про залишення позовної заяви без руху
20 грудня 2021 року ЛуцькСправа № 140/15551/21
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Смокович В.І., вивчивши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСОР ГРУП» до Волинської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товару та карток відмови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКСОР ГРУП» звернулося з позовом Волинської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень Волинської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 22 жовтня 2021 року №UA205140/2021/000060/2, №UA205140/2021/000061/2 та від 28 жовтня 2021 року №UA205140/2021/000063/2 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22 жовтня 2021 року №UA205140/2021/02355, №UA205140/2021/02356 та від 28 жовтня 2021 року №UA205140/2021/02480.
Згідно із пунктами 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статями 160, 161 КАС України та містить такі недоліки.
Вимоги до змісту та форми позовної заяви визначені статтею 160 КАС України.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Так, відповідачем за вказаним позовом позивач визначив Волинську митницю Державної митної служби України.
Разом з тим, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань 03 грудня 2020 року внесено запис про проведення реєстрації відокремленого підрозділу Волинська митниця (ідентифікаційний код 43958385) Державної митної служби України (ідентифікаційний код 43115923), а відтак правильним найменуванням відповідача є «Волинська митниця».
Таким чином, у позовній заяві позивачем зазначено неправильне найменування відповідача, а тому, позивачу необхідно подати нову редакцію позовної заяви, у якій зазначити правильне найменування відповідача.
Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У поданій позовній заяві позивачем було заявлено позовні вимоги майнового характеру - про визнання протиправними та скасування рішень Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 22 жовтня 2021 року №UA205140/2021/000060/2, №UA205140/2021/000061/2 та від 28 жовтня 2021 року №UA205140/2021/000063/2.
Суд зауважує, що митна вартість товару для декларанта є базою оподаткування податком на додану вартість та митними платежами. При цьому на митні органи, з метою виконання та досягнення митних цілей, покладено функціональні обов'язки з контролю за правильністю визначення платником митної вартості товарів. Якщо за наслідками такого контролю встановлено, що митна вартість визначена не правильно, орган доходів і зборів приймає рішення про коригування митної вартості, внаслідок прийняття якого пропорційно змінюється і розмір належних до сплати митних платежів та податку на додану вартість.
Таким чином, сама по собі визначена у рішенні контролюючого органу митна вартість товару безпосередньо не впливає на майновий стан декларанта. Майновий інтерес для нього складає той розмір митних платежів та інших податків, який він має доплатити порівняно з розміром таких платежів, визначених на підставі заявленої ним митної вартості товарів при декларуванні. Обсяг грошового (вартісного) виразу зміни складу майна позивача у цих спорах співпадає з сумою різниці митних платежів та інших податків, яку він має доплатити.
Отже, при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в рішеннях про коригування митної вартості товарів від 22 жовтня 2021 року №UA205140/2021/000060/2, №UA205140/2021/000061/2 та від 28 жовтня 2021 року №UA205140/2021/000063/2..
Отже, розрахунок належного до сплати судового збору при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів має здійснюватися виходячи з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю, що була визначена оскаржуваними рішеннями.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 16 березня 2020 року №1.380.2019.001962 та від 10 вересня 2020 року у справа №804/8259/16.
Враховуючи загальну різницю митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару, розмір судового збору за таку позовну вимогу становить 2270,00 грн.
Окрім того, позивачем заявлено три немайнові вимоги: про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22 жовтня 2021 року №UA205140/2021/02355, №UA205140/2021/02356 та від 28 жовтня 2021 року №UA205140/2021/02480, за які розмір судового збору становить 6810,00 грн (2270,00 грн х 3).
Відтак, позивачу за подання адміністративного позову слід було сплатити судовий збір в сумі 9080,00 грн.
В порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України, частини другої статті 4, частини третьої статті 6 України «Про судовий збір», до позовної заяви не долучено документ про сплату судового збору.
Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає вищезазначеним вимогам статей 160, 161 КАС України, її слід залишити без руху, надавши позивачу строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання нової редакції позовної заяви (разом з її копіями відповідно до кількості учасників справи), у якій зазначити правильне найменування відповідача; доказів сплати судового збору в розмірі 9080,00 грн грн (дев'ять тисяч вісімдесят гривень 00 копійок).
Перерахування судового збору необхідно здійснювати за платіжними реквізитами Волинського окружного адміністративного суду, зазначеними на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСОР ГРУП» до Волинської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товару та карток відмови залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя В.І.Смокович