21 жовтня 2021 року Справа № 160/3693/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача 1: Військова частина НОМЕР_1 , відповідача 2: Військова частина НОМЕР_2 , відповідача 3: Військова частина НОМЕР_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
15 березня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до відповідача 1: Військова частина НОМЕР_1 , відповідача 2: Військова частина НОМЕР_2 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити за користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 86054 гривні 90 копійок із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щорічної грошової компенсації суп податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 21.07.2018 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4258 гривень 75 копійок відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 встановити ОСОБА_1 щомісячну фіксовану суму індексації грошового забезпечення у березні 2018 року в розмірі 4258 гривень 75 копійок;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4258 гривень 75 копійок за період з 01.03.2018 року по 21.07.2018 року включно в сумі 19919 гривень 96 копійок відповідно до абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 22.07.2018 року по 02.09.2019 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3620 гривень 90 копійок відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4258 гривень 75 копійок за період з 22.07.2018 по 02.09.2019 року включно в сумі 57021 гривня 46 копійок відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 та Військову частину НОМЕР_2 подати звіт про виконання судового рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період проходження військової служби, нарахування грошового забезпечення відповідачами здійснювалось не в повному розмірі, а саме у період з 01.12.2015 року по 02.09.2019 року не в повному розмірі нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення, яка є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв'язку зі зростанням спожитих цін, є обов'язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Індексація грошового забезпечення не виплачена і станом на день подання позову.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/3693/21 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі №160/3693/21 за вищезазначеним позовом, ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження). Даною ухвалою витребувано від військової частини НОМЕР_1 : Довідку про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення позивача з 01.12.2015 року по 21.07.2018 року або витяг з роздавальних відомостей за період з 01.12.2015 року по 21.07.2018 року. Довідку про розмір виплати позивачу індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 року по 21.07.2018 року. Розрахунок належної позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 21.07.2018 року з зазначенням базових місяців для розрахунку індексу споживчих цін та фіксованої суми індексації грошового забезпечення. Інформацію про розмір посадового окладу станом на 01.01.2008 року, 01.02.2018 року, 01.03.2018 року за посадами «начальник відділу організаційно-планового та аналізу підготовки - заступник начальника управління» на яких перебував позивач в період з 28.03.2015 року по 21.21.07.2018 року. Копію витягу з наказу про зарахування позивача до списків особового складу військової часини НОМЕР_1 . Копію витягу про здачу справ та посади та виключення позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . Витребувано від військової частини НОМЕР_2 : Довідку про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення позивача з 22.07.2018 року по 02.09.2019 або витяг з роздавальних відомостей за період з 22.07.2018 року по 02.09.2019 року. Довідку про розмір виплати позивачу індексації грошового забезпечення з 22.07.2018 року по 02.09.2019 року. Розрахунок належної позивачу індексації грошового забезпечення за період з 22.07.2018 року по 02.09.2019 року з зазначенням базових місяців для розрахунку індексу споживчих цін та фіксованої суми індексації грошового забезпечення. Копію витягу з наказу про зарахування позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 . Копію витягу про здачу справ та посади та виключення позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 .
Військовою частиною НОМЕР_2 19.05.2021 надано до суду відзив на позовну заяву, згідно змісту якого останній зазначив, що у спірних правовідносинах відсутні підстави для визнання бездіяльності протиправною, оскільки Військова частина НОМЕР_2 діяла в межах фінансових можливостей та у спосіб визначений Порядком №1078, Інструкцією №260 та роз'ясненнями Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 №248/3/9/1/2.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року призначено розгляд адміністративної справи №160/3693/21 за правилами загального позовного провадження. Замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим. Даною ухвалою витребувано від військової частини НОМЕР_1 : Довідку про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення позивача з 01.12.2015 року по 21.07.2018 року або витяг з роздавальних відомостей за період з 01.12.2015 року по 21.07.2018 року. Довідку про розмір виплати позивачу індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 року по 21.07.2018 року. Розрахунок належної позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 21.07.2018 року з зазначенням базових місяців для розрахунку індексу споживчих цін та фіксованої суми індексації грошового забезпечення. Інформацію про розмір посадового окладу станом на 01.01.2008 року, 01.02.2018 року, 01.03.2018 року за посадами «начальник відділу організаційно-планового та аналізу підготовки - заступник начальника управління» на яких перебував позивач в період з 28.03.2015 року по 21.21.07.2018 року. Копію витягу з наказу про зарахування позивача до списків особового складу військової часини НОМЕР_1 . Копію витягу про здачу справ та посади та виключення позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Військовою частиною НОМЕР_1 31.05.2021 надано до суду відзив на позовну заяву, згідно змісту якого останній зазначив, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , яка відповідно до інформації в позові, знаходилась на грошовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_2 . Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 12.08.2019 №152 позивача виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 . Відповідно до абзацу 4 пункту 241 Указу Президента України “Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України” 10.12.2008 №1153/2008 (далі - Указ Президента №1153) накази про звільнення військовослужбовців з військової служби оголошуються командирами військових частин. Згідно до абзацу 1 пункту 242 Указ Президента №1153 після видання наказу командира військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини. Абзац 3 пункту 242 Указ Президента №1153 військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини. Таким чином, позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , а остаточний розрахунок при звільненні ОСОБА_2 , як зазначено в позові, здійснювався військовою частиною НОМЕР_2 , місто Київ. У зв'язку із вищевикладеним, Військова частина НОМЕР_1 з військової служби позивача не звільняла. Також відповідачем надані витребувані судом документи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2021 року залучено до участі в справі в якості другого відповідача Військову частину НОМЕР_3 . Витребувано від Військової частини НОМЕР_3 довідку про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення позивача з або витяг з роздавальних відомостей за період проходження військової служби позивачем. Довідку про розмір виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби. Розрахунок належної позивачу індексації грошового забезпечення за період за період проходження військової служби з зазначенням базових місяців для розрахунку індексу споживчих цін та фіксованої суми індексації грошового забезпечення. Копію витягу з наказу про зарахування позивача до списків особового складу Військової частини НОМЕР_3 . Копію витягу про звільнення, здачу справ та посади та виключення позивача зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_3 .
Військовою частиною НОМЕР_3 14.09.2021 та 21.09.2021 надано до суду відзив на позовну заяву, згідно змісту якого останній зазначив, що відповідно до вимог Порядку №1078 та роз'яснень Міністерства соціальної політики України від 16.04.2015 №10685/0/14-15/10, від 09.06.2016 №252/10/136-16 та від 08.08.2017 №78/0/66-17 механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди немає. Зазначене викладено у листі Державного секретаря Міністерства оборони України до заступника Головного військового прокурора Генеральної прокуратури України (супровідний лист Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 13.10.2017 №248/3/9/1/1731). Останнє підвищення посадових окладів військовослужбовців відбулося у березні 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”. Право на виплату індексації грошового забезпечення військовослужбовців настало у грудні 2018 року, відповідно, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється з грудня 2018 року по теперішній час, що підтверджується довідкою-розрахунком. Згідно вимог п. 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини. На момент виключення зі списків особового складу частини у позивача не виникало спірних питань. Також надано до суду витребувані документи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
29 вересня 2021 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано правову позицію викладену в позовні заяві.
У судове засідання, що призначене на 21 жовтня 2021 р. сторони не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.
В матеріалах справи міститься заява позивача про розгляд справи без участі позивача.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що наказом від 05.02.2013 №34 ОСОБА_1 з 05.02.2013 року зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення.
Наказом від 21.07.2018 №169 позивача з 21.07.2018 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з 21.07.2018 року, якого призначено наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 22 червня 2018 року № 334 на посаду начальника відділу бойової підготовки - заступника начальника управління бойової підготовки Командування Сухопутних військ Збройних Сил України.
Наказом від 23.07.2018 №138 позивача зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення, та вважати таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з 22.07.2018, Військова частина НОМЕР_3 .
На підставі витягу з наказу №369 від 29.07.2019 та рапорту позивача т.в.о. начальником штабу - першого заступника командувача Сухопутних військ Збройних сил України складено наказ №152 від 12.08.2019, яким позивача слід вважати таким, що справи та посаду здав з 12.08.2019 та виключений зі списків особового складу з 02.09.2019, Військова частина НОМЕР_3 .
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідачів щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 95 Кодексу законів про працю України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до статей 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до частин другої та третьої статей 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ).
Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Як вказано вище, позивач у період з 2013 року по 21.07.2018 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Судом з матеріалів справи встановлено, що позивачу у період з грудня 2015 по липень 2018 нарахування та виплата індексації не здійснювалась.
Вказані обставини підтверджені довідками, що надані представником Військової частини НОМЕР_1 на виконання ухвали суду від 19.05.2021.
З огляду на вказане, Військовою частиною НОМЕР_1 допущено протиправну бездіяльність щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з грудня 2015 року по липень 2018 року.
З метою реалізації Закону №1282-XII постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).
Згідно із п. 1-1 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Відповідно до п. 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник (пункт 10-2 Порядку № 1078).
Суд зазначає, що пункт 10-2 Порядку № 1078, викладений в новій редакції Постановою КМУ № 1013 від 09.12.2015, якою в тому числі внесені зміни: поширено його положення для новоприйнятих працівників, та застосовується з 1 грудня 2015 року.
Відповідно до пункту 14 Порядку роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
Мінсоцполітики в листі від 28.04.2016 № 201/10/1.37-16 надало роз'яснення щодо індексації заробітної плати, яке полягає в наступному.
Пунктом 10-2 Порядку № 1078 визначено, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Отже, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Враховуючи викладене та наведені у листі дані, для працівника, який працює з лютого 2014 року, обчислення індексу споживчих цін має здійснюватися з місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулося у квітні 2012 року, то для визначення суми індексації такому працівнику з грудня 2015 року має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з травня 2012 року.
Суд зазначає, що схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності з 01.01.2008.
Верховний Суд у постанові від 10.09.2020 у справі №200/9297/19-а залишив без змін ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2020 року у справі №200/9297/19-а, в якій суд дійшов до висновку, що з 01.12.2015 - базовий місяць січень 2008 року відповідно до п. 10-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року та зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити за користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно іншого спірного періоду, судом встановлено наступне.
З 01.03.2018 року по 21.07.2018 року включно у якому позивач проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
З 22.07.2018 по 02.09.2019 позивач проходив службу у Військовій частині НОМЕР_3 .
Починаючи з грудня 2018 по вересень 2019 позивачу була виплачена сума індексації Військовою частиною НОМЕР_3 .
Під час здійснення вказаної виплати з грудня 2018 по вересень 2019 застосовано базовий місяць березень 2018, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками військових частин.
Постановою Кабінету Міністрів України №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017, в редакції від 24.02.2018, яка набрала чинності з 01 березня 2018 року змінено систему виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та розміри тарифних ставок.
Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, постановою Кабінету Міністрів України №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу осіб рядового та начальницького складу.
Проте, позивач у позові вимоги щодо визначення базового місяця - березень 2018 року не заявляв.
Щодо визначення конкретних сум, що підлягають виплаті позивачу, суд зазначає, що вказані розрахунки є компетенцією (дискреційною функцією) відповідача як органу, в якому позивач проходив службу і отримував грошове забезпечення. Саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов'язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в постанові від 15 жовтня 2020 року у справі № 240/11882/19 (провадження № К/9901/12396/20).
Відтак, належним способом захисту порушених прав позивача є саме зобов'язання відповідачів здійснити нарахування та виплату сум індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 21.07.2018 року включно у якому позивач проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 та з 22.07.2018 року по листопад 2018 року включно у якому позивач проходив службу у Військовій частині НОМЕР_3 .
У свою чергу вимоги позивача, що заявлені до Військової частини НОМЕР_2 , задоволенню не підлягають з огляду на те, що позивач у вказаній частині службу не проходив, відповідний доказів не надано.
Стосовно частини позовних вимог про нарахування та виплату компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, суд зазначає наступне.
Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби, затверджені порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 (далі - Порядок № 44).
Відповідно до пункту 2 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус, зокрема військовослужбовця, а також особам, з числа військовослужбовців звільнених із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Частинами 4 та 5 Порядку №44 визначено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Територіальні органи Державного казначейства та установи банків провадять за платіжними документами видачу податковим агентам готівки для здійснення одночасно виплати грошового забезпечення та грошової компенсації із сплатою (перерахуванням) в установленому порядку податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Отже, виплата щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат здійснюється при виплаті грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат.
Відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» членами сім'ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Отже, Порядком № 44 передбачено виплату грошової компенсації лише при виплаті грошового забезпечення, з якого утримуються відповідні податки.
У постанові Верховного Суду від 17.03.2020 справа №815/5826/16 зазначено: «Щодо позовних вимог щодо виплати позивачу в повному обсязі грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, яка буде утримана з компенсації за неотримане речове майно, суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки з позивачем не проведено повного розрахунку за матеріальним забезпеченням, позовні вимоги в цій частині є передчасними».
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, після набрання рішенням у даній справі законної сили, або у порядку добровільного виконання на відповідача покладається безумовний обов'язок виконати рішення суду.
Поряд із цим на відповідача, як податкового агента, Законом покладено кореспондуючий обов'язок утримати відповідні суми податків та зборів із одночасною компенсацією такої суми позивачу.
У цьому контексті, право на захист є самостійним суб'єктивним правом, яке з'являється у власника прав лише в момент їх порушення або оспорювання.
Відтак, захист порушених прав, свобод та інтересів особи є похідним, тобто передбачає наявність встановленого факту їх порушень, при цьому суд не здійснює превентивного захисту.
Отже, наразі у суду відсутні підстави зобов'язувати відповідачів здійснити на користь позивача бажану ним компенсацію та відрахування військового збору, оскільки відповідний обов'язок виникає одночасно з виплатою нарахованої відповідачем індексації грошового забезпечення, тобто у майбутньому, отже відповідні вимоги є передчасними, а тому задоволенню не підлягають.
Крім того, інша частина похідних вимог позивача повністю поглинаються вже вирішеними, з урахуванням висновків суду щодо належного способу захисту порушених прав позивача.
Відносно посилання Військової частини НОМЕР_1 на те, що позивач звертаючись до суду з даним позовом пропустив строк звернення до суду, суд зазначає, що для спірних правовідносин законодавством звернення до суду не обмежено будь-яким строком у відповідності до ч.2 ст. 233 Кодексу законів про працю України, якою встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Згідно з рішенням Конституційного суду України від 15.10.2013 № 9-рп/2013 зі змісту якого слідує, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом, зокрема, у постанові 03.04.2019 року у справі №638/9697/17, від 13 квітня 2021 року у справі №814/48/18 та від 17 березня 2021 року у справі №815/6557/16, від 29 вересня 2021 року у справі № 160/8332/20.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку необґрунтованість посилань на пропуск позивачем строку звернення до суду.
Вирішуючи питання щодо заявленого клопотання про встановлення судового контролю шляхом подання звіту про виконання судового рішення, суд зазначає, що положеннями статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, а саме: суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Проте, у даному випадку суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень, адже у суду не має достатніх підстав вважати, що відповідач буде перешкоджати його виконанню після набрання ним законної сили.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що встановлення судом строку для виконання судового рішення та зобов'язання подати звіт є правом, а не обов'язком суду та не може бути обрано позивачем одним із способів захисту порушеного права.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на встановлені судом обставини, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що позивач у справі, що розглядається, звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", тому судовий збір останнім сплачено не було, а отже відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 ) до відповідача 1: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), відповідача 2: Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), відповідача 3: Військова частина НОМЕР_3 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити за користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 21.07.2018 року включно.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити за користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 21.07.2018 року включно.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 22.07.2018 року по листопад 2018 року включно.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 нарахувати і виплатити за користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 22.07.2018 року по листопад 2018 року включно.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснювався.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко