08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua
1-кп/381/200/21
381/3288/20
20 грудня 2021 року місто Фастів
Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
потерпілої - ОСОБА_9 ,
представника потерпілої - ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12020115310000138 від 08.08.2020 за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ноздрище Народицького району Житомирської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, вдівця, офіційно не працюючого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей: 2009 та 2012 років народження, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України
03 серпня 2020 року близько 18 години 00 хвилин ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті довготривалих неприязних відносин, вирішив заподіяти шкоду здоров'ю матері - ОСОБА_9 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, за вказаною адресою, з метою спричинення тілесних ушкоджень, не маючи умислу на позбавлення життя ОСОБА_7 , діючи умисно, взяв зі столу скляну тарілку та наніс удар по голові ОСОБА_9 . Після чого, схопив руками за волосся та таким чином підняв останню зі стільця. Коли вони знаходилися обличчям один до одного, ОСОБА_7 кулаками обох рук наніс не менше чотирьох ударів в область голови ОСОБА_9 , завдавши останній фізичного болю та спричинивши тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, які відповідно до висновку експерта № 102/д від 16.10.2020 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Своїми діями ОСОБА_7 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України, тобто заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 у інкримінованому йому кримінальному проступку, свою вину не визнав та надав суду наступні показання.
Його мати засипала весь будинок сіллю та на два дні пішла з дому, потім прийшла додому, поклала диктофон та почала його провокувати в наслідок чого вони посварилися. Після чого мати зібрала речі та пішла з дому. Через 4 - 5 днів вона йому зателефонувала та повідомила, що у неї струс мозку та вона в лікарні, а також, що буде подавати на нього до суду. Крім того мати йому сказала зібрати речі та виїхати зі своєю співмешканкою та дітьми з її будинку тому, що вона не хоче, щоб він проживав у її будинку. Через деякий час його викликали в поліцію та повідомили, що є докази, що він побив матір. Мати стверджувала, що він їй наніс 6 ударів у голову, однак у неї не було ні гематом, ні синців, ані інших ушкоджень. Сварки у них з матір'ю відбувалися дуже часто. Мати раніше йому пропонувала, щоб він купив їй квартиру, а сам міг залишатися жити в будинку, однак коли він почав пропонувати їй квартири вона повідомила, що хоче жити у своєму будинку. Він попросив її трішки зачекати, щоб він дозбирав гроші на власну квартиру на, що вона погодилася. Звідки у неї струс мозку він не знає, можливо вона поїхала до тітки та там пили горілку і матір сама впала і вдарилася, їй стало погано і звернулася в лікарню та звинуватила його. На його думку, якби він наніс їй 6 ударів, то вона б зразу викликала швидку та поліцію, а не через тиждень зверталася в лікарню.
На запитання прокурора ОСОБА_7 надав наступні відповіді. Проживає він у м. Фастів, в будинку оформленому на його матір. Проживає він там все життя, ніколи нікуди не виїжджав та не переїжджав. У будинку проживали він з дружиною та 2 дітьми, його рідний брат з жінкою та дітьми, батько та матір. Батько помер 3 роки тому, а його дружина 2 роки тому померла. Він купив брату квартиру, щоб він виїхав з будинку, а сам залишився проживати з матір'ю та двома його дітьми. Упродовж 2020 року у нього була жінка, яка приходила до будинку та допомагала йому по господарству та у вихованні дітей, іноді остання залишалася ночувати. 03.08.2020 він ремонтував автомобіль та повернувся додому приблизно о 17:00 год., його мати сиділа на дворі, за столиком, вишивала бісером, поклала телефон та увімкнула диктофон, вони почали сваритися за те, що мати засипала увесь будинок сіллю два дні до того. Вони не бачилися декілька днів, оскільки мати пішла з дому та не приходила. Він її запитав навіщо вона засипала сіллю будинок, на що отримав відповідь, що остання викликала нечисту силу, він дуже розсердився, бо в нього на утриманні двоє дітей, а мати таке робить. Перед тим мати дуже агресивно себе поводила до дітей, обзивала їх нецензурними словами, говорила, що її всі дратують та заважають. Фотографії, які він зробив та надавав до суду, датовані 02.08.2021. Сварка закінчилася тим, що він просто сів в автомобіль та поїхав у місто у справах, а мати залишилася вдома. Коли він повернувся додому, вдома була матір та ОСОБА_11 . Будь-яких тілесних ушкоджень він своїй матері ОСОБА_9 не наносив.
На запитання свого захисника ОСОБА_7 надав наступні відповіді. У будинку було усе засипане сіллю, місце де вони сплять, шкіряний диван, усі їхні речі, в шафі усі речі, уся їжа. Сварка розпочалася з того, що матір заявила, що їй не подобається ОСОБА_12 його співмешканка та дратують його діти, вона перестала з ними розмовляти та їсти, матір усе не влаштовувало. Крім того матір постійно говорила, що це її житло, та давала йому безліч вказівок, що потрібно робити по будинку та біля будинку. Він не перебував на утриманні матері, а оплачував свої потреби самостійно.
На запитання судді ОСОБА_7 надав наступні відповіді. Він не хапав свою матір за волосся та не наносив останній удари руками та скляною тарілкою по голові. Про те, що матері нанесено тілесні ушкодження йому стало відомо в поліції, та за декілька днів до того йому дзвонила матір та говорила, що вона в лікарні і, якщо він не забереться з будинку, то вона подасть на нього в поліцію та посадить його. До нього дзвонила його тітка з ОСОБА_13 та сварилася на нього, що він зі слів матері побив її. Будь-яких тілесних ушкоджень матері ніколи не наносив.
На підтвердження своїх слів щодо обсипання потерпілою сіллю речей в будинку ОСОБА_7 додав до матеріалів кримінального провадження роздруковані копії фотознімків, на яких зображені предмети побуту, що посипані білою речовиною, якою як стверджує обвинувачений, є сіль.
Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_9 суду надала наступні показання, що ОСОБА_7 доводиться їй сином. 03.08.2020 вона прийшла з роботи додому. О 17:00 год. приїхав ОСОБА_7 та почав з нею сваритися. У той час вдома нікого не було. Конфлікт почався з того, що він привів співмешканку та з того часу почалися конфлікти і сварки в будинку. Вона йому сказала, що це не його хата і якщо він хоче жити зі співмешканкою, то нехай ідуть на квартиру і там живуть. Він їй знаходив та пропонував переїхати, бо говорив, що в нього на утримані двоє малолітніх дітей і в співмешканки є дитина, то їм мало місця, однак вона відмовилася переїжджати зі свого будинку. Сварки відбувалися постійно. ОСОБА_7 зі співмешканкою ОСОБА_12 привезли в будинок та скрізь порозкладали осику. 03.08.2020 вона знаходилася на дворі вишивала за столиком, приїхав ОСОБА_7 зайшов на подвір'я, підійшов до неї, витягнув її із за столу за коси та наніс три - чотири удари кулаком в голову та в груди. Після чого ОСОБА_7 сів у машину та поїхав десь. ОСОБА_9 зібралася та пішла в лікарню, бо сильно боліла голова та було багато вирваного волосся. У лікарні зафіксували побиття. Далі поїхала до ОСОБА_14 , а того ж дня у вечері почалася блювота та її трусило і було дуже погано, але вона не знепритомнювала.
На запитання представника потерпілої ОСОБА_10 потерпіла ОСОБА_9 надала наступні відповіді. Фізично ОСОБА_7 не вперше наніс їй ушкодження. В грудні 2020 року вона прийшла до будинку та сказала йому звільнити будинок, він підбіг до неї схопив за горло та кинув об землю і наніс декілька ударів і викинув її з будинку. Коли вона лежала в лікарні ОСОБА_7 жодного разу не приходив до неї та не телефонував, матеріально ніяк не підтримував та не цікавився її станом. На той час проживало в будинку троє дітей, ОСОБА_7 та його співмешканка ОСОБА_12 . Вона має намір повернутися додому та жити там. Насильство в сім'ї було не один раз, однак вона ніколи не заявляла. Обвинувачений ОСОБА_7 залишав їй дітей доглядати, не питаючи її згоди, крім того, вона доглядала хворого чоловіка.
На запитання судді потерпіла ОСОБА_9 надала наступні відповіді. ОСОБА_7 наносив їй скляною тарілкою удари по голові. Конфлікт виник не вперше, а конфлікти ставалися часто. Причиною нанесення їй тілесних ушкоджень, є її будинок. Будинок перебуває у її власності, в будинку прописаний син та двоє онуків. До суду про виселення сина не зверталася. Якби син проживав з дітьми, то вона не заперечувала б, однак вона проти того, щоб в її будинку проживала співмешканка зі своєю дитиною.
На запитання захисника ОСОБА_8 потерпіла ОСОБА_9 надала наступні відповіді. 03.08.2020 вона прийшла додому після роботи, близько 17:00 год. Будинок належить їй на праві власності. До жовтня 2019 року у них з сином були нормальні стосунки, а як з'явилася дівчина ОСОБА_12 , то почалися конфлікти. До лікарні звернулася відразу після побиття, однак вона не хотіла лягати в лікарню та не лягала б, як би не почалася нудота. Її оглядав черговий лікар та сказав, що у неї струс мозку. Однак у той день усі лікарі були на обсервації та їй сказали прийти на наступний день на огляд до лікаря. Після лікарні вона поїхала до свого брата автобусом, однак брат був на роботі, а вдома була його дружина ОСОБА_14 . Ліки, які вона купляла під час лікування приписував їй лікар. Вона не перебуває на обліку у терапевта з гіпертонією. Інколи вживає ліки від тиску. Під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_7 не було.
На запитання обвинуваченого ОСОБА_7 потерпіла ОСОБА_9 надала наступні відповіді. Причиною конфлікту 03.08.2020 було те, що вона посипала у будинку сіллю, після того як ОСОБА_7 понавішував хрестів по будинку.
Цивільний позов заявлений підтримала у повному обсязі.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 суду надала наступні показання, що вона на протязі багатьох років знайома та є сусідами з ОСОБА_9 . Вона не бачила але чула сварку між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , чула особисто, як ОСОБА_9 кричала: «Не бий мене, що ти робиш». Потім з подвір'я вискочив останній сів в машину та поїхав кудись. Вона трішки пізніше подзвонила ОСОБА_9 та запитала, що там сталося, остання повідомила, що її побив син ОСОБА_7 та вона зараз буде їхати в село до жінки брата. Повідомила, що ОСОБА_7 бив її в голову та сильно тягнув за коси. На наступний день вона телефонувала до ОСОБА_9 та вона повідомила, що її поклали в лікарню на лікування. У лікарні вона довго лежала на лікуванні. Сварка відбувалася на вулиці. Раніше конфліктів вона не чула. Конфлікти почалися, коли ОСОБА_7 привів іншу дружину додому.
