79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
25 червня 2010 р. № 2а-3464/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Шинкар Т.І.,
при секретарі - Фейдаш Х.М.,
за участю представника позивача Грабчинського В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Прокурор Золочівського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Золочівському районі
до ФО-П ОСОБА_2
про про стягнення податкового боргу в розмірі 2 871 918,75 грн., -
Прокурор Золочівського району в інтересах держави в особі ДПІ у Золочівському районі Львівської області (надалі-ДПІ) звернувся з адміністративним позовом у Львівський окружний адміністративний суд до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, просить стягнути до бюджету кошти в розмірі 2 871 918,75 грн. Податковий борг у відповідача виник внаслідок порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України ?Про податок на додану вартість? від 03.04.1997р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями на суму 76 5845,00 грн. та порушення п. 4.1 ст. 4; п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5; п. 7.1 ст. 7; п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України ?Про податок з доходів фізичних осіб? від 22 травня 2003 року № 889- IV із змінами та доповненнями на суму 574 383,75 грн. Заборгованість підтверджується актом перевірки, податковими повідомленнями-рішеннями та довідкою про наявність заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів).
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить стягнути відповідача на користь Державного бюджету України кошти в розмірі 2 871 918,75 грн.
Відповідач до суду не з'явився, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, повідомлений про розгляд справи.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами справи, відповідно до ст. 71 КАС України.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25 червня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.
Заслухавши пояснення учасника процесу, перевіривши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач - фізична особа -підприємець ОСОБА_2 зареєстрований Золочівською районною державною адміністрацією 12.01.1999 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи, Довідкою з ЄДР та відповідно до довідки Форми №4 -ОПП взятий на облік платника податків 25.01.1999р. за № 1078.
Як встановлено судом, Прокуратурою Золочівського району в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів встановлено порушення відповідачем податкового законодавства щодо сплати податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб.
Відповідно до ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 року № 1251-XII з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №1251) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни, а відповідно до ст. 20 даного Закону контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими органами в межах повноважень, визначених законом.
18.09.2009 року працівниками ДПІ проведена виїзна планова документальна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, за результатами якої складено Акт від 18.09.2009 року № 90/17-212349706556.
Перевіркою встановлено порушення відповідачем вимог п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України ?Про податок на додану вартість? від 03.04.1997р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями на суму 76 5845,00 грн. та порушення п. 4.1 ст. 4; п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5; п. 7.1 ст. 7; п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України ?Про податок з доходів фізичних осіб? від 22 травня 2003 року № 889- IV із змінами та доповненнями на суму 574 383,75 грн.
На підставі вищевказаного Акту перевірки ДПІ винесено податкові повідомлення-рішення: № 0007701701/0 від 18.09.2009 року про визначення сум податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату ПДВ на загальну суму 1 148 767,5 грн.; № 0007691701/0 від 18.09.2009 року про визначення сум податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій за ненарахування податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 1 723 151,25 грн.
Відповідно до положень п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (процедура адміністративного оскарження).
Згідно п.1.2 ст.1 Закону № 2181, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до п.п. 8.1.2. п. 8.1 ст. 8 Закону України ?Про податок з доходів фізичних осіб? від 22 травня 2003 року № 889- IV із змінами та доповненнями (далі-Закон № 889) податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.
У відповідності до п. 17.1. ст. 17 Закону № 889 особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи).
Згідно із п.п. ?а? п. 19.2. ст. 19 цього ж Закону особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.
Відповідно до п.п. 20.3.2. п. 20.3 ст. 20 Закону № 889 у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.
Суми податків та фінансових санкцій фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 є узгодженими та у встановлені строки до бюджету не сплачені.
Відповідно п.п. 5.4.1 ст. 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлені строки, визначається сумою податкового боргу платника податків.
Крім того, вироком Золочівського районного суду від 05.02.2010 року по кримінальній справі № 1-10/2010, ОСОБА_2 за ухилення від сплати податків на загальну суму 1 340 228,75 грн. засуджено за ч. 3 ст. 212 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права займатися усіма видами підприємницької діяльності на 1 рік, без конфіскації майна. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України його звільнено від відбування основного покарання з іспитовим строком на 2 роки.
Як вбачається з матеріалів справи, факт несплати податку до бюджету підтверджується довідкою перевірки від 15.03.2010 року, яка є складовою акту перевірки та підписана посадовими особами Товариства.
У відповідності до ст. 60 Кодексу адміністративні судочинства України, прокурор може звертатись до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів громадянина або держави.
Докази вжиття відповідачем заходів погашення боргу в матеріалах справи відсутні.
Оскільки відповідач господарську діяльність проводив в порушення вимог чинного законодавства, про розгляд справи повідомлений належним чином, не вживає заходів щодо погашення заборгованості, а тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача підставні та підтвердженні матеріалами справи.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про обгрунтованість та підставність позовних вимог і вважає, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору не належить стягувати з відповідача, оскільки позивачем не понесені.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративні судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України кошти в розмірі 2 871 918,75 грн.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 30.06.2010 року.
Суддя Шинкар Т.І.