про відкриття провадження в адміністративній справі
20 грудня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/7394/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., перевіривши матеріали позовної заяви адвоката Мельника Станіслава Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Офісу Генерального прокурора (місцезнаходження: вул. Різницька, буд. 13/15, м. Київ, 01011), П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (місцезнаходження: вул. Різницька, буд. 13/15, м. Київ, 01011), Київської міської прокуратури (місцезнаходження: вул. Предславинська, буд. 45/9, м. Київ, 03150) про визнання протиправним та скасування рішення про неуспішне проходження прокурором атестації, визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення заробітної плати та вихідної допомоги,
22 листопада 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Мельника Станіслава Вікторовича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Офісу Генерального прокурора (далі - І відповідач), П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора (далі - ІІ відповідач), Київської міської прокуратури (далі - ІІІ відповідач), в якій представник позивача просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора від 13 вересня 2021 року № 103 “Про неуспішне проходження прокурором атестації”, яким прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 міста Києва ОСОБА_1 не допущено до етапу проходження співбесіди, припинено його участь в атестації та визнано таким, що не успішно пройшов атестацію;
- зобов'язати уповноважену кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора у місячний строк з дати набрання судовим рішенням законної сили призначити ОСОБА_1 новий час (дату) повторного проходження (складання) етапу атестації - іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки;
- визнати протиправним та скасувати наказ Київської міської прокуратури від 19 жовтня 2021 року № 2780к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 міста Києва;
- поновити ОСОБА_1 у Печерській окружній прокуратурі м. Києва на посаді прокурора та допустити негайне виконання рішення суду у цій частині;
- стягнути з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату у розмірі 204864,86 грн;
- стягнути з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні у розмірі 38400,00 грн;
- стягнути з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу та допустити негайне виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць.
Ухвалою суду від 29 листопада 2021 року позовну заяву адвоката Мельника Станіслава Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора, Київської міської прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення про неуспішне проходження прокурором атестації, визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення заробітної плати та вихідної допомоги залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, та її копії для вручення трьом відповідачам, оригіналу (належним чином засвідченої копії) конверту, в якому надійшло оскаржуване рішення (у разі отримання рішення засобами поштового зв'язку) або іншого документа, який підтверджує дату отримання оскаржуваного рішення, а у разі пропуску строку звернення до суду - клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення до суду та доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, оригіналу документа про сплату судового збору за позовними вимогами немайнового та майнового характеру у загальному розмірі 1816,00 грн.
13 грудня 2021 року від представника позивача через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним номером № 44155/2021 надійшла заява від 07 грудня 2021 року б/н, до якої додано квитанцію від 06 грудня 2021 року № 62469 про сплату судового збору у розмірі 1816,00 грн, уточнену позовну заяву від 07 грудня 2021 року б/н та її копії для вручення відповідачам.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач з січня 2010 року по жовтень 2021 року працював у органах прокуратури на різних посадах. Зокрема, наказом прокурора міста Києва від 14 квітня 2016 року № 577к позивача призначено на посаду прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 міста Києва. За час роботи в органах прокуратури позивач неодноразово заохочувався прокурором м. Києва, що у свою чергу свідчить про достатній життєвий та професійний досвід позивача як для особи, що займала відповідну посаду прокурора.
Згідно з Законом України від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури” (далі - Закон № 113-ІХ), а також відповідно до розробленого на його виконання Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року № 221, проводиться атестація прокурорів, у якій позивач взяв участь.
20 жовтня 2020 року позивачем успішно пройдено перший етап в рамках атестації прокурорів - анонімне тестування на знання та вміння у застосуванні закону, відповідність здійснювати повноваження прокурора та допущено позивача до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
03 листопада 2020 року позивачем пройдено іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички для прокурорів з використанням комп'ютерної техніки, за допомогою автоматизованого інструменту вимірювання психологічних та інших характеристик. За результатом проходження цього етапу атестації позивачем набрано 77 балів, що є меншим прохідного балу для успішного складення іспиту.