На запитання захисника ОСОБА_8 свідок ОСОБА_15 надала наступні відповіді.
Перебували з родиною Сіриків в нормальних стосунках. На даний час є колегами по роботі, працюють на одному підприємстві. Сам факт побиття вона не бачила, однак чула сварку і крики ОСОБА_9 . ОСОБА_16 вона зателефонувала приблизно через годину після сварки. Сварка відбувалася ввечері, однак точного часу вона не пам'ятає, оскільки сплинуло багато часу. ОСОБА_9 не сприймала цивільну дружину ОСОБА_7 , оскільки на її думку вони не зійшлися характерами та їй не подобалося ставлення цивільної дружини до її онуків. ОСОБА_9 не могла спровокувати конфлікт, вона любила сина та внуків і весь час виховувала внуків. Що було перед конфліктом вона не знає. Їй говорила ОСОБА_9 , що вона підходила після конфлікту до ОСОБА_7 та хотіла примиритися, однак останній не захотів.
На запитання представника потерпілої ОСОБА_10 свідок ОСОБА_15 надала наступні відповіді. На даний час в будинку проживає обвинувачений ОСОБА_7 зі своїми дітьми. Наскільки вона знає потерпіла ОСОБА_9 боїться йти до будинку.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду надала наступні показання, що вона є дружиною рідного дядька обвинуваченого. 03.08.2020 ОСОБА_9 приїхала до неї о 20:00 год. та розповіла, що ОСОБА_7 її побив та наговорив різного. На обличчі у неї була припухлість, лізло волосся, її сильно трясло та було погано, була сильна нудота, а вночі почалася блювота. Остання залишилася у неї ночувати та зрання поїхала до лікарні, де їй поставили діагноз струс мозку та поклали на стаціонарне лікування. Приїхала у знервованому стані та ледве дійшла до її житла. Потерпіла їй повідомляла, що коли прийшла додому ОСОБА_7 був вдома, останній побив її по голові кулаками. Конфлікт стався через те, що остання прийшла додому напередодні і побачила по всьому будинку причіплені якісь хрести і над її ліжком також, а тому вона взяла сіль і посипала по будинку. Конфліктні ситуації між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 раніше були через невістку, оскільки ОСОБА_9 не подобалася поведінка невістки та вона просила сина, щоб вони з'їхали з її будинку та проживали окремо. До цього ОСОБА_9 постійно доглядала та виховувала дітей ОСОБА_7 готувала їм їсти, прала, складала, робила з ними уроки, оскільки до смерті невістки, остання часто лежала в лікарні, а син був на роботі. Після конфлікту ОСОБА_9 не могла повертатися додому, оскільки її бив син.
На запитання захисника ОСОБА_8 свідок ОСОБА_14 надала наступні відповіді.
Коли батько ОСОБА_7 був хворий останній звертався до нього неналежним чином, однак, щоб ОСОБА_7 піднімав на когось руку вона ніколи не бачила. Стосунки у ОСОБА_7 та ОСОБА_9 були недуже. ОСОБА_7 не проявляв належної поваги до матері та не допомагав їй, навіть коли у останньої була зламана нога та вона була три місяці в гіпсу, останній не допомагав їй та не прибирав за собою та за своїми дітьми. Вона була особисто свідком того, що ОСОБА_7 не допомагає матері по домашніх справах, а остання, скачучи на одній нозі робила хатні справи.
Після останньої події ОСОБА_9 прийшла до неї заплакана, біля очей припухлість, на голові припухлість, почервоніння на голові. До 03.08.2020 у ОСОБА_9 був хороший стан здоров'я, неврозів не було, був віковий перепад тиску. Швидку не викликали, бо ОСОБА_9 сказала їй, що вже була у лікарні та там зафіксували нанесення побоїв та сказала, що з самого ранку поїде на прийом до лікаря. Пішла остання від неї 04.08.2020 о 06:20 ранку, у поганому стані, але достатньому, щоб доїхати до лікарні на автобусі. У ОСОБА_9 з іншим сином нормальні стосунки. ОСОБА_9 не подобалася співмешканка ОСОБА_7 та вона не хотіла жити з нею в одній хаті. ОСОБА_9 не могла провокувати ОСОБА_7 , щоб досягнути переїзду від неї сина з дітьми та співмешканкою, оскільки вона не така людина. Щодо того, що вона обсипала сіллю будинок її повідомляла сама ОСОБА_9 , однак за те, що понасипала сіль в їжу не говорила. Присутньою при побитті вона не була, бачила тільки наслідки побиття ОСОБА_7 .
На запитання обвинуваченого ОСОБА_7 свідок ОСОБА_14 надала наступні відповіді.
Гематом на ОСОБА_9 не бачила, однак бачила набряки, а гематоми можуть бути і внутрішні, набряки та почервоніння самі по собі не з'являються. Швидку та поліцію не викликали, оскільки ОСОБА_9 зняла побої в лікарні. ОСОБА_9 , коли приїхала до неї, була налякана та їй було дуже погано.
На запитання представника потерпілої ОСОБА_10 свідок ОСОБА_14 надала наступні відповіді. ОСОБА_7 після конфлікту не намагався налагодити стосунки з матір'ю та коли вона приходила додому намагався її побити. Будинок належить ОСОБА_9 , а ОСОБА_7 народився в даному будинку та проживає в ньому. На даний час ОСОБА_9 проживає у квартирі свого молодшого сина.
