Єдиний унікальний номер: 379/1286/21
Провадження № 3/379/723/21
20 грудня 2021 рокум.Тараща
Таращанський районний суд Київської області у складі судді Музиченко Ольги Олегівни, розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли 20.12.2021 з відділення поліції № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , громадянки України, паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 09.01.1998 Таращанським РВ ГУ МВС України в Київській області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої асистентом вихователя Салиського ЗДО «Пролісок», до адміністративної відповідальності раніше не притягувалася,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАБ №739545, складеного 13.12.2021 інспектором СЮП ВП Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області лейтенантом поліції Василенко Т.І., 10.12.2021 близько 15 год. 00 хв. в м. Тараща по вул. Паркова, в парку відпочинку, ОСОБА_2 , 12.01.2006 курив тютюнові вироби, а саме: сигарети марки «Філіп Моріс», чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 175-1 КУпАП, однак не досягнув 16-річного віку, тому до відповідальності притягується його мати ОСОБА_3 ..
В судовому засіданні ОСОБА_3 вину у вчиненому правопорушенні не визнала та пояснила, що її неповнолітній син ОСОБА_2 стверджує, що того дня він не палив цигарок в парку відпочинку. У нього в кишені дійсно були цигарки, але цей факт не свідчить про те, що дитина їх палила у забороненому місці. Крім того, її, як законного представника дитини, не було повідомлено працівниками поліції про дану ситуацію, вона дізналась про усе згодом від сина, який їй розповів про необхідність прийти в поліцію через декілька днів після події, до інспектора ОСОБА_4 вона тоді додзвонитись і з'ясувати ситуацію не змогла.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 3 статті 184 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення неповнолітнім віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, за що передбачено накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють.
За результатами розгляду справи суд виносить постанову, зміст якої має містити, зокрема, опис обставин, установлених під час розгляду справи (частина друга статті 283 КУпАП).
Аналіз зазначених норм закону дає підстави для висновку, що протокол, який складено відповідальною особою, повинен містити відомості про обставини, що характеризують суть адміністративного правопорушення у відповідності до диспозиції інкримінованої статті із визначенням: суб'єкта, суб'єктивної сторони, об'єкта, об'єктивної сторони, оскільки протокол за своєю суттю та призначенням, крім доказового значення, представляє собою обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення (проступку) в межах якого суд здійснює розгляд справи.
Відповідно до диспозиції ч. 3 ст. 184 КУпАП об'єктивна сторона правопорушення полягає в полягає у вчиненні неповнолітніми особами від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП.
Зі змісту протоколу вбачається, що неповнолітній ОСОБА_2 курив тютюнові вироби в парку відпочинку, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 175-1 КУпАП.
Стаття 175-1 КУпАП передбачає відповідальність за куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених в рішеннях відповідної сільської, селищної, міської ради.
Проте, матеріали справи не містять жодних доказів того, що неповнолітній ОСОБА_2 дійсно курив тютюнові вироби у в парку відпочинку. Крім того, суд звертає окрему увагу на те, що особистий огляд і вилучення цигарок у неповнолітнього проводилось за відсутності його законного представника, що є грубим порушенням його прав. Так, згідно усталеної практики ЄСПЛ особливості процесуального розгляду справ про адміністративні правопорушення взагалі, а особливо щодо неповнолітніх, мають прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства з підвищеною увагою до дотримання їх права на захист.
Окремо суд зауважує, що матеріали адміністративної справи не містять доказів того, що парк відпочинку, де було виявлено неповнолітнього ОСОБА_2 з цигарками у кишені, належить до тих місць, де куріння тютюнових виробів заборонено законом, або до інших місць, визначених в рішеннях відповідної сільської, селищної, міської ради. Так, парки відпочинку не включені до переліку, визначеного ч.2 ст. 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», яким чітко визначено місця, де заборонено куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів. Рішення органу місцевого самоврядування про заборону або обмеження куріння тютюнових виробів у вищезгаданому парку до протоколу не додано.
Отже, суд констатує відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 175-1 КУпАП, в діях неповнолітнього ОСОБА_2 .. А відтак, в діях його матері ОСОБА_3 відсутній склад інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Виходячи з принципу верховенства права конституційна презумпція невинуватості особи поширюється і на обвинувачення її у вчиненні адміністративного правопорушення.
Це вимога закону, звернена до всіх громадян, посадових осіб, державних і громадських організацій, до суспільної думки в цілому. Такої позиції дотримується і Європейський Суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно першою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, приходжу до висновку про необхідність закриття провадження у даній справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 184 ч. 3, 266, 247, 283-287, 294 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 184 КУпАП - закрити у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.
Суддя Таращанського районного суду Київської області О. О. Музиченко