30 листопада 2021 року Справа № 160/7530/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіБоженко Н.В.
за участі секретаря судового засіданняІваненко Н.С.
за участі:
представника позивача представника відповідача Дворецької Я.І. Полівчука Д.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49101, вул. Троїцька, 20-а, Дніпро, код ЄДРПОУ 40108866), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Первинна професійна спілка “Правозахисники країни” (52070, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Новоолександрівка, вул. Сурська, буд. 96, код ЄДРПОУ 39245807) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -
12 травня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла направлена поштовим зв'язком 07 травня 2021 року позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Первинна професійна спілка «Правозахисники країни», в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 30 березня 2021 року № 480к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника управління - начальника ВЮС УКЗ ГУНП майора поліції А. Дуплія»;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 01 квітня 2021 року № 152 о/с «По особовому складу», в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 заступника начальника управління - начальника відділу інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 12 квітня 2021 року №165 о/с «По особовому складу», в частині внесення змін до наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 01 квітня 2021 року № 152 о/с «По особовому складу» щодо звільнення майора поліції ОСОБА_1 заступника начальника управління - начальника відділу інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення;
- поновити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на посаді заступника начальника управління - начальника відділу інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області із спеціальним званням майор поліції;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 суму середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 09 квітня 2021 року по дату постановлення рішення у даній справі;
- допустити рішення до негайного виконання.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані накази прийняті відповідачем необґрунтовано та без урахування усіх дійсних обставин, зокрема, позивач був позбавлений можливості надати свої пояснення під час службового розслідування, оскаржуваний наказ взагалі не містить в чому конкретно проявилося порушення, висновок службового розслідування є необґрунтованим, позивачу не було визначено робоче місце під час службового розслідування, для підтвердження відсутності позивача на робочому місці дисциплінарна комісія повинна була переглянути відео з камер відео нагляду з усіх камер розташованих в будівлі по АДРЕСА_2 та в обов'язковому порядку з камер розташованих і з обох входів, як зі сторони головного входу «хол» та зі сторони внутрішнього двору, відео з камер спостереження не містить безперервного запису, тобто матеріали службового розслідування є неповними та не містять всебічного дослідження всіх обставин, відтак останні підлягають скасуванню, а позивач поновленню на посаді з виплатою суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/7530/21 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року вказану позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2021 року позовна заява прийнята до провадження та призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження, судом витребувано від Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області деталізовану довідку заробітної плати за останні два місяці роботи ОСОБА_1 з визначенням середньоденної заробітної плати.
Через канцелярію суду 20 липня 2021 року представником відповідача надано відзив на позовну заяву, за змістом якого зазначив, що у спірних правовідносинах останній діяв в межах наданих повноважень, відтак підстави для задоволення позову відсутні.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача у судовому засіданні просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Позивач в судових засіданнях зазначив про перебування на робочому місці впродовж робочого часу.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав, що викладені у позовній заяві.
Представник третьої особи у судове засідання не прибув, був повідомлений своєчасно та належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи. Правом надання пояснень щодо позову або відзиву, у термін, що встановлений судом не скористався.
Заслухавши пояснення учасників справи, свідка, дослідивши наявні матеріали справи, відеозапис, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 07.11.2015 прийнятий на службу до Національної поліції України.
Позивачем 07.11.2015 прийнято присягу працівника Національної поліції України (а.с.6 том 2).
Наказом від 12.05.20250 №128 о/с відповідно до пункту 1 частини 1 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію», майора поліції ОСОБА_1 (0094823) переміщено (у порядку просування по службі) на посаду заступника начальника управління - начальника відділу інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення (посадовий оклад - 3400 гривень), звільнивши з посади інспектора відділу інспекції з особового складу того ж управління, з 12 травня 2020 року (а.с.224 том 1).
На ім'я т.в.о. начальника ГУНП в Дніпропетровській області Володимиром Лісовиком (т.в.о. начальника УКЗ ГУНП в Дніпропетровській області) 09.03.2021 подано рапорт, яким останній доповів, що майор поліції ОСОБА_1 , неодноразово був відсутній на визначеному йому робочому місці, а саме: 30.12.2020 та 31.12.2020, а також з 04.01.2021 по 06.01.2021 та з 11.01.2021 по 16.01.2021 (а.с.226 том 1).