Разом з тим, у цей же день, позивачем до Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора подано заяву про виключення позивача зі списку осіб, що не пройшли іспит, та щодо можливості повторної здачі іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички для прокурорів з використанням комп'ютерної техніки (2 етап) у зв'язку із технічними збоями у програмному забезпеченні (некоректною роботою комп'ютерною техніки), що мало місце під час проходження ним відповідного іспиту.
За результатом розгляду вищевказаної заяви позивача та за результатом проходження останнім другого етапу атестації прокурорів місцевих прокуратур Четвертою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора 24 листопада 2020 року прийнято рішення (оформлено протоколом за № 11), яким заяву позивача задоволено, виключено його із списку осіб, які не пройшли іспит, призначено йому нову дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, про що одночасно проінформовано ІІІ відповідача.
Наказом І відповідача від 17 лютого 2021 року № 40 «Про день початку роботи окружних прокуратур» днем початку роботи окружних прокуратур визначено 15 березня 2021 року. Крім того, наказом І відповідача від 17 лютого 2021 року № 2-ш виключено із структури ІІІ відповідача Київську місцеву прокуратуру № 6 та одночасно встановлено в штаті ІІІ відповідача Печерську окружну прокуратуру міста Києва.
У подальшому наказом ІІ відповідача від 15 березня 2021 року № 780к тимчасово визначено робоче місце позивача у Печерській окружній прокуратурі міста Києва та зобов'язано керівника окружної прокуратури визначити позивачу службові обов'язки. Наказом Печерської окружної прокуратури міста Києва від 16 березня 2021 року № 16 «Про розподіл функціональних обов'язків між працівниками Печерської окружної прокуратури міста Києва» за позивачем закріплено обов'язки щодо виконання доручень керівника прокуратури, не пов'язаних із виконанням конституційних функцій прокуратури. Тобто, з 15 березня 2021 року по день звільнення позивач фактично працював на посаді прокурора в Печерській окружній прокуратурі м. Києва.
Наказом І відповідача від 22 липня 2021 року № 239 створено П'ятнадцяту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора, до складу якої включено ОСОБА_2 (голова комісії), ОСОБА_3 (член комісії, секретар комісії), ОСОБА_4 (член комісії) та делегованих міжнародними неурядовими організаціями, проектами міжнародно-технічної допомоги та дипломатичними місіями представників, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Цимбрівського Тараса (члени комісії).
У період часу з 25 листопада 2020 року по 13 вересня 2021 року будь-яка кадрова комісія Офісу Генерального прокурора, у тому числі Четверта та п'ятнадцята кадрові комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), не призначали позивачу безпосередній (конкретний) новий час (дату) складання повторного іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, а позивач у свою чергу такий іспит не складав. Однак, надалі за невідомих обставин та підстав, без фактичного прийняття у позивача повторного (нового) іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички для прокурорів з використанням комп'ютерної техніки (2 етап), ІІ відповідачем відносно позивача прийнято рішення від 13 вересня 2021 року № 103 «Про неуспішне проходження прокурором атестації».
На підставі рішення І відповідача від 13 вересня 2021 року № 103 «Про неуспішне проходження прокурором атестації», ІІІ відповідачем прийнято наказ від 19 жовтня 2021 року № 2780к, яким звільнено позивача. Про наявність оскаржуваного рішення кадрової комісії та наказу про звільнення позивачу стало відомо лише 21 жовтня 2021 року при ознайомленні із змістом наказу про звільнення.
Представник позивача вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскаржувані рішення та наказ та просить поновити позивача на посаді зі стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Щодо стягнення невиплаченої заробітної плати представник позивача зазначив таке.
Відповідно до частини п'ятої статті 7 Закону України «Про прокуратуру» єдність системи прокуратури України забезпечується: єдиними засадами організації та діяльності прокуратури, єдиним статусом прокурорів, єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності прокурорів, фінансуванням прокуратури виключно з Державного бюджету України вирішенням питань внутрішньої діяльності прокуратури органами прокурорського самоврядування.
