01 листопада 2021 року Справа № 160/14796/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, третя особа Приватне акціонерне товариство “ДТЕК Павлоградвугілля” про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,-
25.08.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області, третя особа Приватне акціонерне товариство “ДТЕК Павлоградвугілля”, в якій позивач просить визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області щодо відмови прийняти заяву-розрахунок 001952 від 30.06.2020 р. та здійснити фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованій особі ОСОБА_1 ; зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Дніпропетровській області прийняти листок непрацездатності серія АДЮ 198295 виданий 24.04.2020 року та листок непрацездатності серії АДЮ №544011 виданий 19.05.2020 року, заяву-розрахунок 001952 від 30.06.2020 р. та здійснити фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованій особі ОСОБА_1 № страхового свідоцтва № НОМЕР_1 (допомога по тимчасовій непрацездатності) в кількості 37 днів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що працює у Виробничому структурному підрозділі “Шахтоуправління Тернівське” ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля”. З 20.04.2020 року по 15.05.2020 року оголошено простій підприємства з оплатою праці працівників, що знаходяться в простої, в розмірі не нижче тарифної ставки (окладу). В період часу з 24.04.2020 року 05.06.2020 року позивач перебував на лікарняному у зв'язку з загальним захворюванням. Відповідачем заява-розрахунок щодо виплати позивачу допомоги по тимчасовій непрацездатності на підставі листків непрацездатності прийнята не була, кошти роботодавцю не перераховані, оскільки, на думку відповідача, допомога по тимчасовій непрацездатності за календарні дні тимчасової непрацездатності, які збігаються з календарними днями перебування працівника в простої, за рахунок фонду не надається, так як це буде суперечити нормам ч.1 ст.22 Закону України 1105. Таку відмову позивач вважає протиправною, оскільки період простою підприємства не належить до переліку підстав для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності, встановлених статтею 23 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, під час простою підприємства не з вини працівника допомога по тимчасовій непрацездатності має надаватися працівнику на загальних підставах. Отже, відповідач, як страховик безпідставно відмовив третій особі, як страхувальнику у фінансуванні для надання позивачу матеріального забезпечення - допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.08.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/14796/21. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
18.10.2021 року представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності, у разі настання страхового випадку у період простою підприємства, суперечить самій сутності такої допомоги, яка є формою матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати. Оскільки у випадку простою підприємства заробітна плата працівникам не нараховується, то і підстав для її компенсації не існує.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 працює прохідником 6-го розряду з повним робочим днем у Виробничому структурному підрозділі “Шахтоуправління Тернівське” ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля”.
Наказом ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" від 15.04.2020 року № 2244 оголошено простій з 20.04.2020 року до 15.05.2020 року для працівників служб, департаментів, відділів, дільниць, цехів ВСП “Шахтоуправління Тернівське”; працівникам, які перебувають у простої, дозволено не знаходитись в період простою за місцем роботи протягом всього робочого дня (зміни); встановлено, що оплату працівникам, які перебувають у простої, нараховувати у відповідності з положенням Колективного договору та Галузевої угоди, у розмірі не нижче тарифної ставки (окладу).
В період часу з 24.04.2020 року 18.05.2020 року та з 19.05.2020 року по 05.06.2020 року позивач перебував на лікарняному у зв'язку з загальним захворюванням, що підтверджується копіями листків непрацездатності серії АДЮ 198295 та АДЮ №544011 .
Вказані листки непрацездатності було надано в комісію із соціального страхування ВСП “Шахтоуправління Тернівське”.
Листом від 02.06.2021 року № 1430 відповідачем повідомлено позивача про те, що комісією було прийнято рішення призначити матеріальне забезпечення за листами непрацездатності (Серії АДЮ 198295 та АДЮ №544011), що підтверджено протоколом № 19 від 25.06.2020 року. Відповідно до розрахунку заробітної плати сума нарахованої допомоги склала за рахунок підприємства 5 календарних днів - 3 048, 45 грн., за рахунок фонду соціального страхування 37 календарних днів - 22 558, 53 грн. Заява-розрахунок була подана на розгляд до фонду через програму МЕДОК 26.06.2020 р., а 30.06.2020 р. отримана квитанція від ФСС про не прийняття заяви розрахунку з позначкою “Допомога по тимчасовій непрацездатності за календарні дні тимчасової непрацездатності, які збігаються з календарними днями перебування працівника в простої, за рахунок фонду не надається оскільки суперечить нормам ч. 1 статті 22 ЗУ 1105".
Вважаючи протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області щодо відмови прийняти заяву-розрахунок 001952 від 30.06.2020 р. та здійснити фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованій особі ОСОБА_1 , позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначаються Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 23.09.1999 року № 1105 (далі - Закон № 1105).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 Закону №1105, за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг, зокрема, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною).
Пунктом 1 частини 1 статті 22 Закону №1105 передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у разі настання в неї одного з таких страхових випадків, зокрема, тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.
Згідно із ч.3 статті 30 Закону №1105, рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).
Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.
Відповідно до ч.1 ст. 31 Закону №1105 підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.
Тобто, для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності єдиною і необхідною умовою, що підтверджує юридичний факт наявності права на її отримання, є належним чином виданий та оформлений листок непрацездатності.
Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за погодженням з Фондом.
Порядок оформлення і видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, регламентується Наказом Міністерства охорони здоров'я від 09 квітня 2008 року №189 Про затвердження Положення про експертизу тимчасової непрацездатності (далі - Порядок № 189).
Згідно з пунктом 3.2 Порядку № 189 організація експертизи тимчасової непрацездатності здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства, у тому числі Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України від 13 листопада 2011 року №455 та Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом МОЗ України від 03 листопада 2004 року № 532/274/136-ос/1406.
Судом встановлено, що листки непрацездатності, долучені позивачем до матеріалів справи видані на підставі та у відповідності до приписів законодавства. Будь-яких помилок, виправлень, відсутності реквізитів, визначених вищенаведеними інструкціями, такий листок не містить. Це підтверджується і тим фактом, що при прийнятті вказаних листків непрацездатності відповідачем не наведено будь-яких недоліків в оформлені відповідного документа на отримання матеріальної допомоги. Вказана обставина не є спірною і не заперечується відповідачем.
Причиною не призначення допомоги позивачу, як зазначає відповідач і підтверджується матеріалами справи, є період перебування позивача на лікарняному у період простою на Виробничому структурному підрозділі “Шахтоуправління Тернівське” ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля”.
Пунктом 1 статті 23 Закону № 1105 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що допомога по тимчасовій непрацездатності не надається: 1) у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину; 2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляції хвороби; 3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи; 4) за час примусового лікування, призначеного за постановою суду; 5) у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'янінням; 6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням.
Суд зазначає, що перелік підстав, наведений у вказаній статті є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню. Підставу перебування підприємства у простої і, як наслідок, відсутність обов'язку відповідача здійснити нарахування за період тимчасової непрацездатності, у цьому переліку не наведено.
Отже, суд доходить висновку, що відповідачем не може бути відмовлено у виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованим особам у випадах, інших, ніж передбачені ст. 23 Закону №1105, зокрема, з посиланням на обставини простою підприємства на якому працює така особа.
Щодо посилань відповідача на відсутність підтвердженого факту виходу працівників на роботу у період простою, і, як наслідок відхилення заяви-розрахунку на здійснення належних виплат працівникам ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля”, суд зазначає таке.
Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і профспілкового комітету на основі типових правил у відповідності до ч. 1 ст. 142 КЗпП України.
Таким чином, питання необхідності присутності або відсутності на роботі працівників у разі простою може бути вирішено у правилах внутрішнього трудового розпорядку підприємства і безпосередньо нормами чинного законодавства не передбачено.
Водночас, наведені у відзиві на позовну заяву листи Міністерства соціальної політики України, зокрема від 31.07.2015 №445/18/99-15 та від 20.10.2020 №010-4474, 23.12.2020 № 19990290-20/45 носять рекомендаційний характер, не є нормативно-правовими актами, що безпосередньо випливає з їх змісту.
В свою чергу порядок фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України затверджений постановою правління Фонду соціального страхування України №12 від 19.07.2018 року.
