29 листопада 2021 року Справа № 160/23085/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
23.11.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради", в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради" щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2020 рік у розмірі п'ятьох мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Комунальний заклад "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням вже виплаченої суми такої допомоги у розмірі 6800 грн.;
- визнати протиправною бездіяльність Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради" щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2021 рік у розмірі п'ятьох мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Комунальний заклад "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням вже виплаченої суми такої допомоги у розмірі 7354 грн.
Пунктом 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) закріплено обов'язок суду з'ясувати чи подано позовну заяву у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Статтею 122 КАС України визначено строки звернення до суду із адміністративним позовом.
Частинами 1, 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому ч.6 ст.161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Як слідує зі змісту вищезазначеної позовної заяви, позивач не погоджується з діями (бездіяльністю) відповідача щодо виплати йому суми разової грошової допомоги, в тому числі, за 2020 рік, яка виплачується щорічно до 5 травня, в розмірі меншому, ніж п'ять мінімальних пенсій за віком.
При цьому, як зазначено у позовній заяві, відповідачем було перераховано та виплачено позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, як учаснику бойових дій, за 2020 рік в розмірі 1390 грн.
Суд зазначає, що 05.05.2020 є останнім днем, коли допомогу могло бути виплачено у належному, на думку позивача, розмірі, у зв'язку із чим 06.05.2020 позивач повинен був дізнатися про виплату йому вищевказаної одноразової грошової допомоги у неналежному, на його думку, розмірі.
Враховуючи приписи статті 122 КАС України, останнім днем звернення до суду з цим позовом є 06.11.2020.
Водночас, із цими позовними вимогами ОСОБА_1 звернувся лише 29.10.2021 (шляхом направлення позову засобами поштового зв'язку), тобто із значним пропуском строку, встановленого законом.
До позовної заяви позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду.
В обгрунтування причин поважності пропуску означеного строку заявник зазначив, що строк звернення до суду із цим позовом ним не пропущено, оскільки про порушення своїх прав він дізнався лише у жовтні 2021 року від знайомого та у подальшому з відкритих джерел в мережі інтернет. Позивач стверджує, що порушення його прав має триваючу дію, не припинено й досі, у зв'язку з чим немає вихідної дати для обчислення строку звернення до суду. Також заявник додатково зазначив, що в силу приписів Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» від 30.03.2020, на період дії карантину, який встановлений на території України, обчислення процесуальних строків зупиняється. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» (з урахуванням змін, внесених постановами Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 №104, від 21.04.2021 №405, від 16.06.2021 №611 та від 22.09.2021 №981), з 19.12.2020 до 31.12.2021 на території України встановлений карантин. Позивач стверджує, що у зв'язку із впровадженими карантинними заходами він суттєво зменшив свої соціальні контакти, а за новинами в юридичній спільноті не слідкує.
При вирішенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Відповідну правову позицію підтримано Верховним Судом у постанові від 17.07.2018 по справі №521/21851/16-а.
При цьому, з урахуванням положень ст. ст. 122, 123 КАС України, обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
Наведені позивачем у заяві обставини не можуть бути визнані судом як поважні причини пропуску строку звернення до суду із позовними вимогами щодо виплати одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, оскільки законодавство України є загальновідомим і позивач не обмежений у праві бути обізнаним щодо своїх прав та обов'язків, тому посилання позивача на те, що про порушення своїх прав він дізнався від знайомого й з огляду на запровадження карантинних заходів позивач суттєво обмежив соціальні контакти і за новинами в юридичній спільноті не слідкував не є належним обгрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Щодо посилань позивача на офіційну публікацію Верховним Судом 14.01.2021 своєї правової позиції у справі №440/2722/20, суд зазначає таке.
Відповідно до вимог ч.7 ст.290 КАС України Верховним Судом на офіційному веб-порталі судової влади України було опубліковано ухвалу від 17.06.2020 про відкриття Верховним Судом провадження у зразковій справі №440/2722/20 і призначення її до розгляду на 13.07.2020 не пізніше ніж за десять днів до дати судового засідання для розгляду зразкової справи.
Рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.09.2020р. у зразковій адміністративній справі №440/2722/20 за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Зобов'язано Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги. В іншій частині у задоволенні позову - відмовлено.
Відповідно до вищевказаного рішення Верховного Суду від 30.09.2020, обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права: (а) особа має статус особи з інвалідністю війни, має право на пільги, передбачені ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; (б) відповідачем є орган, уповноважений здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат); (в) предметом спору є розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році. На інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі, може впливати подальша зміна законодавства, що регулює ці правовідносини.
Тобто, вже після винесення Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішення від 30.09.2020 у зразковій адміністративній справі №440/2722/20 було відомо склад сторін та предмет спору.
У подальшому постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі №440/2722/20, провадження №11-349заі20, апеляційну скаргу Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації та заяву Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про приєднання до апеляційної скарги Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації було залишено без задоволення, а рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року залишено без змін.
За таких обставин, доводи позивача про те, що з правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20, офіційно опублікованої 14.01.2021, стало відомо про порушення його прав відповідачем, не можуть свідчити про поважність причин пропуску строку звернення до суду із позовними вимоги щодо виплати за 2020 рік, оскільки жодних перешкод щодо своєчасного з'ясування позивачем наявної судової практики з вирішення аналогічних спорів об'єктивно не існувало і позивачем це не спростовано.
Крім того, матеріали позовної заяви не містять доказів неможливості звернення позивача із позовними вимогами щодо виплати грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік до суду у строк, передбачений КАС України.
При цьому, заявник хоч і посилається, як на поважну причину пропуску строку звернення до суду на запроваджений на території України карантин, проте, взагалі не зазначає які саме обставини та причини, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку із карантином, перешкодили йому вчасно звернутися до суду з цим позовом, хоча приписами пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України наявність саме таких причин може стати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, натомість, за відсутності таких причин, сам по собі факт запровадження карантину не є обставиною, що свідчить про поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Суд звертає увагу, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах.
Отже, доводи, зазначені в заяві про поновлення строку звернення до суду, не можуть свідчити про поважність причин пропуску такого строку, оскільки жодних перешкод щодо своєчасного з'ясування позивачем, що його право порушено, об'єктивно не існувало і позивачем це не спростовано.
За правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 17.07.2018 у справі №521/21851/16-а, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 КАС України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).
Вирішуючи питання поважності пропуску строку звернення до суду суд зазначає, що позивачем не підтверджено жодним доказом поважності причин пропуску строку звернення до суду із означеною позовною заявою.
При вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду, суд також звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії”, справа “Девеер проти Бельгії”).
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі “Перез де Рада Каванілес проти Іспанії” від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні “Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії” Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000 року, пункт 33).
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування об'єктивних та поважних причин, що зумовили несвоєчасне звернення до суду із позовними вимогами в частині, що стосується виплати за 2020 рік, а тому не визнає поважними підстави для поновлення строку звернення до суду з даними позовними вимогами та відмовляє у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду з такими позовними вимогами.
В силу частини 2 статті 123 КАС України, у разі якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пунктів 1, 9 частини 4 статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається позивачеві та у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 241, 248 КАС України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду із позовною заявою відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачу термін для усунення недоліків протягом п"яти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку та доказів на їх підтвердження щодо існування дійсних, істотних обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачеві звернутися до суду з означеним позовом в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача у вигляді не нарахування та не виплати позивачу недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2020 рік у розмірі п'ятьох мінімальних пенсій за віком.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Царікова