Згідно з частиною другою статті 15 Закону України «Про прокуратуру» прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.
Частиною першою статті 16 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що гарантією незалежності прокурора є його незалежність, яка забезпечується у тому числі установленим законом порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності прокуратури та належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням прокурора. Відповідно до частини першої статті 81 Закону України «Про прокуратуру» заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Таким чином, враховуючи, що законодавством України встановлено єдиний статус прокурорів, який передбачає гарантії прокурорів щодо належного матеріального забезпечення, вбачається, що позивач як працівник окружної прокуратури, має право на отримання заробітної плати відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру».
Разом з тим, Закон України «Про прокуратуру» та Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи прокуратури» не містить у собі положень щодо обмеження розміру заробітної плати прокурорам, які працюють в окружних прокуратурах, проте не пройшли атестацію, та щодо незастосування до таких прокурорів положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру».
Відповідно до частини другої статті 81 Закону України «Про прокуратуру» заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: вислугу років, виконання обов'язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством. Преміювання прокурорів здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором, за результатами оцінювання якості їх роботи за календарний рік у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.
Відповідно до частини третьої статті 81 Закону України «Про прокуратуру» посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Частиною першою статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, становить 1600 гривень.
З вищевикладеного вбачається, що посадовий оклад прокурора окружної прокуратури у 2021 році складає 32000 гривень (1600 гривень х 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб).
Крім того, відповідно до частини сьомої статті 81 Закону України «Про прокуратуру» прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, 17 понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу.
Враховуючи, що з 15 березня 2021 року по день звільнення позивач працював в Печерській окружній прокуратурі м. Києва на посаді прокурора, представник позивача вважає, що позивач мав всі законні та достатні підстави для отримання заробітної плати відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 38400 гривень (посадовий оклад + щомісячна набавка у розмірі 20 % за вислугу понад 10 років).
Проте в порушення вищевказаних вимог закону з 15 березня 2021 року по день звільнення позивачу нараховувалась та виплачувалась заробітна плата, яка складалася із посадового окладу у розмірі 5600 гривень та із щомісячної надбавки за вислугу років у розмірі 1415 гривень. Таким чином, розмір невиплаченої заробітної плати позивача за період з 15 березня 2021 року по 20 жовтня 2021 року складає 204864,86 гривень.
Щодо позовних вимог про стягнення вихідної допомоги при звільненні представник позивача зазначив таке.
Відповідно до підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи прокуратури» прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 7 цього розділу, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора за умови наявності рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації.
Згідно з статтею 1 Кодексу закону про працю України (далі - КЗпП України) цей Кодекс регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.
За приписами пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Відповідно до статті 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.
Законом № 113-ІХ статтю 40 КЗпП України доповнено частиною п'ятою, згідно якої звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус.
Законом України «Про прокуратуру» та Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи прокуратури» не врегульовано питання виплати вихідної допомоги у разі неуспішного проходження прокурором атестації.
Натомість КЗпП України встановлює обов'язок роботодавця виплатити працівнику вихідну допомогу у розмірі не менше середнього місячного заробітку, якщо працівника звільнено у разі змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Закон України «Про прокуратуру» та Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи прокуратури» є спеціальними законом, що регулює правовідносини у зв'язку із звільненням прокурорів, проте КЗпП України регулює трудові правовідносини, що виникли між працівником і роботодавцем в тій частині, що не врегульовано спеціальним законом.
Таким чином, трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини.
При цьому, внесені Законом № 113-ІХ зміни в Закон № 1697-VII та до КЗпП України не встановлюють жодних обмежень щодо виплати вихідної допомоги при звільненні прокурора на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу 11 «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи прокуратури». Закон № 1697-VІІ, як і КЗпП України (в редакції Закону № 113-ІХ), встановлює обмеження тільки щодо не поширення положення законодавства щодо пропозиції іншої роботи та переведення на іншу роботу при звільненні у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, щодо строків попередження про звільнення, щодо переважного права на залишення на роботі, щодо переважного права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, щодо збереження місця роботи на період щорічної відпустки та на період відрядження.
Водночас, обмеження щодо застосування статті 44 КЗпП України не встановлено.
Законом України «Про прокуратуру» та Законом № 113-ІХ не врегульовано питання виплати вихідної допомоги при звільненні працівників, у зв'язку з чим до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи КЗпП України, що не заборонено спеціальним законодавством.
Таким чином, оскільки позивача звільнено на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ внаслідок наявності рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації позивач набув право на виплату вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку відповідно до статті 44 КЗпП України.
Таким чином з вищевикладеного вбачається, що при звільненні позивача ІІІ відповідач був зобов'язаний виплатити позивачу вихідну допомогу у розмірі не менше середнього місячного заробітку, а саме у розмірі не менше 38400 гривень.
Після усунення недоліків позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), підстав для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі не встановлено, тому вважаю за необхідне відкрити провадження у цій справі.
Згідно з частиною п'ятою статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
В позовній заяві представником позивача заявлені клопотання про звернення рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку до негайного виконання, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Згідно з пунктом 4 частини дев'ятої статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Частинами першою, другою та третьою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України “Про запобігання корупції” займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Згідно з приміткою до статті 51-3 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII “Про запобігання корупції” під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті, зокрема, розуміються прокурори.
Оглядом позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , обіймав посаду прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 міста Києва. Отже, зазначена справа не може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження та має бути розглянута за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною шостою статті 172 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Дослідженням змісту позовної заяви судом встановлено, що позивачем заявлено чотири позовні вимоги:
- визнання протиправним та скасування рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора від 13 вересня 2021 року № 103 “Про неуспішне проходження прокурором атестації”, яким прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 міста Києва ОСОБА_1 не допущено до етапу проходження співбесіди, припинено його участь в атестації та визнано таким, що не успішно пройшов атестацію, та зобов'язання уповноваженої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора у місячний строк з дати набрання судовим рішенням законної сили призначити ОСОБА_1 новий час (дату) повторного проходження (складання) етапу атестації - іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки (перша вимога);
- визнання протиправним та скасування наказу Київської міської прокуратури від 19 жовтня 2021 року № 2780к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 міста Києва, поновлення ОСОБА_1 у Печерській окружній прокуратурі м. Києва на посаді прокурора та стягнення з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу (друга вимога);
- стягнення з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 невиплаченої заробітної плати у розмірі 204864,86 грн (третя вимога);
- стягнення з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні у розмірі 38400,00 грн (четверта вимога).
Перші дві позовні вимоги є фактично пов'язаними між собою, оскільки стосуються проходження позивачем атестації та наступного звільнення у зв'язку з непроходженням такої атестації. Разом з цим, третя та четверта вимога не є пов'язаними ані між собою, ані з першою вимогою, оскільки третя вимога стосується невиплати заробітної плати позивачу у період з 15 березня 2021 року по день звільнення у повному обсязі, а четверта вимога - невиплати вихідної допомоги під час проведення розрахунку при звільненні.
Враховуючи викладене, встановлення обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, в одній адміністративній справі не сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність роз'єднання поєднаних в одне провадження позовних вимог у самостійні провадження.
Керуючись статтями 5, 9, 12, 19, 20, 32, 160, 161, 168, 171, 174, 175, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Відкрити провадження у справі за позовною заявою адвоката Мельника Станіслава Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Київської міської прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення про неуспішне проходження прокурором атестації, визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення заробітної плати та вихідної допомоги.
Справу розглядати в порядку загального позовного провадження.
