Справа №431/5692/21
Провадження №3/431/689/21
20 грудня 2021 року Старобільський районний суд Луганської області у складі головуючого судді Кудрявцева І.В., при секретарі Дубініній О.О., за участі захисника Чернобай С.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Старобільського районного суду Луганської області у м.Старобільськ Луганської області адміністративну справу, яка надійшла з САП Старобільського РУП ГУНП в Луганській області стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого: АДРЕСА_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ДПР18 №387137, 22 жовтня 2021 року о 23 годині 10 хвилин на вул.Миру у с.Світле Старобільського району особа яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 здійснював рух т.з ВАЗ 217030 держ№ НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння зіниць очей, тремтіння пальців рук, хитка хода, чим порушив п.2.5 ПДР України.
У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 відмовився від дачі пояснень .
Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що він складав протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , він не був забезпечений спеціальними технічними засобами і Височину було запропоновано пройти медогляд у лікарні.
З відеозапису, доданого до протоколу та дослідженого у судовому засіданні, вбачається відеозображення процедури складання протоколу та вбачається рух автомобіля, зупинка автомобіля; водночас зображення особи яка перебувала за кермом в момент зупинки відеозапис не містить.
З письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , даних на ім'я нач. Старобільського РУП та досліджених у судовому засіданні (а.с.3,4) вбачається, що ОСОБА_1 на пропозицію прослідувати до Старобільського РТМО для проходження медичного освідування відповів відмовою.
Вислухавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:
Згідно частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно ч.2 ст.246 КУпАП, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається КУпАП та іншими законами України.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання та застосування практики рішень Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують Конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Європейським судом з прав людини у прийнятих рішеннях висловлено правову позицію щодо розгляду національними судами справ про адміністративні правопорушення. Так, у постанові Суду у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» від 08.06.1976 року були визначені критерії, за наявності будь-якого із них правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень. Такими критеріями є «Критерій національного права», який визначає те, що будь-яке протиправне діяння є злочином, якщо воно передбачено як злочин відповідним національним законодавством; критерій «кола адресатів», відповідно до якого правопорушення повинно розглядатись як кримінальне, якщо відповідальність за нього поширюється на невизначене коло осіб; критерій «мети та тяжкості наслідків» за змістом якого вчинене правопорушення розглядається за природою кримінального злочину, якщо санкція за його вчинення є достатньо суворою і передбачає елемент покарання (пункти 82-83 вказаної постанови).
У справі “Лучанінова проти України” (рішення від 09.06.2011 р., заява N16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.51 КУпАП стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку, ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції “з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням”.
У зв'язку з викладеним суд вважає, що положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є такими, що підлягають застосуванню при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.1 ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно ч.1 ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до ч.1 ст.257 КУпАП, протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення визначено статтею 279 КУпАП, згідно якої розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
У рішенні від 06.03.2017р. у справі «Карелін проти РФ» ЄСПЛ визнав, що інформація, яка міститься у протоколі про адміністративне правопорушення, не могла розглядатись у якості доказу, що стосується встановлення фактичних елементів (п.66 вказаного рішення).
З огляду на вищезазначені положення ст.ст.254,256,257,279 КУпАП та практику ЄСПЛ суд доходить висновку що викладена у протоколі у справі про адміністративне правопорушення суть адміністративного правопорушення є формулюванням висунутого проти особи обвинувачення у вчиненні правопорушення.
У рішенні по справі “Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії” ЄСПЛ зазначив, що ч.2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
Отже ЄСПЛ сформульовано однозначний висновок про те, що суд не має права перебирати на себе функцію обвинувача у справах про адміністративні правопорушення, які в розумінні Конвенції прирівнюються до кримінального провадження, оскільки в такому випадку суд перестає бути незалежним та неупередженим органом з розгляду спорів, що є безумовним порушенням ст.6 Конвенції в частині права кожного на справедливий суд. В такому випадку суд позбавлений можливості самостійно здійснювати збір додаткових доказів, що підтверджували б або спростовували б вину правопорушника, а отже судовий розгляд здійснюється на підставі наданих суду матеріалів.
З огляду на зазначене, суд позбавлений змоги самостійно витребовувати докази та документи на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вказаний обов'язок повністю покладений на орган або особу, яка складає відповідний протокол.
Це повністю узгоджується з приписами ч.2 ст.251 КУпАП, згідно яких обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У даній справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 згідно протоколу інкримінується здійснення руху транспортного засобу з ознаками алкогольного сп'яніння та порушення цими діями пункту 2.5 Правил дорожнього руху України та таким діям ОСОБА_1 у протоколі дана кваліфікація за ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина перша статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення: 1)керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, 2)передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, 3)відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водночас, частиною першою ст.130 КУпАП не встановлюється адміністративної відповідальності за вчинення «здійснення руху транспортного засобу з ознаками алкогольного сп'яніння», як сформульовано суть інкримінованого адміністративного правопорушення у протоколі серії ДПР18 №387137.
Крім того, згідно п.10 розділу ІІ «Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015р. №1452/735, зареєстрованої у Мінюсті України 11.11.2015р. за №1413/27858, результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння.
Згідно п.16 розділу III «Проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів» Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015р. №1452/735, зареєстрованої у Мінюсті України 11.11.2015р. за №1413/27858, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.
Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів перебування ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, якими можуть бути згідно вищевказаних положень Інструкції лише акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів або висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння, враховуючи що згідно сформульованої у протоколі серії ДПР18 №387137 суті інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення йому не інкримінується передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння, чи відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, суд вважає що у діях ОСОБА_1 відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і, отже, відсутній і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та приймаючи до уваги положення п.7 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України 06.11.2015р. №1376, зареєстрованої в Мінюсті України 01.12.2015р. за №1496/27941, згідно якого н е допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено, у зв'язку з чим суд вважає за неможливе направити дану справу на доопрацювання та вважає за необхідне провадження у даній справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ст.247, ст.283, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Старобільський районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя І.В. Кудрявцев