Категорія №6.14
Іменем України
24 червня 2010 року Справа № 2а-4190/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді:Твердохліба Р.С.
при секретарі судового засідання: Чукіній А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі Луганського міського центру зайнятості до Міського комунального підприємства «Луганськелектротранс» про стягнення простроченої заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в сумі 22279,60 грн., -
28 травня 2010 року прокурор міста Луганська звернувся до Луганського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Луганського міського центру зайнятості з позовом до Міського комунального підприємства «Луганськелектротранс» про стягнення простроченої заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в сумі 22 279,60 грн., в якому зазначив, що Луганське міське комунальне підприємство «Луганськелектротранс» перебуває на обліку в Луганському міському центрі зайнятості в якості платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття з 27.02.1996р. за реєстраційним номером №120107806. Згідно поданого відповідачем звіту - «Розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття» за 9-ть місяців 2009 року за МКП «Луганськелектротранс» утворилася прострочена заборгованість (недоїмка) та пеня по сплаті страхових внесків у розмірі 187 293,40 грн., з яких: недоїмка складає 179049,11 грн., пеня - 8244,29 грн. Так, згідно поданого відповідачем звіту - «Розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття» за перший квартал 2010 року за МКП «Луганськелектротранс» лічиться прострочена заборгованість (недоїмка) та пеня по сплаті страхових внесків у розмірі 209 573,00 грн., з яких: недоїмка складає - 201 328,71 грн., пеня - 8244,29 грн. Таким чином, різниця між сумою простроченої заборгованості станом на 01.04.2010 року та задоволеними позовами складає 22 279,60 грн., яку прокурор просив стягнути на користь Луганського міського центру зайнятості.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, надали суду аналогічні позовній заяві пояснення.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю, про що надав суду відповідну письмову заяву №15/109-442 від 23.06.2010р.
Заслухавши думку прокурора, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі ст.19 Закону України «Про зайнятість населення» Державна служба зайнятості має право стягувати з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, суми прихованих або занижених обов'язкових зборів та недоїмок до державного фонду сприяння зайнятості населення.
Спеціальним законом, який визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття є Закон України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління на випадок безробіття, провадження збору на акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості (ст. 12 Закону).
Згідно ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III Фонд має право застосовувати фінансові санкції, передбачені законом, у разі порушення порядку сплати страхувальниками страхових внесків, стягувати з посадових осіб та страхувальників передбачені законом штрафи та застосовувати інші фінансові санкції за недотримання цього Закону. Фонд зобов'язаний забезпечувати збір страхових внесків, контролювати правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач - Луганське міське комунальне підприємство «Луганськелектротранс» перебуває на обліку в Луганському міському центрі зайнятості в якості платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття з 27.02.1996р. за реєстраційним номером №120107806.
Згідно із п.2 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000р. №1533-111, роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, що підлягають сплаті до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України, встановлений ч.2 ст.1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» №2213 -111 від 11.01.2001 року.
Відповідно до ч.1 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі-Закон) від 02.03.2000 р. №1533-111, роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №339 від 18.12.2000 року «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття», зареєстрованого в міністерстві юстиції 16.01.2001 р. за №30/5221, затверджено порядок обліку платників страхових внесків, обчислення і сплати роботодавцями та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та контролю за сплатою страхових внесків. При цьому Розділом 9 продубльовано вказані положення Закону стосовно відповідальності платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.
Пунктом 1 ч.1 ст.38 Закону визначено, що у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.
Згідно з п. 2 ч.1. ст.38 Закону штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.
Пунктом 3 ч.1 ст.38 Закону передбачено, що пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.
Згідно із ч.2 ст.38 Закону не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду зі страхувальника у безспірному порядку.
Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до частин 1,3 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі Луганського міського центру зайнятості до Міського комунального підприємства «Луганськелектротранс» про стягнення простроченої заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в сумі 22 279,60 грн. є обґрунтовними, визнаними в повному обсязі відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 24 червня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 29 червня 2010 року, про що згідно вимог ч. 4 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.35, ст.38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-111, Розділом 9 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України №339 від 18.12.2000 року «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття», зареєстрованого в міністерстві юстиції 16.01.2001 р. за №30/5221, ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі Луганського міського центру зайнятості до Міського комунального підприємства «Луганськелектротранс» про стягнення простроченої заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в сумі 22 279,60 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Міського комунального підприємства "Луганськелектротранс" (місцезнаходження: 91005 м.Луганськ, вул.Фрунзе,130; код ЄДРПОУ 03328058; розрахунковий рахунок №26001201653 у ЛФ АБ "Укргазбанк", МФО 304621) на користь Луганського міського центру зайнятості (місцезнаходження: 91053 м.Луганськ, вул.50-річчя утворення СРСР,22-б; код ЄДРПОУ 24046538, п/р №37179971900004, код платежу 50040100, одержувач: УДК у Жовтневому районі м.Луганська, МФО 804013) прострочену заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в сумі 22 279 грн. 60 коп. (двадцять дві тисячі двісті сімдесят дев'ять гривень 60 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Повний текст постанови складено та підписано 29 червня 2010 року.
СуддяТвердохліб Р.С.