Роз'єднати позовні вимоги адвоката Мельника Станіслава Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Київської міської прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення про неуспішне проходження прокурором атестації, визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення заробітної плати та вихідної допомоги у самостійні провадження з такими позовними вимогами:
- визнання протиправним та скасування рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора від 13 вересня 2021 року № 103 “Про неуспішне проходження прокурором атестації”, яким прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 міста Києва ОСОБА_1 не допущено до етапу проходження співбесіди, припинено його участь в атестації та визнано таким, що не успішно пройшов атестацію, та зобов'язання уповноваженої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора у місячний строк з дати набрання судовим рішенням законної сили призначити ОСОБА_1 новий час (дату) повторного проходження (складання) етапу атестації - іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки; визнання протиправним та скасування наказу Київської міської прокуратури від 19 жовтня 2021 року № 2780к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 міста Києва, поновлення ОСОБА_1 у Печерській окружній прокуратурі м. Києва на посаді прокурора та стягнення з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу;
- стягнення з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 невиплаченої заробітної плати у розмірі 204864,86 грн;
- стягнення з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні у розмірі 38400,00 грн.
Позовні вимоги адвоката Мельника Станіслава Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Київської міської прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора від 13 вересня 2021 року № 103 “Про неуспішне проходження прокурором атестації”, яким прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 міста Києва ОСОБА_1 не допущено до етапу проходження співбесіди, припинено його участь в атестації та визнано таким, що не успішно пройшов атестацію, та зобов'язання уповноваженої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора у місячний строк з дати набрання судовим рішенням законної сили призначити ОСОБА_1 новий час (дату) повторного проходження (складання) етапу атестації - іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки; визнання протиправним та скасування наказу Київської міської прокуратури від 19 жовтня 2021 року № 2780к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 міста Києва, поновлення ОСОБА_1 у Печерській окружній прокуратурі м. Києва на посаді прокурора та стягнення з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити на розгляді в адміністративній справі № 360/7394/21.
Призначити підготовче засідання по справі на 19 січня 2022 року о 13 год. 15 хв. у приміщенні Луганського окружного адміністративного суду за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Космонавтів, 18, І поверх, зала судових засідань № 3.
Зобов'язати відповідачів протягом двадцяти днів з дня вручення відповідачам ухвали про відкриття провадження у справі надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Зобов'язати Офіс Генерального прокурора у строк до 15 січня 2022 року надати суду в належним чином засвідчених копіях письмові матеріали з результатами складання ОСОБА_1 іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням техніки; протокол Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 24 листопада 2020 року № 11, яким вирішено призначити ОСОБА_1 нову дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні навички та здібності; всі протоколи та рішення кадрових комісій обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) стосовно ОСОБА_1 , заяву ОСОБА_1 про проходження атестації.
Зобов'язати Київську міську прокуратуру у строк до 15 січня 2022 року надати суду для долучення до матеріалів справи довідку про заробітну плату ОСОБА_1 за серпень-вересень 2021 року, із зазначенням у довідці окремо всіх складових заробітної плати та фактично відпрацьованих днів у кожному місяці за вказаний період.
Запропонувати:
- позивачу подати до суду відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання копії відзиву та доданих до нього документів разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) відповідачам копії відповіді на відзив та доданих до неї документів;
- відповідачам подати до суду заперечення протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив та доданих до неї документів разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії заперечення та доданих до них документів.
Нагадати сторонам, що згідно з частинами другою, четвертою, п'ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до вимог пункту 5.26 Національного стандарту України Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації “Вимоги до оформлення документів” (ДСТУ 4163:2020), затвердженого наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01 липня 2020 року № 144, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій». Згідно з пунктом 4.5 ДСТУ 4163:2020 у документах, що їх оформлюють на двох і більше сторінках, реквізити 23 - відбиток печатки, 26 - відмітка про засвідчення копії документа проставляють після тексту документа (20).
Попередити сторони, що відповідно до частини дев'ятої статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Справа розглядатиметься суддею Чернявською Т.І. одноособово.
Відповідачам разом з ухвалою про відкриття провадження у справі надіслати копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Повідомити сторони про можливість реєстрації в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - «Електронний суд», яка надає змогу користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяТ.І. Чернявська