10 листопада 2021 року Справа № 160/15522/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги,-
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 18.01.2021 року за № 0000760710;
-визнати протиправним та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.08.2021 року за № 0100549-1304-0462.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправильне нарахування відповідачем штрафних санкцій у сумі 17000,00 грн. визначених податковим повідомленням-рішенням від 18.01.2021 року за № 0000760710. До помилкового застосування штрафних санкцій призвело неправильне визначення податковим органом граничного строку закінчення ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 року відкрито провадження у справі №160/15522/21, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
28.10.2021 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідач вважає вимоги позивача безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах податкового, митного та іншого законодавства.
На переконання відповідача порушення, встановлені в ході перевірки, зафіксовані обґрунтовано, податкове повідомлення-рішення №0000760710 від 18.01.2021 до позивача прийнято правомірно.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
З 04.12.2020 по 10.12.2020 на підставі наказу №3241 від 03.12.2020 і направлень на перевірку №3326 і №3327 від 03.12.2020 , виданих Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, посадовими особами ДПС було проведено фактичну перевірку магазину-кафетерію, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 суб'єкта господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Результати перевірки оформлені Актом фактичної перевірки, який зареєстрований 11.12.2020 за №790/04/36/07/10/РРО/ НОМЕР_1 .
В ході перевірки встановлено порушення п.1, п. 2, п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг».(із змінами і доповненнями), ч.10 ст. 18, ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями), постанови КМУ від 30.10.2008 №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (із змінами та доповненнями),а саме: проведення розрахункової операції на суму 9,0 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій без роздрукування та видачі відповідного розрахункового документу -фіскального касового чека; проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування кодів товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів; роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами нижчими від встановлених мінімальних цін на алкогольні напої.
На підставі Акту фактичної перевірки відповідачем були сформовані:
- податкове повідомлення-рішення №0000750710 від 18.01.2021, яким визначено суму штрафу 5100,9 грн. за порушення п.1, п. 2, п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг».(із змінами і доповненнями).Відповідальність передбачена підп. 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України і п. 1.7. ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
-оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000760710 від 18.01.2021, яким визначено суму штрафу 27000,00 грн. за порушення ч. 10 ст. 18, ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (із змінами та доповненнями), постанови КМУ від 30.10.2008 №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (із змінами та доповненнями)..Відповідальність передбачена підп. 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України і ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» .
При цьому, з розрахунку штрафних (фінансових санкцій) до акту фактичної перевірки вбачається, що сума штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню №0000760710 від 18.01.2021 складається:
-з порушення ч. 10 ст. 18 Закону України від 19.12.1995 №481/95 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (із змінами та доповненнями), постанови КМУ від 30.10.2008 №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (із змінами та доповненнями), а саме: роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами нижчими від встановлених мінімальних цін на алкогольні напої.
Відповідно до ст. 17 Закону України №481/95 за вказане порушення передбачено штрафну санкцію, яка складає: за оптову або роздрібну торгівлю коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горільчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000,00 грн.;
-з порушення ст. 15 Закону України №481/95, а саме роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності ліцензії на право торгівлі.
Відповідно до ст. 17 Закону України №481/95 відповідальність передбачена 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000,00 грн.
Сума штрафу за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням сплачена частково у сумі 10000,00 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.2007700675.1 від 09.02.2021.
Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0000760710 від 18.01.2021 на суму штрафних санкцій 17000,00 грн. було оскаржено позивачем до Державної податкової служби України.
Скарга направлена 09.02.2021, шо підтверджується копіями поштової накладної №4900087948850, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення у цінний лист, проте відповідного рішення за результатами скарги позивачем отримано не було.
09.08.2021 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено податкову вимогу №0100549-1304-0462, відповідно до якої за ОСОБА_1 рахується податковий борг на суму 17000,00 грн. по сплаті адміністративних штрафів і штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну.
З вказаним податковим повідомлення-рішенням №0000760710 від 18.01.2021 і податковою вимогою №0100549-1304-0462 від 09.08.2021 позивач не погоджується вважає їх протиправними, у зв'язку з чим звернувся з відповідним позовом до суду.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.
За пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) ( пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України).
Порядок проведення фактичної перевірки визначений ст. 80 ПК України.
Згідно п. 80.1, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Предметом спору є правомірність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0000760710 від 18.01.2021 на суму штрафних санкцій 17000,00 грн.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України регулює Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
Статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (в редакції від 16.10.2020- на час проведення перевірки) визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю (ч. 20 ст. 15 Закону України №481/95)
За приписами ч. 29 ст. 15 Закону України Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.
Відповідно до абз. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
Актом фактичної перевірки було встановлено, зокрема наступне: «…Роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії (ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями) а саме: у перевіряємому періоді ФОП ОСОБА_1 придбано ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №ДН 30062 від 05.02.2018р. терміном дії з 13.02.2018 року до 13.02.2019 року. Перевіркою контрольних стрічок, створених в електронному вигляді та відповідно програми АІС «Податковий блок» встановлено продаж алкоголю: Горілка Козацька Рада 0,5 літрів за ціною 91,00 грн. 13.02.2019 року без наявності відповідної ліцензії (копії чеків з АІС, «Податковий блок» додаються -додаток до акту)…».
Тобто, при накладенні вищевказаних штрафних санкцій податковий орган виходив із того, що останнім днем ліцензії позивача на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями зі строком дії з 13.02.2018 до 13.02.2019 слід вважати 12.02.2019.
Суд вважає таку позицію податкового органу помилковою.
За правилами ч. 6 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Частинами 1, 2 ст. 251 Цивільного кодексу України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч. 1 , ч. 2 ст. 252 ЦК України).
Відповідно до ст. 253 ЦК України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За приписами ст. 254 ЦК України встановлено, що строк, визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.
Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції (ч.1 ст. 255 ЦК України).
Згідно ч.1 ст. 3 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972 року строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem.
За змістом ст. 2 цієї Конвенції термін «dies a quo» означає день, з якого починається відлік строку, а термін «dies ad quem» означає день, у який цей строк спливає.
Якщо строк обчислено у місяцях або роках, день dies ad quem є днем останнього місяця чи останнього року, дата якого відповідає dies a quo, або у разі відсутності відповідної дати - останнім днем останнього місяця (ч. 2 ст. 4 Конвенції).
Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.04.2019 у справі № 815/1871/16, від 06 травня 2021 у справі № 820/6160/16.
За роз'ясненнями Інституту української мови НАН України від 31.03.2015 року № 307/209 «Прийменники «до» і «по» в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь. У межах цього спільного часового значення розрізняються лише сферами свого використання: «до» вживають в офіційно-діловому стилі, передусім у текстах ділових документів - накази, заяви, розпорядження тощо, «по» закріплений за розмовним стилем.»
З урахуванням наведеного аналізу вжиття в ліцензії її кінцевої дати дії «до 13.02.2019» здійснення роздрібного продажу алкоголю в останній день чинності ліцензій - 13.02.2019 - не є порушенням.
Крім того, позивачем надано докази здійснення оплати за отримання ліцензії у наступному податковому періоді, що підтверджується копією квитанції №0.0.1260789338.1 від 07.02.2019
Пунктом 55.1 ст. 55 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.
Вказаним правом і скористався позивач, направивши скаргу про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 18.01.2021 №0000760710 до вищого податкового органу.
Суд зазначає, що правові засади розгляду скарг платників податків на податкові повідомлення-рішення регламентовані ст.56 Податкового кодексу України і Порядком оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 №916 "Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами" (далі Порядок №916).
Вказаний Порядок визначає процедуру оскарження платниками податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів (далі - рішення) під час адміністративного оскарження.
Згідно п.56.8 ст.56 ПК кодексу України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті (п.56.9).
Аналогічні норми зазначена в розділі VII Порядку № 916.
За результатами проведення процедури адміністративного оскарження контролюючим органом приймається рішення. Рішення оформляються на бланку контролюючого органу, який розглянув скаргу. (п.1 розділу VIIІ Порядку № 916).
Відповідно до положень п. 2 розділу VIIІ Порядку № 916 під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом, або інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.
Пунктом 4. розділу VII Порядку № 916 передбачено, що якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (заступника керівника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, що настає за останнім днем зазначених строків.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (заступника керівника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку.
Скарга позивача отримана Державною податковою службою України 12.02.2021, що підтверджується підписом представника на копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №4900087948850.
З матеріалів справи вбачається, що на день звернення з цим позовом до суду Державною податковою службою України не прийнято будь-якого рішення з розгляду скарги позивача. Не заперечується цей факт і відповідачем, а отже в даному випадку з огляду на положення п. 4 розділу VII Порядку № 916, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Щодо оскарженої податкової вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0100549-1304-0462 від 09.08.2021.
Згідно підп. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Оскільки судом встановлено факт відсутності узгодженого грошового зобов'язання відповідно до податкового повідомлення-рішення, то як наслідок відсутній і податковий борг.
Відповідно до частин 1 і 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, враховуючи встановлені обставини справи і вищенаведені правові норми, суд погоджується з позивачем про наявність підстав для визнання протиправними і скасування оспорюваних податкового повідомлення-рішення і податкової вимоги. Позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та відповідають чинному законодавству.
Згідно ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при поданні позовної заяви до суду квитанцією №1-150ЗК від 31.08.2021 був сплачений судовий збір у сумі 908,00 грн.
Отже, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень- Головного управління ДПС у Дніпропетровській області витрати по сплаті судового збору у сумі 908,00 грн.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005, ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправними і скасування податкового повідомлення - рішення та податкової вимоги - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 18.01.2021 року за № 0000760710.
Визнати протиправним та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.08.2021 року за № 0100549-1304-0462.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань до Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005, ЄДРПОУ 44118658) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 908,00.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона