Категорія №2.11.1
Іменем України
15 червня 2010 року Справа № 2а-1713/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Чернявської Т.І.,
за участю
секретаря судового засідання Ігнатович О.А.
та
представників сторін:
від позивача - головний юрисконсульт Сорокіна Н.В.
(довіреність від 19.05.2010 № 26)
від відповідача - головний державний податковий інспектор
юридичного відділу
Борзенко Н.О. (довіреність від 22.02.2010 № 27/10)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську
справу за адміністративним позовом
приватного акціонерного товариства «Луганський патронний завод»
до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення
від 21 грудня 2009 року № 0001042360/0,
09 березня 2010 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов закритого акціонерного товариства «Луганський патронний завод» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, в якому позивач, з урахуванням заяви від 28 травня 2010 року № 108/45 про уточнення позовних вимог, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 21 грудня 2009 року № 0001042360/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) у розмірі 79035,00 грн. (арк. справи 115).
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що податкове повідомлення - рішення від 21 грудня 2009 року № 0001042360/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) у розмірі 79035,00 грн. є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства, у зв'язку з таким.
Між закритим акціонерним товариством «Луганський патронний завод» та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Раритет» був укладений договір поставки від 30 січня 2006 року № 39/5/01/06, згідно якого позивачу була поставлена металопродукція. Згідно платіжних доручень від 25 квітня 2008 року № 158 та № 159 за умовами договору позивач перерахував на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Раритет» грошові кошти у розмірі 3204060,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 534010,00 грн. По видатковим накладним закрите акціонерне товариства «Луганський патронний завод» отримало від товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Раритет» продукцію. Також, товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Раритет» закритому акціонерному товариству «Луганський патронний завод» видані податкові накладні від 25 квітня 2008 року № 489 та 490, які є підставою для нарахування податкового кредиту.
У зв'язку з викладеним, позивач вважає, що правові наслідки за укладеним договором настали, умови договору виконані сторонами в повному обсязі, податкова накладна видана на законних підставах і закрите акціонерне товариство «Луганський патронний завод» мало законне право для нарахування цієї суми у податковий кредит.
Позивач вважає, що висновок про завищення ним суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2008 року на суму 79035,00 грн. є безпідставним, оскільки ніяких доказів цього Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську не надала, і, крім цього, зазначила в акті, що не має можливості підтвердити факт надмірної сплати сум податку на додану вартість по даному ланцюгу постачання до виробника або імпортера. Позивач у позові зазначає, що зазначені твердження відповідача не можуть бути підставою для висновків щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування.
Ухвалою суду від 28 травня 2010 року замінено позивача - закрите акціонерне товариство «Луганський патронний завод», на його правонаступника - приватне акціонерне товариство «Луганський патронний завод» (арк. справи 116).
У судових засіданнях представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, з урахуванням заяви від 28 травня 2010 року № 108/45 про уточнення позовних вимог.
Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську адміністративний позов не визнала, про що подала суду заперечення проти позову від 30 березня 2010 року № 12434/10 (арк. справи 72-74). В запереченнях проти адміністративного позову відповідач у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю з таких підстав.
Згідно з актом від 29 вересня 2008 року № 1262/23-616/32201889 «Про результати позапланової невиїзної перевірки закритого акціонерного товариства «Луганський патронний завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень, червень 2008 року, які виникли за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01 квітня 2008 року по 31 травня 2008 року» встановлено, що одним із основних постачальників у травні 2008 року є товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Раритет». Питома вага суми бюджетного відшкодування за червень 2008 року по даному контрагенту складає 79035,00 грн. До Дніпропетровської МДПІ направлено запит про надання інформаційної довідки по даному підприємству на запит на проведення зустрічної перевірки. В довідці зустрічної перевірки від 13 березня 2009 року № 64 зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Раритет» є посередником, постачальники - ТОВ «Рарирет-Н» та ПП ПКФ «Авіста». Листом від 21 серпня 2009 року Дніпропетровською МДПІ повідомлено, що ТОВ «Рарирет-Н» має стан платника 7 - до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність підтвердження відомостей, через що не має можливості провести перевірку ТОВ «Рарирет-Н». Загальна частка податкового кредиту ТОВ «Компанія «Рарирет», яка сформована за рахунок цього підприємства - 29,93 %, сума бюджетного відшкодування - 23655,00 грн. Згідно отриманої довідки зустрічної перевірки ПП ПКФ «Авіста» створено невідомими особами для здійснення діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Фактично у періоді, що перевірявся, ПП ПКФ «Авіста» фінансово-господарською діяльністю не займалося. Загальна частка податкового кредиту ТОВ «Компанія «Раритет», яка сформована за рахунок цього підприємства - 70,07 %, сума бюджетного відшкодування - 55380,00 грн.