Наказом від 09.03.2021 №523 за вказаним фактом призначено службове розслідування (а.с.225 том 1).
Під час ознайомлення майора поліції А. Дуплія з наказом ГУНП №523, позивачу запропоновано надати письмові пояснення щодо його відсутності 30.12.2020, 31.12.2020, з 04 по 06.01.2021, а також з 11 по 16.01.2021, на визначеному наказом ГУНП від 11.12.2020 №2178, місці несення служби (роботи) (адміністративна будівля ГУНП, розташована по пр. Слобожанський, буд. №40, у м. Дніпро).
Майор поліції А.Дуплій у поясненні зазначив, що він надасть відповідні пояснення, лише після ознайомлення з матеріалами службового розслідування та у присутності свого захисника.
У подальшому, з метою відібрання пояснень у майора поліції А. Дуплія, посадовими особами 18.03.2021 здійснено виїзд до адміністративної будівлі ГУНП, що розташована по пр. Слобожанський, буд. № 40, у м. Дніпро.
У своїх поясненнях майор поліції А. Дуплій зазначив, що 17.03.2021 його захисником Я. Дворецькою надіслано запит до Головного управління, щодо надання копій матеріалів службового розслідування, призначеного наказом ГУНП від 09.03.2021 №523 та документів, що стали підставою для його призначення, а також зазначив, лише після ознайомлення з ними та у присутності свого захисника, надасть відповідні письмові пояснення.
Після чого, членами дисциплінарної комісії ГУНП складено акт про відмову надати пояснення № 12/3-2263 (а.с.237 том 1).
У своїх поясненнях підполковник поліції В. Лісовик заначив, що майор поліції А. Дуплій був відсутній 30.12.2020, 31.12.2020, з 04 по 06.01.2021, а також з 11 по 16.01.2021 на визначеному йому місці несення служби (роботи). При цьому, про причини відсутності, останній йому не повідомляв(а.с.240 том 1).
За результатами проведеного службового розслідування складено висновок від 30.03.2021 (а.с.243-250 том 1).
Згідно вказаного висновку комісією вирішено:
-відомості, викладені у рапорті т.в.о. начальника УКЗ ГУНП в Дніпропетровській області В. Лісовика, вважати таким, що частково знайшли своє підтвердження, а саме в частині відсутності майора поліції А. Дуплія більше трьох годин, без поважних причин 30.12.2020, 31.12.2020, 04, 05, 06, 12 та 13.01.2021, на визначеному йому наказом ГУНП від 11.12.2020 №2178, місці несення служби (роботи), а в діях майора поліції Д. Дуплія дисциплінарний проступок вважати встановленим;
-службове розслідування вважати закінченим;
-за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.201 №2337-VIII, Внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників управлінь, відділів, секторів апарату ГУНП та інших його структурних, відокремлених підрозділів, затвердженого наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 30.09.2016 №2786, що виразилось у відсутності більше трьох годин, без поважних причин 30, 31.12.2020, 04, 05, 06, 12 та 13.01.2021, на визначеному йому наказом ГУНП від 11.12.2020 №2178, місці несення служби (роботи) (адміністративна будівля ГУНП, пр. Слобожанський, буд. № 40, у м. Дніпро), застосувати до заступника начальника управління - начальника відділу інспекції по особовому складу управління кадрового забезпечення ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
-скасувати пункт 3 наказу ГУНП від 09.03.2021 № 523 та допустити майора поліції А.Дуплія до виконання службових обов'язків за посадою заступника начальника управління - начальника відділу інспекції по особовому складу управління кадрового забезпечення ГУНП в Дніпропетровській області;
-підготувати наказ про притягнення заступника начальника управління - начальника ВІОС УКЗ ГУНП майора поліції А. Дуплія до дисциплінарної відповідальності та втрату чинності пункту 3 наказу ГУНП від 09.03.2021 №523;
-робочі дні 30, 31.12.2020, 04, 05, 06, 12 та 13.01.2021, у які майор поліції А. Дуплій був відсутній більше трьох годин без поважних причин на визначеному йому наказом ГУНП від 11.12.2020 №2178, місці несення служби (роботи) (адміністративна будівля ГУНП, пр. Слобожанський, буд. №40, у м. Дніпро), вважати прогулами.
Наказом від 30.03.2021 №480 к за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.201 №2337-VIII, Внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників управлінь, відділів, секторів апарату ГУНП та інших його структурних, відокремлених підрозділів, затвердженого наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 30.09.2016 №2786, що виразилось у відсутності більше трьох годин, без поважних причин 30, 31.12.2020, 04, 05, 06, 12 та 13.01.2021, на визначеному йому наказом ГУНП від 11.12.2020 №2178, місці несення служби (роботи) (адміністративна будівля ГУНП, пр. Слобожанський, буд. №40, у м. Дніпро), застосовано до заступника начальника управління - начальника відділу інспекції по особовому складу управління кадрового забезпечення ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (а.с.7 том 2).
Наказом від 01.04.2021 №152 о/с о згідно Законом України «Про Національну поліцію» звільнено пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) майора поліції ОСОБА_1 (0094823) заступника начальника управління - начальника відділу інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення, з 1 квітня 2021 року(а.с.8 том 2).
З матеріалів справи вбачається, що позивач з 22.03.2021 по 07.04.2021 перебував на лікарняному(а.с.80-83 том 1), відтак листами від 01.04.2021, 05.04.2021 позивача повідомлено про прийнятий 01.04.2021 наказ та запропоновано прибути до управління для ознайомлення з документами про звільнення, проведення розрахунку та отримання трудової книжки(а.с.9-10 том 2).
На підставі довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України виданої Комунальним підприємством «Дніпропетровська обласна Клінічна лікарня імені І.І. Мечникова Дніпропетровської обласної ради» від 7 квітня 2021 року №84 прийнято наказ від 12.04.2021 №165 о/с, яким внесено зміни до наказу пункт наказу про звільнення зі служби в поліції відповідно до пункту 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» майора поліції ОСОБА_1 (0094823) заступника начальника управління - начальника відділу інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення, з 1 квітня 2021 року, зі встановленням преміювання за квітень 2021 року у розмірі 0 %, з невикористаною частиною щорічної відпустки за 2021 рік за фактично відпрацьований час у кількості: основної - 8 діб, додаткової - 2 доби, стажем служби в поліції: 15 років 07 місяців 24 дні та сумою відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, що складає 2676,25 гривень на підставі наказу ГУНП від 30 березня 2021 року №480 к, змінити, вважати його звільненим зі служби в поліції відповідно до того ж пункту тієї ж частини та статті вказаного Закону, з 8 квітня 2021 року, зі встановленням того ж преміювання за квітень 2021 року, з невикористаною частиною щорічної відпустки за 2021 рік за фактично відпрацьований час у кількості: основної - 8 діб, додаткової - 2 доби з стажем служби в поліції: 15 років 08 місяців 01 день та сумою відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, що складає 2676,25 гривень на підставі наказу ГУНП від 30 березня 2021 року № 480 к(а.с.12 том 2).
Цього ж дня позивач отримав трудову книжку та витяг з наказу зі змінами в даті звільнення зі служби в поліції, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою(а.с.13 том 2).
Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Конституція України гарантує права та свободи людини і громадянина, а також встановлює вичерпний перелік підстав для їх обмеження.
Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно із ч. 6 ст. 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
За приписами ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон України №580-VIII).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України №580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 1 статті 17 цього Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Підпунктами 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Частинами 1, 3, 4, 5 ст. 59 Закону №580-VIII встановлено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.
Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.
Згідно ч. 1 ст. 60 Закону №580-VIII проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно ч. 1 ст. 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Статтею 18 Закону України №580-VIII визначено обов'язки поліцейських.
Зокрема, поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частини 1 та 2 статті 19 Закону України №580-VIII).
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VІІІ затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України №580-VIII, зобов'язує поліцейського, у тому числі: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника тощо.
Бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку (п.1, п.8 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Відповідно до частин 1 статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно із статтею 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Статтею 13 Дисциплінарного статуту установлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
На виконання вимог Дисциплінарного статуту наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок).
Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Згідно п. 1, 2 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до п. 1-4 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Службове розслідування має встановити:
наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;
наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;
ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;
обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
вид і розмір заподіяної шкоди;
причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
За змістом п. 1, 2, 9 розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов'язки керівника.
Відповідно до п. 1 розділу VIІ Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19 - 22 Дисциплінарного статуту.
У постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №815/2705/16, від 24.06.2021 у справі №826/7830/17 зазначено, що адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд досліджуючи підстави прийняття спірних наказів, встановив наступне.
Наказом від 11.12.2020 №2178 організовано проведення службового розслідування за відомостями, викладеними 02.12.2020 у рапорті заступника начальника ГУНП капітана поліції В. Богоніса щодо неналежного виконання службових обов'язків та організації службової діяльності підлеглих поліцейських заступником начальника управління - начальником ВІОС УКЗ ГУНП майором поліції А. Дуплієм.
У зв'язку з чим позивача відсторонено від виконання службових обов'язків (посади) заступника начальника управління - начальника ВІОС УКЗ ГУНП, а підпунктом 1 пункту 4 відповідного наказу, останньому визначено робоче місце в адміністративній будівлі Головного управління, що розташована по пр. Слобожанський, буд. № 40, у м. Дніпро, де він повинен перебувати згідно з вимогами внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців і працівників управлінь, відділів, секторів апарату ГУНП в Дніпропетровській області та інших його структурних та відокремлених підрозділах, затвердженого наказом ГУНП від 30.09.2016(п.3 наказу).
З вказаним наказом позивача ознайомлено 11.12.2020, що підтверджено особистим підписом ОСОБА_1 (а.с.87-86 том 1).
Як вже зазначено судом, на ім'я т.в.о. начальника ГУНП в Дніпропетровській області Володимиром Лісовиком 09.03.2021 подано рапорт, яким останній доповів, що майор поліції ОСОБА_1 , неодноразово був відсутній на визначеному йому робочому місці, а саме: 30.12.2020 та 31.12.2020, а також з 04.01.2021 по 06.01.2021 та з 11.01.2021 по 16.01.2021 (а.с.226 том 1).
Наказом від 09.03.2021 №523 за вказаним фактом призначено службове розслідування (а.с.225 том 1).
З метою перевірки відомостей, викладених у рапорті т. в. о. начальника УКЗ ГУНП підполковника поліції В. Лісовика 10.03.2021 дисциплінарною комісією ГУНП підготовлено та надіслано до СУ ГУНП запит, про надання записів камер відеоспостереження за 30, 31.12.2020, з 04 по 06.01.2021, а також з 11 по 16.01.2021, що розташовані у адміністративній будівлі Головного управління по пр. Слобожанський, буд. № 40, у м. Дніпро.
За результатами перегляду вказаних вище відеозаписів, 18.03.2021 дисциплінарною комісією ГУНП у складі: голови комісії - начальника УОАЗОР ГУНП полковника поліції П. Баранника, членів комісії - заступника начальника інспекторського відділу УОАЗОР ГУНП підполковника поліції Ю. Уразка та інспектора інспекторського відділу УОАЗОР ГУНП старшого лейтенанта поліції О. Душкаренка, у службовому кабінеті № 404, що розташований в адміністративній будівлі ГУНП по вул. Троїцькій 20а, складено акт перегляду від 18.03.2021 № 12/3-2271.
Згідно акту перегляду від 18.03.2021 №12/3-2271 (а.с.233-236 том 1) дисциплінарною комісією встановлено, що позивач 30.12.2020 о 08:53 заходить до приміщення СУ ГУНП та о 13:11 залишає адмінбудівлю і до кінця робочого дня до неї не повертається; 31.12.2020 о 08:47 позивач заходить до приміщення СУ ГУНП та о 13:13 залишає адмінбудівлю і до кінця робочого дня до неї не повертається; 04.01.2021 позивач на визначеному йому робочому місці був відсутній; 05.01.2021 о 09:02 позивач заходить до приміщення СУ ГУНП та о 13:19 залишає адмінбудівлю і до кінця робочого дня до неї не повертається; 06.01.2021 о 08:43 позивач заходить до приміщення СУ ГУНП та о 13:04 залишає адмінбудівлю і до кінця робочого дня до неї не повертається; 12.01.2021 о 09:07 позивач заходить до приміщення СУ ГУНП та о 15:38 залишає адмінбудівлю і до кінця робочого дня до неї не повертається; 13.01.2021 позивач на визначеному йому робочому місці був відсутній.
Суд зазначає, що згідно висновків постанов Верховного Суду від 11.03.2020 р. у справі №459/2618/17, від 09.11.2021 № 235/5659/20 прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно або в цілому). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня.
Для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суду необхідно з'ясувати поважність причини такої відсутності.
Поважними причинами визнаються такі причини, що виключають вину працівника.
При розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).
Визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи за пунктом 4 статті 40 КЗпП України є з'ясування поважності причин його відсутності на роботі.
Вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі у трудовому законодавстві України не існує, тому в кожному окремому випадку оцінка поважності причини відсутності на роботі дається виходячи з конкретних обставин.
Відповідно до сталої судової практики причину відсутності працівника на роботі можна вважати поважною, якщо явці на роботу перешкоджали істотні обставини, які не можуть бути усунуті самим працівником, зокрема: пожежа, повінь (інші стихійні лиха); аварії або простій на транспорті; виконання громадянського обов'язку (надання допомоги особам, потерпілим від нещасного випадку, порятунок державного або приватного майна при пожежі, стихійному лиху); догляд за захворілим зненацька членом родини; відсутність на роботі з дозволу безпосереднього керівника; відсутність за станом здоров'я.
Вирішуючи питання про поважність причин відсутності на роботі працівника, звільненого за пунктом 4 статті 40 КЗпП України, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати всі надані сторонами докази.
Відповідно до Внутрішнього розпорядку для поліцейських, державних службовців та працівників управлінь, відділів, секторів апарату ГУНП та інших його структурних, відокремлених підрозділів, затвердженого наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 30.09.2016 № 2786: початок роботи - о 9:00; Обідня перерва - 45 хвилин: з 13:00 по 13:45; Закінчення робочого дня: у понеділок, вівторок, середу, четвер - о 18:00; у п'ятницю - о 16:45; напередодні святкових днів - у понеділок, вівторок, середу, четвер о 17:00, у п'ятницю - 15:45. Вихідні дні - субота і неділя. Рекомендований час завчасного прибуття на робоче місце - 08:45.
З метою встановлення дійсних обставин судом у судовому засіданні досліджено відеозаписи камер відеоспостереження, що розташовані у адміністративній будівлі Головного управління по пр. Слобожанський, буд. № 40, у м. Дніпро, які були надані представником відповідача на адвокатський запит та долучені до матеріалів службового розслідування, так на відеозаписах майор поліції А.Дуплій заходить до приміщення СУ ГУНП та заходить до службового кабінету № 208 СУ ГУПН, у подальшому виходить з кабінету та залишає адмінбудівлю, визначені відеозаписом дата та час відповідають Акту про перегляд камер відео нагляду від 18.03.2021 року № 12/3-2271.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що у будівлі Головного управління (пр. Слобожанський, буд. №40), передбачено два входи/виходи, відтак позивач не був позбавлений можливості прибути після обідньої перерви через інших вхід, проте, відповідачем вказаного не взято до уваги.
Відповідно до Внутрішнього розпорядку від 30.09.2016 № 2786 перебування у робочий час поліцейських, державних службовців та і працівників управлінь, відділів, секторів та інших структурних, відокремлених підрозділів ГУНП за межами службових приміщень (адміністративних будівель) з метою вирішення службових питань погоджується з керівниками відповідних самостійних структурних підрозділів ГУНП.
Враховуючи приписи вказаного Внутрішнього розпорядку від 30.09.2016 № 2786 позивач вважається таким, що перебуває на службі у разі перебування у приміщенні Головного управління.
Таким чином, позивач міг перебувати у приміщенні Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Доказів протилежного представником відповідача не надано та вказані обставини відповідачем жодним чином не спростовано.
Крім того, посилання відповідача стосовно визначення наказом від 11.12.2020 №2178 робочого місця позивача у певному кабінеті не знайшло свого підтвердження під час розгляду даної справи, оскільки вказаний наказ таких вимог не визначає.
