Справа № 530/1515/21
Провадження № 1-кп/535/149/21
20 грудня 2021 року смтКотельва
Котелевський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ;
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ;
прокурора - ОСОБА_3 ;
захисника - ОСОБА_4 ;
та обвинуваченого - ОСОБА_5 ;
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смтКотельва кримінальне провадження №12021170490000225, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.08.2021 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Вовчанськ, Харківської області, українця, громадянина України, неодруженого, немаючого на утриманні неповнолітніх дітей, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ;
у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
ОСОБА_5 , 30.08.2021 о 19 год. 12 хв. керуючи технічно справним автомобілем «МАЗ 642205-220» д.н.з. НОМЕР_1 рухався по автодорозі Н-12 сполученням Суми - Полтава у напрямку смтКотельва, який наближаючись до перехрестя доріг с.Міські Млини, Карабазівка, Полтавського району, в порушення вимог п. 10.1. та п.1.1. розділу 34 Правил дорожнього руху України, змінив напрямок свого руху ліворуч, при цьому перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1., виїхав на ліве, по ходу свого руху, узбіччя, де допустив зіткнення із автомобілем марки ВАЗ 1111 д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У наслідок дорожньо-транспортної пригоди, згідно висновку судово- медичної експертизи № 55 від 24.09.2021, у водія ОСОБА_6 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді: численних саден та синців на тулубі та кінцівках, переломів грудини та ребер з обох сторін, розривів селезінки та печінки, вогнищевих крововиливів під плевру легень, жирову капсулу підшлункової залози та лівої нирки. Виявлені тілесні ушкодження утворилися від тупих предметів як з обмеженою так і переважаючою контактуючою поверхнею, якими могли бути частини салону легкового автомобіля, чи при ударі об такі, і могли утворитися у водія легкового автомобіля в момент дорожньо-транспортної пригоди, в строк та при обставинах, які вказані у постанові. Дані тілесні ушкодження, згідно п. 2.2.3 ./к. «Правил судово-медичної оцінки ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (наказ МОЗ України № 6 від 17.01.1995 р.) кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення.
Причиною смерті потерпілого ОСОБА_6 явилась тупа травма живота з пошкодженнями (розривами) внутрішньо-черевних органів, яка зумовила внутрішню кровотечу та гостру крововтрату, що явилось безпосередньою причиною смерті, і достовірно підтверджується даними, отриманими при проведенні судово-медичної експертизи трупа та результатами додаткових методів лабораторних досліджень.
При судово-токсикологічній експертизі крові від трупа ОСОБА_6 встановлено, що етиловий, метиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий і аміловий спирти не виявлені.
Причиною дорожньо-транспортної події та наслідків, що настали, згідно висновку судової автотехнічної експертизи №19/117-21/11882-ІТ від 29.09.2021 є порушення вимог п.10.1. та п.1.1 розділу 34 ПДР України водієм ОСОБА_5 , а саме:
10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей;
Лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється. Якщо лінією 1.1 позначено місце стоянки або край проїзної частини, суміжний з узбіччям, цю лінію перетинати дозволяється.
Порушення вказаних вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_5 з технічної точки зору знаходилися у причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної події. ОСОБА_5 мав технічну можливість уникнути вказаної дорожньо-транспортної пригоди шляхом виконання п.10.1. та п.1.1. розділу 34 Правил дорожнього руху України.
Таким чином, своїми необережними діями, які виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України.
20.12.2021 прокурором направлено до суду угоду про визнання винуватості, укладену 20.12.2021 під час досудового розслідування між прокурором Гадяцького відділу Миргородської окружної прокуратури ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_5 в присутності захисника ОСОБА_4 .
Відповідно до цієї угоди, підозрюваний повністю визнав свою винуватість у вчиненні злочину. Крім того, в угоді сторони визначили, що у разі затвердження угоди судом, ОСОБА_5 буде призначене покарання за ч.2 ст.286 ККУкраїни у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. В угоді сторони досягли домовленості щодо звільнення ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю за обставин, що викладені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості. Просив суд затвердити угоду та призначити узгоджене покарання. Крім того, пояснив, що він цілком розуміє свої права, а також те, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим та вид покарання.
