Справа № 524/7343/20
Провадження 1-кп/524/204/21
20.12.2021 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці Полтавської області кримінальне провадження № 12020170090002707 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, українця, громадянина України, з середньо - спеціальною освітою, розлученого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому:
?26.12.2007 року Автозаводським районним судом м. Кременчука за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 119 КК України до 1 року позбавлення волі;
?18.06.2009 року Автозаводським районним судом м. Кременчука за ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 125 КК України до 8 років позбавлення волі;
?21.01.2015 року Автозаводським районним судом м. Кременчука за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі;
?25.09.2015 року Автозаводським районним судом м. Кременчука за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років 7 місяців позбавлення волі.
Звільнений 04.10.2019 року по відбуттю строку покарання.
обвинувачений у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпро Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньо - спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий 03.06.2020 року Кременчуцьким районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 185, 75 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік, обвинувачений у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та кримінальне провадження №12020170090002969 про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, утриманців не маючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого 18.01.2018 року за ч. 1 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку на 1 рік, обвинувачений у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -
В провадженні суду перебуває об'єднане кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020170090002707 про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та кримінальне провадження №12020170090002969 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Під час судового розгляду встановлено, що відповідно до ухвали суду від 15.11.2021 року строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 спливає 13.01.2022 року.
В судовому засіданні прокурор вважала за доцільне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зазначивши, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Обвинувачені та їх захисники заперечували проти продовження строку тримання під вартою, вважали, що належну процесуальну поведінку обвинувачених може забезпечити запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до п.36 рішення ЄСПЛ у справі «Москаленко проти України» суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину та враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії" вказано, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. У справі "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 року вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Вирішуючи питання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , суд відповідно до вимог ст. 178 КПК України, враховує те, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий за вчинення тяжких злочинів, не має постійного місця роботи та міцних соціальних зв'язків, розлучений, власного житла не має, проживає в будинку батьків, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину. Крім того ОСОБА_4 під час судового засідання та допиту неповнолітніх потерпілих висловлював погрози потерпілим.
За таких обставин суд прийшов до висновку про відсутність підстав для зміни ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Отже, під час розгляду клопотання прокурором доведено наявність підстав вважати, що існують ризики передбачені п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме - ризики того, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення або впливати на неповнолітніх потерпілих.
Обвинувачений ОСОБА_5 не має постійного місця роботи, одружений, має на утриманні малолітню дитину, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, який вчинив у поріод іспитового строку за попереднім вироком.
При встановлених обставинах, суд вважає, що під час розгляду клопотання прокурором доведено наявність підстав вважати, що існують ризики передбачені п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме - ризики того, що ОСОБА_5 може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_6 раніше судимий, не має постійного місця роботи та міцних соціальних зв'язків, власного житла не має, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.
Отже, під час розгляду клопотання прокурором доведено наявність підстав вважати, що існують ризики передбачені п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме - ризики того, що ОСОБА_6 може переховуватися від суду
За таких обставин, суд вважає за доцільне продовжити дію запобіжних заходів обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ще на 60 діб.
На підставі п.1 ч.4 ст. 183 КПК України, суд не визначає розмір застави обвинуваченим оскільки вони обвинувачуються у вчиненні злочину із погрозою застосуванням насильства.
Керуючись ст. 331, 369-372 КПК України, суд, -
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 60 днів, а саме до 17 лютого 2022 року включно.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 60 днів, а саме до 17 лютого 2022 року включно.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 60 днів, а саме до 17 лютого 2022 року включно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Полтавського Апеляційного суду.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження не зупиняє судовий розгляд.
Суддя Оксана ПАЛЬЧИК