м. Вінниця
13 грудня 2021 р. Справа № 120/9301/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Механізована Компанія» до Подільського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови
11.08.2021 у Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Механізована Компанія» (далі - позивач) до Подільського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки (далі - відповідач 1), Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач 2).
У позовній заяві позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову № 227738 від 08.06.2021 про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 8500,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що працівниками Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, під час якої зупинено транспортний засіб марки MAN (державний номерний знак НОМЕР_1 , напівпричіп НОМЕР_2 ).
За результатами перевірки було виявлено факт перевищення встановлених законодавством вагових норм. Постановою Подільського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки № 227738 від 08.06.2021 за порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 8500,00 грн. на підставі абз 14 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Позивач вважає постанову протиправною, оскільки:
- діючим законодавством не передбачено надання дозволу на перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень із подільним вантажем;
- з талона зважування від 21.04.2021 № 06556 не вбачається зважування напівпричепа НОМЕР_2 ;
- зважування та визначення навантаження на строєну вісь шляхом сумування осьових навантажень є неправомірним.
Тому з метою захисту своїх прав звернувся до суду із цим адміністративним позовом.
Ухвалою від 16.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін в порядку, встановленому ст. 262 КАС України. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено 15-ти денний строк з дня вручення копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку, передбаченому статтею 162 КАС України.
09.09.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначає, що 21.04.2021 у пункті габаритно-вагового контролю на автомобільній дорозі М-12, посадовими особами Укртрансбезпеки було проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки MAN державний номерний знак НОМЕР_1 з причепом державний номерний знак НОМЕР_2 , під час якого встановлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень за відсутності відповідного документа.
Зокрема під час зважування транспортного засобу марки MAN державний номерний знак НОМЕР_1 з причепом державний номерний знак НОМЕР_2 встановлено навантаження на строєну вісь 23,70 т., при допустимих 22 т. тобто навантаження на строєну вісь перевищує допустиме на 1,7 т. (перевищення у відсотках складає 7,72 %, тобто понад 5%, але не більше 10%).
Тому за результатами перевірки було складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 21.04.2021 № 272149, Довідку про результати здійснення габаритно - вагового контролю № 028810 від 21.04.2021 та розрахунок від 21.04.2021 № 361 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд на суму 34,00 євро.
З огляду на викладене, відповідач вважає що постанова про застосування адміністративно - господарського штрафу № 227738 від 08.06.2021 є правомірною, оскільки позивачем перевищено габаритно - вагові норми понад 5 % за що відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено штраф у розмірі п'ятиста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
24.09.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову в спосіб зупинення стягнення в межах виконавчого провадження № 66564248 відкритого на підставі виконавчого документу - оскаржуваної у цій справі постанови від 08.06.2021 № 227738, до набрання законної сили судовим рішенням у справі.
Ухвалою від 27.09.2021 задоволено заяву про забезпечення позову у справі. Зупинено стягнення у виконавчому провадженні ВП № 66564248 на підставі виконавчого документа - постанови Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області № 227738 від 08.06.2021 про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 8500,00 грн. до набрання законної сили рішення суду в адміністративній справі № 120/9301/21-а.
Ухвалу від 16.08.2021 разом із позовною заявою надіслано на електронну адресу відповідача 2: "contact@dsbt.gov.ua", про що секретарем судового засідання складено довідку.
Копію ухвали від 16.08.2021 відповідачем 2 отримано 17.08.2021, про що секретарем судового засідання складено довідку про підтвердження отримання ухвали. Тому, вважається, що відповідач 2 належним чином повідомлений про розгляд цієї адміністративної справи. Однак своїм правом на подання відзиву відповідач не скористався.
Дата ухвалення рішення обумовлена, в тому числі, перебуванням судді у справі в період з 22.11.2021 по 06.12.2021 в щорічній відпустці на підставі Наказу від 03.11.2021 № 151-в/к.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив на позовну заяву, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ТОВ «Будівельна Механізована Компанія», код ЄДРПОУ 39549131, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване юридичною особою з 16.12.2014 Номер запису: 11491020000001769, вид діяльності: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний), 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, 47.30 Роздрібна торгівля пальним, 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду), 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику, 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у., 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів, 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устаткування, 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у (а.с.11-16).
21.04.2021 у пункті габаритно-вагового контролю на автомобільній дорозі М-12, посадовими особами Укртрансбезпеки було проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу позивача марки MAN модель TCX 18440 державний номерний знак НОМЕР_1 з причепом марки MEGA моделі MNW державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .
Згідно Акту від 21.04.2021 № 039361 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, під час зважування транспортного засобу марки MAN модель TCX 18440 державний номерний знак НОМЕР_1 з причепом марки MEGA моделі MNW державний номерний знак НОМЕР_2 встановлено перевищення нормативно допустиме осьове навантаження (нормативно допустиме: 11000/11000/22000 т.; фактичне: 8200/10750/23700 т). При цьому, повна маса автомобіля складала 42650 т, при нормативно допустимій 40000 т. Водій транспортного засобу з актом ознайомився про що свідчить його підпис (а.с.20).
Згідно Акту від 21.04.2021 № 272149 про проведення перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено перевищення передбачених законодавством вагових норм на понад 5 % але не більше 10 % при перевезенні вантажу без відповідних документів, що дають право на це. Водій транспортного засобу з актом ознайомився про що свідчить його підпис (а.с.18).
Того ж дня, складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 028810, а також розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 361, яким нараховано до сплати позивачу 34,00 євро (а.с.19, 21).
Відповідно до повідомлення відповідача від 18.05.2021 № 36317/21.1/24-21 позивача запрошено на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт до Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на 08.06.2021 (а.с.114). Вказане повідомлення здано на пошту з метою надіслання його позивачу 21.05.2021 та отримано позивачем 24.05.2021 (а.с.115).
Постановою Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області від 08.06.2021 № 227738 за порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 8500 грн. відповідно до абз 14 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (а.с.17).
Не погодившись із прийнятою постановою, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
За п. 4 цього Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському, електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон від 05.04.2001 № 2344-ІІІ), Закон України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII (далі - Закон 30.06.1993 № 3353-XII), Закон України, «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 № 2862-IV (далі - Закон від 08.09.2005 № 2862-IV), Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 671 від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок № 879), Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30), Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР України № 1306), Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (далі - Порядок № 1567).
Згідно з ст. 5 Закону від 05.04.2001 № 2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Відповідно до ст. 6 Закону від 05.04.2001 № 2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Згідно з ст. 33 Закону від 08.09.2005 № 2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 30.03.1994 № 198 визначено, що перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.
Виходячи із встановлених обставин справи судом встановлено, що позивач не отримував дозволу на перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, виданого компетентними уповноваженими органами або документу про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів.
Відповідно до п.п. 3 п. 2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Згідно п. 3 Правил № 30 транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Згідно з п. 22.5 ПДР України № 1306 за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т).
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів (п.п. 4 п. 2 ч. 1 Порядку № 879).
Згідно з п. 18, 20 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.
За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
Відповідно до п. 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
Як передбачено п. 23 Порядку № 879, власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.
Частиною 1 та 2 ст. 48 Закону від 05.04.2001 № 2344-ІІІ визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону від 05.04.2001 № 2344-ІІІ у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Як передбачено ст. 60 Закону від 05.04.2001 № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно матеріалів справи судом встановлено, що 21.04.2021 у пункті габаритно-вагового контролю на автомобільній дорозі М-12, посадовими особами Укртрансбезпеки було проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки MAN модель TCX 18440 державний номерний знак НОМЕР_1 з причепом марки MEGA моделі MNW державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .
Згідно Акту від 21.04.2021 № 039361 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, під час зважування транспортного засобу марки MAN модель TCX 18440 державний номерний знак НОМЕР_1 з причепом марки MEGA моделі MNW державний номерний знак НОМЕР_2 встановлено перевищення нормативно допустиме осьове навантаження (нормативно допустиме: 11/11/22 т.; фактичне: 8200/10750/23700 т), тобто навантаження на одну із осей перевищує допустиме на 1700 т. (перевищення у відсотках складає 7,72 %, тобто понад 5 %, але не більше 10%).
Як зазначалося, згідно п.п. 3 п. 2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Відповідно до п. 4 Правил № 30, допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 ПДР на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Тобто, законодавцем передбачено критичну похибку в розмірі 2%, що еквівалентно 220 кг на одиничну вісь, що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в тому числі й сипучого (відходи насіння), який під час транспортування здатний зсуватися. У даній справі перевищення навантаження на таку вісь становить більше 2% (перевищення 7,72 %).
Позивач зазначає, що документ, який давав би право на проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів із подільним вантажем під час проведення перевірки діючим законодавством не передбачений.
На підтвердження вказаних тверджень позивачем надано лист Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 19.08.2020 № 843зі/41/27/02-2020 від 19.08.2020, яким надано відповідь на запит позивача від 05.08.2020, яким зокрема повідомлено, що підрозділи Національної поліції не оформляють дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у разі перевезення подільних вантажів (а.с.23).
Однак, судом не береться до уваги вказаний лист з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону 30.06.1993 № 3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно із ст. 33 Закону від 08.09.2005 № 2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 затверджено Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (далі - Правила № 30).
Відповідно до п. 3 Правил № 30 транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Механізми погодження маршруту та видача дозволу на рух передбачено в пунктах 32-36 Порядку № 879.
Зокрема, відповідно до п. 32 Порядку № 879 перевізник, який має намір використовувати великоваговий та/або великогабаритний транспортний засіб, зобов'язаний не пізніше ніж за три доби звернутися до уповноважених Укравтодором підприємств із заявою про видачу погодження маршруту. Дозвіл на рух великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу після отримання погодження маршруту видається уповноваженим підрозділом Національної поліції через центри надання адміністративних послуг.
Суд зазначає, що жодних виключень, застережень чи обмежень у видачі дозволів (з огляду на те чи подільний вантаж чи неподільний та станом на день виникнення спірних правовідносин 08.06.2021 та 11.08.2021) на рух автомобільними дорогами великоваговим та/або великогабаритних транспортним засобом законодавством України не передбачено (відсутня пряма норма закону чи підзаконного акту).
Крім того, згідно з приписами п.п. 5 п. 2 Порядку № 879 дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил № 30, після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов.
Пунктом 4 Правил № 30 передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" через центри надання адміністративних послуг.
Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв'язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.
Частина 5 ст. 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" передбачає перелік підстав для відмови у видачі документу дозвільного характеру, і така відмова має бути належним чином оформлена за результатами розгляду заяви та документів до неї, що подаються перевізником перед виконанням перевезення вантажів.
Так позивачем не надано документів, які свідчили б про те, що перевізник звертався із заявою до органу Національної поліції про видачу дозволу, а також документи про відмову органу поліції у видачі дозволу на підставі Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
Долучений до позовної заяви лист Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 19.08.2020 № 843зі/41/27/02-2020 не є тим документом, який свідчить про відмову у наданні такого дозволу, а є лише листом інформаційного характеру, що наданий на запит про отримання публічної інформації згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації». (а.с.23).
Суд також не бере до уваги доводи позивача про те, що з талона зважування від 21.04.2021 № 06556 не вбачається зважування напівпричепа НОМЕР_2 , а тому вказаний талон не є допустимим доказом реальної ваги автомобіля з напівпричепом.
Як слідує зі змісту талона зважування від 21.04.2021 № 06556, зважування транспортного засобу здійснювалось повністю (тягача та напівпричепа) з визначенням навантаження на кожну вісь (як тягача, так і напівпричепа). Зі змісту талона зважування вбачається, що загальна маса транспортного засобу з напівпричепом та вантажем становила 42650 т, навантаження на передню одиночну вісь тягача становило 8200 т, навантаження на задню одиночну вісь тягача становило 10750 т, навантаження на строєну вісь напівпричепа становило 23700 т (8200+7500+8000). Також результати габаритно-вагового контролю з зазначенням навантаження на кожну вісь транспортного засобу зазначені в довідці про результати габаритно-вагового контролю від 21.04.2021 № 028810, яка підписана водієм ОСОБА_2 без зауважень (а.с.120, 122).
Щодо тверджень позивача про те, що зважування та визначення навантаження на строєну вісь шляхом сумування осьових навантажень є неправомірним, оскільки три осі повинні зважуватись разом, не містять під собою правового обґрунтування оскільки позивач не посилається на жодне положення нормативно-правових актів, яке б передбачало такий метод зважування.
Суд зазначає, що внаслідок неврахування незмінності значення як при сумуванні поосьового навантаження так і при одночасному зважуванні трьох осей, позивачем зроблено помилковий висновок про невірно встановлений показник навантаження на строєну вісь.
Таким чином, суд відхиляє вказані доводи позивача як такі, що є необґрунтованими.
Щодо решти доводів слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
Стосовно посилань відповідача на судову практику Вінницького окружного адміністративного суду, суд зазначає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС України).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про підтвердження факту перевищення позивачем допустимої ваги вантажного автомобіля за відсутності дозволу на перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, сума судових витрат, відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню на користь позивача не підлягає.
Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 143, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні вимог адміністративного позову відмовити повністю.
Відповідно до ч. 6 ст. 157 КАС України, заходи забезпечення позову, вжиті судом ухвалою від 27.09.2021, зберігають свою дію до набрання цим рішенням законної сили.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна Механізована Компанія» (вул. Б. Хмельницького, 1Б, с. Якушинці, Вінницька область, 23222, код ЄДРПОУ 39549131)
Відповідач 1: Подільське міжрегіональне Управління Укртрансбезпеки (вул. Хмельницьке шосе, 23, м. Вінниця, 21036),
Відповідач 2: Державна служба України з безпеки на транспорті (проспект Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845)
Суддя Богоніс Михайло Богданович