Даний Порядок визначає механізм та умови фінансування страхувальників для надання за рахунок коштів Фонду соціального страхування України (далі - Фонд): 1) матеріального забезпечення у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, передбаченого статтею 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон), за такими видами: допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною); допомога по вагітності та пологах; допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві); 2) виплат потерпілим на виробництві, передбачених абзацом четвертим частини третьої статті 42 Закону, за такими видами: допомога по тимчасовій непрацездатності, яка настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; виплата при тимчасовому переведенні потерпілого на легшу, нижчеоплачувану роботу; відшкодування вартості поховання потерпілого та пов'язаних з цим ритуальних послуг.
Пунктом 2 Порядку передбачено, що у разі настання у застрахованої особи страхового випадку, пов'язаного з тимчасовою втратою працездатності, комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, з урахуванням вимог Положення про комісію (уповноваженого) із страхування з тимчасової втрати працездатності, на підставі поданих документів, передбачених статтею 31 Закону, приймає рішення про призначення матеріального забезпечення застрахованій особі.
На підставі рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства про призначення матеріального забезпечення (далі - комісія) страхувальник нараховує суми матеріального забезпечення та оформлює заяву-розрахунок, яка повинна бути передана до робочих органів виконавчої дирекції Фонду не пізніше 5 робочих днів з дати прийняття комісією такого рішення.
Відповідно пунктів 4 - 6 Порядку, фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам та окремих виплат потерпілим на виробництві здійснюється робочими органами виконавчої дирекції Фонду або їх відділеннями.
Підставою для фінансування страхувальників робочими органами виконавчої дирекції Фонду або їх відділеннями є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення та окремих виплат потерпілим на виробництві за їх видами. Форма заяви-розрахунку наведена у додатку 1 до цього Порядку.
Страхувальник подає заяву-розрахунок до робочого органу виконавчої дирекції Фонду або його відділення за своїм місцезнаходженням чи місцем проживання.
Заява-розрахунок надається страхувальником в паперовому вигляді особисто до робочого органу виконавчої дирекції Фонду або його відділення, або надсилається в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису.
Пунктом 8 Порядку встановлено, що робочий орган виконавчої дирекції Фонду або його відділення після надходження заяви-розрахунку здійснює перевірку інформації, наведеної у ній, перевіряє правильність заповнення реквізитів, наявність даних про страхувальника в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, дані про сплату ним єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, наявність у Фонді зареєстрованого нещасного випадку або профзахворювання (у разі проведення виплат потерпілим на виробництві (членам їх сімей), правильності нарахування виплат та у разі відсутності зауважень протягом десяти робочих днів здійснює фінансування сум, зазначених у заяві-розрахунку.
Аналіз зазначених положень наведеного Порядку передбачає здійснення фінансування на підставі отриманої заяви-розрахунку.
При цьому Порядком не передбачено обов'язку направлення страхувальником та, відповідно обов'язку з прийняття робочими органами виконавчої дирекції Фонду або його відділеннями, листків непрацездатності.
Що стосується вимоги прийняти заяву - розрахунок, судом встановлено, що така заява надійшла до відповідача, була ним розглянута та не була неприйнята ним до оплати.
Отже, вимога позивача зобов'язати відповідача прийняти листки непрацездатності та заяву - розрахунок є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає повноваження суду при вирішенні справи, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови здійснити фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованій особі ОСОБА_1 , а належним способом відновлення порушеного права буде зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Дніпропетровській області здійснити фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованій особі ОСОБА_1 .
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судові витрати підлягають стягненню в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (49020, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 93, код ЄДРПОУ 41323962), третя особа Приватне акціонерне товариство “ДТЕК Павлоградвугілля” про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області щодо відмови у здійсненні фінансування Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Павлоградвугілля” для надання ОСОБА_1 матеріального забезпечення - допомоги по тимчасовій непрацездатності за листками непрацездатності Серії АДЮ № 198295 та Серії АДЮ №544011.
Зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Дніпропетровській області здійснити фінансування Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" для надання ОСОБА_1 матеріального забезпечення - допомоги по тимчасовій непрацездатності за листками непрацездатності Серії АДЮ № 198295 та Серії АДЮ №544011 за період з 24.04.2020 року по 05.06.2020 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 908 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська