Справа № 419/2174/21
Провадження № 2/419/405/2021
09 грудня 2021 року Новоайдарський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Глазкової Ю. О.,
за участю секретаря судового засідання Шапка О. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Новоайдар Луганської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Новоайдарської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин, третя особа - приватний нотаріус Щастинського районного нотаріального округу Луганської області Карпенко Валентина Миколаївна,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом до Новоайдарської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин, третя особа - приватний нотаріус Щастинського районного нотаріального округу Луганської області Карпенко В.М.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що його рідна баба - ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Її рідний син (батько позивача) - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У вересні 2021 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Щастинського районного нотаріального округу Карпенко В.М. щодо спадкування майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 баби - ОСОБА_2 . Однак, 14.09.2021 року позивачем було отримано листи за №531/01-16 та за №532/01-16 щодо необхідності звернення до суду для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та для встановлення факту родинних відносин.
Позивач зазначає, що після отримання листів нотаріуса йому стало відомо, що його батько ОСОБА_3 за життя не прийняв спадщину після смерті його матері (баби позивача) ОСОБА_2 .
Інших спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_2 , які б бажали прийняти спадщину не має, спадкова справа не заводилась.
При зверненні до суду позивач вказує на те, що спадщина не була ним прийнята в установлений законом строк у зв'язку з тим, що він вважав, що його померлий батько - ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті матері (баби позивача) - ОСОБА_2 .
Нотаріусом було роз'яснено, що в наданих документах містяться розбіжності, а саме згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_3 (батько позивача) народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , а згідно інформації з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , у зв'язку з чим необхідно встановити факт родинних відносин, а саме, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 є сином ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У зв'язку з вищевикладеними обставинами позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом, в якому просив суд визнати причини пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 поважними, визначити для ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю в шість місяців для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановити факт того, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_2 ,, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановити дату народження ОСОБА_3 згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Позивач ОСОБА_1 надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача Новоайдарської селищної ради Луганської області у судове засідання не з'явився, надав до суду письмову заяву, в якій просив розглянути справу за відсутності представника відповідача, при вирішенні справи покладався на розсуд суду.
Третя особа - приватний нотаріус Щастинського районного нотаріального округу Луганської області Карпенко В.М. в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась в установленому законом порядку, в раніше поданій заяві просила розглядати справу без її участі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 01.02.2016 року Денежниківською сільською радою Новоайдарського району Луганської області (а.с.12).
З довідки №338, виданої 30.09.2021 року виконавчим комітетом Новоайдарської селищної ради, вбачається, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 мешкала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 у складі сім'ї одна (а.с.26).
Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №66417622 від 14.09.2021 року спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася, свідоцтва про право на спадщину не видавались (а.с.18).
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 16.03.2021 року Деснянським районним у місті Києві відділі ДРАЦС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с. Айдар - Миколаївка Новоайдарського району Луганської області, Україна, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.13).
Факт родинних відносин позивача ОСОБА_1 з померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , а саме, що позивач є сином ОСОБА_3 підтверджується копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_3 від 22.04.1986 року (а.с.11).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 27.11.1958 року Айдар-Миколаївською сільською радою, заповненого російською мовою, « ОСОБА_3 » народився « ІНФОРМАЦІЯ_7 (двадцать первого ноября тысяча девятьсот пятдесят восьмого года)» (мовою оригіналу), в графі «мати» зазначена « ОСОБА_2 » (а.с.14).
Згідно копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України №00032568847 від 14.09.2021 року, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце народження - Луганська обл., Новоайдарський р., с. А-Миколаївка, мати - ОСОБА_2 (а.с.17).
Листом від 14.09.2021 року №531/01-16 приватний нотаріус Щастинського районного нотаріального округу Луганської області Карпенко В.М. на звернення ОСОБА_1 щодо спадкування майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 баби - ОСОБА_2 відмовила останньому, посилаючись на те, що оскільки він не проживав постійно із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не подав заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк, то вважаться таким, що не прийняв спадщину та для вирішення питання спадкування йому рекомендовано звернутися до суду за визначенням додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.15).
Листом від 14.09.2021 року №532/01-16 приватний нотаріус Щастинського районного нотаріального округу Луганської області Карпенко В.М. на звернення ОСОБА_1 щодо спадкування майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 баби - ОСОБА_2 роз'яснила останньому, що згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_3 (батько позивача) народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , а згідно інформації з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , у зв'язку з чим для вирішення питання спадкування рекомендовано звернутися до суду за встановленням факту родинних відносин з померлою бабою - ОСОБА_2 .
Листом від 19.11.2021 року за №599/01-16 приватний нотаріус Карпенко В.М. повідомила суд, що спадкові справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , нею не заводились.
Факт того, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується: копією свідоцтва про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 від 01.02.2016 року (а.с.12); копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 від 16.03.2021 року (а.с.13); копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_4 від 27.11.1958 року (а.с.14), копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України №00032568847 від 14.09.2021 року (а.с.17).
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).
Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Аналіз вищезазначеної норми закону свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Разом із тим, Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
У постанові від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18) Верховний Суд зазначив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Позивач зазначає у позові про те, що не звернувся до нотаріуса у встановлений законом строк для прийняття спадщини, оскільки вважав, що після смерті ОСОБА_2 , яка є його бабою, усю спадщину прийняв померлий батько позивача ОСОБА_3 , який доводився рідним сином ОСОБА_2 . Позивач вважає, що це є поважною причиною невчасного звернення до нотаріуса з метою прийняття спадщини, а тому просив суд визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини після смерті його баби ОСОБА_2 .
З цього приводу суд зазначає, що не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, проживання у спадковому майні після відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Також судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з позовом позивач звернувся у вересні 2021 року, жодних доказів, які б могли свідчити про поважність причин пропуску строку суду не надано. Посилання на ту обставину, що помер батько позивача ОСОБА_3 13.03.2021 та позивачем було встановлено, що останній не прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_2 не може бути визнана поважною причиною пропуску строку, яка безпосередньо пов'язана із існуванням об'єктивних та істотних перешкод для прийняття спадщини.
Крім того, пропуск позивачем строку для прийняття спадщини не може вважатися незначним, оскільки він складає більше 4 років.
Таким чином, позивачу було відомо про факт смерті спадкодавця - ОСОБА_2 з моменту її смерті, проте до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини або видачу свідоцтва позивач не звертався, у зв'язку з чим суд доходить висновку про те, що він не довів суду належними доказами існування таких поважних причин, що могли бути підставою для встановлення йому додаткового строку для прийняття спадщини.
Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Позивачем не надано суду жодного доказу, який би слугував поважною причиною пропуску строку, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього на вчинення дій щодо спадкування за період з часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 і до часу звернення до суду з позовом.
Також позивачем заявлені вимоги про встановлення факту родинних відносин, а саме, що померлий ОСОБА_3 є рідним сином померлої ОСОБА_2 та про встановлення дати народження померлому ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_7 , то суд доходить висновку про відсутність підстав для їх задоволення, з огляду на зазначене.
У постанові Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19 наведено правовий висновок, згідно з яким юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб.
Юридичні факти - це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб в судовому порядку можливо лише тоді, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Аналіз положень статті 315 ЦПК України свідчить про те, що факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.
Звертаючись із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, особа, відповідно до вимог статті 318 ЦПК України, вказує мету встановлення юридичного факту, яка дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи зумовлює він правові наслідки. У заяві необхідно також вказати причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, та навести докази його існування.
Таким чином, закон надає суду право встановлювати факти, що мають юридичне значення, але при певних умовах: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відмовити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зроблено висновок, що «юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків».
За нормами п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає, у тому числі, справи про встановлення фактів, а саме: родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
Разом із тим, відповідно до ст. 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження і припиняється у момент її смерті.
Відтак, з часу смерті фізичної особи її правоздатність припиняється, вона не може бути учасником цивільних відносин і суб'єктом цивільних прав.
Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, проте ЦК України не передбачено захист цивільних прав та інтересів померлої особи, оскільки правоздатність такої особи припинена.
Статтею 2 ЦПК України також визначено, що цивільне судочинство здійснюється з метою захисту прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Однак померлі родичі позивача не є фізичними особами в розумінні ст. 24 ЦК України.
Як установлено судом, цивільна правоздатність ОСОБА_3 та ОСОБА_2 припинена у зв'язку із їх смертю, а тому звернення до суду з вимогою про встановлення факту в інтересах померлих суперечить нормам цивільного права та процесуального законодавства.
Отже, встановлення юридичних фактів родинного зв'язку між померлими особами не може бути складовою частиною правової процедури захисту прав особи, адже правоздатність осіб, родинний зв'язок яких має встановити суд, припинилася в день їх смерті, відповідно, вказаний юридичний факт не слугуватиме підставою для захисту прав та інтересів позивача.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про відмову в частині позовних вимог про встановлення факту родинних відносин та встановлення померлому ОСОБА_3 дати його народження.
Судовий збір у відповідності до ст. 141 ЦПК України покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 142, 200, 206, 223, 229, 258-259, 263, 265, 268, 273, 352, 354-355, Перехідними положеннями ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Новоайдарської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин, третя особа - приватний нотаріус Щастинського районного нотаріального округу Луганської області Карпенко Валентина Миколаївна залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Новоайдарський районний суд Луганської області.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 17 грудня 2021 року.
Суддя Ю.О. Глазкова