про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
17 грудня 2021 р. Справа № 120/18173/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Віятик Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, в якій позивач просить суд:
- визнати бездіяльність відповідача неправомірною;
- покласти обов'язок відповідачу надати вичерпну відповідь по суті піднятих питань;
- стягнути з відповідача за спричинену бездіяльністю шкоду:
1) матеріальну у вигляді боргу КС "Злагода" станом на 03.06.2019 по виконавчому листу в розмірі 947791,41 грн.
2) моральну в такому ж розмірі.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали, приходжу до висновку, що позов належить залишити без руху з огляду на таке.
Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Водночас положення зазначених статей поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
В позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України), а у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача (п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Крім того, згідно з п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позовна заява ОСОБА_1 вказаним вимогам не відповідає. Так, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, викладені поверхнево і з них неможливо встановити з якою саме бездіяльністю відповідача позивач пов'язує порушення його законних прав та інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Крім того, з позовної заяви неможливо встановити, в чому саме полягає порушення з боку суб'єкта владних повноважень у сфері публічно-правових відносин, та які саме неправомірні рішення, дії чи бездіяльність були прийняті (вчинені) відповідачем, що стало підставою для звернення позивача до адміністративного суду.
Не наведено позивачем також положень нормативно-правових актів, які, на його думку, були порушені відповідачем, як суб'єктом владних повноважень.
Крім того, способи захисту прав та інтересів фізичної та юридичної особи у публічно-правовому спорі визначені у частині першій статті 5 КАС України, якою передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Разом з тим, заявлені позивачем вимоги не відповідають вказаним приписам, є не конкретизованими та не дають змоги окреслити предмет спору і вирішити питання про можливість розгляду цієї справи в порядку адміністративного судочинства.
Так, згідно з прохальною частиною позовної заяви позивач просить суд:
- бездіяльність відповідача визнати неправомірними;
- покласти обов'язок відповідачу надати вичерпну відповідь по суті піднятих питань;
Окрім того, такі вимоги не узгоджуються з повноваженнями адміністративного суду, визначеними у ст.ст. 5, 245 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
За змістом положень пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Тобто публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Натомість, як вже зазначалось, з наведених позивачем обґрунтувань та заявлених позовних вимог неможливо окресилити суть спору, характер спірних правовідносин.
Крім того, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 8 липня 2011 року.
Так, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 6 цього Закону у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З урахуванням положень ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2021 становить 2270,00 грн.
Таким чином, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру, в якому заявлена одна позовна вимога, становить 908 грн.
Натомість до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у зазначеному розмірі, так само як і документів, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.
В позовній заяві позивач серед іншого просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 947791,41 грн. та матеріальну шкоду в сумі 947791,41 грн.
Згідно статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Шкода - це будь-яке знецінення блага, що охороняється правом, тому її поділяють на майнову і немайнову. Збитки - це грошова оцінка шкоди, що має місце у разі неможливості відшкодування шкоди в натурі.
Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" моральна шкода - втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди належать: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він виходить, а також врахувати інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Позивачем у позовній заяві не зазначено доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральних страждань або втрат немайнового характеру.
Так, суд зазначає про необхідність обґрунтування позивачем заявленого розміру відшкодування моральної та матеріальної шкоди та зазначити докази, на підтвердження заявленого розміру відшкодування моральної шкоди а також докази на підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних страждань або втрат немайнового характеру.
Крім того ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Як встановлено з позовної заяви, позивачем заявлено вимогу майнового характеру, а саме: стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 947791,41 грн., при цьому до позовної заяви не надано доказів сплати судового збору за подання до суду вимоги майнового характеру.
Заявлена позивачем вимога про відшкодування матеріальної шкоди виражена у грошовому вимірі - у загальному розмірі 947791,41 грн., а тому є майновою вимогою.
Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою розмір ставки судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено розмір прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2021 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня - 2270 гривень.
Отже, позовні вимоги позивача містить вимогу про стягнення з відповідача матеріальної шкоди у сумі 947791,41 грн., яка є вимогою майнового характеру та за яку позивачу необхідно сплатити 9477,91 грн, або надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Належним доказом сплати судового збору є лише оригінал документу.
Частиною другою статті 171 КАС України визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого позову вимогам закону, позовну заяву належить залишити без руху з наданням особі, яка її подала, строку для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви, шляхом приведення позовної заяви у відповідність з вимогами ст.ст. 160, 161 КАС України.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 256, 293, 294 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, залишити без руху.
Надати позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, шляхом:
- чіткого викладення змісту позовних вимог з дотриманням положень ч. 1 ст. 5 КАС України, більш конкретного викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; наведення обгрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача прав, свобод, інтересів позивача;
- надання суду доказів сплати судового збору в сумі 908 грн. за вимогу немайнового характеру наступними реквізитами: одержувач: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ: 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.
- надання суду доказів сплати судового збору в сумі 9477,91 грн. за вимогу майнового характеру наступними реквізитами: одержувач: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ: 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.
Копію ухвали направити позивачу для відома та виконання.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна