м. Вінниця
17 грудня 2021 р. Справа № 120/12677/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадження в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивачка) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовані протиправністю рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії №046850007752 від 02.09.2021, з підстав недостатності страхового стажу. На переконання позивачки, необґрунтоване неврахування відповідачем періодів її роботи до страхового стажу суперечить нормам пенсійного законодавства та порушує її право на належний соціальний захист.
Ухвалою суду від 11.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву та витребувано у відповідача матеріали пенсійної справи позивача.
У встановлений судом строк представником відповідача подано відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечує щодо заявлених позовних вимог. В обгрунтування зазначається, що до страхового стажу позивачки не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 з огляду на те, що на титульній сторінці трудової книжки не читається печатка підприємства (м. Ровеньки Луганської області). У зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу у позивачки для призначення пенсії за віком, пенсійний орган переконаний, що в межах спірних правовідносин діяв правомірно у відповідності до чинного законодавства України, а тому у задоволені вимог адміністративного позову просить відмовити у повному обсязі.
Також відповідачем надано до суду витребуванні ухвалою суду про відкриття провадження у справі матеріали пенсійної справи позивачки.
З"ясувавши доводи сторін, викладені в заявах по суті справи, дослідивши наявні у справі докази та надавши їм оцінку, суд встановив, що 27.08.2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Калинівського відділу обслуговування громадян №8 (сервісний центр) ГУ ПФУ у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За результатами розгляду такої заяви, ГУ ПФУ у Вінницькій прийнято рішення про відмову у призначені пенсії №046850007752 від 02.09.2021, з підстав недостатності страхового стажу. Мотивами прийняття такого рішення слугувало те, що відповідач за наданими документами до страхового стажу не зарахував періоди роботи згідно трудової книжки, оскільки на титульній сторінці трудової книжки позивачки не читається печатка.
Вважаючи, що відповідач безпідставно не зарахував до страхового стажу періоди її навчання та роботи відповідно до записів в трудовій книжці, позивачка звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог суд виходив із наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі також Закон від 09.07.2003 N 1058-IV).
Відповідно до ст. 8 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 24 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV).
Статтею 26 Закону від 09.07.2003 N 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
Отже, з вище зазначеного вбачається, що страховий стаж отриманий до впровадження системи персоніфікованого обліку обчислюється на підставі документів згідно законодавства, що діяло до набрання чинності Закону від 09.07.2003 № 1058-IV.
Згідно з вимогами ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 № 1788-XII (далі Закон від 05.11.91 N 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Тобто, аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що саме трудова книжка працівника є основним документом, що підтверджує його стаж роботи.
Вказаний висновок узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.12.2019 року по справі № 235/805/17, від 06.12.2019 року по справі № 663/686/16-а, від 06.12.2019 року по справі № 500/1561/17, від 05.12.2019 року по справі № 242/2536/16-а.
Так, на момент початку трудової діяльності позивачки, була чинна Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях затверджена постановою Госкомтруда СРСР від 20.06.1974 № 162 ( далі - Інструкція № 162).
Підпунктом 1.1. Інструкції № 162 було встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців.
Відповідно до пп 2.10. - 2.11 Інструкції № 162 відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорта або свідоцтва про народження.
Освіта - середня, середня спеціальна і вища - вказується тільки на підставі документів (атестата, посвідчення, диплома).
Запис про незакінчену середню або незакінчену вищу освіту також може бути проведена лише на підставі відповідних документів (студентського квитка, залікової книжки, довідки навчального закладу і т.п.).
Професія або спеціальність записується у трудовій книжці на підставі документа про освіту або іншого належним чином оформленого документа.
Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей.
Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Подібні правові приписи містить і діюча Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58.
Як слідує зі змісту оскаржуваного рішення, позивачці відмовлено у зарахуванні до страхового стажу періодів її навчання та роботи, які зазначенні у трудовій книжці, оскільки на титульній сторінці трудової книжки не читається печатка підприємства.
На переконання суду, така позиція відповідача є протиправною, з огляду на наступне.
Як видно з матеріалів справи, позивачка 28.08.1980 року прийнята на роботу кондитером в Ровеньківський ОРС "Донбассантрацит", і відповідно до вищенаведених положень Інструкції № 162 першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки позивачки підписувала особа, відповідальна за видачу трудових книжок на підприємстві, і після цього проставляла печатку підприємства, на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Відтак, суд зазначає, що позивачка не могла і не може відповідати за якість чорнила на печатці підприємства, проставленої в її трудовій книжці. Більше того, з часу заповнення трудової книжки і до сьогодні пройшло 40 років, у зв'язку з чим слід врахувати, що папір та відповідні печатки на ньому мають властивість з часом частково тьмяніти. Саме тому, поняття "не читається" печатка на титульній сторінці трудової книжки, за умови її наявності, не можуть трактуватись пенсійним органом як відсутність запису про стаж роботи на підприємстві, який позбавляє особу права на зарахування страхового стажу для отримання відповідної пенсії гарантованої Конституцією України.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 та постанові від 06.03.2018 року у справі № 754/14898/15-а, в яких суд зазначив, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання всіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Суд зазначає, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Підсумовуючи все вищенаведене, слід зазначити, що виявлені недоліки у заповненні трудової книжки позивачки не можуть бути підставою для позбавлення її права на призначенні пенсії за віком та не врахування страхового стажу за оспорюванні періоди роботи, оскільки такі недоліки є не що більше як формалізм, який не спростовує факту зайнятості особи на відповідних роботах.
Крім того, суд додатково вважає за необхідне наголосити, що про такий "недолік" відповідач не зазначав при первинному зверненні позивачки з заявою від 12.08.2021 року, і рішенням від 18.08.2021 року позивачці було відмовлено у призначені пенсії з інших підстав, а саме за наданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи згідно записів трудової книжки, оскільки запис про зміну прізвища на титульній сторінці внесено з порушенням Інструкціі ( не зазначено дату видачі свідоцтва про щлюб). Відтак, позивачці було запропоновано надати свідоцтво про шлюб ( переміну прізвища ).
Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову у призначенні пенсії №046850007752 від 02.09.2021 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача зарахувати до її страхового стажу періодів її навчання та роботи відповідно до відомостей трудової книжки НОМЕР_1 , суд зазначає наступне.
Так, із досліджених матеріалів справи, зокрема копії трудової книжки позивачки серії НОМЕР_1 від 03.09.1981, судом встановлено, що роботодавцем вчинено записи про те, що з 01.09.1978 по 18.07.1980 позивачка навчалась в Свердловському ТУ №103, вказане також підтверджується копією Атестату №5285, з 28.08.1980 по 07.06.1982 працювала на посаді кондитера у Ровеньківському ОРС "Донбассантрацит", з 06.07.1982 по 13.09.1985 працювала на посаді дорожньої робітниці у Ворошиловоградському управлінні механізації, з 03.12.1985 по 15.04.1989 працювала на посаді повара у Ровеньківському ОРС "Ровенькиантрацит", з 03.05.1989 по 01.09.1997 працювала на посаді дорожньої робітниці у Луганському СУ "Спецстрой", з 09.04.1999 по 15.10.2008 працювала на посаді оператора цеху у ТОВ "Вінфрут Холдінг" ЛТД.
Підсумовуючи, суд доходить висновку, що спірні періоди роботи позивачки з 01.09.1978 по 18.07.1980, з 28.08.1980 по 07.06.1982, з 06.07.1982 по 13.09.1985, з 03.12.1985 по 15.04.1989, з 03.05.1989 по 01.09.1997 та з 09.04.1999 по 15.10.2008 мають бути враховані при визначені страхового стажу позивачки, оскільки підтверджують відповідні обставини трудової діяльності останньої, що визначені у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 03.09.1981.
Відповідач не надав жодного доказу на підтвердження того, що відмовляючи у зарахування до страхового стажу позивачки періодів її роботи відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 03.09.1981 він діяв обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, розсудливо, добросовісно, тобто з забезпеченням усіх прав особи, пропорційно.
Суд вважає, що оскаржуване рішення не є пропорційним з огляду на те, що воно порушує баланс між несприятливими наслідками для реалізації конституційного права позивачки на соціальний захист (ст. 46 Конституції України) і цілями на які, врешті, спрямоване це рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 , що дає право на пенсію, вище зазначені періоди її роботи, що підтверджені записами в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 03.09.1981.
Статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до положень частин 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За встановлених обставин, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги - такими, що з урахуванням положень статті 245 КАС України належать до задоволення шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди її навчання та трудової діяльності з 01.09.1978 по 18.07.1980, з 28.08.1980 по 07.06.1982, з 06.07.1982 по 13.09.1985, з 03.12.1985 по 15.04.1989, з 03.05.1989 по 01.09.1997 та з 09.04.1999 по 15.10.2008, згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 03.09.1981.
За таких обставин та враховуючи, що поведінка відповідача, яка пов'язана із не зарахуванням певного періоду трудової діяльності позивача впливає на обрахунок страхового стажу, зокрема для визначення права позивачки на пенсію, суд доходить висновку про наявність порушеного права позивачки в межах спірних правовідносинах.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про наявність правових підстав для задоволення позову, а належним способом захисту порушеного права позивачки буде зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком у відповідності до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 11.09.2021 року.
При цьому судом враховано, що пенсія призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку, зокрема пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
З урахуванням вимог частини 1 статті 139 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 908,00 грн. належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити частково..
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області області від № 046850007752 від 02.09.2021 про відмову у призначені пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її навчання та роботи з 01.09.1978 по 18.07.1980, з 28.08.1980 по 07.06.1982, з 06.07.1982 по 13.09.1985, з 03.12.1985 по 15.04.1989, з 03.05.1989 по 01.09.1997 та з 09.04.1999 по 15.10.2008, згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 03.09.1981.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 з 11.09.2021 року пенсію за віком у відповідності до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в сумі 908 гривень (дев'ятсот вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачка: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21036, код ЄДРПОУ 13322403).
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна