16 грудня 2021 року Справа №160/21595/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді
Врони О.В., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін в адміністративній справі №160/21595/21 за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини-інваліда ОСОБА_2 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №5» Криворізької міської ради (дитяча лікарська-консультативна комісія) про оскарження дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини-інваліда ОСОБА_2 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №5» Криворізької міської ради (дитяча лікарська-консультативна комісія), в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення, прийняте відповідно до протоколу засідання лікарсько-консультативної комісії КНП «ЦПМСД №5» КМР №701 від 28.10.2021 року;
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 відкрито провадження в адміністративній справі №160/21595/21 та визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
14.12.2021 на адресу суду від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Представник просить здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання, посилаючись на необхідність повного і всебічного встановлення обставин справи та надання усних пояснень.
Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду даної адміністративної справи у судовому засіданні, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частин 3, 4 ст.12 КАС України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 і ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 4 ст. 257 КАС України).
Частиною 5 ст. 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.
За ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд виходить також з того, що зазначаючи про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, представник позивача у клопотанні не вказав, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.
Крім того, суд також враховує, що пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами) встановлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 31 грудня 2021р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”.
Наказом голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2021 року №216-од про впровадження особливого режиму роботи та посилення карантинних обмежень в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, яким серед іншого було обмежено вхід до приміщень суду, з метою збереження життя та здоров'я людей.
Зважаючи на наведені норми та враховуючи те, що категорія та складність справи, кількість сторін, обсяг та характер доказів у справі, характер спірних правовідносин не вимагає проведення судового засідання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження та відхилення заяви відповідача.
Керуючись статтями 12, 243, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про розгляд справи №160/21595/21за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини-інваліда ОСОБА_2 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №5» Криворізької міської ради (дитяча лікарська-консультативна комісія) про оскарження дій та зобов'язання вчинити певні дії, за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України, та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Врона