Справа № 191/3419/21
Провадження № 1-в/191/748/21
іменем України
08 грудня 2021 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області клопотання засудженого ОСОБА_5 про застосування Закону України «Про амністію 2016 року» -
До суду з вищевказаним клопотанням звернувся засуджений ОСОБА_5 про застосування Закону України «Про амністію 2016 року», згідно якого просив звільнити його від відбування призначеного вироком Оболонського районного суду Дніпропетровської області від 30.06.2015 року та покарання у вигляді двох років позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України на підставі ЗУ від 22.12.2016 року «Про амністію».
В судове засідання засуджений не з'явився, однак надав заяву про розгляд клопотання без його участі.
Захисник в судовому засіданні клопотання засудженого підтримала та просила його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання засудженого.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та матеріали особової справи засудженого, дійшов наступного висновку.
В силу ст.85, ч.1,2 ст. 86 КК України на підставі закону про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.
Згідно ч.1,2 ст.1 ЗУ «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.
За правилом ст. 5 ЗУ «Про застосування амністії в Україні», дія закону про амністію поширюється на кримінальні правопорушення, вчинені до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на триваючі або продовжувані кримінальні правопорушення, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання законом про амністію чинності.
З матеріалів справи вбачається, що вироком Оболонського районного суду м. Києва від 30.06.2015 року ОСОБА_5 засуджено за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений з іспитовим строком на 1 рік. Вироком апеляційного суду м. Києва від 10.11.2015 року вирок Оболонського районного суду м. Києва від 30.06.2015 року скасовано та ОСОБА_5 засуджено за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки.
Вироком Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 12.02.2021 року ОСОБА_5 засуджений за ч.1 ст.71, ст.391 КК України до 2 років 5 місяців позбавлення волі
Згідно довідки за особою справою № 91-Ч-21 ОСОБА_5 раніше засуджений 2 рази. У цій справі засуджений 3 рази. Початок строку засудженого визначений : 12.02.2021 року, кінець строку : 12.07.2023 року. Також зазначено, що під дію ЗУ «Про амністію» від 22.12.2016 року засуджений ОСОБА_5 не підпадає на підставі ст.9 «а», тобто як особа, яка після ухвалення вироку, але до повного відбуття покарання знову вчинила умисний злочин.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили.
Частиною 1 п.а) ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році» передбачено, що амністія не застосовується до осіб, зазначених у статті 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні", а також до осіб, які після ухвалення вироку, але до повного відбуття покарання, знову вчинили умисний злочин.
Згідно ч.1 ст.11 Закону України «Про амністію у 2016 році» рішення про застосування чи незастосування амністії приймається судом щодо кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання.
Таким чином, суд, оцінивши в сукупності досліджені докази вважає, що в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 слід відмовити, оскільки відсутні законні підстави для застосування до нього ЗУ «Про амністію 2016 року».
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.85,86 КК України, ст.ст. 539 КПК України, суд,-
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про застосування Закону України «Про амністію 2016 року» відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом семи діб з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1