Провадження № 2-к/537/4/2021
Справа № 537/4267/21
30.11.2021 року м. Кременчук
Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:
головуючого судді Мурашової Н.В.
за участі секретаря Должаніци В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду клопотання Інспекції Міністерства по податкам і зборам Республіки Білорусь по Солігорському району про визнання і виконання на території України рішення суду Солігорського району Мінської області Республіки Білорусь від 13.05.2021 року у справі №122ГИП21543 відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 20.11.2020 року органом 5317, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1
В провадженні Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області перебуває клопотання Інспекції Міністерства по податкам і зборам Республіки Білорусь по Солігорському району про визнання і виконання на території України рішення суду Солігорського району Мінської області Республіки Білорусь від 13.05.2021 року у справі №122ГИП21543 стосовно ОСОБА_1 в частині стягнення державного мита в сумі 207 білоруських рублів 71 копійки, на підставі Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 року, що надійшло з Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми). В обгрунтування клопотання зазначено, що до примусового виконання виконавчий лист не пред'являвся, виконавче провадження не відкривалося в зв'язку з тим, що боржник ОСОБА_1 проживає на території іншої держави. Заборгованість станом на 07.07.2021 року складає 207,71 рублів Республіки Білорусь. Боржник проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
На виконання вимог статті 467 ЦПК України, боржнику ОСОБА_1 направлено повідомлення про надходження зазначеного клопотання до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області та запропоновано у місячний строк подати заперечення проти клопотання.
29 вересня 2021 року боржник ознайомлений з матеріалами справи в повному обсязі, отримав копію клопотання з додатками, про що надав відповідну заяву.
У місячний строк з часу повідомлення боржника ОСОБА_1 про одержане судом клопотання, заперечення від останнього не подано.
В судове засідання боржник ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, з заявою про відкладення судового засідання не звертався, причини неявки не повідомив.
Враховуючи положення ч. 5 ст.467 ЦПК України, за яким неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою із сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду, суд вважає за можливе розглядати клопотання за відсутності ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи, судом встановлено наступне.
Рішенням суду Солігорського району Мінської області Республіки Білорусь від 13.05.2021 року у справі №122ГИП21543 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 25% усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% бюджету прожиткового мінімуму в середньому на душу населення, починаючи з 22 квітня 2021 року і до повноліття дитини. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави мито в розмірі 207,71 рублів Республіки Білорусь.
В рішенні суду в частинні стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави Білорусь мита в розмірі 207,71 рублів Республіки Білорусь стягувачем є Інспекція Міністерства по податкам і зборам Республіки Білорусь по Солігорському району, якою ініційоване питання про визнання даного рішення та надання дозволу на примусове виконання на території України.
За приписами статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.
У відповідності до ст. 462 ЦПК України, рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, ратифікованою Законом України від 10.11.94 року, якою врегульовані питання надання дозволу та виконання судових рішень Республіки Білорусь, передбачено, що кожна з Договірних Сторін на умовах, передбачених цією Конвенцією, визнає і виконує наступні рішення, винесені на території інших Договірних Сторін: а) рішення установ юстиції по цивільних і сімейних справах, включаючи затверджені судом мирові угоди по таких справах і нотаріальні акти у відношенні грошових зобов'язань; б) рішення судів по кримінальних справах про відшкодування збитку.
Відповідно до ст. 463 ЦПК України, рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.
Згідно відмітки суду, судове рішення набрало законної сили 29.05.2021 року, а відтак, рішення суду Солігорського району Мінської області Республіки Білорусь від 13.05.2021 року може бути пред'явлене до виконання на території України відповідно до ст. 463 ЦПК України.
Враховуючи, що рішення іноземного суду щодо ОСОБА_1 набрало законної сили, направлене для визнання та примусового виконання в Україні у межах строку, встановленого статтею 463 ЦПК України, подане письмове клопотання і приєднані до нього документи, оформлені з дотриманням вимог Конвенції і статті 466 ЦПК України, підстав для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не встановлено, боржник не подав заперечень проти його визнання та примусового виконання, в зв'язку з чим підлягає задоволенню клопотання інспекції Міністерства податків і зборів Республіки Білорусь по Солігорському району про визнання та виконання на території України рішення суду Солігорського району Мінської області Республіки Білорусь від 13.05.2021 року в частині стягнення в дохід держави мита з ОСОБА_1 в розмірі 207,71 рублів Республіки Білорусь.
При цьому, відповідно до ч. 8 ст. 467 ЦПК України, якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.
Відповідно до даних Національного банку України станом на 30 листопада 2021 року встановлено офіційний курс гривні до білоруського рубля 10,6422.
Станом на 30.11.2021 року 1 білоруський рубль відповідно до офіційного курсу НБУ становить 10,6422 грн. Таким чином 207,71 рублів Республіки Білорусь становлять 2210,49 грн.
Керуючись статтями 464-467, 258-261 ЦПК України, суд
Клопотання Інспекції Міністерства по податкам і зборам Республіки Білорусь по Солігорському району про визнання і виконання на території України рішення суду Солігорського району Мінської області Республіки Білорусь від 13.05.2021 року у справі №122ГИП21543 стосовно ОСОБА_1 в частині стягнення державного мита в сумі 207,71 рублів Республіки Білорусь - задовольнити.
Визнати та надати дозвіл на примусове виконання на території України рішення суду Солігорського району Мінської області Республіки Білорусь від 13.05.2021 року у справі №122ГИП21543 про стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави мита в розмірі 207,71 рублів Республіки Білорусь, що за курсом Національного Банку України станом на 30.11.2021 року становить 2210 (дві тисячі двісті десять) грн. 49 коп. на розрахунковий рахунок Головного управління Міністерства фінансів Республіки Білорусь по Мінській області №BY38AKBB36029160100090000000 у Відкритому акціонерному товаристві «АСБ «Білорусьбанк», БИК банка АКВВВY2Х, призначення платежу: державне мито за вчинення юридично значимих дій - 03002.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення її повного тексту. Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складений 06.12.2021 року.
Суддя Крюківського районного суду
м. Кременчука Полтавської області Мурашова Н.В.