Виходячи з вищенаведеного, відповідач вважає, що позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок підприємства у банку за червень 2008 року на суму 79035,00 грн.
Також, у запереченнях проти позову відповідач зазначив, що для вирішення питання щодо правомірності формування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість необхідно дослідити як правильність формування податкового кредиту платника, так і правильність визначення його податкових зобов'язань. Згідно з пунктом 1.8 статті 1 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Законом України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку. Бюджетне відшкодування ПДВ, без його сплати, має своїм наслідком спричинення збитків Державному бюджету України, що суперечить самої суті податку і його основній функції - формування доходів бюджету. При розгляді справи необхідно враховувати вимоги наказу Державної податкової адміністрації України від 18 серпня 2005 року № 350 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість», щодо проведення обов'язкових зустрічних перевірок по основним постачальникам ПДВ платника, який перевіряється, де сума ПДВ за укладеними правочинами складає 5 і більше відсотків від суми дозволеного податкового кредиту у цьому періоді. Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську вважає, що достовірність декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ не може вважатися правомірним без підтвердження суми податку до бюджету всіма контрагентами по ланцюгу постачання до позивача у рамках дії наказу ДПА України від 18 серпня 2005 року № 350 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість».
У судових засіданнях представник відповідача позов не визнав, навів заперечення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях проти позову від 30 березня 2010 року № 12434/10.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як вбачається з матеріалів справи, 10 грудня 2009 року Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську проведено невиїзну документальну перевірку закритого акціонерного товариства «Луганський патронний завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2008 року, які виникли за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01 квітня 2008 року по 31 травня 2008 року, за результатами якої складено акт від 10 грудня 2009 року № 1121/23-616/32201889 (арк. справи 7-11).
В акті невиїзної документальної перевірки від 10 грудня 2009 року № 1121/23-616/32201889 зазначено:
- згідно з поданою закритим акціонерним товариством «Луганський патронний завод» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську податковою декларацією з податку на додану вартість за червень 2008 року (вх. від 21.07.2008 № 63969) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 1043381,00 грн.;
- заявлена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2008 року перевірена в ході проведення позапланової виїзної документальної перевірки, результати якої оформлено довідкою від 26 вересня 2008 року № 1262/23-616/32201889 «Про результати позапланової виїзної перевірки закритого акціонерного товариства «Луганський патронний завод» (код за ЄДРПОУ 32201889) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень, червень 2008 року, які виникли за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01 квітня 2008 року по 31 травня 2008 року»;
- позаплановою виїзною перевіркою, результати якої оформлено довідкою від 26 вересня 2008 року № 1262/23-616/32201889 встановлено, що одним з основних постачальників у травні 2008 року (попередній податковий період, який передує періоду, який перевіряється позаплановою виїзною перевіркою), є товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Раритет». Згідно умов договору від 30 січня 2006 року № 39/5/01-06 товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Раритет» поставило біметал № 3, лента (сталь) 18 ЮА на загальну суму 3204060,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 534010,00 грн. Питома вага суми бюджетного відшкодування за червень 2008 року по даному контрагенту складає 79035,00 грн.;
- в довідці зустрічної перевірки від 13 березня 2009 року № 64 зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Раритет» є посередником, постачальниками є товариство з обмеженою відповідальністю «Раритет-Н» та ПП ПКФ «Авіста»;
- до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції було направлено запит від 27 березня 2009 року № 9969 щодо проведення зустрічної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Раритет-Н». Згідно отриманого листа від Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції від 21 серпня 2009 року б/н провести зустрічну перевірку не має можливості, так як товариство з обмеженою відповідальністю «Раритет-Н» має стан платника 7 - до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. Загальна частка податкового кредиту товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Раритет», яка сформована за рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Раритет-Н», складає 29,93 %. Отже сума бюджетного відшкодування закритого акціонерного товариства «Луганський патронний завод» за червень 2008 року по даному ланцюгу постачання складає 23655,00 грн. (79036,00 грн. х 29,93 %);
