79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
07 травня 2010 р. № 2а-979/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого -судді Хоми О.П.,
при секретарі Янчак П.О.,
з участю позивача ОСОБА_1, представників: позивача ОСОБА_2,
відповідача Кецка В.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції праці у Львівській області про визнання протиправним акту та скасування припису,
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 звернулося до суду з позовом до Територіальної державної інспекції праці у Львівській області, в якому просить скасувати припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю № 13-17-025/1910-1342 від 28 грудня 2009 року. В обґрунтування позовних вимог посилається на помилковість висновків акту перевірки № 13-17-025/1910 від 28 грудня 2009 року про порушення ним законодавства про працю. Як суб'єкт підприємницької діяльності він укладав з фізичними особами цивільно-правові угоди, на підставі яких трудові відносини між сторонами не виникали і трудове законодавство ним не порушувалось.
Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити.
Представник відповідача Кецко В.Я. позову не визнав з підстав, викладених у письмовому запереченні, суть яких зводиться до наступного. При перевірці додержання СПД-ФО ОСОБА_1 законодавства про працю на підставі аналізу представлених ним трудових угод, укладених з фізичними особами, зроблено висновок про те, що за певною частиною ознак зазначені угоди підпадають під ознаки трудового договору, відтак між сторонами виникли трудові відносини, які регулюються законодавством про працю, а не ЦК України. З урахуванням висновків акту перевірки № 13-17-025/1910 від 28.12.2009 року вважає припис № 13-17-025/1910-1342 від 28.12.2009 року про усунення порушень законодавства про працю правомірним. Просив в задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши думку представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, приходить до висновку про те, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Позивач ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа -підприємець Кам'янка-Бузькою районною державною адміністрацією Львівської області 19.06.2007 року та здійснює рибогосподарську експлуатацію Добротвірського водосховища Львівської області відповідно до Режиму рибогосподарської експлуатації, затвердженого Державним комітетом рибного господарства України від 15.06.2007 року з доповненнями, затвердженими 30.10.2009 року.
За результатами проведеної Територіальною державною інспекцією праці у Львівській області перевірки додержання фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 законодавства про працю та загальнообов'язкового державного соціального страхування складено акт № 13-17-025/1910 від 28 грудня 2009 року та встановлено порушення вимог ст. ст. 24-1, 253 КЗпП України, ч.7 ст.79 КЗпП України, ч.9 ст.10 Закону України «Про відпустки», п.7.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 року № 58, а також вимог Наказу Міністерства праці та соціального захисту населення України № 260 від 08.06.2001 року.
На підставі акту № 13-17-025/1910 від 28 грудня 2009 року Територіальною державною інспекцією праці у Львівській області винесено припис 13-17-025/1910-1342 від 28 грудня 2009 року щодо усунення виявлених під час перевірки порушень законодавства про працю.
Судом встановлено, що відповідачем висновок про порушення позивачем вимог законодавства про працю зроблений лише на підставі порівняльного аналізу семи трудових угод, укладених в 2009 році СПД ОСОБА_1 з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на їх відповідність нормам ЦК України та КЗпП України з припущенням про те, що такі частково підпадають під ознаки цивільно-правового договору та частково під ознаки трудового договору.
При цьому відповідачем не з'ясовувалися будь-які інші обставини та не бралися до уваги документи, представлені суду та наявні в матеріалах справи, а саме: видаткові касові ордери за 2009 рік про оплату виконаних за договорами робіт ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_7, а також довідки про те, що ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 працюють на Добротвірський ТЕС.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пп. 2) п.5 Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 18.01.2003 року № 50 Держнаглядпраці має право одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, роботодавців, робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що Територіальна державна інспекція праці у Львівській області не використала наданих їй повноважень та не вжила заходів щодо витребування та вивчення інших документів і відомостей, наявних у позивача, для здійснення державного нагляду за додержанням ним законодавства про працю.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не подано доказів правомірності винесення припису № 13-17-025/1610-1342 від 28 грудня 2009 року щодо усунення виявлених порушень законодавства про працю.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повно важення надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши оскаржуваний позивачем припис Територіальної державної інспекції праці у Львівській області № 13-17-025/1610-1342 від 28 грудня 2009 року, суд прийшов до висновку, що він прийнятий відповідачем без урахування вимог трудового законодавства та Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 18.01.2003 року № 50 і з порушенням передбачених ст. 2 КАС України принципів, тому підлягає визнанню протиправним.
Згідно з положеннями ст. 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення.
У разі визнання припису протиправним він є таким, що не діє з моменту його винесення, відтак скасування не потребує.
Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним припис Територіальної державної інспекції праці у Львівській області № 13-17-025/1910-1342 від 28 грудня 2009 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 12 травня 2010 року.
Суддя Хома О.П.