Прокурор ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_4 вважали за доцільне затвердити угоду про визнання винуватості, укладену із ОСОБА_5 як таку, що відповідає вимогам закону. Крім того, захисник, з урахуванням даних про особу обвинуваченого просив встановити йому іспитовий строк терміном на 1 рік.
При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та кримінального закону, суд зазначає наступне.
Як зазначено в п.2 ч.1 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно п.1 ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Кримінальні правопорушення у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим є тяжким злочином.
Відповідно до абз.5 ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Судом встановлено, що потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надав прокурору письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості з підозрюваним ОСОБА_5 .
Суд, дослідивши наявні матеріали, заслухавши думку прокурора, дослідивши письмову думку потерпілих, захисника, а також думку обвинуваченого щодо можливості затвердження укладеної угоди, переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Угода відповідає вимогам КПК України, в тому числі щодо змісту та порядку укладення угоди, її умови не суперечать закону України про кримінальну відповідальність, зокрема щодо узгодженої міри покарання. Правова кваліфікація злочину вчиненого ОСОБА_5 за ч.2 ст.286 КК України є правильною. Умови угоди не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, а обвинувачений має можливість виконання взятих на себе за угодою зобов'язань.
Відповідно до вимог ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаної угоди про визнання винуватості із призначенням обвинуваченому визначеної в угоді міри покарання.
Приймаючи до уваги те, що сторони в угоді досягли домовленості щодо звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, суд вважає за необхідне у відповідності до ч.3 ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю - 1 рік.
Цивільний позов по справі не заявлявся. Запобіжні заходи не застосовувались.
Питання речових доказів суд вважає необхідним вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати по справі за проведення експертиз відповідно до ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.
Заходи забезпечення кримінального провадження щодо арешту накладеного ухвалою слідчого судді Зіньківського районного суду в Полтавській області від 01.09.2021 на автомобіль МАЗ 642205-220 д.н.з. НОМЕР_1 та на автомобіль ВАЗ-1111 д.н.з. НОМЕР_2 - які були застосовані згідно ухвали слідчого судді - скасувати.
Керуючись ст.ст.100, 124, 349, 368, 370, 373,374 КПК України, суд;-
Угоду про визнання винуватості, укладену 20.12.2021 року у кримінальному провадженні №12021170490000225 між прокурором Гадяцького відділу Миргородської окружної прокуратури ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_5 в присутності захисника ОСОБА_4 - затвердити.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому узгоджене покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основоного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно ч.1 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Речові докази:
- сідловий тягач МАЗ 642205-220 д.н.з. НОМЕР_1 (номер кузова НОМЕР_3 ) який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 належить ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" спеціалізований напівпричеп "ВАРЗ НПВ-3811" д.н.з. НОМЕР_5 (номер кузова НОМЕР_6 ), який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 належить ПАТ "Укргазвидобування", вилучені 30.08.2021 року, які передані на зберігання начальнику колони автомобільної техніки Цеху технологічного транспорту і спеціальної техніки відділення бурових робіт філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" ОСОБА_10 - вважати повернутим власнику.
- автомобіль марки ВАЗ-1111 д.н.з. НОМЕР_2 , (номер кузова НОМЕР_8 ), який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 належить ОСОБА_11 , жительці АДРЕСА_2 вилучений 30.08.2021 року, які знаходиться на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів ВП №4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області в м.Зіньків вул.Воздвиженська,28, Зіньківського району Полтавської області- повернути власнику ОСОБА_11 .
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертиз в сумі 6178 грн. 32 коп.
Після вступу вироку в закону силу скасувати арешт автомобіля МАЗ 642205-220 д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля ВАЗ-1111 д.н.з. НОМЕР_2 , накладений ухвалою слідчого судді Зіньківського районного суду в Полтавській області від 01.09.2021.
Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку може бути отримана обвинуваченим та прокурором негайно після проголошення.
Суддя: ОСОБА_1