Згідно з підпунктом 1 пункту 4 вказаного наказу, позивачу визначено робоче місце в адмінбудівлі ГУНП, що розташована по пр. Слобожанський, буд. №40, у м. Дніпро, де він повинен перебувати згідно з вимогами внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців і працівників управлінь, відділів, секторів апарату ГУНП в Дніпропетровській області та інших його структурних та відокремлених підрозділах, затвердженого наказом ГУНП від 30.09.2016 №2786.
Також судом враховано значний проміжок часу між, на думку відповідача скоєнням дисциплінарного проступку (вперше 30.12.2020), та поданим ОСОБА_2 рапортом (09.03.2021), яким ініційовано проведення службового розслідування.
З огляду на те, що вперше (30.12.2020), на думку відповідача позивач був відсутній на роботі (службі) такий рапорт мав бути наданий до керівництва Головного управління 31.12.2020.
Верховний Суд у постанові від 11.03.2020 у справі №459/2618/17 визначив, що доказами відсутності працівника на роботі можуть бути доповідна записка безпосереднього начальника працівника на ім'я керівника підприємства, складений комісією (з не менш як трьох осіб) акт про відсутність працівника на робочому місці, а також табель обліку робочого часу з фіксацією відсутності працівника.
Відповідач зазначає, що такі документи у нього відсутні, оскільки не складалися.
При цьому, ті докази, що покладені в основу висновку службового розслідування, факт відсутності позивача на роботі належним чином та в повному обсязі не підтверджують.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Судом здійснено виклик для допиту у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 , який зазначив, що працює на 5 поверсі, у адміністративній будівлі Головного управління по пр. Слобожанський, буд. № 40, у м. Дніпро, 524 кабінет, та підтвердив перебування позивача на робочу місці в спірний період, зазначив, що майже кожного дня позивач перебував у нього в кабінеті, як до обіду, так і після.
У відповідності до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, ст.6 КАС України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01 липня 2003 року вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Разом з тим, відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті оскаржуваних рішень не дотримано.
Вищенаведене в цілому спростовує доводи відповідача, що ним проведено повне та всебічне службове розслідування, оскільки висновок службового розслідування відносно позивача є поверхневим, а докази, які покладені в його основу не можуть вважатись достатніми.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З сталою практикою Європейського Суду, приватне життя «охоплює право особи формувати та розвивати відносини з іншими людьми, включаючи відносини професійного чи ділового характеру» (див. п. 25 «C. проти Бельгії» від 07.08.1996 р. (Reports 1996 III)). Стаття 8 Конвенції «захищає право на розвиток особистості та право формувати і розвивати відносини з іншими людьми та навколишнім світом» (див. п. 61 рішення Суду у справі «Pretty проти Сполученого Королівства» (справа № 2346/02, ECHR 2002 III)). Обмеження, встановлені щодо доступу до професії, були визнані такими, що впливають на «приватне життя» (див. п. 47 рішення Суду у справі «Sidabras and Dћiautas проти Латвії» (справи №№ 55480/00 та 59330/00, ECHR 2004 VIII) і п.п. 22-25 рішення Суду у справі «Bigaeva проти Греції» від 28.05.2009 р. (справа 26713/05)).
Існують певні типові аспекти приватного життя, на які можуть вплинути звільнення, пониження в посаді, відмова у доступі до професії або інші подібні несприятливі заходи. До цих аспектів входить (і) «внутрішнє коло» заявника, (іі) можливість заявника встановлювати та розвивати відносини з іншими людьми та (ііі) соціальна і професійна репутація заявника. У таких спорах існують два напрямки за якими, як правило, виникають питання, пов'язані з приватним життям: або через підстави вжиття оскаржуваного заходу (у такому випадку Суд застосовує підхід, заснований на підставах), або, у деяких справах, через наслідки для приватного життя (у такому випадку Суд застосовує підхід, заснований на наслідках) (див. рішення у справі «Денісов проти України» [ВП] (Denisov v. Ukraine) [GC], заява № 76639/11, пункт 115, від 25 вересня 2018 року).
З огляду на вказане, накази від 30 березня 2021 року № 480к та від 01 квітня 2021 року № 152 о/с прийняті протиправно, відтак підлягають скасуванню, а вимоги у цій частині задоволенню.
При цьому, відповідно до пункту 1.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 №455, тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.
Видача інших документів про тимчасову непрацездатність забороняється, крім випадків, обумовлених п. 1.13, 2.7, 2.16, 2.17, 2.18, 2.19, 2.20, 3.4, 3.16, 6.6 (п. 1.2 Інструкції № 455).
Наслідки порушення гарантії, визначеної у ст. 40 ч. 3 КЗпПУ, усуваються шляхом зміни дати припинення трудових відносин на перший день після закінчення періоду непрацездатності чи відпустки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 у справі № 205/4196/18.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
З огляду на висновки суду про необхідність скасування наказів від 30 березня 2021 року №480к та від 01 квітня 2021 року №152 о/с, частина позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 12 квітня 2021 року №165 о/с «По особовому складу», в частині внесення змін до наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 01 квітня 2021 року №152 о/с «По особовому складу» щодо звільнення майора поліції ОСОБА_1 заступника начальника управління - начальника відділу інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення підлягає задоволенню, як похідна.
Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.
Нормами Закону України «Про Національну поліцію» не врегульовані питання процедури поновлення на посаді поліцейських, звільнення яких визнано судом незаконним, а тому судом до спірних правовідносин вірно застосовано положення Кодексу законів про працю України.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Наказом від 01.04.2021 №152 о/с, з урахуванням наказу від 12 квітня 2021 року №165 о/с, позивача звільнено з 08.04.2021(а.с.12 том 2).
Відтак, належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача є поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління - начальника відділу інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області із спеціальним званням майор поліції з 09.04.2021 (перший робочий день після звільнення позивача).
Щодо частини позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 6 розділу III Порядку та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.05.2002 за №8-рп/2002 (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов'язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми Кодексу Законів про працю України, у якому визначені основні трудові права працівників.
Отже, трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини.
Відповідно до частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Згідно Порядку № 260 від 06.04.2016 грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місця їх служби.
Відповідно до наявної у справі (а.с. 15 том 2), за лютий та березень 2021 року (два місяці, що передують місяцю, в якому відбулось звільнення) позивачу нараховано грошове забезпечення у розмірі 14040,0 грн.
Загальна кількість календарних днів у лютому та березні 2021 року - 59.
Середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 - 237,97 грн.
Період вимушеного прогулу позивача з 09.04.2021 (перший робочий день після звільнення позивача) по 30.11.2021 року (дата прийняття судом рішення про поновлення позивача на посаді) складає 236 календарних дні (квітень - 22 дні, травень - 31 день, червень - 30 днів, липень - 31 день, серпень - 31 день, вересень - 30 днів, жовтень - 31 день, листопад - 30 днів).
Згідно із пунктом 171.1 статті 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Відповідно, сума середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу складає 56 160,92 грн. (237,97 * 236) без утримання податків та інших обов'язкових платежів.
Відповідно до п.п. 2, 3 ч.1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Отже, рішення суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління - начальника відділу інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області із спеціальним званням майор поліції та стягнення з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір", та не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49101, вул. Троїцька, 20-а, Дніпро, код ЄДРПОУ 40108866), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» (52070, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Новоолександрівка, вул. Сурська, буд. 96, код ЄДРПОУ 39245807) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 30 березня 2021 року № 480к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника управління - начальника ВІОС УКЗ ГУНП майора поліції А. Дуплія».
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 01 квітня 2021 року № 152 о/с «По особовому складу», в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 заступника начальника управління - начальника відділу інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 12 квітня 2021 року № 165 о/с «По особовому складу», в частині внесення змін до наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 01 квітня 2021 року № 152 о/с «По особовому складу» щодо звільнення майора поліції ОСОБА_1 заступника начальника управління - начальника відділу інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення.
Поновити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на посаді заступника начальника управління - начальника відділу інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області із спеціальним званням майор поліції з 09.04.2021 року.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 суму середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 09 квітня 2021 року по дату постановлення рішення у даній справі у розмірі 56 160,92 гривень (п'ятдесят шість тисяч сто шістдесят гривень 92 копійки), без утримання податків та інших обов'язкових платежів.
Рішення суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління - начальника відділу інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області із спеціальним званням майор поліції та стягнення з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 03 грудня 2021 року.
Суддя Н.В. Боженко