79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
11 червня 2010 р. № 2а-1084/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі Головуючого - судді - Качур Р.П.
За участю секретаря судового засідання - Дрозди І.С.
з участю представників:
від позивача: Ліщинські О.М., Ганич-Качмар Н.І.
від відповідача: Кармелюк Т.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ДП "Захід Моторс" ТзОВ "Ніко-Україна"
до Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова
про про скасування податкового повідомлення-рішення ,
04 лютого 2010 року Дочірнє підприємство «Захід МОТОРС»Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО-Україна»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000032300/0137 від 12.01.2010 року.
В судовому засіданні 11.06.2010 року позивача - Дочірнє підприємство «ЗАХД-МОТОРС»Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКО-Україна»замінено його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід Моторс»на підставі Протоколу № 9/2 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Україна»від 16 березня 2010 року.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Зокрема, зазначає, що ДШ у Шевченківському районі м. Львова зроблено помилковий висновок про заниження податкових зобов'язань позивачем щодо сплати податку через заниження валового доходу за 9 міс. 2009 року на суму 161 500 грн., в т.ч. за І квартал 2009 року в суми 161500 грн. без ПДВ внаслідок не віднесення частини суми повернення авансу контрагенту до валових доходів за І квартал 2009 року, оскільки позивачем здійснено додаткове нарахування суми ПДВ в розмірі 32300 грн. 31.03.2009 року по факту відвантаження в цей день автомобіля і збільшено валовий дохід на 161500,00 грн.
Також вважає необгрунтованим висновок ДПІ про завищення валових витрат за 9 міс. 2009 року на загальну суму 55636,00 грн., в т.ч. за І квартал 2009 року в сумі 27800,00 грн., II квартал 2009 року в сумі 5589,20 грн., III квартал 2009 року в сумі 22246,80 грн. у зв'язку з віднесенням до валових витрат вартості рекламних послуг, отриманих від ТзОВ «Захід Медіа Ініціатива»та «Контракти-Медіа»без належного оформлення понесених витратна ці послуги, оскільки всі витрати на надання рекламних послуг відображені у первинних документах.
Представник відповідач позовні вимоги заперечує повністю з підстав, викладених у запереченні на позов. Зокрема зазначає про те, що відповідачем при проведенні перевірки встановлено порушення ДП «Захід Моторс»п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, зокрема заниження валових доходів за 9 міс. 2009 року в сумі 161500 грн., в т.ч. за І квартал 2009 року в сумі 1615000 грн. Також відповідач ствердщє про порушення позивачем п. 5.1; п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зокрема неправомірне завищення валових витрат за 9 міс. 2009 року на суму 55636,00 грн. і 27800,00 грн., до яких включено вартість рекламних послуг, отриманих від ТзОВ «Захід Медіа Ініціатива»та ДП «Контракти - медіа», які не підтверджені первинними документами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд виходив з наступного.
23 листопада 2009 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку Дочірнього підприємства «Захід Моторс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 08.12.2008 року по 30.09.2009 року та іншого законодавства за період з 08.12.2008 року по 30.09.2009 року.
За наслідками проведеної перевірки складено Акт № 2301/321/23-118/36248920 від 23.11.2009 року.
На підставі вказаного акта прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000032300/0137 від 12 січня 2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 74745,54 грн.
Перевіркою встановлено порушення п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»із змінами і доповненнями. Зокрема в п. 3.1 та п.п. 3.1.1 зазначено, що позивачем занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток за 9 міс. 2009 року на суму 54284 грн., в т.ч. за І квартал 2009 року в сумі 47325 грн., II кв. 2009 року в сумі 1397,30 грн., III кв. 2009 року в сумі 5561,7 грн.
Також перевіркою встановлено (п. 3.1.2 акта) завищення валових витрат за 9 міс. 2009 року на загальну суму 55636,00 грн., в т.ч. за І кв. 2009 року в сумі 27800,00 грн., II кв. 2009 року в сумі 5589,20 грн., III кв. 2009 року в сумі 22246,80 грн.
З матеріалів справи вбачається, що впродовж 2009 року позивачем отримано від ДП «НІКО-ЗАХІД»авансові кошти за легкові автомобілі на загальну суму 6100260 грн., в т.ч. ПДВ - 1016710,00 грн. Автомобілів же було реалізовано станом на 20.03.2009 р. на суму 1600260,00 грн., в т.ч. ПДВ 266710,00 грн. Тому, у зв'язку з відсутністю реалізації, 20-31 березня 2009 року позивач повернув 4500000,00 грн. авансу ДП «НІКО-ЗАХІД»(в т.ч. ПДВ 750000,00 грн.).
31 березня 2009 року позивачем відвантажено автомобіль вартістю 193800,00 грн., в т.ч. ПДВ 32300,00 грн. За цей автомобіль ДП «НІКО-ЗАХІД»розрахувалось з позивачем 01-02 квітня 2009 року.
Наведене свідчить про додаткове нарахування позивачем 31.03.2009 року суми ПДВ в розмірі 32300 грн. по факту відвантаження в цей день автомобіля і збільшення валового доходу на 161500,00 грн. та спростовує висновок ДПІ у Шевченківському районі м. Львова про заниження позивачем валового доходу за 9 міс. 2009 року на суму 161500 грн., в т.ч. за І квартал 2009 року в розмірі 161500 грн. без ПДВ. Вказане підтверджується долученою до матеріалів справи видатковою накладною № 3103/46М від 31 березня 2009 року, податковою накладною № 219 від 31.03.2009 року, карткою рахунку 6432 за березень 2009 року та карткою рахунку № 36 за 31 березня 2009 року.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. Валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).
Відповідно до п. 1.31 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Згідно п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 цього Закону датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивачем правильно включено до валового доходу суму у періоді, протягом якого відбулася подія, що сталася раніше, а саме в періоді, в якому відбулося відвантаження автомобіля і не занижено валового доходу за 9 міс. 2009 року на суму 161500 грн., в т.ч. за І кв. 2009 року в сумі 161500 грн. без ПДВ.
Що стосується валових витрат, суд зазначає наступне.
В п. 3.1.2 Акта зазначено, що перевіркою повноти визначення валових витрат встановлено їх завищення за 9 міс. 2009 року в загальній сумі 55636,00 грн., в т.ч. за І кв. 2009 року в сумі 27800 грн., II кв. 2009 року в сумі 5589,20 грн., III кв. 2009 року в сумі 22246,80 грн. Такий висновок зроблений відповідачем на підставі віднесення до валових витрат рекламних послуг, отриманих від ТзОВ «Захід Медіа ініціатива»за II кв. 2009 року в сумі 5589,20 грн., за III кв. 2009 року в сумі 22246,80 грн. та від ДП «Контракти Медіа»в І кв. 2009 року в сумі 27800,00 грн. без належного оформлення понесених витрат на ці послуги.
Рекламні послуги надавалися позивачеві на підставі договорів, укладених з ДП «Контракти Медіа»ТзОВ «Українське рекламне агентство «Галицькі контракти»та ТзОВ «Захід Медіа Ініціатива».
Зокрема, між ДП «Захід Моторс»(замовник) та ДП «Контракти Медіа»ТзОВ «Українське рекламне агентство «Галицькі контракти»(виконавець) укладено договір № ЗЗ-КМ/2008 24/09 на комплексне рекламне обслуговування від 02.03.2009 року (а.с. 51-57).
Відповідно до п. 2.1 договору виконавець приймає на себе зобов'язання щодо рекламного супроводження діяльності замовника шляхом виготовлення та розміщення рекламних матеріалів:
- на телебаченні;
- на радіо;
- в друкованих засобах масової інформації;
- лайтбоксах, бігбордах та інших інформаційних носіях;
- буклетах, листівках, флаєрах;
- проведення рекламних акцій;
- виготовлення та обслуговування рекламних конструкцій, тощо.
На підтвердження виконання умов вказаного договору та понесення витрат на отримані, робити (послуги) позивачем надано первинні документи: Акт здачі приймання виконаних робіт від 31 березня 2009 р. та фотозвіти (а.с. 59-68).
03 лютого 2009 року між ДП «Захід Моторс»(замовник) та ТзОВ «Захід Медіа Ініціатива»(агентство) укладено договір 03-02/М про організацію рекламної кампанії від 03.02.2009 року (а.с. 84-86).
Відповідно до п. 1 вказаного договору агентство зобов'язується надати ефірний час для трансляції рекламних матеріалів замовника в рекламних блоках радіостанцій або у вигляді спонсорування окремих рубрик чи програм.
Надання ефірного часу для трансляції Рекламних матеріалів замовника здійснюється на підстав Завдання на надання рекламних послуг.
Виконання умов вказаного договору підтверджується наданими позивачем первинними документами, а саме: Актами про надання рекламних послуг, завданнями про надання рекламних послуг, радіопланами і ефірними довідками (а.с. 87-124).
Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704.
Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З матеріалів справи вбачається, що понесені позивачем витрати на придбання рекламних робіт (послуг) оформлені відповідними документами, які підтверджують фактичне виконання робіт, а саме долучено до матеріалів справи ефірні картки, завдання, медіа-плани, акти виконаних робіт, фото звіти.
З наведеного вбачається, що відповідачем зроблено помилковий висновок про порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.2.1, п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та завищення валових витрат за II кв. 2009 року в сумі 5589,20 грн., III кв. 2009 року в сумі 22246,80 грн., та за І кв. 2009 року в сумі 27800 грн.
Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: ...3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Цей критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суд вважає, що для цього відповідач повинен ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи вищенаведене, Суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, а тому позовні вимоги щодо визнання його нечинним є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Оскільки спір вирішено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 17-19, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ДШ у Шевченківському районі м. Львова № 0000032300/0137 від 12.01.2010 р. про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових)
санкцій з податку на прибуток в розмірі 74745,54 грн. за порушення п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»із змінами і
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Моторс»(м. Львів, вул. Липинського, 50-Б, код ЄДРПОУ 36248920, п/р 2600201059561 в ДЛФ ВАТ «Кредо банк», МФО 385372) 3 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 16 червня 2010 року
Суддя Качур Р.П.