79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
22 червня 2010 р. № 2а-4433/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Хоми О.П.,
при секретарі Кунинець А.С.,
з участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Орендного підприємства Запорізького міжміського бюро технічної інвентаризації про визнання рішення реєстратора незаконним та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Орендного підприємства Запорізького міжміського бюро технічної інвентаризації, в якому просить визнати рішення державного реєстратора ОП Запорізького МБТІ № 1101 від 15.12.2009 року незаконним та скасувати його, зобов'язати відповідача провести технічну інвентаризацію жилого будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також зареєструвати право власності на цей жилий будинок. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що рішення державного реєстратора про відмову у реєстрації права власності на жилий будинок, належний їй на праві власності на підставі договору дарування, посвідченого 02.02.1993 року виконкомом Наталівської сільради Запорізького району Запорізької області, суперечить Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»та прийняте без урахування вимог ст.ст. 227, 244 ЦК УРСР, чинних на момент укладення договору дарування, тому підлягає скасуванню. Вважає, що вказаний договір дарування є підставою для реєстрації права власності на жилий будинок, тому просить зобов'язати відповідача здійснити таку реєстрацію.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надіслав письмові заперечення на позовну заяву, суть яких полягає в тому, що поданий до заяви ОСОБА_1 про реєстрацію права власності на жилий будинок АДРЕСА_1 договір дарування не відповідає вимогам, встановленим для такого роду договорів Цивільним кодексом України від 16.01.2003 року, чинним на час розгляду ОП Запорізького МБТІ заяви позивача. Крім цього, у договорі дарування обдарованою вказана «ОСОБА_1», а з заявою зверталась ОСОБА_1. Просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши думку позивача та ознайомившись з письмовими запереченнями відповідача, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Частина 2 статті 19 Конституції України закріпила обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»від 01.07.2004 року № 1952-ІV визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.
Відповідно до ч.1 статті 6 Закону № 1952-ІV систему органів державної реєстрації прав становить спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації прав -Міністерство юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, та його територіальні органи, які є органами державної реєстрації прав.
Відповідно до п.1 Наказу Міністерства юстиції України 07.02.2002 року № 7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за № 157/6445 ( з наступними змінами та доповненнями) «Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно»до створення єдиної системи органів державної реєстрації прав та формування Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»бюро технічної інвентаризації (далі -БТІ) здійснюють державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно.
Порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно визначений Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 року № 7/5.
Відповідно до пп. 2.5., пп. 2.6. п.2 Тимчасового положення під час подання заяви про реєстрацію прав власності фізична особа пред'являє документ, що посвідчує її особу, і у разі подання такої заяви з пропуском дванадцяти місяців після виникнення права, реєстрації прав власності передує технічна інвентаризація об'єкта.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 16.11.2009 року звернулася до Орендного підприємства Запорізького міжміського бюро технічної інвентаризації з заявою про реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1.
Оскільки позивач звернулася з заявою про реєстрацію прав власності з пропуском строку, встановленого пп.2.6. п.2 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, реєстрації прав власності повинна була передувати технічна інвентаризація житлового будинку.
Підстави для державної реєстрації прав передбачені частиною першою статті 19 Закону № 1952-ІV, згідно пункту 1) значаться договори, укладені у порядку, встановленому законом.
Вимоги до договорів, включаючи договір дарування, визначені Цивільним кодексом України від 16.01.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року.
На підтвердження свого права власності на цей будинок ОСОБА_1 подала договір дарування, посвідчений 02.02.1993 року виконкомом Наталівської сільради Запорізького району Запорізької області, відповідно до якого ОСОБА_2 подарувала, а ОСОБА_1 прийняла у дар жилий будинок з господарчими і побутовими будівлями та спорудженнями за вказаною вище адресою.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи фотокопії вказаного договору, в ньому ім'я та по-батькові ОСОБА_1 написані інакше, ніж у паспорті.
15.12.2009 року реєстратором Орендного підприємства Запорізького міжміського бюро технічної інвентаризації прийнято № 1101, яким ОСОБА_1 відмовлено у державній реєстрації права власності на житловий будинок АДРЕСА_1, на підставі п.4 ч.1 ст. 24 Закону № 1952-ІV, оскільки договір дарування, посвідчений 02.02.1993 року виконкомом Наталівської сільради Запорізького району Запорізької області не відповідає вимогам, встановленим цим Законом та пп.3.3Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 року № 7/5.
Підстави відмови у державній реєстрації прав та їх обмежень передбачені статтею 24 Закону № 1952-ІV та підпунктом 3.3 пункту 3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно у реєстрації прав на нерухоме майно.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 24 Закону № 1952-ІV у державній реєстрації прав та їх обмежень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Відповідно до пп. 3.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно у реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.
Відповідно до частини 3 статті 24 Закону № 1952-ІV відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пункті 4 частини 1 цієї статті, не позбавляє заявника права повторно звернутися із заявою за умови усунення перешкод для державної реєстрації прав та їх обтяжень.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повно важення надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши оскаржене позивачем рішення державного реєстратора ОП Запорізького МБТІ № 1101 від 15.12.2009 року про відмову у реєстрації права власності на житловий будинок АДРЕСА_1, суд прийшов до висновку, що воно прийняте відповідачем з урахуванням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-ІV і Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 року № 7/5, та з дотриманням передбачених ст. 2 КАС України принципів.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та іншими нормативними актами України, рішення № 1101 від 15.12.2009 року про відмову у реєстрації права власності на житловий будинок прийнято правомірно, тому позов є безпідставним.
Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Орендного підприємства Запорізького міжміського бюро технічної інвентаризації про визнання рішення реєстратора незаконним та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлений 27 червня 2010 року.
Суддя Хома О.П.