01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
01.10.2007 № 13/93-14/118
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача: Нагорняк І.А. (дов. від 29.08.07 № 1357-41);
відповідача: Гомон Г.Р. (дов. від 10.01.07 № П/9-8-29 юр);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закарпатського обласного центру зайнятості
на рішення Господарського суду м.Києва від 11.05.2007
у справі № 13/93-14/118
за позовом Закарпатського обласного центру зайнятості
до Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальнихбудівельних робіт "Укрмонтажспецбуд"
про стягнення боргу,
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.05.07 у справі № 13/93-14/118 в позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду, Закарпатський обласний центр зайнятості звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати.
Свою скаргу заявник мотивує тим, що відмова в задоволенні позову в частині стягнення 83918 грн. основного боргу суперечить ч.2 п.19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764, згідно з яким підрядчик зобов'язаний використати одержаний аванс протягом трьох місяців після одержання авансу, а по закінченню тримісячного терміну невикористана сума авансу має бути повернута замовнику. У відповіді відповідача на претензію позивача №3097-11 від 30.12.04, відповідач зобов'язувався повернути невикористану суму авансу до 01.04.05, однак останній свого зобов'язання не виконав і продовжує користуватися державними коштами в розмірі 83918 грн.
Також, заявник зазначає, що відповідач не виконав роботи в терміни, визначені п.3.2 договору, а тому останній має сплатити неустойку, порядок стягнення якої передбачений пунктом 5.2 договору.
В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти неї і вважає, що рішення господарського суду відповідає матеріалам справи та чинному законодавству.
Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
16 січня 2004 року між Закарпатським обласним центром зайнятості - робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття (замовник) та Українською Державною корпорацією "Укрмонтажспецбуд" (генпідрядник) було укладено договір № 3К3-ГП на виконання підрядних робіт.
Пунктом 1.2 договору сторони передбачили, що замовник доручає, а генпідрядник бере на себе зобов'язання по будівництву закладу соціального призначення - центру зайнятості в м. Дубівськ Закарпатської області.
Розрахунки за договором й безпосередньо здійснюються згідно календарних планів із зазначенням етапів виконаних робіт, що є невід'ємною частиною договору:
при виконанні видів робіт, етап завершення яких становить один місяць, замовник сплачує генпідряднику 100% вартості таких робіт на умовах авансу;
при виконанні видів робіт, етап завершення яких до 3-х місяців (згідно будівельних норм), замовник сплачує генпідряднику аванс в розмірі 30% вартості таких робіт. Остаточний розрахунок по завершенні етапів робіт виконується на підставі актів виконаних підрядних робіт (п. 2.3 договору).
На виконання умов договору платіжними дорученнями № 698 від 05.04.04, № 1385 від 22.06.04, № 2027 від 21.08.04, № 2307 від 27.09.04, № 2577 від 20.10.04 позивач в якості авансу перерахував відповідачу 1 450 000 грн.
Відповідно до графіка виконання будівельно-монтажних робіт на будівництві центру зайнятості в смт. м. Дубівськ Закарпатської області в 2006 році здача об'єкта в експлуатацію мала бути здійснена до 01.01.07.
В п. 3.1 договору встановлено, що комплекс робіт, передбачений договором, генпідрядник зобов'язується розпочати не пізніше 5-ти робочих днів після одержання дозволу Державного архітектурно-будівельного контролю.
Генпідрядник виконує роботи відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, згідно з будівельними нормами і правилами, графіками виконання робіт, згідно з дозволом на ведення робіт ( п. 4.1 договору).
Відповідно до п. 5.3 договору замовник зобов'язаний в 2-денний термін з моменту підписання договору надати необхідну проектну документацію і необхідні дозвільні документи по об'єкту.
Матеріали справи свідчать, що позивачем не надано доказів виконання передбачених п. 5.3 договору зобов'язань щодо надання відповідачу в 2-денний термін з моменту підписання договору необхідної проектної документації і необхідних дозвільних документів по об'єкту, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виконання відповідачем зобов'язання щодо початку робіт на об'єкті і освоєння авансу, який перерахував позивач на виконання умов договору, було неможливим без виконання позивачем зобов'язань, передбачених п.5.3 договору.
Слід зазначити, що копія акту здачі-приймання технічної документації по будівництву Дубівського центру зайнятості від 04.03.04, підписаного позивачем та ТОВ "КІК", відповідно до якого позивач передав зазначеній особі технічну документацію для проведення земляних робіт по фундаменту, не може бути прийнята судом як належний доказ виконання позивачем передбаченого п. 5.3 договору зобов'язання щодо надання відповідачу в 2-денний термін з моменту підписання договору необхідної проектної документації.
Також, копія листа ТОВ "КІК" № 92 від 11.09.06. на ім'я директора позивача, в якому зазначено, що будівельні роботи по будівництву Дубівського центру зайнятості були розпочаті вчасно відповідно до договору, укладеного з ТОВ «Фундамент» № РОЗ/03-04 від 25.03.04 та графіку виконання робіт, і що письмова інформація щодо відсутності дозволу на ведення будівельних робіт та проектно-кошторисної документації по будівництву центру зайнятості Товариством «КІК» не надсилалася в зв'язку з початком робіт згідно графіку, не приймається судом як доказ виконання позивачем передбаченого п. 5.3 договору зобов'язання щодо надання відповідачу в 2-денний термін з моменту підписання договору необхідної проектної документації і необхідних дозвільних документів по об'єкту.
Посилання позивача на п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 щодо повернення підрядником невикористаної суми авансу протягом трьох місяців після її одержання, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки в договорі від 16.01.04 № 3К3-ГП повернення авансу при незавершеному будівництві сторони не передбачили.
Крім того, роботи за вищезазначеним договором виконуються, кошти сплачуються, а тому стягувати з відповідача в процесі виконання робіт по договору кошти за частину невиконаних робіт є безпідставним.
Отже, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення невикористаної суми авансу в розмірі 83918,60 грн..
На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Пунктом 5.2 договору передбачено, що за невиконання термінів по етапах робіт відповідно до додатків (календарні плани), затримка надання актів виконаних робіт по ф. КБ - 2в та ф. КБ 3, нездачу об'єктів Державній комісії в передбачені договором терміни, відповідач сплачує пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочки, але не більше 10 % від суми невиконаних робіт.
Згідно з ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що застосування такого виду відповідальності як стягнення пені за невиконання термінів по етапах робіт та нездачу об'єкту в строки, зазначені в договорі, законом не передбачено, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 187909,44 грн. задоволенню не підлягають.
Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Як вбачається з умов договору від 16.01.04 № 3К3-ГП сторони не передбачили відповідальність відповідача у вигляді пені за користування чужими коштами. В зв'язку з чим місцевий суд обгрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог в цій частині.
За таких обставин рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.07 у справі № 13/93-14/118 відповідає матеріалам справи та діючому законодавству, доводи, на яких ґрунтується апеляційна скарга не є підставою для його скасування.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.07 у справі № 13/93-14/118 залишити без змін, а апеляційну скаргу Закарпатського обласного центру зайнятості - без задоволення.
2. Матеріали справи № 13/93-14/118 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
08.10.07 (відправлено)