Головуючий суддя в суді І інстанції
Козіна С.М.
Єдиний унікальний № 374/373/21
17 грудня 2021 року суддя Ржищівського міського суду Київської області Козіна С.М., розглянувши заяву виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області як орган опіки і піклування, заінтересована особа: ОСОБА_1 , про встановлення опіки над фізичною особою та призначення опікуна,-
Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області звернувся до Ржищівського міського суду Київської області з заявою про встановлення опіки над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначення опікуна.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно ч. 1 ст. 295 ЦПК України заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.
Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом (ч. 3 ст. 296 Цивільного процесуального кодексу України).
У заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (ч. 3 ст. 297 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 41 Цивільного кодексу України, над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка. Правовими наслідками визнання особи недієздатною, є зокрема відсутність у неї права вчиняти самостійно будь-якого правочину. Такі дії від імені недієздатної особи вчиняє її опікун.
Отже, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов'язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.
Аналізуючи при цьому як норми ЦК України так і ЦПК України у даному питанні, слід дійти висновку, що законодавець, захищаючи недієздатну особу покладає на суд обов'язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна за поданням органу опіки та піклування. При цьому із змісту норм ЦК та ЦПК також вбачається вагома роль органу опіки та піклування, який зобов'язаний надати ґрунтовне подання суду щодо призначення опікуна, при цьому саме на вказаний орган покладається обов'язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров'я, родинні зв'язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов'язки опікуна.
Отже, призначення опікуна недієздатній особі на думку суду переслідує перш за все найважливішу ціль не залишити безправною особу, яка за своїм статусом позбавлена самостійно здійснювати свої права у суспільстві.
Заявник в заяві зазначає, що на даний час ОСОБА_2 перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги у м. Ржищів Київської області.
Разом з тим, доказів на підтвердження місця перебування вказаної особи на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги в м. Ржищів Київської області до матеріалів заяви не долучено.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", визначено, що місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Також зазначені документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.
З врахуванням вищенаведеного, заявнику на виконання зазначених положень чинного законодавства необхідно надати відповідні підтвердження зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання чи перебування ОСОБА_2 на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги у м. Ржищів Київської області, оскільки відсутність такої інформації позбавляє суд вирішити питання щодо відкриття провадження по вказаній заяві.
Недотримання судом правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд до належного суду (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175-177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, строк усунення недоліків якої, не може перевищувати десяти днів з дня отримання (заявником) позивачем ухвали.
На підставі викладеного, суддя вважає за необхідне залишити без руху подану заяву та надати заявнику строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 185, 295 ЦПК України,
Заяву виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області як орган опіки і піклування, заінтересована особа: ОСОБА_1 , про встановлення опіки над фізичною особою та призначення опікуна, - залишити без руху.
Роз'яснити заявнику, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя