Категорія №6.14
Іменем України
21 червня 2010 року Справа № 2а-4378/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді:Твердохліба Р.С.
при секретарі судового засідання: Чукіній А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Луганського міського центру зайнятості до Приватного підприємства «Щит» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на випадок безробіття в сумі 11,11 грн.,
03 червня 2010 року позивач - Луганський міський центр зайнятості звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства «Щит» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на випадок безробіття в сумі 11,11 грн., в якому зазначив, що Приватне підприємство «Щит» є юридичною особою та перебуває на обліку в Луганському міському центрі зайнятості в якості платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття з 14.041998р. за реєстраційним номером №120103060. Відповідно до вимог п.2 ч.2 ст.35, ст.38 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III роботодавець зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати страхові внески до Фонду. У порушення вимог ч.3 ст.17 зазначеного Закону відповідачем систематично несвоєчасно та не в повному обсязі сплачуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Позивач вимушений постійно звертатися до суду з позовами про стягнення з відповідача простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків. Так, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19.05.2008р. по справі №2а-931/08 з Приватного підприємства «Щит» стягнуто заборгованість по сплаті страхових внесків на випадок безробіття в сумі 1259,71 грн., в тому числі - недоїмка - 961,07 грн., пеня - 298,64 грн. Згідно поданого відповідачем звіту - «Розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття» за перший кварта 2010 року за Приватним підприємством «Щит» лічиться прострочена заборгованість (недоїмка) у розмірі 1270,82 грн., в тому числі недоїмка - 971,62 грн., пеня - 299,20 грн. У порівнянні з минулими звітними періодами прострочена заборгованість зі сплати страхових внесків до Фонду зросла та станом на 01.04.2010р. недоїмка збільшилась на 10,55 грн., а пеня на 0,56 грн. На підставі вищевикладеного, станом на 01.04.2010р. борг, що підлягає стягненню з відповідача складає 11 грн. 11 коп., в тому числі: 10,55 грн. - прострочена заборгованість (недоїмка) по сплаті страхових внесків та 0,56 грн. - пеня. Вказану суму заборгованості позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, надав суду аналогічні позовній заяві пояснення.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Правом надання заперечень проти позову та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.
Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі ст.19 Закону України «Про зайнятість населення» Державна служба зайнятості має право стягувати з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, суми прихованих або занижених обов'язкових зборів та недоїмок до державного фонду сприяння зайнятості населення.
Спеціальним законом, який визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття є Закон України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління на випадок безробіття, провадження збору на акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості (ст. 12 Закону).
Згідно ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III Фонд має право застосовувати фінансові санкції, передбачені законом, у разі порушення порядку сплати страхувальниками страхових внесків, стягувати з посадових осіб та страхувальників передбачені законом штрафи та застосовувати інші фінансові санкції за недотримання цього Закону. Фонд зобов'язаний забезпечувати збір страхових внесків, контролювати правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач - Приватне підприємство «Щит» є юридичною особою та перебуває на обліку в Луганському міському центрі зайнятості в якості платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття з 14.041998р. за реєстраційним номером №120103060.
Згідно із п.2 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000р. №1533-111, роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, що підлягають сплаті до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України, встановлений ч.2 ст.1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» №2213 -111 від 11.01.2001 року.
Відповідно до ч.1 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі-Закон) від 02.03.2000 р. №1533-111, роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №339 від 18.12.2000 року «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття», зареєстрованого в міністерстві юстиції 16.01.2001 р. за №30/5221, затверджено порядок обліку платників страхових внесків, обчислення і сплати роботодавцями та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та контролю за сплатою страхових внесків. При цьому Розділом 9 продубльовано вказані положення Закону стосовно відповідальності платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.
Пунктом 1 ч.1 ст.38 Закону визначено, що у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.
Згідно з п. 2 ч.1. ст.38 Закону штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.
Пунктом 3 ч.1 ст.38 Закону передбачено, що пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.
Згідно із ч.2 ст.38 Закону не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду зі страхувальника у безспірному порядку.
Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Крім того суд зазначає, що постановою Луганського окружного адміністративного від 19.05.2008р. по справі №2а-931/08 за адміністративним позовом прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Луганського міського центру зайнятості до Приватного підприємства «Щит», з останнього на користь Луганського міського центру зайнятості стягнуто заборгованість по страхових внесках до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в сумі 1259,71 грн., з яких: недоїмка - 961,07 грн. та пеня - 298,64 грн., яка набрала чинності (аркуші справи 7-8).
Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
На час розгляду справи даних про добровільну сплату відповідачем простроченої заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в сумі 11,11 грн. судом не встановлено.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Луганського міського центру зайнятості до Приватного підприємства «Щит» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на випадок безробіття в сумі 11,11 грн. є обґрунтовними та такими, що підлягають повному задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 21 червня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 29 червня 2010 року, про що згідно вимог ч. 4 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.35, ст.38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-111, Розділом 9 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України №339 від 18.12.2000 року «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття», зареєстрованого в міністерстві юстиції 16.01.2001 р. за №30/5221, ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Луганського міського центру зайнятості до Приватного підприємства «Щит» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на випадок безробіття в сумі 11,11 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства "Щит" (місцезнаходження: 91055 м.Луганськ, вул.2-а Професіональна,46; код ЄДРПОУ 24858644, розрахунковий рахунок № 260050005 у ЛФ ВАТ АКБ Капітал, МФО 304881) на користь Луганського міського центру зайнятості (місцезнаходження: 91053 м.Луганськ, вул.50-річчя утворення СРСР,22-б; код ЄДРПОУ 24046582; розрахунковий рахунок №37170971900003, код платежу 50040100, одержувач: УДК в м.Луганську, банк: ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в сумі 11 грн. 11 коп. (одинадцять гривень 11 копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Повний текст постанови складено та підписано 29 червня 2010 року.
СуддяТвердохліб Р.С.