2-386/10
3 березня 2010 року суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Заярний А.М., в м. Жмеринка, розглянувши заяву про забезпечення позову в справі за позовом Віткритого акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк (скорочено ВАТ «ВіЕйБі Банк») в особі Вінницького відділення №85 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому вказав, що 20 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №6/11, згідно якого позичальнику був наданий кредит в сумі 16,800 (шістнадцять тисяч вісімсот) грн. у тимчасове користування по 18 лютого 2011 року на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності. За користування кредитними коштами встановлена плата в розмірі 24,0% річних. Згідно умов договору позивач зобов'язався надати відповідачу кредит, а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити нараховані проценти за його користування, можливу неустойку (пеню, штраф) в обумовлені договором строки. Позивач належним чином виконав умови договору, надав відповідачу кредит в сумі 16800 грн., що підтверджується розрахунково-касовими документами.
Також, для належного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_3 виступив фінансовим поручителем, про що між банком, позичальником та ним укладений договір поруки від 20 лютого 2008 року.
Факт надання кредитних коштів позивач підтвердив заявою на отримання кредиту. Відповідач проводив часткові розрахунки, але взяті на себе зобов'язання в повній мірі не виконав. Просили стягнути з відповідачів, як з солідарних боржників на користь банку заборгованість по кредиту згідно кредитного договору в розмірі 23538(двадцять три тисячі п'ятсот тридцять вісім) грн. 19 коп., та судові витрати.
Враховуючи, що відповідачі можуть своїми діями ускладнити у майбутньому виконання рішення суду у зв'язку з погіршенням їх фінансового становища та наявності можливості відчуження ними активів, можуть провести відчуження належного їм майна, а також можуть виїхати за кордон, що унеможливить або істотно утруднить виконання рішення, позивач просив суд накласти арешт на майно, що належить відповідачам в сумі ціни позову і судових витрат та встановити їм тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України та заборонити їм виїзд за межі України до виконання своїх зобов'язань перед банком.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч. 8 цієї ж статті, суд, встановивши, що заява про забезпечення позову подана без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов.
Відповідно до ч. 4 ст.151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь в справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Вважаю, що заява позивача щодо забезпечення позову не підлягає задоволенню, так як необґрунтована та подана без додержання вимог ст. 151 ЦПК України.
Крім того, позивачем не надано доказів про те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
У відповідності до ч. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.06 “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь в справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Згідно ч. 4 Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України,
ухвалив:
відмовити Віткритому акціонерному товариству Всеукраїнський Акціонерний Банк (скорочено ВАТ «ВіЕйБі Банк») в особі Вінницького відділення №85 у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала оскарженню не підлягає.
- ВАТ «ВіЕйБі Банк» в особі
Вінницької філії 85
21100, м. Вінниця, пр. Юності-Кешлицька. 20/73
Жмеринський міськрайонний суд направляє Вам для відома копію ухвали про відмову в забезпеченні позову.
Додаток: - копія ухвали на 1 арк.
Суддя Жмеринського міськрайонного
суду Вінницької області А.М.Заярний