000008364 (а.с. 13-14).
Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем станом на 06.12.2021 обліковується заборгованість з єдиного податку фізичної особи-підприємця на суму 76745,00 грн. (а.с. 41-42).
Вказаний борг виник з наступних підстав.
22.09.2020 ФОП ОСОБА_1 подано заяву про застосування до нього з 21.09.2020 спрощеної системи оподаткування обліку та звітності третьої групи та 05.03.2021 подано заяву про застосування до нього з 01.04.2021 спрощеної системи оподаткування обліку та звітності другої групи (а.с. 9).
Податковий борг виник на підставі самостійно поданої відповідачем податкової декларації від 27.04.2021 № 9101603347 за І квартал 2021 року на суму 119245,00 грн та на підставі несплати автоматичних нарахувань згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 3691//ЛП від 05.03.2021 за період квітень-вересень 2021 року на суму 7000,00 грн. (а.с. 16-17)
Головним управлінням ДПС у Луганській області з метою погашення податкового боргу, відповідно до ст. 59 ПКУ, було надіслано на адресу Відповідача податкову вимогу від 08.06.2021 форми «Ф» № 0016014-1305-1212 (а.с. 15), яка відповідно до поштового повідомлення вручена особисто відповідачу 16.06.2021 (а.с. 15 зв.).
Незважаючи на вжиті заходи, податковий борг Відповідача залишається несплаченим.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
За правилами пункту 122.1 статті 122 Податкового кодексу України несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.
Статтею 87 Податкового кодексу України визначені джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків.
Пунктом 20.1.34 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, окрім іншого, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені в главі 1 розділу 14 Податкового кодексу України.
Згідно пунктів 291.2. та 291.3. статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Підпунктом 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України встановлено, що єдиний податок належить до місцевих податків.
За приписами пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку. Згідно з підпунктом 2 цього пункту до другої групи належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
Відповідно до положень пунктів 293.1, 293.2 статті 293 Податкового кодексу України, ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;
2) для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з вимогами пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Відповідно до пункту 300.1 статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до норм п.п. 95.1-95.3 ст. 95 Податкового кодексу України:
- контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
- стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
- стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, шо належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 95.2, п. 95.3, п.95.4 ст.95 ПКУ).
Згідно положень Постанови Кабінету Міністрів України № 1244 від 29.12.2010 р. "Про деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України", якою визначено механізм стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками контролюючого органу з урахуванням вимог пунктів 95.2 - 95.4 статті 95 Податкового кодексу України, а саме:
п.2 - «Вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками контролюючого органу (далі - працівники) з урахуванням вимог пунктів 95.2 - 95.4 статті 95 Податкового кодексу України».
п.3 - «Під час вилучення готівки працівники рахують наявні кошти. У разі коли обсяг коштів у платника податків перевищує суму його податкового боргу, вилученню підлягає готівка на суму боргу».
п.4 .- «У рахунок погашення податкового боргу спрямовується також готівка, виявлена працівниками у касі платника податків, у тому числі в скриньці реєстратора розрахункових операцій, та в інших місцях зберігання коштів».
п. 5.6 - «За результатами вилучення готівки складається акт встановленої форми. Вилучена готівка в національній валюті вноситься працівником до банку, для перерахування до відповідного бюджету в день її стягнення, а в разі неможливості такого внесення -на наступний робочий день. Готівка в іноземній валюті передається банку або іншій фінансовій установі, що має право на реалізацію іноземної валюти, у зазначений строк для її продажу відповідно до законодавства та подальшого перерахування згідно з вимогами абзацу першого цього пункту».
Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» доповнено Податковий кодекс України статтею 19-3 та викладено в новій редакції підпункту 19.1.1 пункту 19.1 статті 19, якими визначено перелік функцій державний податкових інспекцій, а функції контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.
Податковий борг у добровільному порядку не сплачено, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків (а.с. 6, 40).
Отже, відповідачем не надано заперечень щодо нарахованих контролюючим органом сум податкових зобов'язань, податкові зобов'язання відповідача є узгодженими та наявність податкового боргу відповідача у сумі 19375,00 грн. станом на час розгляду даної адміністративної справи підтверджена матеріалами справи.
Таким чином, суд вважає встановленим, що у відповідача дійсно існує податковий борг у зазначеній сумі, про яку він повідомлений, яка ним не оспорена, до теперішнього часу не сплачена.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що слід задовольнити.
Відповідно до частини четвертої статті 139 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 139, 194, 205, 242-246, 250, 255, 295, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Головного управління ДПС в Луганській області (93401, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72, код ЄДРПОУ ВП 44082150) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 кошти за податковим боргом з єдиного податку з фізичних осіб у загальній сумі 76745,00 грн (сімдесят шість тисяч сімсот сорок п'ять грн 00 коп) основного платежу на користь місцевого бюджету за наступними реквізитами: розрахунковий рахунок № UА398999980314010699000012497, код платежу 18050400, отримувач ГУК у Луг.обл./МТГ м.Рубіжн/18050400, ОКПО 37991110, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В. Тихонов