79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
23 червня 2010 р. № 2а-2553/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого -судді Костіва М.В.,
при секретарі Билень Н.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Лехкий Є.В.;
від відповідача: Закорчемний І.Б., гадій А.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного підприємства “Подорожненський рудник”, с. Антонівка, Львівська область, до Державної податкової інспекції у Жидачівському районі, м. Жидачів, Львівська область, про скасування податкових повідомлень -рішень ДПІ у Жидачівському районі від 14.08.2008 р. №0003441501/0; від 24.10.2008 р. №0003441501/1/14047, від 09.01.2009 р. №0003441501/2; від 10.11.2006 р. №0002711501/0/8530,
Позов заявлено державним підприємством “Подорожненський рудник”, с. Антонівка, Львівська область, до Державної податкової інспекції у Жидачівському районі, м. Жидачів, Львівська область, про скасування податкових повідомлень -рішень від 14.08.2008 р. №0003441501/0; від 24.10.2008 р. №0003441501/1/14047, від 09.01.2009 р. №0003441501/2 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань по платі за землю в сумі 482919,68 грн.; податкового повідомлення-рішення від 10.11.2006 р. №0002711501/0/8530 про застосування штрафної санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань по платі за землю в сумі 801424,93 грн.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 19.03.2010 р. відкрито провадження у справі та призначено справу на 23.04.2010 р. Розгляд справи відкладався з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.
В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що відповідач двічі нарахував штрафні санкції за один і той же період -2005 -2006 р., не врахував, що сума податкового боргу виникла внаслідок створення позивача шляхом виділу з Роздільського ДГХП “Сірка” з заборгованістю по платі за землю в сумі 2479 млн. грн., недофінансування позивача з державного бюджету. Посилається на ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно із якою нарахування штрафних санкцій припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача позов заперечив за безпідставністю з мотивів, зазначених у запереченні. Ствердив, зокрема, що позивач своєчасно не сплатив узгоджене податкове зобов'язання, у зв'язку із чим на підставі п. 17.1.7. Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” йому були нараховані штрафні санкції. Зазначений закон є спеціальним законом з питань оподаткування, а відтак позивач безпідставно посилається на норми ГК України. Просить у позові відмовити.
Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
З 09.10.2006 р. по 27.10.2006 р. відповідач провів перевірку позивача, що підтверджується актом від 03.11.2006 р. №508/23-2/30766042 “Про результати виїзної планової перевірки Державного госпрозрахункового підприємства “Подорожненський рудник”, код за ЄДРПОУ -30766042, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 р. по 30.06.2006 р., а з податку на додану вартість, по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб за період з 01.08.2005 р. по 30.06.2006 р., та по податку за землю (в частині несвоєчасної сплати податку за землю) за період з 30.12.2004 р. по 28.07.2006 р.”. Актом встановлено несвоєчасну сплату узгодженої позивачем (згідно розрахунку №46 від 31.01.2003 р.) суми податкового зобов'язання по платі за землю. На підставі вказаного акту було винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 10.11.2006 р. №0002711501/0/8530 про застосування штрафної санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань по платі за землю в сумі 801424,93 грн.
29.07.2008 р. відповідачем був складений акт №766/15-0/30766042 “Про результати перевірки дотримання вимог п. п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” Державним госпрозрахунковим підприємством “Подорожненський рудник” 30766042 за період з 31.10.2005 р. по 30.01.08 р.”, яким було встановлено порушення позивачем п. 5.3.1. Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, що полягало у сплаті узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем плата за землю із затримкою більше 90 календарних днів в сумі 965839,20 грн. На підставі вказаного акту та за результатами апеляційного оскарження відповідачем були винесені оспорювані податкові повідомлення -рішення від 14.08.2008 р. №0003441501/0; від 24.10.2008 р. №0003441501/1/14047, від 09.01.2009 р. №0003441501/2 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань по платі за землю в сумі 482919,68 грн..
Як вбачається зі змісту вказаних актів, у них зафіксовані різні порушення, передбачені у ст. 17.1.7. Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме, несвоєчасна сплата узгодженої суми у різні строки.
Згідно із ст. 17.1.7. Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у разі, коли платник податків не сплачує суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим законом, такий платник зобов'язаний сплатити штраф: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 10% такої суми, при затримці від 31 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 20% такої суми; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 50% такої суми.
При цьому, суму самої заборгованості по платі за землю позивач не заперечив, доказів неправомірності її обчислення чи неузгодженості не надав.
Як передбачено п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації. Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення. Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Згідно із п. 5.3.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Позивач посилається на сплив строків, передбачених ГК України для застосування щодо нього відповідальності за такі порушення. Однак, згідно із ст. 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Однак, законодавством у даному випадку встановлені такі винятки, зокрема, у ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який є спеціальним законом з питань оподаткування.
Ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ч. 1 ст. 21 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 69 -71, 86, 98, 158-163, 167 КАС України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня постановлення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя Костів М.В.
Повний текст постанови складено 29.06.2010 року.