Допитана у судовому засіданні свідок захисту ОСОБА_17 суду надала наступні показання, що раніше була сім'я зразкова. Однак, після смерті батька та дружини обвинуваченого стосунки в сім'ї змінилися. ОСОБА_7 виховував дітей сам без дружини, завжди старався для сім'ї. Конфлікти почалися коли з'явилася в ОСОБА_7 дівчина ОСОБА_12 . Сірик ОСОБА_18 та ОСОБА_12 не знайшли спільної мови та у них не склалося дружніх стосунків. ОСОБА_9 почала ходити по бабках та намовляти на ОСОБА_12 на базарі. ОСОБА_7 захищав свою сім'ю та захищав своїх дітей. На її думку, потрібно було роз'їхатися і не було б конфлікту. Безпосередньо конфлікту вона не бачила, однак коли потерпіла говорила їй, що насипала солі вдома, то вона сказала потерпілій ОСОБА_9 , що це спровокує конфлікт. Через два дні після конфлікту їй подзвонили родичі з ОСОБА_13 та повідомили, що ОСОБА_7 побив матір. Вона дзвонила ОСОБА_7 та він сказав, що не бив матір, тільки висипав їй сільничку на голову. Вона подзвонила потерпілій ОСОБА_9 , коли остання була в лікарні і та повідомила, що в неї усе нормально, вона відпочиває. Свідком ніяких конфліктів вона не була.
Допитана у судовому засіданні свідок захисту ОСОБА_11 суду надала наступні показання, що вона перебуває на даний час з ОСОБА_7 в дружніх стосунках, а раніше вони зустрічалися. Сварки між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 відбувалися часто на побутовому підґрунті. Вона допомагала ОСОБА_7 з вихованням його дітей, а він з вихованням її дитини, часто готувала та годувала дітей. Проживали вони окремо. ОСОБА_9 на той час була зі зламаною ногою, а тому їй важко було виконувати якісь роботи по будинку. Часто сварки виникали саме через будинок та ОСОБА_9 говорила ОСОБА_7 , щоб він з дітьми виїжджав. Остання була проти щоб вона приходила до ОСОБА_7 . Вона 03.08.2020 близько 17-19 год. прийшла до будинку, де проживав ОСОБА_7 , оскільки у них діти одного віку та вона замовляла речі для школи дітям через інтернет, то хотіла запитати чи можливо щось потрібно і його дітям замовити, зайшла в хату привіталася, ОСОБА_9 сиділа перед дзеркалом фарбувалася та розчісувалася. Вона пройшла до ОСОБА_7 який їй повідомив, що посварився з матір'ю. Будь-яких ознак побиття чи душевних переживань вона не бачила. ОСОБА_7 з нею та з ОСОБА_9 зробили своїми силами ремонт у кімнаті останньої. ОСОБА_7 привів священика, який посвятив будинок та понаклеював у всіх кімнатах маленькі хрестики, після чого їй зателефонувала ОСОБА_9 та сказала, що приб'є цього хрестика їй та її дитині на лоба та остання говорила, що вона понароблювала в будинку та понаклеювала сатаніських хрестів по будинку. У той день її з роботи забрав ОСОБА_7 та вони приїхали до його будинку, в будинку було усе засипано сіллю. Сіль була скрізь у речах, в шафах, на ліжку, на дивані, на всіх харчах, в кастрюлях, навіть в холодильнику.
На запитання прокурора ОСОБА_11 надала наступні відповіді. Вона на той період зустрічалася з ОСОБА_7 близько року, разом вони не проживали, співмешканцями вони не були. На даний час у них з ОСОБА_7 просто дружні стосунки. У ОСОБА_7 на утриманні перебуває дві дитини. За місце проживання ОСОБА_7 вони зустрічалися часто. 03.08.2020 ОСОБА_9 збиралася біля дзеркала, вона підійшла та привіталася, остання не відповіла, але таке і раніше було. Будь-яких синців на останній не було. ОСОБА_9 була одягнена в білі штани та маєчку, через декілька хвилин остання вийшла з чорною сумочкою з будинку та десь пішла. На дворі перед входом в будинок стояв столик зі стільчиком з вишивкою в звичайному стані. У ОСОБА_9 до неї були неприязні стосунки.
На запитання представника потерпілого ОСОБА_11 надала наступні відповіді. Практичною магією вона не займається та ніколи не займалася. Священника освятити будинок приводив ОСОБА_7 . У будинку за місцем проживання ОСОБА_7 вона ніколи не проживала, приходила майже щодня до останнього, іноді вона залишалася там ночувати, однак вона там не проживала. Вона допомагала готувати їсти, прати та робити ремонт, ОСОБА_7 також їй допомагав з переїздами та вихованням дитини. Власником житла є потерпіла ОСОБА_9 , а обвинувачений ОСОБА_7 проживав з її згоди. ОСОБА_9 не заперечувала, щоб вона приходила, а коли сказала їй, що заперечує, щоб вона приходила до будинку, вона перестала приходити та більше не була в будинку. Претенденток на невістки було багато, однак ОСОБА_9 ніхто не підходив. Окремо не пішли проживати, оскільки у ОСОБА_7 не було фінансової можливості проживати окремо з двома дітьми. На даний час вона проживає у с. Веприк та має свою приватну власність. Свідком події сварки 03.08.2020 вона не була.
За клопотанням сторони захисту судом була допитана у судовому засіданні експерт ОСОБА_19 , яка надала наступні показання, що особистий огляд потерпілої на наявність фізичних ушкоджень нею не проводився, експертиза була проведена по медичній документації, для чого слідчий направив історію хвороби потерпілої. Під час ознайомлення з медичною документацією у неї виникли питання, а тому вона направила на консультацію до лікаря невролога для підтвердження діагнозу. Консультативним висновком було встановлено струс головного мозку. Консультативний висновок залишається у експерта та не передається слідчому. В експертизі лише вказується номер консультативного висновку та дата складання його. Даний консультативний висновок має значення тільки для експерта при проведенні експертизи. Якщо слідчий орган звертається до експерта, то експерт надає для огляду консультативний висновок. Чи може потерпіла симулювати біль, питання не її компетенції. В судовій медичній експертизі немає такого визначення забій м'яких тканин голови. Історію хвороби їй направив слідчий разом з наглядовим провадженням. Їй надано медичну картку амбулаторного хворого та медична карта стаціонарного хворого, в яких була історія хвороби. Струс головного мозку не визначається за допомогою КТ та рентгену. Струс головного мозку визначає лікар при огляді потерплого. КТ свідчить про те, що на той момент не було забиття головного мозку та переломів склепінь черепа, крововиливів. КТ бралося до уваги під час проведення експертизи. Ніяких питань в експертизі про хронічні захворювання не стояло. Вона не є експертом в неврології, а тому лікар невролог у консультативному висновку підтвердив діагноз струс головного мозку. Знепритомнення потерпілої враховувалося під час проведення експертизи. Протокол допиту потерпілої вона враховувала під час проведення експертизи. Органи слідства у неї не витребовували її свідоцтво експерта. Для даної експертизи не потрібно було викликати ОСОБА_9 , оскільки експертиза проводилася виключно за медичною документацією. Експерт підтримала свій висновок. Відповідно до наданої на експертизу документації проводився всебічний огляд ОСОБА_9 та наданих медичних документів було достатньо для проведення експертизи. Не може діагноз виникнути від хронічних захворювань без нанесення ушкоджень.
Допитана за клопотанням сторони захисту дізнавач ОСОБА_20 , суду надала наступні показання, що в протоколі доступу до речей та документів у самому описі речей і документів вказано амбулаторну карту хворого ОСОБА_9 , а також історію хвороби стаціонарного хворого, однак в самому протоколі допущено технічну помилку, експерту надано медичну картку стаціонарного хворого, а не історію хвороби стаціонарного хворого.
Крім наведених вище доказів судом були досліджені також і письмові докази, надані стороною обвинувачення, відповідно до яких встановлено наступне.
Згідно з витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020115310000138 від 08.08.2020 до ЧЧ Фастівського ВП 07.08.2020 надійшло повідомлення з лінії «102» про те, що 03.08.2020 близько 18:00 год. перебуваючи за місцем свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 , ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, які наніс їй син ОСОБА_7 , як наслідок конфлікту, який між ними відбувся. Правова кваліфікація ч. 2 ст. 125 КК України.
Згідно з постановою про перекваліфікацію складу кримінального правопорушення від 11.12.2020 змінено кваліфікацію у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12020115310000138 від 08.08.2020 з ч. 1 ст. 125 КК України на ч. 2 ст. 125 КК України.
Згідно з рапортом від 07.08.2020 Старшого інспектора-чергового Фастівського відділення поліції Васильківського ВП ГУ НП в Київській області, 07.08.2020 о 13:10 год. надійшло повідомлення по телефону до РУ про те, що 07.08.2020 о 13:08 год. за адресою: м. Фастів, вул. Толстого буд 17, до ЧЧ Фастівського ВП по телефону звернулась лікар неврологічного відділення Фастівської ЦРЛ ОСОБА_21 про те, що до відділення потрапила ОСОБА_9 з тілесними ушкодженнями, які наніс їй син 03.08.2020. Просить наряд поліції.
Згідно заяви ОСОБА_9 від 07.08.2020, остання просить прийняти міри до її сина ОСОБА_7 , який 03.08.2020 її наніс тілесні ушкодження, в область голови. СМЕ проходити буде.
Згідно епікризу від 05.08.2021 ОСОБА_9 має діагноз: 03.08.2020 струс головного мозку, забій м'яких тканин голови. Ситуаційна неврологічна депресія. Артеріальна гіпертензія ІІ ст., ризик високий.
Згідно з листом непрацездатності серія АДЯ № 306488 ОСОБА_9 перебувала на стаціонарному лікуванні з 04.08.2020 до 14.08.2020.
Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 15.09.2020, слідчий експеримент розпочато в приміщенні Фастівського ВП, де потерпіла ОСОБА_22 спочатку розповіла про обставини спричинення їй тілесних ушкоджень її сином ОСОБА_7 , а саме: 03.08.2020 вона знаходилася за своїм місцем проживання, де в цей час до подвір'я зайшов її син ОСОБА_7 та почав наносити їй тілесні ушкодження. Після чого показала на статистові, яким чином ОСОБА_7 наносив їй тілесні ушкодження, остання надала свою добровільну згоду та сказала статистові сісти на стілець та повідомила, що саме в такому положенні вона сиділа, коли ОСОБА_7 зайшов на подвір'я. Після чого потерпіла взяла до рук предмет, який імітує тарілку та доторкнулася до голови статиста та повідомила, що таким чином ОСОБА_7 розбив тарілку об її голову. Потім потерпіла взяла статиста за волосся спереду та сказала йому піднятися, при цьому повідомила, що таким чином ОСОБА_7 схопив її за волосся та, тримаючи, підняв зі стільця. Після чого потерпіла приклала до голови статиста кулак правої руки та повідомила, що таким чином ОСОБА_7 наніс їй два удари в голову, потім приклала до голови статиста кулак лівої руки та повідомила, що таким чином ОСОБА_7 наніс їй удар кулаком лівої руки в голову. Потім потерпіла повідомила, що після нанесення ударів ОСОБА_7 відійшов від неї та коли потерпіла почала наближатися до вхідних дверей будинку ОСОБА_7 знов схопив її за волосся (вона продемонструвала на статисті). Після чого потерпіла приклала кулак правої руки до голови статиста та повідомила, що таким чином ОСОБА_7 наніс їй ще один удар кулаком правої руки по голові.
Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 15.09.2020 за участю потерпілої ОСОБА_9 , дізнавачем у приміщенні Фастівського РУП було проведено слідчий експеримент за участю потерпілої, під час якого було застосовано відео фіксацію на відеокамеру Panasonic HDR-P6 303 та відповідно DVD-диск з записом долучено як додаток до протоколу слідчого експерименту.
Згідно з переглянутим у судовому засіданні відеозаписом слідчого експерименту, потерпіла у приміщенні Фастівського РУП розповіла про події, які відбулися 03.08.2020 та показала на статистові як саме обвинувачений хапав її за волосся та наносив в голову удари кулаками обох рук.
Згідно з ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 07.09.2020 надано дозвіл начальнику сектору дізнання Фастівського відділення поліції Васильківського відділу поліції ГУ НП в Київській області капітану поліції ОСОБА_20 тимчасовий доступ до речей та документів, які знаходяться у КНП ФРР «Фастівська центральна районна лікарня» за адресою: Київська обл., м. Фастів, вул. Льва Толстого, 28, а саме: медичної картки потерпілої на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ; іншої документації, пов'язаної із проходженням лікування ОСОБА_9 , з метою вилучення їх належним чином завірених копії.
Згідно з протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 09.09.2020 дізнавач ознайомилася з наданою медичною карткою С - 1702 на ім'я ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також історією хвороби стаціонарного хворого на зазначену вище особу № 4654/585.
Згідно з описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 09.09.2020 під час тимчасового доступу до речей і документів була вилучена медична картка амбулаторного хворого С - 1702 на ім'я ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючої: АДРЕСА_1 , а також історія хвороби стаціонарного хворого на зазначену особу № 4654/585.
Згідно з висновком експерта № 102/д від 16.10.2020 при проведенні судово-медичної експертизи по медичній документації у ОСОБА_9 , 1956 року народження мали місце тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, що утворився від дії тупого предмета, і відноситься до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що спричинили короткочасний розлад здоров"я. Діагноз: «Забій м'яких тканин голови», згідно "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (наказ МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6) пункт 4, 6 примітка" не є ушкодженням, тому при оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, судово-медичній оцінці не підлягає. У медичній документації, крім струсу головного мозку, інших ушкоджень не зазначено, тому можна сказати, що мала місце не менш, ніж одна точка прикладання сили. Не виключено, що струс головного мозку, міг виникнути у потерпілої ОСОБА_9 , при вказаних нею обставинах в ході проведеного слідчого експерименту. Судово-медичні дані за факт падіння відсутні.
Згідно із заявою від 03.12.2020 ОСОБА_9 просить долучити в якості речового доказу до матеріалів кримінального провадження ЄРДР № 12020115310000138 від 08.08.2020 за частиною 1 ст. 125 КК України, де вона є потерпілою, диск на якому міститься аудіо запис події, яка мала місце 03.08.2020 за адресою АДРЕСА_1 , під час спричинення їй тілесних пошкоджень сином ОСОБА_7 .
Згідно з постановою про визнання документом та приєднання його до провадження від 03.12.2020 визнано: аудіозапис події, яка відбулась 03.08.2020 за адресою: АДРЕСА_1 , під час спричинення ОСОБА_9 тілесних ушкоджень сином - ОСОБА_7 , який міститься на електронному носії (CD-R диску № N126WL30D8061650B1) документом та приєднати його до кримінального провадження № 12020115310000138 від 08.08.2020.
Згідно з протоколом огляду документа від 03.12.2020 - наведеного вище диску було прослухано аудіо запис та здійснено його роздруківку із детальним описом сварки між обвинуваченим і потерпілою.
Судом було прослухано наведений вище аудіо запис події, яка мала місце 03.08.2020 за адресою: АДРЕСА_1 , з якого чути сварку між обвинуваченим та потерпілою із використанням грубої нецензурної лайки з боку обвинуваченого до своєї матері, погрози вбити її, а також чути як потерпіла обурюється, що обвинувачений вдарив її і тягав за волосся.
Згідно з електронним рапортом 05.09.2020 об 11:43 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 05.09.2020 о 11:40 год. за адресою: район АДРЕСА_2 заявниці погрожує словесно фізичною розправою співмешканка сина ОСОБА_11 1986 року народження. Заявник ОСОБА_9 .
Проаналізувавши наведені вище докази, суд зазначає наступне.
Досліджені у справі докази сторони обвинувачення свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_7 вчинив інкримінований йому проступок.
Такий висновок суду обґрунтовується тим, що потерпіла безпосередньо вказала на те, за яких обставин вона зазнала тілесних ушкоджень і хто саме їй їх наносив. При цьому суд звертає увагу, що потерпіла вказала, що вона під час її побиття не падала і не знепритомнювала, що вона одразу звернулася до лікаря, і на наступний день, коли внаслідок таких дій у неї погіршився стан здоров'я, її було госпіталізовано. Вказаний факт погіршення стану здоров'я підтверджується наданою та дослідженою в судовому засіданні медичною документацією та встановленим їй діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, який в подальшому був оцінений судово-медичним експертом та зафіксований у висновку експерта № 102/д від 16.10.2020 як тілесні ушкодження легкого ступеня. Як видно із змісту висновку експерта, потерпіла у зв'язку із виявленим у неї діагнозом проходила лікування в умовах стаціонару.
Крім того, суд звертає увагу, що показання потерпілої також підтверджуються такими доказами як показання свідка ОСОБА_15 , яка підтвердила, що чула як потерпіла сварилася зі своїм сином і кричала йому: «Не бий мене, що ти робиш?!», і як в подальшому обвинувачений вискочив з двору, сів в автомобіль і кудись поїхав. Показання свідка ОСОБА_14 підтверджують показання потерпілої про те, що увечері, після спричинених їй тілесних ушкоджень, у неї почалася блювота і зранку вона поїхала до лікаря. Вказані свідки також підтвердили суду, що потерпіла жалілася, що її побив син, повисмикував їй волосся, а з показань свідка ОСОБА_15 встановлено, що при цьому потерпіла плакала.
Оцінку спричиненим потерпілій тілесним ушкодженням - струсу головного мозку надано у висновку експерта і кваліфіковано їх як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Суд відхиляє доводи сторони захисту щодо невідповідності висновку експерта вимогам закону. Така позиція суду обґрунтовується тим, що висновок складено експертом за результатами проведеної судово-медичної експертизи на підставі медичної документації потерпілої, зважаючи на те, що експертиза була призначена не одразу, після отримання потерпілою тілесних ушкоджень, а з плином певного часу. Як видно зі змісту висновку, медична документація, що досліджувалася експертом має детальний опис клінічного перебігу отриманої потерпілою травми та причин її виникнення. Тому, експерт діяла з дотриманням вимог Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України від 17 січня 1995 р. N 6.
Решту недоліків висновку експерта, про які наголошував захисник, було усунуто шляхом допиту експерта у судовому засіданні.
Що стосується слідчого експерименту від 15.09.2020 за участю потерпілої ОСОБА_9 , то зауваження сторони захисту про те, що вони були проведені не за місцем вчинення кримінального правопорушення та лише з потерпілою без обвинуваченого суд відхиляє з огляду на наступне. Слідчий експеримент був проведений 15.09.2020. В той же час, як пояснила потерпіла та підтвердила свідок ОСОБА_14 потерпіла, після нанесення їх обвинуваченим тілесних ушкоджень вдома не проживає, оскільки останній її не допускає до житла. Тому, враховуючи зміст одержаної під час слідчого експерименту інформації, а також зважаючи на неприязні відносини між потерпілою та обвинуваченим, проведення його за місцем знаходження органу дізнання цілком узгоджується з вимогами закону, як і власне проведення його лише за участі потерпілої (ст. 240 КПК України).
З огляду на це суд дійшов висновку, що висновок експерта про слідчий експеримент відповідає вимогам закону, підстави для визнання його недопустимим доказом відсутні.
Щодо показань, наданих свідками сторони захисту - ОСОБА_23 та ОСОБА_17 , то вказані свідки підтвердили те, що між обвинуваченим і потерпілою останнім часом виникали побутові конфлікти, обумовлені як їх спільним проживанням, так і спробами обвинуваченого влаштувати своє особисте життя в будинку, що належить потерпілій. В той же час, вказані свідки не спростували доводів сторони обвинувачення про те, що обвинувачений наніс потерпілій тілесні ушкодження.
Оцінюючи докази та лінію захисту, вибудуваною обвинуваченим та його захисником, суд звертає увагу, що вони стосуються підґрунтя, що стало приводом для спричинення обвинуваченим потерпілій тілесних ушкоджень. Разом з тим, існування конфліктних відносин між обвинуваченим і потерпілою, які є сином і матір'ю, не може бути виправданням для застосування до потерпілої фізичної сили. Суд звертає увагу сторони захисту, що в даному випадку гостро зачіпається моральний аспект оцінюваної судом ситуації, адже подія відбулася між найріднішими людьми - сином та матір'ю. Конституція України, норми якої є нормами прямої дії, зобов'язує дітей піклуватися про їх непрацездатних батьків (ч.2 ст.51 Конституції України). Жодний нормативно-правовий акт не виправдовує і не передбачає можливість застосування фізичної сили, зокрема дорослих працездатних дітей до своїх літніх батьків як реакцію на будь-яку конфлікту ситуацію. Тому, суд відхиляє усі доводи сторони захисту, спрямовані на те, щоб виставити з негативного боку потерпілу й заперечити факт нанесення їй обвинуваченим легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я.
Оскільки потерпіла є єдиним власником житлового будинку, в якому вони разом проживають з обвинуваченим, то останній мав підкоритися її вимогам, поважаючи й шануючи її перш за все як матір, а в разі незгоди з її умовами, будучи повнолітнім, працездатним молодим чоловіком, вирішити питання щодо права користування належним потерпілій житлом відповідно до вимог чинного законодавства або придбати власне житло. При цьому, неприпустимою є ситуація, що потерпіла після нанесення їй обвинуваченим тілесних ушкоджень змушена була залишити власне житло й мешкати в іншому місці. Такі дії обвинуваченого не узгоджуються ні з нормами моралі, ні з нормами права.
Таким чином, на переконання суду вказаних доказів достатньо для підтвердження факту нанесення обвинуваченим потерпілій тілесних ушкоджень.
У зв'язку з цим, суд дійшов висновку, що в діях обвинуваченого ОСОБА_7 міститься склад інкримінованому йому проступку, його вина повністю доведена під час судового розгляду належними, допустимими та достатніми доказами, а його дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України, як нанесення умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 кримінальне покарання, суд враховує наступне.
Згідно документів, що характеризують особистість обвинуваченого ОСОБА_7 , він раніше не судимий, за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, від сусідів надані позитивні характеристики, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до ст. 66 КК України обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 судом не встановлено.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
При обранні та призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 125 КК України, виходячи з вимог ст. ст. 50 та 65 КК України, враховуючи характер, суспільну небезпечність та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особистість обвинуваченого ОСОБА_7 , його поведінку до вчинення кримінального правопорушення та після вчинення кримінального правопорушення, вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими, а також позицію потерпілої, яка протягом всього часу судового розгляду підтримувала обвинувачення і виявила чітке бажання, щоб обвинувачений поніс покарання, однак, не пов'язане з позбавленням волі, суд вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України.
При цьому, враховуючи обставини справи, те, ким потерпіла доводиться обвинуваченому, обстановку вчинення кримінального проступку, стан потерпілої, її розпач від поведінки обвинуваченого, який є її сином, відсутність каяття з боку обвинуваченого, той спосіб, у який він спілкується з потерпілою, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді обмеження волі.
В той же час, оскільки обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності є вдівцем, має двох неповнолітніх дітей на утриманні, суд вважає за можливе застосувати до обвинуваченого положення статей 75, 76 КК України та встановити йому іспитовий строк з покладенням певних обов'язків.
Що стосується позовної заяви, заявленої потерпілою ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 3 529 грн. та моральної шкоди в сумі 200 000 грн., завданої внаслідок вчинення кримінального проступку, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом).
Згідно статті 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Потерпіла зазначає, що внаслідок вчиненого відносно неї кримінального проступку вона зазнала моральної шкоди, яка виражена у сильних душевних переживаннях, страхах, фізичному болю.
У результаті заподіяння їй тілесних ушкоджень вона втратила працездатність, знаходилась на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділені Фастівської ЦРЛ, що підтверджується відповідними медичними документами, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно п.п. 4, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Суд, оцінюючи позовні вимоги потерпілої, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заподіяна потерпілій моральна шкода знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку із вчиненим обвинуваченим ОСОБА_7 кримінальним правопорушенням.
Суд звертає увагу, що обвинувачений наніс тілесні ушкодження матері, удари були спрямовані у обличчя матері, проявивши таким чином свою зневагу та зверхність.
При цьому, оцінюючи розмір завданої потерпілій ОСОБА_9 моральної шкоди, суд враховує вимоги розумності і справедливості, враховує позицію обвинуваченого, його поведінку під час розгляду справи, яка не була щирою, тому вважає, що цивільний позов слід задовольнити частково.
Вирішуючи цивільний позов, заявлений Фастівською місцевою прокуратурою, суд звертає увагу на таке. Визначений у позовні заяві розмір майнової шкоди на суму 2 452 грн. 52 коп. повністю підтверджується доказами та розрахунками, які ніким не оспорюються, витрати понесені лікарнею на перебування на стаціонарному лікуванні потерпілої ОСОБА_9 . Тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити у повному обсязі.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_7 не застосовувався.
Судові витрати відсутні.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. ст. 128, 129, 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді двох років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання у виді обмеження волі, встановивши йому іспитовий строк тривалістю один рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_7 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, попросити публічно вибачення у потерпілої.
Іспитовий строк обчислювати з дня проголошення вироку, тобто 20.12.2021.
Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної кримінальним проступком - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 3 529 (три тисячі п'ятсот двадцять дев'ять) грн. на відшкодування заподіяної кримінальним проступком матеріальної шкоди та 100 тисяч грн. на відшкодування моральної шкоди.
Цивільний позов Фастівської місцевої прокуратури до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним проступком - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь комунального некомерційного підприємства Фастівської районної ради «Фастівська центральна районна лікарня» 2 452 (дві тисячі чотириста п'ятдесят дві) грн. 54 копійок на відшкодування витрат понесених лікарнею за перебування на стаціонарному лікуванні ОСОБА_9 .
Медичну документацію, а саме: копію медичної карти стаціонарного хворого за № 4654/585 на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , копію журналу реєстрації амбулаторних хворих за 2020 рік та амбулаторну карту за № С-1702 на ім'я ОСОБА_9 - повернути до КНП ФМР «Фастівська ЦРЛ».
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання копії.
Вирок, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1