- до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було направлено запит від 18 листопада 2009 року № 59512 щодо проведення зустрічної перевірки з ПП ПКФ «Авіста». Згідно отриманого листа державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ПП ПКФ «Авіста» створено невідомими особами для здійснення діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб. Використовуючи при цьому фінансово-грошові потоки контрагентів, які не виконують своїх податкових зобов'язань, не звітують до податкових органів та здійснюють свої операції через таких же посередників. Фактично у періоді, що перевірявся, ПП ПКФ «Авіста» фінансово-господарською діяльністю не займалося, а займалося діяльністю, спрямованою на здійснення операцій з метою надання податкової вигоди. ПП ПКФ «Авіста» здійснювало операції, товарний характер яких наявними документами перевіркою не підтверджено. Відповідно до частини 1 статті 216, пункту 4 статті 203, пункту 2 статті 205, пункту 1 статті 206, пункту 1 статті 208, пункту 2 статті 207, пунктів 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України, зазначені правочини є нікчемними в силу закону. Загальна частка податкового кредиту товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Раритет», яка сформована за рахунок ПП ПКФ «Авіста», складає 70,07 %. Отже сума бюджетного відшкодування закритого акціонерного товариства «Луганський патронний завод» за червень 2008 року по даному ланцюгу постачання складає 55380,00 грн. (79035,00 грн. х 70,07 %);
- враховуючи отримані відповіді, де по ланцюгу постачання не підтверджений товарний характер здійснення операцій, неможливо проведення зустрічної перевірки по ланцюгам постачання до виробника або імпортера та не має можливим підтвердити факт фактичної надмірної сплати податку по ланцюгам постачання до Державного бюджету України, як це передбачено пунктом 1.8 статті 1, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».
На підставі акта невиїзної документальної перевірки від 10 грудня 2009 року № 1121/23-616/32201889 Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську за порушення пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» прийнято податкове повідомлення - рішення форми «В1» від 21 грудня 2009 року № 0001042360/0, яким закритому акціонерному товариству «Луганський патронний завод» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 79035,00 грн. (арк. справи 23).
Суд вважає податкове повідомлення - рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську форми «В1» від 21 грудня 2009 року № 0001042360/0, яким закритому акціонерному товариству «Луганський патронний завод» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 79035,00 грн., протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на таке.
Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».
Згідно із статтею 1 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»:
- податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.6);
- податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7);
- бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (пункт 1.8).
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 5 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».
Згідно із підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»).
Тобто, за приписами підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» право на отримання суми бюджетного відшкодування пов'язано з фактичною сплатою податку на додану вартість у складі ціни товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (послуг).
Закон України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» не пов'язує право платника податку на відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість із закінченням перевірок до кінцевого виробника та фактом підтвердження сплати податку контрагентами позивача по всьому ланцюгу постачання, оскільки від'ємне значення податку на додану вартість є коштами платника податку, які він сплатив продавцям (постачальникам) товару (послуг) в ціні таких товарів (послуг). Законом України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» встановлені умови та гарантії повернення цих коштів у вигляді обов'язку держави здійснити повернення коштів за результатами відповідного звітного періоду.
Матеріалами справи (договором від 30 січня 2006 року № 39/5/01-06, специфікаціями до договору від 12 жовтня 2007 року № 16, від 05 жовтня 2007 року № 15, від 31 липня 2007 року № 14, від 17 липня 2007 року № 13, від 12 липня 2007 року № 12, платіжними дорученнями від 25 квітня 2008 року №№ 158, 159, видатковими накладними від 29 травня 2008 року №№ РН-0000325, РН-0000324, від 30 травня 2008 року № РН-0000326, від 02 червня 2008 року № РН-0000329, від 03 червня 2008 року № РН-0000328, від 04 червня 2008 року № РН-0000330, від 11 червня 2008 року №№ РН-0000344, РН-0000343, № РН-0000345, від 19 червня 2008 року № РН-0000348, від 20 червня 2008 року № РН-0000349, від 20 червня 2008 року № РН-0000350, податковими накладними від 25 квітня 2008 року №№ 489, 490, заявками-договорами на перевезення вантажів від 02 червня 2008 року №№ 339, 340, від 10 червня 2008 року № 350, від 18 червня 2008 року №№ 376, 377, актами приймання виконаних послуг до заявок-договорів на перевезення вантажів від 27 травня 2008 року, від 28 травня 2008 року, від 29 травня 2008 року від 04 червня 2008 року, від 06 червня 2008 року, від 11 червня 2008 року, від 12 червня 2008 року, від 13 червня 2008 року, вимогами №№ 00119, 00117, 00127, 00112, 00136, 00139 на відпуск біметалу, сталі 18 ЮА, відомістю розходу матеріалів на виробництво за червень 2008 року (арк. справи 24, 25-29, 30, 31-42, 43-44, 91-95, 133-134, 135, 136-144) підтверджено товарність операцій поставки за договором від 30 січня 2006 року № 39/5/01-06 між закритим акціонерним товариством «Луганський патронний завод» та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Раритет», фактичну сплату позивачем - отримувачем товарів (послуг) сум податку на додану вартість в ціні товару (послуг) постачальникам таких товарів (послуг), які включені до складу податкового кредиту, та використання отриманого товару у господарській діяльності закритого акціонерного товариства «Луганський патронний завод».
Нормами Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» не передбачений обов'язок покупця товару - платника податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару податку на додану вартість безпосередньо до державного бюджету, а тому доводи податкового органу щодо обов'язку платника податку - покупця товару доводити надмірну сплату податку на додану вартість саме до державного бюджету, є такими, що не відповідають законодавчо встановленому механізму справляння цього виду податку.
У пункті 1.3 статті 1 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.
Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції (а в даній справі судом встановлено фактичне здійснення господарської операції з поставки за договором від 30 січня 2006 року № 39/5/01-06 між закритим акціонерним товариством «Луганський патронний завод» та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Раритет»), не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.
Крім того, у довідці Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області від 13 березня 2009 року № 64 зазначено, що перевіркою товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Раритет» не встановлено розбіжностей з відомостями, отриманими від закритого акціонерного товариства «Луганський патронний завод», яке мало правові відносини з платником податків. Перевіркою товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Раритет» встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від закритого акціонерного товариства «Луганський патронний завод», яке мало правові відносини з платником податків (арк. справи 79 зворотній бік - 81).
Суд зазначає, що порушення Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» контрагентами (ТОВ «Раритет-Н» та ПП ПКФ «Авіста») контрагента позивача (ТОВ «Компанія «Раритет») породжує негативні наслідки саме для ТОВ «Раритет-Н», ПП ПКФ «Авіста», ТОВ «Компанія «Раритет» і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.
В ході судового розгляду справи судом встановлено, що кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва ПП ПКФ «Авіста» не порушувалось (арк. справи 121), а тому посилання відповідача в обґрунтування заперечень проти позову на те, що ПП ПКФ «Авіста» створено невідомими особами для здійснення діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб, використовуючи при цьому фінансово-грошові потоки контрагентів, які не виконують своїх податкових зобов'язань, не звітують до податкових органів та здійснюють свої операції через таких же посередників, не підтверджено належними доказами.
Відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців підтвердження відомостей про товариство з обмеженою відповідальністю «Раритет-Н» не є підставою, передбаченою чинним законодавством з питань оподаткування, яка тягне за собою як наслідок зменшення і не надання позивачу бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Посилання відповідача в обґрунтування своїх заперечень проти позову на не підтвердження надходження сум податку на додану вартість до бюджету результатами зустрічних перевірок відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України від 18 серпня 2005 року № 350 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість», суд не приймає на підставі того, що, по-перше, зазначений наказ Державної податкової адміністрації України не пройшов державної реєстрації в Міністерстві юстиції України відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» та Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731, а тому не є нормативно-правовим актом у розумінні статті 117 Конституції України і не підлягає застосуванню відповідно до частини 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, а по-друге, він суперечить нормам Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», оскільки останній не ставить право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення зустрічних перевірок.
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Луганський патронний завод» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську форми «В1» від 21 грудня 2009 року № 0001042360/0, яким закритому акціонерному товариству «Луганський патронний завод» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 79035,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 15 червня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську форми «В1» від 21 грудня 2009 року № 0001042360/0, яким закритому акціонерному товариству «Луганський патронний завод» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 79035,00 грн. (сімдесят дев'ять тисяч тридцять п'ять гривень нуль копійок).
Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Луганський патронний завод» (ідентифікаційний код 32201889, місцезнаходження: 91055, м. Луганськ, вул. Поштова, буд. 1-М) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 03,40 грн. (три гривні сорок копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена у повному обсязі 21 червня 2010 року.
СуддяЧернявська Т.І.