Категорія №6.6.6
Іменем України
17 червня 2010 року Справа № 2а-27020/09/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Твердохліб Р.С.,
при секретарі Чукіній А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „ЛЄО” про стягнення несплаченої суми вартості торгових патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу в сумі 445200грн., -
встановив:
20 листопада 2006 року постановою Господарського суду Луганської області у справі №9/734ад у задоволенні позову Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Луганська до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „ЛЄО” про стягнення несплаченої суми вартості торгових патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу в сумі 445200,00 грн. було відмовлено.
23 січня 2007 року ухвалою Луганського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ДПІ у Жовтневому районі м.Луганська на постанову Господарського суду Луганської області від 20.11.2006 залишено без задоволення, постанову Господарського суду Луганської області від 20.11.2006 залишено без змін.
01 жовтня 2009 року ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу ДПІ у Жовтневому районі м.Луганська на постанову Господарського суду Луганської області від 20.11.2006 та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 23.01.2007 по справі №9/734ад задоволено частково, постанову Господарського суду Луганської області від 20.11.2006 та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 23.01.2007 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Листом Вищого адміністративного суду України №К-4512/07 від 15.10.2009р. справу №9/734ад за належністю надіслано до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою від 23 жовтня 2009 року справа за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „ЛЄО” про стягнення несплаченої суми вартості торгових патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу в сумі 445200грн. була прийнята до провадження Луганським окружним адміністративним судом та призначена до судового розгляду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посадовими особами Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська було проведено планову перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ „Компанія „ЛЄО” вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004 по 31.03.2006. В ході перевірки було встановлено, що ТОВ „Компанія „ЛЄО” для проведення діяльності у сфері грального бізнесу отримало 212 патентів на гральні автомати. За придбані 212 торгові патенти ТОВ „Компанія „ЛЄО” за ІІ квартал 2005 року - платіжним дорученням №469 від 14.03.2005 сплачено 74200 грн., за ІІІ квартал 2005 року не сплачувалось, за IV квартал 2005 року - платіжним дорученням №920 від 14.12.2005 сплачено 148400 грн. При придбанні торгових патентів ТОВ „Компанія „ЛЄО” не сплачувало вартість торгових патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за весь термін дії торгових патентів. Таким чином, відповідно до Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” від 25.03.2005 №2505, Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.1996 №98/96-ВР ТОВ „Компанія „ЛЄО” не доплачено за торгові патенти на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу починаючи з другого кварталу 2005 року на загальну суму 445200 грн. Просив стягнути з ТОВ „Компанія „ЛЄО” не сплачену суму вартості торгових патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу в сумі 445200 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеному у позові та поясненнях до позову по справі (т.1 а.с.220-221, т.2 а.с.5-6).
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав пояснення аналогічні викладеним у письмових запереченнях проти позову, та пояснив, що позивач не мав права звертатися до суду з позовом на підставі п.11 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу”, так як вказаною нормою податковому органу надається право стягувати заборгованість перед бюджетом підприємств шляхом подання відповідного позову до суду за рахунок майна вказаних підприємств. Крім того зазначив, що доводи позивача не спростовують можливість визначення податкового зобов'язання по сплаті вартості торгових патентів так як податковий орган мав законодавчо встановлені підстави для прийняття відповідного податкового повідомлення. Але всупереч вищезазначених вимог податкового законодавства податковий орган звернувся до суду з відповідною позовною заявою не узгодженого податкового зобов'язання з метою покладення на суд тягаря визначення податкового зобов'язання та його одночасного стягнення, що суперечить загальним принципам Закону 2181 та завданням адміністративного судочинства. Також представник відповідача послався на те, що при обчисленні заборгованості по сплаті вартості торгових патентів, позивачем безпідставно не враховано платежі відповідача по сплаті вартості торгових патентів, здійснених за період з листопада 2004 року по березень 2005 року на загальну суму 182847,00 грн. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та матеріали справи, суд прийшов до висновку, що даний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Судом встановлено, що на час проведення перевірки, ТОВ „Компанія „ЛЄО” було зареєстровано в якості суб'єкта господарювання виконавчим комітетом Луганської міської ради 31.01.2001 за №25370169Ю0021768 та перебувало на податковому обліку в ДПІ Жовтневого району м. Луганська з 06.11.2001 за №4662.
Відповідач здійснював господарську діяльність у сфері грального бізнесу шляхом надання послуг гральних автоматів на підставі торгових патентів, придбаних відповідно до Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.
У період з 26.06.2006 по 19.07.2006 ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська, на підставі направлення від 26.06.2006 №1007, виданого ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська, відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання та наказу №612 від 01.06.2006 року по ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська було проведено планову перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ „Компанія „ЛЄО” вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004 по 31.03.2006.
За результатами проведеної перевірки було складено акт Про результати виїзної планової перевірки ТОВ „Компанія „ЛЄО” вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004 по 31.03.2006 №320/23-31719260 від 24.07.2006. Відповідно до висновків зазначеного акту, серед іншого, було встановлено порушення ч.3 ст.5 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.1996 №98/96-ВР (із змінами та доповненнями), а саме не доплачено за торгові патенти на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за другий, третій, четвертий квартали 2005 року на загальну суму 445200 грн. (т.1 а.с.6-25).
Згідно з п.18 ст.14 Закону України „Про систему оподаткування” до загальнодержавних податки зборів (обов'язкових платежів) належить плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.
Частиною 3 ст.5 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” зі змінами, внесеними Законом України від 25.03.2005 № 2505, встановлено вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу у фіксованому розмірі (за рік) для використання грального автомата з грошовим або майновим виграшем - 4200 гривень.
Оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.
Під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за 3 місяці. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, як підлягає внесенню в останній квартал його дії.
Суб'єкт підприємницької діяльності може здійснити попередню оплату вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за весь термін дії торгового патенту. При цьому суб'єкт підприємницької діяльності звільняється від обов'язків додаткового внесення вартості торгового патенту у разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість (частина 5 цієї статті).
При цьому згідно з ч.2 ст.2 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” придбання торгового патенту суб'єктами підприємницької діяльності, предметом діяльності яких є види, зазначені у частині першій цієї статті, є обов'язковим. Підставою для придбання торгового патенту є заявка, оформлена відповідно до ч.4 цієї статті.
Статтею 8 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” встановлено відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за порушенн строків сплати або неповне внесення чергових платежів у вигляді нарахування пені на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України на день виникнення такого податкового боргу або на день його погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Отже, за змістом наведених правових норм, плата за торговий патент, в разі її несплати в установленому законом розмірі, є податковим боргом в силу закону.
Пунктом 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” органи державне податкової служби наділені повноваженням на звернення до судів з позовами до підприємств, устаної організацій та громадян, зокрема про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовим фондами за рахунок їх майна.
ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідача сплатив за 212 торгових патентів на гральні автомати за ІІ-ІV квартали 2005 року на 445200,00 грн. менше, ніж плата, встановлена частиною 3 ст. 5 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.
Перевіряючи ці доводи податкового органу суд виходить з наступного.
Згідно ч.5 ст.5 Закону №98/96 оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу. Під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі торгового патенту за три місяці. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній квартал його дії.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 01.12.2004 ТОВ „Компанія „ЛЄО”, і.к. 31719260 придбало 185 торгових патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу вартістю 2800,00 за один торговий патент за рік (700,00 грн. за один квартал). 14.12.2004 були здійснені нарахування за перший квартал 2005 року в сумі 129500,00 грн. (185 патентів по 700,00 грн.), яку підприємство сплатило платіжним дорученням №299 від 29.11.2004 на суму 115500,00 грн. та платіжним дорученням №341 від14.12.2004 на суму 14000,00 грн.
12.01.2005 ТОВ „Компанія „ЛЄО” придбало 27 нових патентів виходячи з річної вартості торгового патенту встановлених ст. 47 Закону України від 23.12.2004 № 2885 „Про Державний бюджет України на 2005 рік” та Законом України від 25.03.2005 № 2505 „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” і деякі інші законодавчі акти” - 4200,00 грн. за рік (1050,00 грн. за один квартал) на суму 53346,60 грн. ((11,29*20+350,00+350,00+1050,00)*27, де 11,29*20 - оплата за січень 2005 року, 350,00 грн. - оплата за лютий 2005 року, 350,00 грн. - оплата за березень 2005 року, 1050,00 грн. - оплата за четвертий квартал 2005 року). Нарахована сума була сплачена платіжним дорученням № 347 від 05.01.2005 року на суму 36988,00 грн. та платіжним дорученням №364 від 11.01.2005 р. на суму 16359,00 грн.
Таким чином, судом встановлено, що станом на 01.02.2005 ТОВ „Компанія „ЛЄО” мало 212 торгових патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу вартістю 4200,00 за один торговий патент за рік (1050,00 грн. за один квартал) та переплату у розмірі 0,40 грн.
14.03.2005 були здійснені нарахування за другий квартал 2005 року в сумі 222600,00 грн. (212 патентів по 1050,00 грн.), яку підприємство частково сплатило платіжним дорученням №469 від 14.03.2005 на суму 148400,00 грн. Станом на 01.04.2005 сума недоплати складала 74199,60 грн. (222600,00 грн. - 148400,00 грн. - 0,40 грн.).
14.06.2005 були здійснені нарахування за третій квартал 2005 року в сумі 222600,00 грн. (212 патентів по 1050,00 грн.), які не були сплачені. Станом на 01.07.2005 сума недоплати складала 296799,60 грн. (74199,60 грн. + 222600.00 грн.).
14.09.2005 були здійснені нарахування за четвертий квартал 2005 року в сумі 222600,00 грн. (212 патентів по 1050,00 грн.), які не були сплачені. Станом на 01.10.2005 сума недоплати складала 519399,60 грн. (296799,60 грн. + 222600,00 грн.).
14.12.2005 ТОВ „Компанія „ЛЄО” частково сплатило податковий борг платіжним дорученням №920 від 14.12.2005 на суму 74200,00 грн. Станом на 01.01.2006 сума недоплати складала 445199,60 грн. (519399,60 грн. - 74200,00 грн.).
Виходячи з вищевикладеного сума недоплати за торгові патенти на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за 2,3,4 квартали 2005 р. складає 445199,60 грн.
Наведені висновки суду відповідають відомостям, які містяться в акті Про результати виїзної планової перевірки ТОВ „Компанія „ЛЄО” вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004 по 31.03.2006 №320/23-31719260 від 24.07.2006 який підписаний директором та головним бухгалтером ТОВ „Компанія „ЛЄО” без заперечень.
Крім того, відповідно до зворотного боку облікової картки платника, станом на час розгляду справи ТОВ „Компанія „ЛЄО” має заборгованість зі сплати вартості торгових патентів у розмірі 589029,39 грн., що виключає доводи відповідача, викладені в акті звірення по торговим патентам на здійснення діяльності у сфері грального бізнесу за період з 01.02.2002 по 31.12.2009 та підтверджує існування суми заборгованості на час розгляду справи, на яку заявлений позов.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З приписів ст.ст.71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 2 статті 71 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представником відповідача в судовому засіданні не надані обґрунтовані пояснення та відповідні докази в їх підтвердження щодо спростування вимог позивача, натомість останнім доведено належними засобами доказування правомірність заявленого позову, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору судом не вирішується, оскільки позивач відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений та при зверненні до суду не сплачував судовий збір.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 17 листопада 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „ЛЄО” про стягнення несплаченої суми вартості торгових патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу в сумі 445200грн. - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „ЛЄО” (розташованого за адресою: 91055, м. Луганськ, вул.Ломоносова,90, код ЄДРФО 21841896 на користь місцевого бюджету Жовтневого району м. Луганська (код 24046538, банку УДК у Луганській області МФО 804013) не сплачену суму вартості торгових патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу в сумі 445200,00 грн. (чотириста сорок п'ять тисяч двісті гривень нуль копійок) на р/р31411526600004, код платежу 14071700.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови буде складено та підписано 22 червня 2010 року.
СуддяТвердохліб Р.С.