Справа №22ц-1171/10 Головуючий у 1 інстанції -Кирилюк В.Ф.
Категорія - 27 Доповідач - Подолюк В.А.
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И.
15 червня 2010 року. місто Луцьк.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі :
головуючого - судді Шевчук Л.Я.,
суддів Данилюк В.А., Подолюка В.А.,
при секретарі Матюхіній О.Г.,
з участю:
представника позивача -Сорочук М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк« до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Рожищенського районного суду від 25 лютого 2010 року, -
В квітні 2009 року публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовні вимоги мотивувало тим, що 28 лютого та 19 серпня 2006 року між публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» (далі Банк) та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №13\06-323 а 19 серпня 2006 року додатковий договір за умовами якого позичальник отримав в банку споживчий кредит в сумі 48438,10 швейцарських франків під 8,99% і зобов'язувався проводити погашення кредиту та відсотків за користування кредитом щомісячно, згідно з графіком, але менше 384,43 швейцарських франків.
З метою забезпечення виконання умов зазначеного договору позики, кредитором з ОСОБА_3 28 лютого 2006 року був укладений договір іпотеки, а 19 серпня 2006 року додатковий договір іпотеки, посвідчених приватним нотаріусом Рожищенського нотаріального округу за умовами якого поручитель зобов'язувався відповідати солідарно з боржником перед кредитором в повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань за кредитним договором нерухомим майном-квартирою №6 загальною площею 52,8 кв.м. по АДРЕСА_1,
Відповідач ОСОБА_2 ухиляється від належного виконання умов договору позики, позика в строки та у визначеній договором сумі не повертається, у зв'язку з чим позивач просив постановити судове рішення яким стягнути з нього на користь банку 267866,36 грн. заборгованості по кредиту, звернути стягнення на предмет іпотеки-квартиру ОСОБА_3 та стягнути з обох відповідачів 1820 грн. судових витрат.
Рішенням Рожищенського районного суду від 25 лютого 2010 року позов задоволено.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь банку 267866 грн. 36 коп. заборгованості за кредитним договором та звернути стягнення на предмет іпотеки - належну відповідачу ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 шляхом проведення прилюдних торгів та стягнути з кожного відповідача по 910 грн. судових витрат.
В поданій апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 покликаючись на незаконність судового рішення із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду встановленим обставинам справи, просить скасувати оскаржуване ними рішення та ухвалити нове про відмову в задоволені позову.
Заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі з підстав наведених в ній і просить задовольнити в повному обсязі, заперечення представника позивача ОСОБА_1, яка вважає скаргу безпідставною, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом з пояснень сторін, письмових матеріалів справи (а.с.6-14) встановлено, що між акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 28 лютого 2006 року укладений кредитний договір №13/06-323 (10308527000) за умовами якого відповідач отримав 38000 шв. франків, що становить 145449,83 грн., під 8,99% річних з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше лютого місяця 2013 року і зобов'язувався проводити погашення кредиту та відсотків щомісячно згідно з графіком в розмірі не менше 384,43 шв франків.
19 серпня 2006 року між банком та позичальником був укладений додатковий кредитний договір відповідно до умов якого суму позики було збільшено до 48438,10 шв. франків або 199655,46 грн., а також між банком та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки за умовами якого поручитель зобов'язувався перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язання за кредитним договором (а.с.15-28).
Також судом встановлено, що боржник належним чином умов кредитного договору не виконує в частині зобов'язань по погашенню кредиту в установлені строки та у визначеному розмірі, у зв'язку з чим станом на 25 травня 2009 року виникла заборгованість внаслідок несплати суми позики, відсотків і пені в сумі, що становить 267866,36 грн. (а.с.9).
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), в то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, як це передбачає стаття 589 ЦК України, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Отже, виходячи з встановлених судом першої інстанції обставин справи та наведених норм матеріального права, умов договору, колегія суддів вважає, що суд прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги банку до про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають до задоволення в повному обсязі, а також підлягає стягненню відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача 1700 грн. сплаченого судового збору та витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., розмір яких суд стягнув в рівних частках з обох відповідачів.
Такі висновки суду зроблені з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для скасування або зміни судового рішення не вбачається.
Доводи апеляційної скарги про недійсність договору іпотеки, укладеного між банком та ОСОБА_3 не є предметом судового спору і зазначені обставини відповідачем не доведені, як цього вимагає ст.60 ч.1 ЦПК України.
Посилання на те, що ОСОБА_3 не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи спростовуються матеріалами справи (а.с.85-87).
Інші доводи апеляційної скарги є власним тлумаченням норм права, встановлених обставин справи, які не впливають на законність та обгрунтованість висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.307,313,314,315 ЦПК України, колегія суддів , -
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 відхили.
Рішення Рожищенського районного суду від 25 лютого 2010 року у даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий
Судді